Рішення

від 19.11.2019 по справі 646/6658/18

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/6658/18

№ провадження 2/646/582/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.19 року м.Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Шелест І.М.,

за участю секретаря судового засідання - Ушакової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції між Червонозаводським районним судом м. Харкова та Чернігівським районним судом Чернігівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 646/6658/18 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю ДРІМКАР (61001, м. Харків, вул. Руставелі, 4/20) про стягнення грошових коштів,

за участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 .,-

ВСТАНОВИВ:

25.09.2018 ОСОБА_1 звернулася до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в обгрунтування якого зазначила, що 05.07.2018 між нею та ТОВ ДРІМКАР був укладений договір доручення № Д-00002. Згідно даного договору ТОВ ДРІМКАР - повірений був уповноважений діяти від імені та в інтересах неї - довірителя, зобов*язаний вчиняти в порядку та на умовах, визначених договором, на території України юридичні дії, щодо пошуку, інформування, консультування, пропонування, супроводження послуг та проведення робіт, пов*язаних із сприянням довірителю в укладанні ним або від його імені, договорів поставки, купівлі-продажу або будь-який інший договір за яким довіритель в подальшому отримує у власність транспортний засіб, на умовах найбільш вигідних для довірителя.

Під час обговорювання основних умов договору мова йшла про автомобіль CHERRY вартістю 79 900 гривень, зі сплатою 1550 гривень на місяць (на три роки), 25 000 гривень вона повинна була сплатити, як перший внесок за автомобіль, про оплату послуг повіреного мова не йшла взагалі. Так як гроші були нею оплачені після підписання договору (в той же день, але після підписання), то і її екземпляр договору не був їй вручений, а направлений їй поштою на наступний день. Але після отримання нею екземпляру договору 09.07.2018 вона виявила, що в договорі зазначений інший автомобіль - LadaGranta, вартістю 243 009, 00 гривень, що значно дорожче машини, яку вона бажала купити; в договорі визначена винагорода повіреному в розмірі 10% від 243 009,00 гривень, тобто 25 000,00 гривень.

Так як умови для позивача були неприйнятні, вона 13.07.2018 в телефонному режимі повідомила відповідача про припинення договору доручення і просила надіслати їй зразок заяви. 17.07.2018 на електронну адресу її чоловіка ОСОБА_3 , ТОВ ДРІМКАР прислали зразок заяви з супровідним листом наступного змісту: Заява - оригінал направить по адресу Укрпоштою за адресою: АДРЕСА_2 . Але не дочекавшись зразка заяви від відповідача, вона ще 14.07.2018 направила до відповідача лист з вимогою припинити договір доручення та повернути гроші, який він отримав 20.07.2018. 10.08.2018 ТОВ ДРІМКАР направив до неї відповідь на відзив, де зазначив, що договір, укладений між ними нібито є дійсним, а 25 000,00 гривень, що були нею оплачені, нібито згідно квитанції є сплата винагороди повіреного згідно договору доручення і не підлягають поверненню, але квитанція про сплату 25 000,00 гривень не містить інформації про сплату винагороди повіреного.

Так як позивачка 13.07.2018 в телефонному режимі повідомила відповідача про припинення договору доручення, а 17.07.2018 на електронну адресу її чоловіка, ОСОБА_3 , ТОВ ДРІМКАР прислали зразок заяви з супровідним листом, то є всі підстави вважати, що договір доручення № Д-00002 від 05.07.2018 був припинений між ними 17.07.2018.

Тому, позивачка просила суд: стягнути з ТОВ ДРІМКАР на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 25 000 гривень, які були отримані ТОВ ДРІМКАР від ОСОБА_1 , як винагорода за договором доручення № Д-00002 від 05.07.2018, стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.10.2018 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу надано строк для надання відзиву на позовну заяву.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовну заяву підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Судом вживалися заходи щодо виклику відповідача у судові засідання шляхом направлення на його адресу судових повісток про виклик до суду, а також шляхом розміщення оголошення. Проте, представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив наступні обставини.

05.07.2018 між ТОВ ДРІМКАР (Повірений) та ОСОБА_1 (Довіритель) укладено договір доручення № Д-00002.

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Згідно даного договору, Повірений уповноважений діяти від імені та в інтересах Довірителя, зобов*язаний вчиняти в порядку та на умовах, визначених цим Договором, на території України юридичні дії, щодо пошуку, інформування, консультування, пропонування, супроводження послуг та проведення робіт, пов*язаний із сприянням Довірителю в укладанні ним та/або від його імені, договорів поставки, купівлі-продажу або будь-який інший договір за яким Довіритель в подальшому отримує у власність транспортний засіб, на умовах найбільш вигідних для Довірителя. Повірений, діючи від імені або за участю та за рахунок Довірителя, зобов*язаний укласти договір поставки або будь-який інший договір за яким Довіритель в подальшому отримує у власність транспортний засіб LadaGranta, вартість якого 243009, 00 гривень. (п.1.1, 1.2, 1.3 Договору доручення № Д-00002 від 05.07.2018).

Згідно з п. 3.1. за надання послуг згідно з цим договором, Довіритель зобов*язаний сплатити на рахунок Повіреного винагороду у розмірі, що становить 10 % від вартості транспортного засобу, що зазначено в п.1.3 даного Договору та становить 25 000,00 гривень.

05.07.2018, на виконання п. 3.1. договору, сплачено на рахунок ТОВ ДРІМКАР 25000 гривень, код квитанції 1281-4205-7550-7722.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що довіритель має право відмовитися від Договору в односторонньому порядку, про що письмово повідомляє повіреного, шляхом направлення рекомендованою поштою (Укрпоштою), на адресу повіреного, відповідного листа з чітким волевиявленням щодо відмови від Договору та зазначенням банківських реквізитів для повернення коштів.

14.07.2018 ОСОБА_1 на адресу відповідача рекомендованим листом надіслано заяву про відмову від договору доручення № Д-00002 від 05.07.2018, в якій вона також просила повернути сплачені кошти в сумі 25 000,00 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 1008 ЦК України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі, зокрема, відмови довірителя або повіреного від договору.

Частина 2 цієї статті передбачає, що довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.

Відповідно до ч.1 ст. 1009 ЦК України, яка передбачає наслідки припинення договору доручення, якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, повязані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата - також виплатити йому плату пропорційно виконаній ним роботі. Це положення не застосовується до виконання повіреним доручення після того, як він довідався або міг довідатися про припинення договору доручення.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 скористалася своїм правом на відмову від договору доручення, тому договір доручення є припиненим.

Згідно п.4.2.1 Договору, у випадку відмови Довірителя від договору протягом трьох днів з моменту укладання даного договору, повірений повертає 50 відсотків від сплаченої винагороди повіреного та всі сплачені на виконання п. 1.3. даного договору кошти, протягом 30 банківських днів з дня отримання від довірителя заяви про відмову від договору та повернення коштів із зазначенням власних банківських реквізитів. У випадку коли заява про відмову від договору подана довірителем з порушенням строку вказаного у даному пункті, винагорода, яка вказана у п. 3.1. даного договору не повертається. Поверненню підлягають всі сплачені на виконання п. 1.3. договору кошти протягом 30 банківських днів.

Водночас, Повірений, відповідач у справі, за змістом укладеного Договору не несе відповідальності за порушення умов договору, окрім обов*язку повернути сплачену винагороду у випадку порушення ним своїх зобов*язань за договором, якщо не доведе, що таке порушення сталось не з його вини (п.5.3 Договору).

Таким чином, відповідач в договорі надав собі можливість не повертати кошти, сплачені споживачем його послуг у разі розірвання договору як за ініціативою споживача послуг, так і за ініціативою відповідача, а також звільнив себе від будь-яких негативних наслідків від порушення прав позивача як споживача послуг у разі розірвання договору, в тому числі і не з вини позивача, що на думку суду приводить до дисбалансу договірних відносин.

Отже, аналізуючи зміст укладеного договору, суд прийшов до висновку, що умови укладеного сторонами Договору доручення є несправедливими, оскільки в порушення вимог розумності, добросовісності та справедливості позбавляють позивача, як споживача послуг, можливості відмовитись від договору без втрати сплачених ним коштів в рахунок винагороди Повіреному, не зважаючи на те, чи виконувались повіреним будь-які роботи на виконання доручення, що суперечить вищенаведеним вимогам ст. ст. 1008, 1009 ЦК України.

Аналізуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо повернення сплачених позивачем на виконання укладеного договору коштів в сумі 25000 гривень.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 704,80 гривень, який відповідно до ст.141 ЦПК підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 1000, 1001, 1008 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДРІМКАР (61001, м. Харків, вул. Руставелі, 4/20, код ЄДРПОУ 42150380) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) кошти в розмірі 25 000,00 гривень, які були отримані Товариством з обмеженою відповідальністю ДРІМКАР від ОСОБА_1 , як винагорода за договором доручення № Д-00002 від 05.07.2018.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДРІМКАР (61001, м. Харків, вул. Руставелі, 4/20, код ЄДРПОУ 42150380) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 704,80 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України: апеляційна скарга подається апеляційному суду (Харківський апеляційний суд) через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення (Червонозаводський районний суд м.Харкова).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.11.2019.

Суддя: І.М. Шелест