СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

Кримінальне провадження № 1-кп/428/9/2017

Справа № 428/106/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Олійник В.М.,

суддів Комплєктової Т.О., Посохова І.С.,

за участю секретарів судового засідання Гетьманцевої Ю.Ю., Колядинцевої П.В.,

Лисенко Л.Ю., Василович Г.Ю.,

Солошенка П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене 15.09.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016130370002625 у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Розівка, Тельманівського району, Донецької області, з професійно-технічною освітою, одруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, який проходить військову службу на посаді водія 24ОШБ бригада 53 ОМБР ВЧ А0536, у військовому званні солдат, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурори Нагорний Д.П., Голуб І.О., Сопівник А.В., Слободяник Є.М.,

захисник Шурхно К.А.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

потерпіла ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

У період часу з 18.00 годин 13 вересня 2016 року по 18.00 годин 14 вересня 2016 року, ОСОБА_1 , який проходить військову службу в лавах Збройних сил України, перебував у добовому наряді на території базового табору військової частини польова пошта В1109, розташованої неподалік одного із населених пунктів Новоайдарського району Луганської області.

Знаходячись в добовому наряді, у ОСОБА_1 , під час спілкування по мобільному телефону з дружиною - ОСОБА_2 , стався словесний конфлікт на ґрунті ревнощів з останньою. У зв`язку із чим ОСОБА_1 вирішив того ж дня з`ясувати стосунки з дружиною, в тому числі й із застосуванням фізичної сили.

14 вересня 2016 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, тобто після несення служби у добовому наряді, рядовий ОСОБА_1 із закріпленою за ним зброєю - автоматом АКС - 74 № НОМЕР_5, 1983 року випуску, та патронами до вказаної зброї калібру 5,45 мм у кількості 29 шт., без дозволу командування військової частини, залишив базовий табір військової частини - польова пошта В1109, розташований на території Новоайдарського району Луганської області та попутним транспортом попрямував до місця проживання своєї дружини ОСОБА_2 - АДРЕСА_3 .

Приблизно о 20 годині 30 хвилин, прибувши за вказаною адресою, маючи на меті з`ясування стосунків з дружиною ОСОБА_2 , виниклих на ґрунті ревнощів, вимагаючи від

ОСОБА_2 пояснень щодо, як на його думку, негідної поведінки, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне позбавлення волі людини, ОСОБА_1 тримаючи в руках закріплений за ним автомат, дістав зі свого рюкзака магазин з 29 патронами калібру 5,45 мм., після чого приєднав магазин до автомату, перевів запобіжник у положення одиночної стрільби та дослав патрон у патронник, тим самим привів автомат у бойову готовність. Надалі, погрожуючи застосуванням зброї - автомату АКС - 74, № НОМЕР_5, 1983 року випуску, ОСОБА_1 зачинив на ключ вхідні двері квартири та силоміць всадив дружину ОСОБА_2 біля вхідних дверей квартири, направивши у її бік автомат, позбавивши таким чином, всупереч установленому Конституцією України праву - права на свободу в частині вільного пересування, чим фактично позбавив її волі. ОСОБА_2 , в свою чергу, усвідомлюючи, що її чоловік ОСОБА_1 тримає в руках автоматичну зброю, реально сприйнявши погрозу її застосування, не чинила опору. Перебуваючи у приміщенні квартири за вказаною адресою, ОСОБА_1 вимагав від дружини пояснень щодо її, як на його думку, негідної поведінки. Далі, під час сварки, ОСОБА_1 наблизився до ОСОБА_2 та, демонструючи споряджену зброю, продовжив словесний конфлікт. Висловлюючись на адресу ОСОБА_2 грубою нецензурною лайкою, звинувачуючи у подружній зраді, ОСОБА_1 схопив ОСОБА_2 за волосся та штовхнув із застосуванням фізичної сили на ліжко, причинивши останній фізичного болю та моральних страждань.

У подальшому, не дивлячись на приїзд працівників правоохоронних органів, які прибули згідно з викликом ОСОБА_3 , та вимагали від ОСОБА_1 припинити протиправні дії, останній, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, відмовляючись відчиняти двері, утримував потерпілу ОСОБА_2 у вказаній квартирі до моменту її звільнення, а саме до 22 години 30 хвилин 14 вересня 2016 року, позбавивши її права та можливості як вільного пересування квартирою, так і можливості вільно її покинути.

Отже, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 , вчинив незаконне позбавлення волі людини, із застосуванням зброї, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 146 КК України.

До даних висновків суд приходить з наступних підстав.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, не визнав, у вчиненому не покаявся та пояснив, що 28.05.2016 приїхав до м.Сєвєродонецька, 04.06.2016 познайомився з ОСОБА_4 у соцмережі, декілька днів спілкувались, кілька разів зустрічались, і він запропонував одружитись, на що ОСОБА_5 погодилась. Після одруження його викликали до частини, звідки направили до м.Попасне на 10 днів. 25.06.2016, через чотири дні після весілля отримав поранення. Потім на 20 днів відправили до населеного пункту Трьохізбенка біля ліні розмежування в зоні АТО. Через місяць після одруження вперше попав додому на три дні, потім знов поїхав. Перебував на позиціях АТО, приблизно тиждень, дружина нервувала. Одного разу, коли перебував вдома, щоб заспокоїти дружину, пішов обирати каблучку, коли повернувся дружина вчинила сварку, обвинувачуючи його у зраді. Він зібрався та поїхав до родичів на Вінниччину на тиждень. Він всю зарплатню віддавав дружині, а коли приїздив, то вдома їсти було нічого. Зброя завжди була із собою. В вересні йому повідомили, що направляють у відрядження на два з половиною місці. Він до відрядження поїхав до дружини та зайшовши до кімнати побачив безлад, грала гучна музика, ОСОБА_6 палила у вікно, на столі було дві пляшки зі слабо алкогольними напоями. Вважає ОСОБА_7 наркоманкою, яка веде асоціальний образ життя, тому вигнав її, а ОСОБА_5 накинулася на нього та почалася сварка, вони розмовляли на підвищених тонах. Через декілька хвилин почався стук у двері, він чув ОСОБА_7 та ще якісь голоси, які кричали відчинити двері, інакше виламають, погрожували йому. Потім все стихло а через 10 хвилин почали знов розмовляти за дверима, представившись поліцейськими почали питати за зброю. Потім він взяв телефон ОСОБА_8 та почав переглядати її переписку, побачив своє фото із гранатою, відправленою сепаратисту. Він посадив її на стілець біля дверей, та сказав, тим, хто був за дверима, що, якщо будуть стріляти то попадуть в неї. Також давав ОСОБА_9 незаряджений автомат, дуло направляв на себе, казав, щоб та стріляла. Потім він ненавмисно, оскільки тримався за полум`ягасник, коли пересмикував затвор, здійснив постріл. Від пострілу опік руку, було дуже боляче, потім він розплакався, оскільки стало дуже боляче душевно. Постіл був приблизно в метрі від дверей. Автомат після пострілу був розряджений. ОСОБА_5 почала з ним розмовляти. Потім з`явився прокурор, представився і вони почали розмовляти. Казав прокурору що не бажає жити та перебувати в Луганській області, бажає звільняти свій город, оскільки тут військових не люблять. Прокурор пропонував їхати на психіатричну реабілітацію. ОСОБА_5 хвилин десять як просила пробачення, сиділа на руках. Після розмови вирішив відкрити двері, зайшов прокурор, забрав автомат та вийшов, після прокурора його виводив старшина. Вивели, сів біля під`їзду, кайданки ніхто не одягав, він не пручався, потім відвезли до поліції.

Дозвіл покидати розташування військової частини йому ніхто не надавав, покинув самовільно. Дружині ОСОБА_9 не давав можливості покинути будинок, оскільки вона хотіла піти кудись разом з ОСОБА_10 , він заборонив це робити. Дитину відпустив, а ОСОБА_11 залишив, оскільки вимагав пояснень. Про наявність іншої зброї він казав іронічно під час розмови з ОСОБА_12 . Визнає себе винним лише в тому що самовільно залишив розташування частини.

Дани покази було надано обвинуваченим ОСОБА_13 перед зміною обвинувачення. Після зміни обвинувачення ОСОБА_13 відмовився від надання показань, підтвердив раніше надані ним покази.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що обвинувачений ОСОБА_13 є її чоловіком, разом з яким вони не проживали. ОСОБА_13 періодично приїздив коли його відпускали з частини на два-три дні. Одружились у червні 2016. Відносини спочатку були нормальні, приблизно через місяць він почав кричати на неї, бити. У вересні вони знов посварились, оскільки він напередодні дав кошти, а потім почав питати куди їх поділа. Коли їздив до Вінницької області у відпустку, теж дзвонив, сварився, обвинувачував, що вона гуляє. Обвинувачував її в сепаратизмі, оскільки чоловік її сестри їздить у Росію на заробітки, нібито вона передає фотографії. 14.09.2016 увечері до неї прийшла її подруга ОСОБА_6 , вони вживали спритне, пішли палити на сходову клітину. Коли зайшли до кімнати, через декілька хвилин увірвався ОСОБА_13 , оскільки двері вони не зачиняли, та почав її обвинувачувати у зраді, кинув на стіл рюкзак, дістав з нього магазин з патронами, вставив до автомату, та взвів його. Махнув автоматом та сказав Крістині, щоб та йшла інакше він її застрелить. ОСОБА_6 зібрала речі, схопила телефон та вискочила. Далі ОСОБА_13 приставив автомат до голови її доньки ОСОБА_14 , та почав говорити кого першого вб`є. Потім постукали сусіди та попросили віддати ОСОБА_15 . Спочатку він не погоджувався, але потім сказав їй віддати доньку і вона її випустила. Потім на вимогу ОСОБА_13 , вона поставила стілець біля дверей, сіла спиною до дверей. У метрі від неї стояв ОСОБА_13 та направляв на неї автомат. Потім прийшли поліцейські, світло ОСОБА_13 вимкнув, однак крізь щілини дверей було видно хто ходить, але що говорили поліцейські не пам`ятає. ОСОБА_1 сказав поліцейським не ходити біля дверей, не світити, інакше він вистрелить, попереджав, але вони не послухали і він зробив постріл у двері над головою. Постіл був сантиметрів на двадцять нижче верхнього краю дверей. Не може сказати, чи хотів ОСОБА_13 попасти в неї чи поліцейських. Після пострілу він продовжував казати, що спочатку вб`є її, а потім себе. ОСОБА_13 говорив, що сходи заміновані і у нього гранати. Пізніше прийшов прокурор, з яким ОСОБА_16 розмовляв, приблизно дві години. Пам`ятає, що прокурор обіцяв надати відпустку щоб відпочити, поїхати до моря, виплатити гроші. ОСОБА_13 погодився та відкрив двері. Зайшов прокурор та ще якійсь люди, забрали автомат, розібрали його та вивели ОСОБА_13 . Вона не мала змоги втекти. Дитина внаслідок події дуже злякалася. Коли випускала ОСОБА_15 , замок на дверях спочатку відкрила, а потім закрила. Разом з дитиною піти не могла, оскільки ОСОБА_13 був поряд. Були моменти коли вона могла втекти, але їй було страшно що ОСОБА_13 зробить постріл. У кімнаті перебувала поза своєю волею оскільки ОСОБА_13 погрожував автоматом.

Державним обвинуваченням суду надано наступні докази винуватості ОСОБА_13 за ч. 2 ст. 146 КК України, які були безпосередньо досліджено у судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) у судовому засіданні надала наступні показання, що в вересні 2016 року вона була свідком того як обвинувачений кидався на її подругу ОСОБА_11 . Обвинуваченого раніше не знала, не бачила. ОСОБА_5 розповідала, що вступила в шлюб і це її чоловік. Того дня, після роботи вона придбала слабоалкогольні напої та прийшла до ОСОБА_8 . Пляшки вони поставили на стіл та пішли палити, а дитині дали телефон чи планшет погратися. Коли виходили палити ОСОБА_5 як раз розповідала, що обвинувачений надсилає їй СМС-повідомлення з погрозами, писав, що залишить дитину без матері, бив її, одного разу під час сварки вибігав за нею на вулицю в спідній білизні, тому вона бажала з ним розлучитися. Коли покурили, зайшли до кімнати, сіли за стіл, відкрили напої і через декілька хвилин гучно, без стуку у кімнату зайшов ОСОБА_13 , якого вона одразу пізнала, оскільки бачила на фотографіях у соціальних мережах. Дитина була поруч на ліжку. ОСОБА_13 зайшов з автоматом та важким рюкзаком. Коли зайшов, вони були тверезі, напої лише налили у стакани, але ще не пили. Після того, як скинув рюкзак почав лаяти їх нецензурною лайкою. Дитина злякалася. Потім ОСОБА_13 скинув автомат, вставив ріжок, звів затвір та став направляти на ОСОБА_11 . Вони почали ОСОБА_13 заспокоювати, а той сказав, щоб вона піша, інакше покладе її тут тазом з ОСОБА_4 . ОСОБА_5 тримала перелякану дитину, а ОСОБА_13 її штовхнув металевим прикладом автомату, так, що остання впала на диван, просила її не йти оскільки злякалася. Вийшовши з кімнати побігла вниз та викликала поліцію, їй казали залишатись внизу, однак вона піднялась до дверей та намагалася заспокоїти ОСОБА_13 , казала, щоб відпустив дитину. Коли виходила, двері їй відчиняв ОСОБА_13 а потім за нею закрив на замок. Вона знаходилась біля стіни поруч з дверима. Поліцейським вона показала яка кімната і вони стали розмовляти з ОСОБА_13 . Поліцейські казали ОСОБА_13 , щоб той відкрив двері, відпустив дівчину, а той відповідав, щоб не підходили. В той час, коли вона розповідала все іншим поліцейський на сходовій клітині, пролунав постріл. Отвір від пострілу був наверху дверей., інакше буде стріляти.

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні надав наступні показання, що обвинуваченого ОСОБА_13 знає, проживав навпроти, були сусідами. Декілька разів бачились. ОСОБА_13 проживав разом з ОСОБА_4 , прізвище не знає. Знає, що восени 2016 року ОСОБА_13 з автоматом пішов з військової частини до дружини ОСОБА_8 . Погрожував чи ні не знає, все відбувалось у квартирі. В той день ОСОБА_13 він не бачив, нічого не чув. Коли виходив зі своєї кімнати бачив багато поліцейських, військовий прокурор розмовляв з ОСОБА_13 через двері, про що не знає. Пострілів не чув, чув хлопок. Чи булі раніше сварким між ОСОБА_13 та ОСОБА_4 не знає, не чув.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні надав наступні показання, що у вересні 2016 року він знаходився у добовому чергуванні у складі СОГ. Приблизно о 20 годині йому подзвонив оперативний черговий та повідомив, що зателефонувала дівчина і повідомила, що за адресою АДРЕСА_3, прийшов додому чоловік її подруги з предметом сходим на автомат, вигнав з квартири та утримує її подругу та дитину. Коли приїхали на місце, їх зустріла заплакана дівчина та розповіла все більш детально. Коли підіймались сходами зустріли працівників патрульної поліції, які повідомили, що на четвертому поверсі через зачинені двері працівниками військової служби правопорядку ведуться перемовини. Піднявшись їм доповіли, що дитина знаходиться у сусідів, пізніше приїхав військовий прокурор. Він з ОСОБА_13 не спілкувався, знаходився наприкінці коридору. Чув як пролунав хлопок, схожий на постріл. Після прибуття військового прокурору їм наказали вийти на вулицю та нікого не пускати. Через деякий час їм повідомили, що можна заходити у будинок та проводити слідчо-оперативні дії. При огляді було виявлено отвір в верхній частині дверей, вище його зросту. Вилучали автомат, магазин з патронами, одну гільзу, деформовану кулю. Під час огляду бачив пляшки від слабоалкогольних напоїв, кількість не пам`ятає. Ким та про що велись перемовини він не чув, не бачив. Військовий прокурор приїхав після пострілу.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні надав наступні показання, що є працівником поліції, восени 2016 року він чергував у слідчо-оперативній групі. З чергової частини надійшов виклик, про те, що за адресою АДРЕСА_5 , взяли у полон жінку. За зазначеною адресою двері не відчиняли. Хто був у СОГ він не пам`ятає. Коли приїхали, на місці були інші співробітники поліції та розмовляли через двері. Йому повідомили, що хлопець приїхав до дівчини та утримує її погрожуючи зброєю. Потім приїхав військовий прокурор та також розмовляв через двері, просив не стріляти та відпустити дівчину. Він з обвинуваченим не спілкувався. Про що саме розмовляли він не чув, чув лише що особа за дверима казала, щоб не ламали двері, інакше застосує зброю. Чув постріл. Він був на вулиці та нікого не підпускав до будинку, чекали на приїзд загону спеціального призначення.

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні надав наступні показання, що він є заступником військового прокурора Одеської області, 14.09.2016 року він повернувся з роботи близько 19 години. Йому зателефонували з чергової частини національної поліції Луганської області і повідомили, що можливо військовий взяв у заручники дівчину. Вони поїхали на місце, разом з ним був військовий та штатна зброя пістолет ПМ. Біля входу до нього підійшли два працівники поліції і повідомили, що ОСОБА_13 взяв у заручники дівчину та провели до дверей, і показали де все відбувається. Підійшовши до дверей почув крики та погрози в адресу дівчини. Він прийняв рішення почати спілкуватися з ОСОБА_13 , з метою зупинити протиправні дії. З розмови стало відомо, що була ще одна дівчина та дитина, яких він відпустив та залишилася лише одна дівчина. Він бачив начальника військової служби правопорядку Сича, заступника начальника поліції в Луганській області, першого заступника начальника СБУ ОСОБА_22 , потім приїхав психолог військової служби правопорядку та ще було ряд осіб. ОСОБА_13 стверджував, що замінував сходи, погрожував, що в разі штурму буде стріляти, просив відпустити його у відпустку та не притягувати до відповідальності, якщо відпустить дівчину. В подальшому вони дійшли згоди, якої було достатньо, щоб він зміг зайти до кімнати і відпустити дівчину. В результаті спілкування ОСОБА_13 відстебнув ріжок, розрадив автомат та віддав йому. ОСОБА_23 не могла самостійно покинути кімнату, на неї постійно було наведено автомат та ОСОБА_13 казав що застосує до неї зброю. Під час розмови йому стало зрозуміло, що ОСОБА_13 та дівчина перебувають у шлюбі, а дитина не від нього. ОСОБА_13 та дівчина до останньої хвилини не помирилися. Скільки саме було пострілів, стверджувати не може оскільки прибув після.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні надав наступні показання, що проходить службу у Луганському зональному відділі правопорядку. В вересні 2016 за викликом вони приїхали у гуртожиток в м.Сєвєродонецьку. Двері були зачинені, ОСОБА_13 пояснював, що у нього сімейні проблеми, посварився з дружиною. Коли пролунав постріл вони були в кінці коридору метрів за десять від дверей. Вони зрозуміли, що там також жінка, вона плакала. Обвинувачений відповідав на їхні питання, казав з якої частини, що повернувся додому та посварився з дружиною, казав, що в нього автомат та повний боєкомплект. Ні йому, ні ОСОБА_12 зі сторони ОСОБА_13 погроз не було. Прокурор та інші приїхали після пострілу, погроз на адресу прокурора не чув. Вважає, що жінка перебувала у кімнаті не за власним бажанням та не могла вийти самостійно. ОСОБА_25 він розцінив як випадковий чи можливо попереджувальний.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні надав наступні показання, що працює у військовій службі правопорядку. В вересні 2016 року вони заступили в наряд разом з працівниками патрульної поліції м.Сєвєродонецька. На планшет надійшла інформація про те, що чоловік із застосуванням зброї утримує дівчину разом з донькою. Прибувши на місце, їх зустріла дівчина, яка здійснила виклик та більш детально їм все розповіла. Піднялись вони вчотирьох, їх зустріла сусідка та повідомила, що дитина у неї. Він та поліцейські представилися, спробував ручку дверей, двері було замкнено. ОСОБА_13 казав, що біля дверей сидить дівчина, казав що в нього зброя, гранати. ОСОБА_13 казав, що застрелить її та себе. Хвилин через п`ять прибув військовий прокурор, здав табельну зброю, та почав розмовляти через двері з ОСОБА_13 . Під час розмови ОСОБА_13 віддав зброю та здався. Весь час біля дверей не перебував.

Свідок ОСОБА_27 у судовому засіданні надала наступні показання, що в вересні 2016 року, коли все сталося, мешкала за адресою АДРЕСА_3 , по сусідству з потерпілою ОСОБА_4 , яка проживає у кімнаті АДРЕСА_6 , Приблизно о 20-00 годині вони почули шум і їй якась дівчина постукала в двері та сказала, що подружка ОСОБА_28 , прийшов чоловік ОСОБА_8 зі зброєю, наставив на них зброю та вигнав її. Запропонували викликати поліцію, але дівчина повідомила, що вже викликала. Поки чекали поліцію, їх двері були відчинені і вона звернулась до обвинуваченого, щоб той відпустив дівчинку ОСОБА_15 , дочку потерпілої. Двері тонкі, все чутно. ОСОБА_13 сказав, що двері не замкнуті, ОСОБА_5 відчинила двері і випустила ОСОБА_15 . Розмова тривала не більше п`яти хвилин. Після цього ОСОБА_29 весь час була з нею. Потім приїхала поліція, питались розмовляти з ОСОБА_13 , нічого не вдавалось. Пізніше приїхали військові прокурори, вони їм повідомили, що дівчинка ОСОБА_29 у них, а в кімнаті лишилась ОСОБА_5 . Прокурор спілкувався на побутові теми, питав стан ОСОБА_8 , просив її відпустити. Як вона зрозуміла, потім ОСОБА_13 здався сам, зайшли та вивели його. Вважає, що ОСОБА_5 перебувала у кімнаті примусово. Погрози в адресу ОСОБА_8 чула, погрожував вбити її. Погроз військовослужбовцям, прокурору не було лише казав, щоб не заходили, інакше буде стріляти, іншого не чула.

Свідок ОСОБА_30 у судовому засіданні надав наступні пояснення, що 14.09.2016 на службовий планшет надійшов виклик, що за адресою АДРЕСА_5 , чоловік з предметом сходим на автомат закрився в квартирі разом з дружиною та не відпускає її. Приїхавши на виклик, їх зустріла заплакана дівчина, сказала, що вона подруга жінки та розповіла ситуацію, сказала, що закрився разом дружиною та дитиною. Коли піднялись, вона показала квартиру, дитини там не було. Дитина перебувала у сусідів. Вони постукали, представились. ОСОБА_13 зразу сказав, що в нього автомат, чотири ріжка, гранати, і попередив, якщо будуть намагатися увійти - буде стріляти на ураження. Потім з ним почав розмовляти співробітник ВСП, а вони доповіли керівництву. Потім приїхав військовий прокурор, який почав розмовляти через двері з ОСОБА_13 Погроз в адресу прокурора не чув.

Свідок ОСОБА_31 у судовому засіданні надав наступні пояснення, що є працівником поліції. 14.09.2016 заступив на чергування. Чергували разом з ВСП. На планшет надійшов виклик. Прибувши на місце виклику провели бесіду з заявником, яка пояснила, що в квартирі перебувають ОСОБА_13 з автоматом, а також дружина та дитина і ОСОБА_13 погрожує застосувати відносно дружини зброю. Підійшовши ближче встановили, що дитини в кімнаті нема. Перебуваючи біля дверей представились працівниками поліції, просили відчинити двері. ОСОБА_13 у відповідь сказав ближче не підходити інакше застосує зброю, гранати, кулемет. Далі з ОСОБА_13 спілкувались працівники ВСП, а він пішов викликати СОГ та доповідати командиру. Під час пострілу перебував у будинку на четвертому поверху, детальніше сказати не може. Після пострілу підходив до дверей переконатись чи усе гаразд. Сліди пострілу не розглядав. З квартири доносились крики дружини, яка благала її відпустити. Жінка самостійно не могла покинути приміщення, ОСОБА_13 її утримував, казав, що підпір двері. ОСОБА_13 казав відійти від дверей та не намагатись їх відчинити.

Свідок ОСОБА_32 у судовому засіданні надав наступні пояснення, що є працівником поліції. Восени 2016 заступив на добове чергування. Приблизно о 20-00 годині надійшов дзвінок від чергового Сєвєродонецького ВПГУНП про те, що по вул. Маяковського, 16, невідомий утримує в заручниках дівчину, озброєний автоматом та гранатами. Коли приїхав на місце та вже були двоє патрульних поліцейських та двоє військовослужбовців ВСП. Заплакана дівчина біля під`їзду розповіла обставини та провела до дверей квартири. Піднявшись на поверх визначили яка квартира. Намагались підійти до квартири, на що ОСОБА_13 попередив, що застрелить дівчину, якщо будуть намагатися підійти ближче. Залишаючи коридор - почули постріл. Потім приїхало керівництво, військовий прокурор, який спілкувався з ОСОБА_13 . На виклик приїхали приблизно за 7 хвилин. Що спричинило постріл сказати не може, постріл був один. Вважає, що постріл було зроблено з метою налякати. Під час пострілу біля самих дверей нікого не було. Почувши голос дівчини у розмові зрозуміли, що вона жива. Пізніше, під час огляду місця події бачив сліди пострілу. Отвір в дверях був на висоті приблизно 180 см., а у стіні ще вище. В квартирі безладу не було, слідів боротьби не було видно. Між ним та ОСОБА_13 розмови через двері не було. Коли приїхав, ніхто діалог з ним не вів. До пострілу він чув чоловічий та жіночий голоси, чоловік кричав на жінку. З вулиці бачили, що світло в кімнаті горіло, але світло було не ярке. Коридор вони залишили одразу після пострілу, він повернувся пізніше, лише під час огляду місця події.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, повністю підтверджується та узгоджується із зібраними по справі письмовими доказами, які відповідають вимогам ст.ст.85-87 КПК України та досліджені судом при розгляді кримінального провадження, а саме:

- витяг з кримінального провадження № 12016130370002625 від 15.09.2016 з якого видно, що 14.09.2016, в період часу з 20 годин 30 хвилин по 22 годину 30 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із застосуванням зброї незаконно позбавив волі громадянку ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та утримував останню за адресою: АДРЕСА_3 (т. 3 а.п. 1);

- заяву ОСОБА_2 від 14.09.2016 з якої видно, що остання просить застосувати міри до ОСОБА_1 , який 14.09.2016, в період часу з 20:15 до 23:38 год., незаконно позбавив її волі та утримував в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_3 , погрожуючи зброєю. Також утримував та погрожував зброєю її малолітній дитині ОСОБА_34 (т. 3 а.п. 6);

- протокол огляду місця події від 14-15.09.2016 з якого видно, що було оглянуто п`ятиповерховий будинок АДРЕСА_5 Будинок одно під`їзний, вхід через металеві двері, обладнані металевим пристроєм типу Домофон . На момент огляду двері відкриті. На четвертому поверсі з лівого входу праворуч розташований загальний коридор, прямо при вході - міжкімнатні двері, обладнані накладним замком. На момент огляду відчинені. За дверима коридор, який веде ліворуч та повертає на ліво, де знаходиться отвір, в якому знаходяться кімнати з ліво на право: №№ 34а, 34б, 34 та 39. Вхідні двері кварти 34б обладнані одним накладним замком. На момент огляду знаходяться в прикритому стані, на замок не зачинені. При вході до кімнати у лівому куті розташована мийка, пральна машина, пластикове відро для сміття. Біля пральної машини стоять дві пляшки з під пива Garage , поряд холодильник. Поверх холодильника та пральної машини встановлено дерев`яну дошку на якій розташовано посуд, пластикові пляшки з під води, чайник. При вході до кімнати з права встановлено сушку для одягу, з ліва дерев`яний стілець, поряд журнальний стіл. В лівому дальньому куті встановлено комод, зверху телевізор в корпусі срібного кольору. З правого боку встановлено шафу, далі ліжко, у правому дальньому куті встановлено дерев`яне дитяче ліжко. На поверхні ліжка виявлено автомат АКС-74 № НОМЕР_5, від якого від`єднано магазин. При зовнішньому огляді в ньому знаходяться патрони. Після чого з магазину були вилучені патрони у кількості 28 шт., на дні яких маються маркування 270-702 24 шт., 60х90 3 шт., 539 90 - 1 шт. Далі в ході огляду біля мийки було виявлено гільзу, з маркуванням на дні 270-70 . В сміттєвому відрі, серед сміття виявлено три фрагменти скляного стакану. З внутрішньої сторони вхідних дверей, на відстані 125 мм від верхньої частини та 446 мм від лівої частини двері виявлено скрізний отвір діаметром 6 мм. З зовнішньої сторони виявлено скрізний отвір на відстані 110 мм від верхнього краю та 430 мм від правої частини діаметром 6 мм, на відстані від підлоги 1884 мм, з внутрішньої сторони та 1899 мм з зовнішньої. В загальному коридорі навпроти дверей виявлено нескрізний отвір у стіні на відстані 2360 мм від підлоги овальної форми 70х60 мм. В коридорі на підлозі, навпроти дверей кімнати 34б виявлено фрагмент кулі - деформована мідна оболонка. За допомогою дактилоскопічного порошку було оброблено, виявлено та вилучено 10 слідів пальців рук: з катронної коробки соку Сандора , з поверхні скляного стакану, з скляної пляшки напою Garage зі склянного стакану без ніжки. Виявлені 10 слідів пальців рук, фрагмент кулі, гільза, розбитий стакан, автомат АКС-74 було упаковано та вилучене. Викладене також підтверджується ілюстративною таблицею (т. 3 а.п. 8-22);

- висновок експерта № 19/113/6-1/596е від 12.10.2016 з якого видно, що десять слідів пальців рук (сім слідів пальців рук розмірами 12х9мм,15х10мм, 4х15мм, 5х10мм, 6х5мм,7х12мм,8х11мм, які відкопійовані на відрізку липкої стрічки СТ-48 довжиною 71мм, два сліди пальців рук розмірами 10x9мм, 8x8мм, які відкопійовані на відрізку липкої стрічки СТ-48 довжиною 40мм, та слід пальця руки розмірами 6x16мм, відкопійований на відрізку липкої стрічки СТ-48 довжиною 49мм), виявлені та вилучені 14.09.2016-15.09.2016 в ході ОМП за адресою АДРЕСА_3 , непридатні для ідентифікації особи. Дев`ять слідів пальців рук (три сліди пальців рук розмірами 19x19мм, 10x17мм, 11x14мм, які відкопійовані на відрізку липкої стрічки СТ-48 довжиною 71мм, два сліди пальців рук розмірами 12x16мм, 8x15мм, які відкопійовані на відрізку липкої стрічки СТ-48 довжиною 40мм, чотири сліди пальців рук розмірами 9x21мм, 19x20мм, 18x25мм, 22x20мм, які відкопійовані відповідно на чотирьох відрізках липкої стрічки СТ-48 довжиною 41мм, 39мм, 51мм, 49мм), та два сліди долоней рук розмірами 22x19мм, 20x11мм, які відкопійовані відповідно на двох відрізках липкої стрічки СТ-48 довжиною 38мм, 37мм, виявлені та вилучені 14.09.2016-15.09.2016 в ході ОМП за адресою АДРЕСА_3 , придатні для ідентифікації особи.

Три сліди пальців рук розмірами 19x20мм, 19x19мм, 22x20мм, відкопійовані відповідно на трьох відрізках липкої стрічки СТ-48 довжиною 39мм, 71мм, 49мм, залишені великим пальцем правої руки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Шість слідів пальців рук (два сліди пальців рук розмірами 10x17мм, 11x14мм, які відкопійовані на відрізку липкої стрічки СТ-48 довжиною 71мм, два сліди пальців рук розмірами 12x16мм, 8x15мм, які відкопійовані на відрізку липкої стрічки СТ-48 довжиною 40мм, два сліди пальців рук розмірами 9x21мм, 18x25мм, які відкопійовані відповідно на двох відрізках липкої стрічки СТ-48 довжиною 41мм, 51мм), залишені не ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою /іншими особами/. Два сліди долоней рук розмірами 22x19мм, 20x11мм, які відкопійовані відповідно на двох відрізках липкої стрічки СТ-48 довжиною 38мм, 37мм, залишені не ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою /іншими особами/ (т.3 а.п.95-107);

- копію паспорту серії НОМЕР_1 та свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , з яких видно, що ОСОБА_1 та ОСОБА_33 ІНФОРМАЦІЯ_3 уклали шлюб. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини: ОСОБА_1, у якої є дитина ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.3 а.п.123-128);

- військовий квиток серії НОМЕР_4 з якого видно, що ОСОБА_1 момент вчинення кримінального правопорушення проходив службу у військовій частині польова пошта В1109, механік - водій, у військовому званні солдат (т. 3 а.п.132, 133);

- з матеріалів службового розслідування командира ВЧ польова пошта В1109 видно, що солдат ОСОБА_1 після того як змінився і здав чергування наступному складу добового наряду, який заступив з 17:40 14.09.2016 року, згідно до пункту 2 Військовослужбовці отриману стрілецьку зброю та боєприпаси повинні постійно тримати при собі , розділу 10 Особливості зберігання стрілецької зброї, боєприпасів та ручних гранат під час ведення бойових дій та проведення антитерористичної операції , Наказу Міністра оборони України №359 під 29.06.2005 Інструкція про порядок організації обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, та Наказу Міністра оборони України №569 від 20 жовтня 2015 року Про внесення змін до Інструкції про порядок обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів в ЗСУ не здав (закріплену за ним табельну вогнепальну зброю АКС-74 НОМЕР_5, та набої до неї калібру 5.45 мм в кількості 30 (тридцяти штук) в кімнату для зберігання зброї 2 розвідувальної роти, оскільки вище наведена Інструкція зобов`язує військовослужбовця - постійно зберігати зброю при собі на території військової частини в районі виконання завдань. Самовільно залишив територію військової частини з вище вказаною зброєю.

Відсутність військовослужбовця солдата ОСОБА_1 , було виявлено командиром 2 розвідувальної роти старшим лейтенантом ОСОБА_35 близько 21 години при проведенні перевірки наявності особового складу роти, про дану подію він доповів командиру військової частини В1109, після чого командиром було організовано ряд заходів.

Також дані матеріали перевірки містять сертифікат про проходження ОСОБА_1 профілактичного наркологічного огляду серії 10ААД № 844738 від 11.02.2016 та медичну довідку про проходження психіатричних оглядів серії 10ААД № 932592 від 11.02.216 (т.3 а.п.140-172).

- протокол проведення слідчого експерименту від 21.09.2016 за участю потерпілої ОСОБА_2 в ході якого вона уточнила обставини скоєння кримінального правопорушення та її показання були зафіксовані шляхом проведення фотозйомки (т.3 а.п. 190-197);

- висновок експерта 19/113/6-3/312е від 27.10.2016 з якого видно, що автомат є вогнепальною зброєю - 5,45-мм автоматом конструкції Калашникова АКС-74 № НОМЕР_5 , 1981 р.в., виробництва СРСР, знаходиться в справному стані та до стрільби придатний, виготовлено заводським способом, калібром 5,45 мм. 28 патронів є бойовими припасами 5,45-мм військовими патронами зразка 1974 року. Виготовлені патрони заводським способом. Ці патрони призначені для стрільби з наступної військовій стрілецькій зброї: автомати АК-74; АКС-74; АКС-74У; ручний кулемет РПК-74 їх модифікації. Всі патрони до стрільби придатні. На дні гільз патронів є наступні маркувальні позначення 270 77 - Луганський патронний завод 1977 р.в., 539 90 - Тульський патронний завод 1990 р.в., 60 90 - Фрунзенський патронний завод 1990 р.в. Гільза є частиною боєприпасу - гільзою-калібру 5.45-мм., проміжного патрона зразка 1974 року. Гільзу виготовлено заводським способом на Луганському патронному заводі у 1977 р.в. Патрон з якого надано гільзу призначено для стрільби з наступної військовій стрілецькій зброї: автомати АК-74; АКС-74; АКС-74У; ручний кулемет РПК-74 їх модифікації. На гільзі маються наступні маркувальні позначення: 270 77 -Луганський патронний завод 1977 р.в. Питання Чи не відстріляний об`єкт (металева гільза) з предмету, за зовнішніми ознаками схожого на вогнепальну зброю з номерними позначеннями НОМЕР_5 та наданого на дослідження? не вирішувалося у зв`язку відсутністю необхідного обладнання для проведення ідентифікаційного дослідження. Деформований фрагмент металу є частиною боєприпаса - фрагментом оболочки кулі 5,45-мм проміжних патронів зразка 1974 року. Куля частиною якої являється представлений фрагмент оболочки, виготовлено промисловим способом. Будь-які маркувальні позначення на наданому фрагменті металу відсутні. Питання Чи не відстріляний об`єкт (деформований фрагмент металу) з предмету, за зовнішніми ознаками схожого на вогнепальну зброю з номерними позначеннями НОМЕР_5 та наданого на дослідження? не вирішувалося у зв`язку відсутністю необхідного обладнання для проведення ідентифікаційного дослідження. Встановити Чи становили раніше єдине ціле надані на дослідження об`єкт металева гільза та об`єкт деформований фрагмент металу не виявляється можливим у зв`язку з відсутністю ідентифікаційних ознак які свідчили б про віднесення даних об`єктів до єдиного цілого. Встановити Чи відносяться надані на дослідження об`єкти (металева гільза, деформований фрагмент металу) до продукції одного заводу чи одного року випуску, однієї партії не виявляється можливим у зв`язку з відсутністю на оболочкі кулі будь-яких маркувальних позначень. Надана на дослідження гільза калібром 5,45 мм з маркувальними позначення на донці гільзи 270 77 та надані на дослідження патрони калібром 5,45 мм з маркувальними позначення на донці гільз 270 77 відносяться до одного патронного заводу та виготовлені в один рік Луганський патронний завод 1977 р.в. (т.4 а.п.48-54);

- протокол огляду предмету компакт-диску з якого видно, що було оглянуто диск на поверхні якого мається напис Verbatium DVD-R 4,7 Gb 120min 16x speed vitesse від 18.10.2016. За допомогою програвача Media Player Classic відкрито відеозаписи, які містяться на диску. На моніторі комп`ютеру з`являється чорно-біле зображення приміщення коридору, у якому маються три вхідних двері. В приміщенні наявне електричне освітлення. На стіні біля однієї з дверей, наявний напис: Нір Нор та візерунки. Біля однієї з дверей знаходиться чоловік, вдягнений у камуфльований одяг з шевроном ВСП , який тримає в руках предмет, зовні схожий на автомат. Біля вказаного чоловіка знаходиться ще один чоловік, вдягнений у бронежилет, на якому, в районі грудної клітини, закріплена рація. У лівому нижньому куті зображення наявні літери DSJX300025 BB0025 , у правому верхньому куті зображення наявні цифри 2016/09/14-20:49:16 . Тривалість файлу відеозапису складає 15:00 хвилин. При натисканні кнопки рlау , починається відеозапис, який супроводжується звуком.

Під час перегляду зображення, чоловік у камуфльованому одязі з шевроном ВСП , повертаючись до однієї з дверей, голосно балакає в бік дверей: Мы хотим по хорошему поговорить. Зачем тебе это надо . У відповідь, з боку дверей, чутно чоловічий голос, який каже: У меня четыри рожка, две озэески, две гранаты. Я тут заряжен по полной программе . Надалі між чоловіками триває погано розбірливий діалог.

На 01:14 хвилині відеозапису (зверху зображення - 2016/09/14-20:50:29 ) особа, яка знімає відеозапис, відходить у бік коридору та починає казати іншому чоловікові, вдягненому у камуфльований одяг та бронежилет: 25 лет девушка и ребёнок 4 года, но ребёнка как я понял забрали соседи . Надалі інший чоловік у формі працівника міліції з погонами капітана запитує: Данные есть какие-нибудь этого парня , на що до нього підходить інший чоловік, вдягнений у сорочку з коротким рукавом та бронежилет, на якому мається нагрудна відеокамера, поліцейський жетон та рація, який повідомляє: Он из Донецка, контрактник, ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_1 якобы . В подальшому в приміщенні коридору з`являється дівчина, яка починає розповідати: Мы сидели у неё спокойно отдыхали, в течении получаса, он залетел, открыл дверь . Починається діалог між дівчиною та чоловіком в камуфльованому одязі, діалог частково погано розбірливий.

На 05:00 хвилині відеозапису (зверху зображення - 2016/09/14-20:54:15 ) по коридору проходить чоловік у формі працівника поліції з погонами капітана, який розмовляє по телефон при цьому кажучи: Он к квартире никого не подпускает, говорит если в квартиру кто-то дёрнется я сейчас рвану . На 05:07 хвилині відеозапису (зверху зображення - 2016/09/14- 20:54:22 ) в приміщенні коридору чутно гучний звук, схожий на постріл. За кадром чутно чоловічий голос: Не в неё, он просто стрельнул .

На 07:48 хвилині відеозапису (зверху зображення - 2016/09/14-20:57:04 ) особа, яка знімає відеозапис, спускається по сходам та виходить на вулицю. Разом із ним виходить дівчина. В цей час на вулиці темно. Чоловік за кадром питає у дівчини: Где их окна? , на що дівчина вказує рукою на верхні поверхи будівлі та каже: Вон, четвёртый этаж, последнее . Надалі особа, яка знімає відеозапис, та чоловік вдягнений у сорочку з коротким рукавом та бронежилетом, на якому мається нагрудна відеокамера, поліцейський жетон та рація, йдуть вздовж будинку та виходять на проїжджу частину, де знаходяться службові автомобілі поліції.

На 14:05 хвилині відеозапису (зверху зображення - 2016/09/14-21:03:20 ) до будинку під`їжджає автомобіль Деу-Ланос , з якого виходить чоловік, вдягнений у камуфльований одяг, якого в подальшому вказані особи проводжають до приміщення будинку та розповідають обставини події. Відеозапис закінчується на 15:00 хвилині (зверху зображення - 2016/09/14-21:04:16 ) (т.4 а.п.122-125);

-з висновку судово-психіатричного експерта № 246 від 15.12.2016 слідує, що ОСОБА_1 хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності або іншим хворобливим станом в період інкримінованого йому діяння не страждав і в даний час не страждає. Виявляв раніше і виявляє в даний час легкий когнітивний розлад.

За своїм психічним станом в той період часу він міг віддавати звіт в своїх діях (бездіяльності) і керувати ними.

За своїм психічним станом в даний час випробуваний також може віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) і керувати ними.

У застосуванні у відношенні нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

Випробуваний в досліджуваній ситуації в стані фізіологічного афекту або іншому емоційному стані, істотно впливавшому на свідомість і поведінку, не перебував (т. 4 а.п. 138-144).

Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч.3 ст.17 КПК України ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а сукупність зібраних доказів, суд оцінює з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з яким, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо дослідивши, надані суду докази зібрані відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діяння, інкримінованого стороною обвинувачення.

Дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що вони є допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України , та отримані без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, чи завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Надані державним обвинуваченням докази є достовірними та достатніми, оскільки не протирічать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.

Так, стандарт доказування поза розумним сумнівом був запозичений із правової системи загального права (Англія, США та ін.) та активно використовується Європейським судом з прав людини. Скажімо, у справі Ушаков проти України (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності поза розумним сумнівом . Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою .

Суд критично оцінює позицію обвинуваченого ОСОБА_1 щодо не визнання ним винуватості у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки останній, хоча і заперечує вчинення ним інкримінованого злочину, тобто не вважає свої дії такими, що містять склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, однак не заперечує фактично обставин, які мали місце при його вчиненні - час, місці, спосіб, знаряддя тощо. Зокрема, ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив, що він прийшов до квартири де мешкає потерпіла, силоміць утримував її (не дозволяв покинути приміщенні чи дозволу пересуватися ним самостійно), маючи зброю та демонструючи її потерпілій. Суд враховує, що потерпіла є дружиною обвинуваченого, а події мали місце у квартирі потерпілої, де також мешкав і обвинувачений. Однак ці обставини не можуть вважатися такими, що легалізують дії обвинуваченого по відношенню до потерпілої, яка хоча, як вже було зазначено, і перебувала у своїй квартирі, однак після появи ОСОБА_1 у подальшому не бажала залишатися в ній, тим більше спілкуватися з останнім та вислухувати образи в свій адрес. Тобто потерпіла перебувала у стані, коли знаходячись у своїй квартирі була позбавлення проти її волі можливості вільно її залишити.

Також суд враховує тривалість дій обвинуваченого, спосіб та засоби, а саме - тривалість дій понад дві години, психічний та фізичний тиск, погрози застосування фізичного насилля та вбивства, з застосуванням зброї. Про ці обставини свідчать як пояснення самого обвинуваченого так і допитаних у судовому засіданні свідків, які у цьому повністю підтверджують викладені у судовому засіданні показання потерпілої, та спростовують позицію обвинуваченого та його бачення цих подій.

Суд наголошує, що стороною захисту не було надано суду будь-яких об`єктивних підстав вважати, що наведені свідки та потерпіла не доброчесні чи в інший, будь-який, спосіб зацікавлені в результатах розгляду даного кримінального провадження, або перебувають у неприязних стосунках з обвинуваченим, через що можуть оговорювати останнього, а отже надана обвинуваченим версія подій щодо інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України не знайшла свого підтвердження. Саме з цих підстав суд вважає покази свідків та потерпілої належними, допустимими, достовірними та достатніми для доведеності винуватості ОСОБА_1 поза розумним сумнівом за пред`явленим обвинуваченням.

Правова позиція ЄСПЛ щодо цього відображена, зокрема, у п.43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі Кобець проти України , де суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом .

Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовної презумпції, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

Невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину суд розцінює як обрану обвинуваченим позицію свого захисту, побудовану на повній непричетності останнього до вчинення інкримінованих йому злочинів та вважає спробою ухилитись від суспільного осуду та суворої відповідальності.

Пояснення обвинуваченого не породжують розумний сумнів , достатній для визнання його невинуватим чи спростування пред`явленого йому обвинувачення, а навпаки, досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності доводять поза розумним сумнівом наявність у обвинуваченого прямого умислу, спрямованого на протиправні дії.

Судом в межах повноважень, визначених ч. 3 ст. 26 КПК України, були створені всі необхідні умови та вжиті всі можливі заходи для реалізації стороною захисту її процесуальних прав, в тому числі права обстоювати свою правову позицію та надавати докази на її обґрунтування, а також для повного та об`єктивного з`ясування обставин на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно з ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні обвинуваченим не надано суду жодного доказу у частині його заперечень щодо вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину.

Будь яких істотних порушень КПК України під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, в їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у незаконному позбавленні волі людини, із застосуванням зброї, знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні, а його дії суд кваліфікує за ч. ч. 2 ст. 146 КК України.

Пункт 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику призначення судами кримінального покарання № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 звернено увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Перебування під час вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння судом не досліджувалось, у зв`язку з тим, що стороною обвинувачення ця обставина не ставилась у провину. Крім того, у матеріалах справи відсутні відповідні відомості за для доведення перебування особи у такому стані.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості. При цьому ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочину не визнав, у зв`язку з чим у вчиненому не покаявся. Проте суд враховує особистісні дані обвинуваченого, який раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, злочин було вчинено обвинуваченим по відношенню до своєї дружини. Крім того, суд вважає також необхідним врахувати, що обвинувачений проходить військову службу в особливий період та приймав безпосередню участь під час бойових дій.

У зв`язку з чим згідно зі ст. 66 КК України суд вважає обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 проходження військової служби в особливий період та безпосередня участь у бойових діях.

Дотримуючись пред`явленого обвинувачення, суд вважає, що згідно зі ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинувачення судом не встановлено. Суд також зауважує, що відповідно до п. 6 - 1 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах. Однак, зміни у ст. 67 КК України було внесено законом № 2227-VIII від 06.12.2017, а тому відповідно до ст. 4, 5 КК України, оскільки цей законом посилює відповідальність, він зворотної сили немає.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення ним нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особистість обвинуваченого, та відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід обчислювати з дня набуття вироком законної сили, оскільки згідно до ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, а відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України Про попереднє ув`язнення попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Суд також враховує, що відповідно до ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015) ОСОБА_1 підлягає зарахуванню до строку призначеного за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення, у межах даного кримінального провадження, тобто з 14.09.2016 до дня зміни запобіжного заходу - 31.10.2018, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Суд зауважує, що протокол затримання в порядку ст. 208 КПК України обвинуваченого ОСОБА_1 датовано 15.09.2016, хоча як було встановлено у судовому засіданні, обставини, які зазначені в обвинувальному акті, мали місце 14.09.2016 та саме з цього моменту ОСОБА_1 вже фактично був обмежений у свободі. Отже саме з цих підстав суд вважає необхідним, відповідно до вимог ст. 209 КПК України вважати початком дати попереднього ув`язнення саме 14.09.2016.

Але суд зауважує, що ОСОБА_1 утримався під вартою 2 роки 1 місяць 17 днів, що у перерахунку відповідно до зазначених положень ст. 72 КК України, в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015, складає 4 роки та 3 місяці позбавлення волі, а отже ОСОБА_1 на час постановлення вироку відбув повністю призначене йому судом покарання, що свідчить про необхідність звільнення ОСОБА_1 від подальшого його відбуття, обмежившись вже відбутим покаранням.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, враховуючи вимоги ст. 177, 178 КПК України, підлягає залишенню без змін до набуття вироком законної сили.

Цивільний позов у провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати, які складаються з витрат на залучення експерта задля проведення експертиз у кримінальному провадженні, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України, а саме: зброя, яка знаходиться на зберіганні в камері схову підлягає поверненню володільцю - військовій частині А1445 Міністерства оборони України, компакт-диск з записом відео-файлу з нагрудної відеокамери поліцейського ОСОБА_37 , який перебуває в матеріалах кримінального провадження, слід залишити в матеріалах провадження протягом всього строку його зберігання, а фрагменти скляного стакану, 21 слід рук, дактилокартка на ім`я ОСОБА_1 , які перебувають в камері зберігання речових доказів - слід знищити.

Керуючись ст. 7, 100, 124, 349, 368-374, 376, 392, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та 3 (три) місяці.

Обмежившись відбутим покаранням, зарахувавши у строк відбуття покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015) строк попереднього ув`язнення ОСОБА_1 з 15.09.2016 до 31.10.2018, виходячи з того, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід особисте зобов`язання у відношенні ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Процесуальні витрати: судово-дактилоскопічної експертизи - висновок експерта №19/113/6-1/568е від 27.09.2016, витрати 615 грн. 72 коп. (шістсот п`ятнадцять гривень), судово-дактилоскопічної експертизи - висновок експерта №19/113/6-1/596е від 12.10.2016, витрати 1540 грн. 70 коп. (одна тисяча п`ятсот сорок гривень), судово-балістичної експертизи - висновок експерта №19/113/6-3/312е від 27.10.2016, витрати 1058 грн. 48 коп. (одна тисяча п`ятдесят вісім гривень), стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Речові докази:

- автомат конструкції Калашникова АКС-74 № НОМЕР_5 , 1981р.в., виробництва СРСР; патрони в кількості 22-х шт., упаковані до поліпропіленового мішку, білого кольору з написом Терра , горловина якого скріплена ниткою чорного кольору, кінці якої склеєні биркою з пояснювальним рукописним записом, підписом слідчого та відтиском круглої печаті, які надійшли після проведення балістичної експертизи №19/113/6-3/312е від 27.10.2016 - вилучені 14.09.2016 - 15.09.2016 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 - перебувають в складі озброєння ГУНП в Луганській області, повернути у володіння військової частини польова пошта В1109 (В/Ч А1445) Збройних сил України;

- фрагменти скляного стакану, упаковані до картонного коробу Start з пояснювальним написом та підписом учасників; 21 сліди рук, які після проведення судово-дактилоскопічної експертизи (висновок експерта №19/113/6-1/596е від 12.10.2016) упаковані до полімерного пакету експертної служби МВС України №1445978 з пояснювальним написом та підписом судового експерта; дактилокартка на ім`я ОСОБА_1 , яка після проведення судово-дактилоскопічної експертизи (висновок експерта №19/113/6-1/596е від 12.10.2016) упакована до полімерного пакету експертної служби МВС України №1198186 з пояснювальним написом та підписом судового експерта - вилучені 14.09.2016 - 15.09.2016 під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , які перебувають в камері зберігання речових доказів Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 7 гільз калібром 5,45 мм, первинні упаковки та ватний тампон, оболонка кулі, які перебувають в складі озброєння ГУНП в Луганській області - знищити;

- компакт-диск з записом відео-файлу з нагрудної відеокамери поліцейського ОСОБА_37 , який перебуває в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах провадження протягом всього строку його зберігання.

Вирок може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні під час його проголошення.

Головуючий суддя В.М. Олійник

Судді Т.О. Комплєктова

І.С. Посохов

Дата ухвалення рішення 14.11.2019
Зареєстровано 26.11.2019
Оприлюднено 26.11.2019

Судовий реєстр по справі 428/106/17

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Вирок від 14.11.2019 Сєвєродонецький міський суд Луганської області Кримінальне
Ухвала від 08.11.2019 Сєвєродонецький міський суд Луганської області Кримінальне
Ухвала від 11.03.2019 Сєвєродонецький міський суд Луганської області Кримінальне
Ухвала від 04.12.2018 Сєвєродонецький міський суд Луганської області Кримінальне
Ухвала від 31.10.2018 Сєвєродонецький міський суд Луганської області Кримінальне
Ухвала від 31.10.2018 Сєвєродонецький міський суд Луганської області Кримінальне
Ухвала від 04.09.2018 Сєвєродонецький міський суд Луганської області Кримінальне
Ухвала від 04.09.2018 Сєвєродонецький міський суд Луганської області Кримінальне
Ухвала від 04.09.2018 Сєвєродонецький міський суд Луганської області Кримінальне
Ухвала від 17.05.2018 Сєвєродонецький міський суд Луганської області Кримінальне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Відстежувати судові рішення та засідання

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру

Вайбер Телеграм

Опендатабот для телефону