Рішення

від 25.11.2019 по справі 364/1051/19

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/1051/19

Провадження № 2/364/344/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2019 р. Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л. А.,

при секретарі судового засідання Кулинич Г. І.

за участю:

учасники справи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 04.09.2019 р. надійшов зазначений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, в якій Позивач просить суд: визнати за нею право власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на земельну ділянку площею 4,3026 га, кадастровий номер № 3221684000:03:005:0008, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Логвинської сільської ради Володарського району Київської області.

На обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач у своїй позовній заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 , після смерті якого залишилось спадкове майно, яке складається із зазначеної земельної ділянки; спадкоємцями першої черги на це майно є Позивач як дружина померлого спадкодавця та Відповідачі - діти померлого. Для отримання свідоцтва про право на спадщину вона звернувся до нотаріуса, проте та відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність належних правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с. 2-4).

Ухвалою суду від 23.09.2019 р. відкрито провадження у справі, визначено здійснення розгляду справи у порядку загального позовного провадження, встановлено Відповідачам строк для подання відзиву, призначено підготовче судове засідання на 29.10.2019 р. (а.с. 18-19), надалі відкладене на 25.11.2019 р. через неявку одного з Відповідачів.

У підготовче судове засідання 25.11.2019 р. учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені (а.с. 25-27). Позивач ОСОБА_1 06.11.2019 р. подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує (а.с. 33), а також приєднала до справи додаткові докази (а.с. 34-37).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно 17.10.2019 р. та 06.11.2019 р. подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, зазначивши про визнання позовних вимог у повному обсязі (а.с. 28, 32).

За загальним правилом частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України).

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову проводиться в порядку статті 206 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За роз`ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009 р. № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009 р. № 14 Про судове рішення у цивільній справі , у разі визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття визнання Відповідачем позову та задоволення позову, суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), виходить з такого.

За наявними матеріалами справи судом встановлено, що спірна земельна ділянка площею 4,3026 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221684000:03:005:0008, розташована на території Логвинської сільської ради Володарського району Київської області, належить ОСОБА_4 , що підтверджено копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 660694, виданого 29.12.2006 р. Володарським районним відділом земельних ресурсів Володарської районної державної адміністрації Київської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.11.2005 р. № 2180 (а.с. 8).

Факт видачі зазначеного державного акта на ім`я ОСОБА_4 підтверджено також оригіналом відповіді Міжрайонного управління у Володарському та Тетіївському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 06.11.2019 р. № 172/139-19 (а.с. 35-36), до якого додано завірену заступником начальника названого управління копію цього ж державного акта (а.с. 37), із зазначенням у листі про виявлення помилки щодо даних земельної ділянки після перенесення інформації з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру, що може бути виправлена за згодою власника цієї земельної ділянки.

Власник названого спірного майна (земельної ділянки) - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_1 , виданого 05.08.2015 р. Виконавчим комітетом Логвинської сільської ради Володарського району Київській області, актовий запис № 15(а.с. 5).

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Лісовичі Таращанського району Київської області (а.с. 7), є дружиною згаданого вище спадкодавця ОСОБА_4 , що підтверджено копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 16.11.1969 р. Логвинською сільською радою Володарського району Київської області, актовий запис № 16 (а.с.6).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Логвинської сільської ради Володарського району Київської області, який є органом реєстрації місця проживання (статті 3, 6 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні ), разом із названим вище спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , постійно проживали: дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Позивач), син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (Відповідач), дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (Відповідач), та онук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 9).

За життя спадкодавець ОСОБА_4 заповіту не склав. На запити суду (а.с. 20, 21) державний нотаріус Володарської районної державної нотаріальної контори Київської області Дяченко Л.Є. та приватний нотаріус Володарського районного нотаріального округу Бабак В.С. відповідно 09.10.2019 р. та 16.10.2019 р. повідомили суд про те, що спадкової справи після смерті ОСОБА_4 не заводилось (а.с. 22, 24), державним нотаріусом на підтвердження надано інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (а.с. 23).

Водночас приватний нотаріус Бабак В.С. повідомила суд про те, що із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_4 звернулася спадкоємець ОСОБА_1 (Позивач), але через відсутність правовстановлюючих документів у вчиненні нотаріальних дій їй було відмовлено (а.с. 24). Крім того до позовної заяви додано копію листа названого нотаріуса Позивачеві від 28.08.2019 р. № 209 (а.с. 10).

Також до позовної заяви додано копію газети Голос Володарщини від 19.07.2019 р. № 28 (11541) з оголошенням про недійсність державного акта на право власності на земельну ділянку, зареєстровану на ім`я ОСОБА_4 (а.с. 12).

Таким чином, судом на підставі наявних у справі письмових доказів встановлено, що Позивач, яка є дружиною спадкодавця ОСОБА_4 , до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була проживала спільно з ним та є єдиним спадкоємцем,яка звернулася до нотаріуса з метою оформлення свідоцтва про право спадщину, яке їй не було видано через відсутність належних правовстановлюючих документів (оригіналів) на спадкове майно.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 16, частини першої статті 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За нормами статті 328, частини другої статті 373 ЦК України, частини другої статті 78, пункту г частини першої статті 81 Земельного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом; право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону; громадяни набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина перша статті 1225 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1217, 1220 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з нормами статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово; кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України). При цьому спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України); спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина друга статті 1274 ЦК України).

За частинами першою, третьою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину; відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Згідно з пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 Про судову практику у справах про спадкування отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця.

За таких наведених вище і встановлених обставин суд вважає, що Позивач як дружина померлого спадкодавця, яка з ним проживала та єдина звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, правомірно звернулася до суду за захистом своїх прав та має право на зазначене вище спадкове майно (земельну ділянку).

Таким чином, визнання Відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вимоги Позивача є обґрунтованими і відповідають закону, а тому суд має законні підстави для прийняття визнання Відповідачами позову та ухвалення рішення про задоволення позову.

Питання щодо стягнення з Відповідачів на користь Позивача судових витрат судом не вирішується, оскільки таке питання Позивачем перед судом не порушувалося. Проте, зважаючи на визнання Відповідачами позову, суд застосовує положення частини першої статті 142 ЦПК України, частини третьої статті 7 Закону України Про судовий збір щодо повернення Позивачеві з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору.

На підставі наведеного та відповідно до статей 78, 81 Земельного кодексу України, статей 16, 328, 373, 1220, 1223, 1225, 1258, 1261 ЦК України, керуючись статтями 2-4, 12, 13, 142, 200, 206, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351-355, підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), у порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянкуплощею 4,3026 га, кадастровий номер 3221684000:03:005:0008, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Логвинської сільської ради Володарського району Київської області, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 660694, виданим 29.12.2006 р. Володарським районним відділом земельних ресурсів Володарської районної державної адміністрації Київської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.11.2005 р. № 2180.

Управлінню Державної казначейської служби України у Володарському районі Київської області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), судовий збір у розмірі 406 (чотириста шість) грн. 00 (нуль) коп., сплачений на підставі квитанції від 04.09.2019 р. № 0.0.1455088801.1

Роз`яснити Позивачеві, що питання про інші судові витрати може бути вирішено судом шляхом ухвалення додаткового рішення за її обґрунтованою заявою, поданою в порядку і в строки, визначені статтею 270 ЦПК України.

Копії цього рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; в разі подання такої скарги - рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. А. Макаренко