Ухвала

від 20.11.2019 по справі 752/11426/16-к

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/11426/16-к

Провадження №: 1-кс/752/2913/19

У Х В А Л А

20.11.2019 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника арештованого майна Приватного підприємства ЗЕРО КОНТІНІУМ - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23.12.2016 року в рамках кримінального провадження №3201610010000081, -

ВСТАНОВИВ:

до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання представника власника арештованого майна Приватного підприємства ЗЕРО КОНТІНІУМ - адвоката ОСОБА_3 , в якому просить скасувати арешт майна, а саме грошових коштів Приватного підприємства ЗЕРО КОНТІНІУМ (код 40309004), які знаходяться на розрахункових рахунках, відкритих в ПАТ Сбербанк (МФО 320627), юридична адреса якого: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46, №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23.12.2016 року по справі № 752/21739/16 накладено арешт на грошові кошти, розміщені на розрахункових рахунках ПП ЗЕРО КОНТІНІУМ(код 40309004) №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , відкритих в ПАТ Сбербанк (МФО 320627), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46 та грошові кошти, які в подальшому надходитимуть на вказані рахунки і заборонити розпоряджатися вказаними грошовими коштами, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету та зупинено видаткові операції з грошовими коштами, що надходять в адресу ПП ЗЕРО КОНТІНІУМ (код 40309004) рахунки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та які вже знаходяться на вищезазначених банківських рахунках за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів.

Зазначає, що незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженн: № 3201610010000081 було розпочато ще 05 липня 2016 року, а заходи його забезпечення у вигляді арешту грошових коштів на банківських рахунках ПП ЗЕРО КОНТІНІУМ застосовано 23.12.2016 року, тобто, зі спливом майже півроку з момент) початку досудового розслідування, органом досудового розслідування до теперішнього часу, протягом двох років, не здобуто достатніх фактичних даних для оголошення посадовим особам ПП ЗЕРО КОНТІНІУМ про підозру у вчиненні кримінального караного діяння, які б тим більше виправдовували доцільність застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі арешту майна підприємства.

Також посилається на те, що будь-які твердження слідчого про те, що такі грошові кошти були здобуті злочинним шляхом, чи призначалися для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення є безпідставними та ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки не наведено жодного переконливого доказу останньому.

Вважає, що оскільки в кримінальному провадженні жодній посадовій особі ПП ЗЕРО КОНТІНІУМ про підозру не оголошено, а також не встановлено даних, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи, суд має прийти до висновку про відсутність в кримінальному провадженні підстав для подальшого арешту грошових коштів, які знаходяться на рахунку ПП ЗЕРО КОНТІНІУМ (код 40309004), які знаходяться на розрахункових рахунках, відкритих в ПАТ Сбербанк (МФО 320627), юридична адреса якого: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46, (код 39898797) №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

Представник власника арештованого майна Приватного підприємства ЗЕРО КОНТІНІУМ - адвокат ОСОБА_4 . В судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності та просив його задовольнити.

Особа за клопотанням якої накладено арешт в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, причини неявки не повідомлені.

Згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступних висновків.

З матеріалів клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23.12.2016 року по справі № 752/21739/16 накладено арешт на грошові кошти, розміщені на розрахункових рахунках ПП ЗЕРО КОНТІНІУМ(код 40309004) №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , відкритих в ПАТ Сбербанк (МФО 320627), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46 та грошові кошти, які в подальшому надходитимуть на вказані рахунки і заборонити розпоряджатися вказаними грошовими коштами, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету та зупинено видаткові операції з грошовими коштами, що надходять в адресу ПП ЗЕРО КОНТІНІУМ (код 40309004) рахунки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та які вже знаходяться на вищезазначених банківських рахунках за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів.

Відповідно дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так,статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідност. 2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим,статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Із матеріалів клопотання вбачається, що кримінальне провадження в якому накладено арешт на майно, яке належить на праві власності ПП ЗЕРО КОНТІНІУМ, відкрито ще у 2016 році, проте за значний час органом досудового розслідування не здобуто будь-яких доказів, які вказують на те, що майно на яке накладено арешт добуте злочинним шляхом. До цього часу вказане кримінальне провадження не завершене, будь-хто до відповідальності не притягнутий, питання стягнення вказаного майна в будь-який спосіб не вирішено.

Також, сторона заявника позбавлена можливості в повній мірі реалізовувати своє право власності на вказане майно оскільки щодо нього існує встановлені судом обмеження.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, а тому клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,7,16,28,174,309,392,532 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника власника арештованого майна Приватного підприємства ЗЕРО КОНТІНІУМ - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23.12.2016 року в рамках кримінального провадження №3201610010000081 - задовольнити.

Скасувати арешт майна, а саме грошових коштів Приватного підприємства ЗЕРО КОНТІНІУМ (код 40309004), які знаходяться на розрахункових рахунках, відкритих в ПАТ Сбербанк (МФО 320627), юридична адреса якого: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46, №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1