Рішення

від 22.11.2019 по справі 120/3337/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 листопада 2019 р. Справа № 120/3337/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька дорожня механізована компанія" до Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька дорожня механізована компанія" (далі - позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державною фіскальною службою України було зупинено реєстрацію податкових накладних №1 від 15.08.2019, №3 від 30.08.2019. Позивачем було направлено відповідачу документи, які підтверджують реальність господарських операцій з контрагентом. Проте, рішеннями Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1302404/42840972 від 08.10.2019, №1302405/42840972 від 08.10.2019 відмовлено в реєстрації податкових накладних №1 від 15.08.2019, №3 від 30.08.2019 відповідно.

В Квитанціях про зупинення реєстрації даної податкової накладної зазначено, про те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На думку позивача, він виконав вимоги, вказані в Квитанціях, проте рішенням Комісії було відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав - ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси , акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому просить суд зобов`язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №1 від 15.08.2019 та №3 від 30.08.2019.

Ухвалою від 22.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 07.11.2019.

07.11.2019 розгляд справи відкладено на 19.11.2019.

18.11.2019 на адресу суду надійшов відзив відповідача, зі змісту якого останній, посилаючись норми Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 №117, просив відмовити в задоволенні заявленого адміністративного позову.

В судове засідання 19.11.2019 представники сторін не з`явились, надали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Згідно частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Водночас, при ухваленні судового рішення в порядку письмового провадження слід враховувати особливості складення повного тексту судового рішення, постановленого в порядку письмового провадження.

Так, при ухваленні судового рішення суд зважає на положення частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Разом із тим, суд звертає увагу на частину 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, аналіз приписів статей 243 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що у разі постановлення рішення у письмовому провадженні воно має бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення строку розгляду відповідної справи; при цьому, дата ухвалення рішення в порядку письмового провадження має співпадати із датою складення повного рішення.

Ухвалою від 22.11.2019 задоволено клопотання представника Державної фіскальної служби України та замінено відповідача - Державну фіскальну службу України на його правонаступника - Державну податкову службу України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Вінницька дорожня механізована компанія" 22.02.2019 зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 42840972).

15.08.2019 між ПП "Елеватормлинмонтаж" (замовник) та ТОВ "Вінницька дорожня механізована компанія" (підрядник) укладено договір підряду №15-08/19П. Відповідно якого замовнику виставлено рахунок на оплату №29 від 15.08.2019 на суму 536910,90 грн.

Відповідно п.3.2.1 договору ПП "Елеватормлинмонтаж" (замовник) здійснило передплату, внаслідок чого позивачем виписано ПН №1 від 15.08.2019 на суму ПДВ 200000,00 грн. та ПН №3 від 30.08.2019 на суму ПДВ 50 000,00 грн.

За наслідками проведення господарських операцій позивачем сформовано та направлено на реєстрацію податкові накладні №1 від 15.08.2019 на суму ПДВ 200000,00 грн. та №3 від 30.08.2019 на суму ПДВ 50 000,00 грн.

31.08.2019 та 16.09.2019 позивачем отримані квитанції, у яких зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

30.09.2019 товариством надіслано до контролюючого органу лист-пояснення та копії документів: договір підряду №15-08/19П від 15.08.2019, рахунок на оплату №29 від 15.08.2019, банківську виписку за період з 15.08.2019 по 16.08.2019, за період з 30.08.2019 по 31.08.2019, акт звірки за період з кварталу 2019 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 661 за серпень 2019 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 10 за серпень 2019 року, договір оренди нежитлового приміщення №83/2019 від 01.05.2019.

08.10.2019 відповідачем прийнято рішення №1302404/42840972 та №1302405/42840972 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 15.08.2019, №3 від 30.08.2019 в ЄРПН у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, зокрема первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у чому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись із рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

В розумінні пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних", затвердженого постановою КМУ №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку №1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (п. 14 Порядку №1246).

Аналогічні норми містить постанова КМУ № 117 від 21 лютого 2018 р., якою затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Постанова №117).

Так, відповідно до пункту 12 Постанови №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктами 13, 14 постанови №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Із процитованих норм випливає, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, можливо зупинення їх реєстрації.

Як видно із змісту квитанцій від 31.08.2019 та від 15.09.2019 по податковій накладній №1 від 15.08.2019 та №3 від 30.08.2019, контролюючим органом сформовано висновок про відповідність останніх критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пп.1.6 п.1 "Критерії ризиковості платника податків".

Як зазначалось вище та видно із квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Суд звертає увагу, що відповідно до пунктів 15 -18, 20 Постанови №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/ розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв`язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановлено судом, позивачем виписано податкові накладні у зв`язку із оплатою послуг та на підтвердження підстав здійснення операцій по ПН №1 від 15.08.2019 та №3 від 30.08.2019 надіслано до контролюючого органу документи, що підтверджують дані операції.

В підтвердження господарських операцій позивачем надано лист-пояснення та копії документів: договір підряду №15-08/19П від 15.08.2019, рахунок на оплату №29 від 15.08.2019, банківську виписку за період з 15.08.2019 по 16.08.2019, за період з 30.08.2019 по 31.08.2019, акт звірки за період з кварталу 2019 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 661 за серпень 2019 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку 10 за серпень 2019 року, договір оренди нежитлового приміщення №83/2019 від 01.05.2019.

В силу п.5 "Порядку заповнення податкової накладної", затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.2015 № 1307 податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком.

Відповідно п.п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Із урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позивачем виконано вимоги квитанції від 31.08.2019 та 15.09.2019 та надано необхідні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Однак, відповідач, незважаючи на надання відповідних документів та висновків, прийняв рішення, якими відмовив в реєстрації ПН №1 від 15.08.2019 та ПН №3 від 30.08.2019.

У зв`язку із чим суд вважає за необхідне вказати на наступне.

Відповідно до пункту 21 Постанови №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд звертає увагу, що платником податку надано і письмові пояснення і копії документів.

Окремо суд зазначає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної містить мотиви причин та підстав прийняття такого, а саме: ненаданням платником податку копій документів, зокрема первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у чому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

З цього приводу суд окремо зауважує, що платником надано копії документів та письмові пояснення на вимогу контролюючого органу.

Так, згідно заявлених позовних вимог у даній справі позивач просить суд зобов`язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №1 від 15.08.2019 та №3 від 30.08.2019, не оскаржуючи відповідні рішення про відмову у реєстрації вказаних податкових накладних.

Разом із тим, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

Так, згідно з частиною першою вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до пункту третього цієї постанови, виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

В цьому випадку, під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішень №1302404/42840972 від 08.10.2019, №1302405/42840972 від 08.10.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі заявлених позовних вимог та визнання протиправними і скасування рішень відповідача №1302404/42840972 від 08.10.2019, №1302405/42840972 від 08.10.2019 у судовому порядку.

Що ж до позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №1 від 15.08.2019 та №3 від 30.08.2019 ТОВ "Вінницька дорожня механізована компанія" в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку від 21.02.18 № 117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи, складені з дотриманням вимог законодавства, були достатніми для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно частини 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України вчинити необхідні дії шляхом реєстрації податкових накладних ТОВ "Вінницька дорожня механізована компанія" №1 від 15.08.2019 та №3 від 30.08.2019.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 08.10.2019 №1302404/42840972 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 15.08.2019, що подана товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницька дорожня механізована компанія".

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 08.10.2019 №1302405/42840972 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 30.08.2019, що подана товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницька дорожня механізована компанія".

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 15.08.2019 та №3 від 30.08.2019, що подані товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницька дорожня механізована компанія".

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька дорожня механізована компанія" судовий збір у розмірі 3750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька дорожня механізована компанія" (Хмельницьке шосе, 13, офіс 408, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 42840972)

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393)

Повний текст рішення складено 22.11.19

Суддя Томчук Андрій Валерійович