Рішення

від 25.11.2019 по справі 160/9179/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року Справа № 160/9179/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

ВСТАНОВИВ :

20.09.2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №285875-5550-0403 від 26.04.2019 року, винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, в частині визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 18 863,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02.05.2005 року між ним та Дніпродзержинською міської радою було укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 , згідно з пунктом 3.1 якого орендна плата вносилась в розмірі 5 175,00 грн./рік. Проте, 02.10.2012 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська винесено рішення у справі №2-1707/6085/12, залишене без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.01.2013 року, яким внесено зміни до даного договору, а саме, що орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється на рівні трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України. Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення в частині визначення суми орендної плати в розмірі 18 863,04 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідач мав визначити орендну у розмірі саме 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

25.09.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 23.10.2019 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 2).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

22.10.2019 року представником відповідача подано письмовий відзив на позов, в обґрунтування якого зазначено, що підставою для нарахування орендної плати позивачу є договір оренди №02011 від 02.02.2005 року між ним та Дніпродзержинською міською радою, а також додаткова угода від 01.02.2012 року, якою було збільшено розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки до 933 856,61 грн. Отже, з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 1,249; 2015 рік - 1,433; 2016 рік - 1,06; 2017 рік та 2018 рік -1,0, яка підлягає застосуванню до розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки визначеною договором, індексація яка підлягає застосуванню у 2019 році складає (1*1,249*1,433*1,06*1,0*1,0) = 1,89721. Таким чином, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою складає 53 151,66 грн., у зв`язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та такими, що прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02.02.2005 року між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0789 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2.1 даного договору, останній укладено на строк до 23.12.2014 року та після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Згідно із п. 3.1 договору, орендна плата вносилась орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 5 175,00 грн. на рік, що становить 431,25 грн. на місяць.

02.10.2010 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська у цивільній справі №2-1707/6085/12 за позовом прокурора м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки прийнято рішення, яким цивільний позов задоволено повністю, а саме: внесено зміни до пункту 3.1 договору оренди земельної ділянки від 02.02.2005 року, укладеного між Дніпродзержинською міською радою та ОСОБА_1 , та викладено його у наступній редакції: п.3.1. Річна орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється на рівні трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, з урахуванням пільги встановленої рішенням Дніпродзержинської міської ради від 25.06.2012 року №475-24/VI .

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.01.2013 року вказане рішення від 02.10.2010 року - залишено без змін, отже, є таким, що набрало законної сили.

Проте, 26.04.2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №285875-5550-0403-13, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб за 2019 рік в розмірі 53 151,66 грн.

Отже, спір між сторонами виник з підстав обґрунтованості нарахування відповідачем суми орендної плати за користування позивачем земельною ділянкою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 14 Закону України Про оренду землі ).

Статтею 15 зазначеного Закону визначені істотні умови договору оренди, серед яких є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно положень ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За приписами п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно із п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п. 285.2 ст. 285 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

За положеннями п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 271.1.1 ст. 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

За приписами ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Під час розгляду справи судом встановлено, що рішенням Кам`янської міської ради №1105-25/VІІ від 22.06.2018 року ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено складає 1%.

Згідно із Витягом від 07.08.2019 року №2075 із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2384 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий номер 1210400000:01:011:0141, складає 3 453 445,31 грн., тобто оцінка одного квадратного метра вказаної земельної ділянки становить 1 448,59 грн. (3 453 445,31 грн./2384 кв. м.).

Отже, на час визначення контролюючим органом податкового зобов`язання з орендної плати нормативно грошова оцінка земельної ділянки орендованої позивачем дорівнювала 1 448,59 грн. за 1 кв. м.

Договором оренди від 02.02.2005 року визначена площа орендованої позивачем земельної ділянки у АДРЕСА_1 , у розмірі 789 кв. м. (0,0789 га).

Таким чином, нормативна грошова оцінка орендованої позивачем земельної ділянки становить 1 142 937,51 грн. (789 кв. м.*1 448,59 грн.), а, отже, розмір річної орендної плати має складати 34 288,13 грн.=1 142 937,51 грн.*3%.

Суд звертає увагу, що відповідно до наведеного у відзиві на позовну заяву розрахунку відповідачем зроблено такий розрахунок річної орендної плати орендованої позивачем земельної ділянки з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земель, які не є чинними станом на 2019 рік.

Отже, відповідач неправомірно здійснив нарахування позивачеві земельного податку за 2019 рік, виходячи з розміру середньої вартості земельної ділянки 199,64 грн./кв.м. (згідно Витягу №2075 від 07.08.2019 року) з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земель.

З огляду на викладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині визначення суми орендної плати в розмірі 18 863,04 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, правомірність податкового повідомлення-рішення в частині не доведена.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією № 95035 від 19.09.2019 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (40000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 26.04.2019 року №285875-5550-0403 в частині визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 18 863,53 грн., в іншій частині залишити без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (40000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а, код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець