Постанова

від 21.11.2019 по справі 587/1848/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року

м.Суми

Справа №587/1848/19

Номер провадження 22-ц/816/5126/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Орлова І. В.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

позивача - ОСОБА_1 , представника особи, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права та законні інтереси ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сумського районного суду Сумської області від 26 вересня 2019 року в складі судді Черних О.М., ухваленого у м. Суми,

в с т а н о в и в:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна тітка ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшло спадкове майно у вигляді житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 та земельні ділянки (паї) площею 0,501 га і 3,882 га, відповідно, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області, що підтверджується відповідними державними актами на право власності на земельні ділянки серії СМ № 160631 та СМ № 9186848, яка ніким не прийнята.

Позивач посилався на те, що у зв`язку з несприятливими сімейними обставинами, скрутним матеріальним становищем та станом здоров`я в установлений законом строк він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки в силу юридичної необізнаності вважав, що фактично прийняв спадщину, так як постійно користувався спадковим майном і дбав про нього. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визначити йому додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 .

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 26 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Вказане рішення суду ОСОБА_2 , як особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права та законні інтереси оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що помилковими є висновки суду першої інстанції про те, що позивач з поважних причин пропустив установлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини, так як вказані ним підстави для поновлення цього строку не є тими об`єктивними, непереборними, істотними труднощами у розумінні статті 1272 ЦК України, які перешкоджали б позивачу в установлений законом строк звернутися із заявою про прийняття спадщини. Зокрема, необізнаність позивача щодо строку для подання заяви про прийняття спадщини і та обставина, що він вважав, що прийняв спадщину, на думку скаржника, не є поважними причинами для визначення додаткового строку щодо прийняття спадщини. Крім того, ОСОБА_2 зауважив, що позивач не надав суду доказів щодо незадовільного стану його здоров`я, а також доказів на підтвердження факту звернення до нотаріальної контори та про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії щодо оформлення спадкових прав після померлої ОСОБА_4 . Водночас, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 зауважив, що саме він є спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_4 і вказані позивачем у позовній заяві в якості спадкового майна земельні ділянки він успадкував і вказане нерухоме майно вже зареєстроване за ним в установленому законом порядку. У зв`язку із зазначеним заявник вважає, що має право на апеляційне оскарження рішення суду, так як суд вирішив питання про його права, свободи та інтереси. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 також йдеться і про те, що саме він, а не Яструбинська сільська рада Сумського району Сумської області є належним відповідачем у даній цивільній справі.

Позивач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належним чином, проте від нього в установлений судом строк відзив чи письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.

Від відповідача Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника. При цьому, як зауважив відповідач, сільська рада не заперечує проти доводів апеляційної скарги і просить її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 , як особи, яка подала апеляційну скаргу про задоволення апеляційної скарги та позивача ОСОБА_1 про залишення рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 3 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

Згідно вимог статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року за № 7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Звертаючись до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач ОСОБА_1 вказав, що спадщина після смерті ОСОБА_4 ніким не прийнята.

Однак, у відзиві на позовну заяву від 10 вересня 2019 року за № 839-02-15 відповідач Яструбинська сільська рада Сумського району Сумської області повідомила про факт прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 у порядку спадкування за заповітом ОСОБА_2 відповідно до рішення Сумського районного суду Сумської області від 12 грудня 2005 року та від 27 липня 2015 року, для підтвердження чого надала копії відповідних судових рішень (а.с. 27).

Так, рішенням Сумського районного суду Сумської області від 12 грудня 2005 року встановлено факт того, що житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 за життя належав ОСОБА_4 . Вказаним судовим рішенням ОСОБА_2 визначено додатковий строк у три місяці для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Також визнано за ОСОБА_2 право власності на зазначений житловий будинок з господарськими спорудами у порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_4 (а.с. 29).

Крім того, рішенням Сумського районного суду Сумської області від 27 липня 2015 року визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку загальної площею 3,882 га кадастровий номер 5924789800:06:001:0263 та земельну ділянку загальною площею 0,501 га кадастровий номер 5924789800:06:001:0107, розташованих на території Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 28).

Відповідно до частин 1, 2 статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Однак, суд першої інстанції на зазначені вимоги закону уваги не звернув, питання про залучення до участі у даній цивільній справі спадкоємця померлої ОСОБА_4 . ОСОБА_2 , який є належним відповідачем у даній справі, не вирішив, чим грубо порушив норми процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

З урахуванням вищезазначеного, а саме того, що суд прийняв рішення про права, обов`язки та інтереси ОСОБА_2 , який є власником спірного нерухомого майна, тобто вирішено питання щодо вказаного майна, однак він не був притягнутий до справи, тому колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення по суті заявлених позовних вимог.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 була рідною тіткою позивача ОСОБА_1 (а.с. 6, 7, 9, 24), а ІНФОРМАЦІЯ_1 вона померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 22).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач з поважних причин пропустив шестимісячний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини, з огляду на його похилий вік, скрутне матеріальне становище та юридичну необізнаність. На підставі вказаних обставин суд першої інстанції встановив позивачу додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17.

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Закон не містить чітко визначеного поняття поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини і їх поважність повинна визначатися у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи та характеру взаємовідносин сторін.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 послався на те, що строк для прийняття спадщини він пропустив у зв`язку з несприятливими сімейними обставинами та важким матеріальним становищем. Крім того, вказав, що в силу своєї юридичної необізнаності він помилково вважав, що прийняв спадщину, оскільки після смерті тітки і до теперішнього часу користується її власністю.

У той же час, колегія суддів вважає, що позивач не довів, а матеріали справи не містять належних і допустимих доказів для підтвердження обставин того, що для позивача протягом строку для прийняття спадщини, тобто, з часу відкриття спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку зі смертю його рідної тітки ОСОБА_4 і протягом наступних шести місяців до 29 квітня 2005 року, тобто, коли закінчився вказаний строк, існували причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення дій для прийняття ним спадщини після смерті тітки ОСОБА_4 .

При цьому, зазначені позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а саме: юридична необізнаність про необхідність прийняття спадщини, на думку колегії суддів, не є поважними, оскільки в силу вимог частини 2 статті 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Посилання позивача на несприятливі сімейні обставини, скрутне матеріальне становище, незадовільний стан здоров`я не знайшли свого підтвердження належними і допустимими доказами, що б давало підстави вважати причини пропуску строку для прийняття спадщини як поважні.

Твердження позивача про те, що він фактично прийняв спадщину, так як постійно користується спадковим майном не може бути підставою для задоволення позову, так як власником спірного майна є інша особа.

На підставі зазначеного, ураховуючи, що позивач не довів належними і допустимими показами обставини щодо поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_4 , тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову. Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, коли суд першої інстанції ухвалив судове рішення з неправильним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права, так як висновки суду не відповідають обставинам справи, тому колегія суддів вважає за необхідне рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2; 376 ч.1 п.п.3, 4, ч.3 п.4; 381 ч.ч.1, 3; 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 26 вересня 2019 року у даній справі скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Яструбинської сільської ради Сумського району Сумської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 листопада 2019 року.

Головуючий: С.Г. Хвостик (суддя-доповідач)

Судді: Т.А. Левченко

І.В. Орлов