Рішення

від 25.11.2019 по справі 160/4055/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року Справа № 160/4055/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

06.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Новопавлівську сільську раду Межівського району Дніпропетровської області розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину України ОСОБА_1 на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області;

- визнати протиправним та скасувати рішення сорок шостої сесії сьомого скликання Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області від 24 квітня 2019 року № 1193-46/VIІ Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність громадянці ОСОБА_2 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.08.2019 року (т. 2 а. с. 2-3).

Ухвалою суду від 15.10.2019 року за клопотанням представника позивача закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення сорок шостої сесії сьомого скликання Новопавліської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області від 24 квітня 2019 року № 1193-46/VII Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу її у власність громадянці ОСОБА_2 , оскільки спір в даній частині вимог підлягає вирішенню в місцевому суді в порядку цивільного судочинства.

Усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, від 22.10.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 14.11.2019 року (т. 2 а. с. 53).

Таким чином, предметом розгляду даної справи залишаються вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину України ОСОБА_1 на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30.08.2018 року Новопавлівською сільською радою Межівського району Дніпропетровської області прийнято рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства № 885-35/VII, відповідно до якого ним замовлено в Товаристві з обмеженою відповідальністю Земельне право проект землеустрою. Даний проект розроблено, сформовано прохану земельну ділянку та присвоєно їй кадастровий номер 1222685500:02:004:0472. У подальшому, 01.04.2019 року звернувся до відповідача з заявою про затвердження даного проекту. Однак, вказана заява відповідачем розглянута не була. Разом з тим, 24.04.2019 року на сорок шостій сесії сьомого скликання Новопавлівської сільської ради прийнято рішення про надання громадянці ОСОБА_2 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж тієї ж самої земельної ділянки з метою її подальшої передачі в приватну власність, що призвело до порушення її прав на своєчасний розгляд її проекту землеустрою, у зв`язку з чим вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, витребувані документи на вимогу ухвали про відкриття провадження не надав.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомив.

Третя особа у судове засідання не прибула, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини не явки суд не повідомила, письмові пояснення не надала.

Згідно із ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням заяви представника позивача про розгляд справи без його участі, належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи сторін, наявності достатніх доказів у матеріалах справи для вирішення спору по суті заявлених вимог, суд ухвалив здійснити розгляд справи у письмовому провадженні.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням тридцять п`ятої сесії сьомого скликання Новопавлівської сільської ради від 30.08.2018 року № 885-35/VII ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га із земель комунальної власності за межами населеного пункту на території Новопавлівської сільської ради.

ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю Земельне право та замовив відповідний проект землеустрою, який в подальшому було розроблено та земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 1222685500:02:004:0472, що підтверджується копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.12.2018 року № НВ-1206960412018.

У подальшому, 01.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області із заявою про затвердження зазначеного вище проекту землеустрою, проте рішення з розгляду вказаної заяви не отримав.

Судом встановлено, що рішенням сорок дев`ятої сесії сьомого скликання Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області від 24.04.2019 року № 1193-46/VIІ Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі її у власність громадянці ОСОБА_2 . земельна ділянка з кадастровим номером: 1222685500:02:004:0472 передана у власність ОСОБА_2 .

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (п. б , ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України).

За змістом положень ст. 122 Земельного кодексу України вирішення питань стосовно передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до вимог частин 1 - 3 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно п. б ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачений у ст. 118 Земельного кодексу України.

Згідно із ч. 6, ч. 7 зазначеної статті громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

З аналізу викладеного вбачається, що для отримання земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається із клопотанням, яке повинно відповідати встановленим вимогам, та до клопотання повинні бути долучені необхідні документи (графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, погодження землекористувача, якщо земельну ділянку необхідно вилучити у попереднього землекористувача); клопотання для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається до відповідних органів державної влади чи місцевого самоврядування; уповноважений орган повинен розглянути клопотання у місячний строк; за результатами розгляду орган приймає одне з відповідних рішень: про надання дозволу чи відмову у його наданні; відмова у наданні дозволу може бути лише у випадку, передбаченому у частині сьомій ст. 118 ЗК України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 30.08.2018 року Новопавлівською сільською радою Межівського району Дніпропетровської області прийнято рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства № 885-35/VII.

Після отримання дозволу на розробку проекту землеустрою позивачем здійснено всі дії для розробки проекту, сформовано земельну ділянку та присвоєно їй кадастровий номер 1222685500:02:004:0472.

Однак, на своє звернення до відповідача від 01.04.2019 року щодо затвердження даного проекту, позивач відповіді так і не отримав.

Отже, на час розгляду справи судом по суті заява від 01.04.2019 року відповідачем залишається не розглянутою, що не спростовано представником відповідача під час розгляду справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в супереч вимогам, передбачених чинним законодавством, на звернення ОСОБА_1 відповідачем не прийнято відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

За таких обставин, належним способом відновлення порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 . про затвердження проекту землеустрою та зобов`язання Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області розглянути заяву ОСОБА_1 щодо затвердження проекту землеустрою.

При цьому, на думку суду, факт передачі відповідної земельної ділянки у власність іншій особі, не позбавляє відповідача обов`язку розглянути заяву позивача, оскільки він під час прийняття рішення не позбавлений права прийняти як позитивне так і негативне рішення щодо відведення земельної ділянки у власність.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно із ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч. 3, 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Доказами того, що особа є адвокатом, виходячи з положень ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 12, та ст. 17 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 р. № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) є свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на момент подання клопотання про відшкодування правової допомоги.

Згідно пунктів 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону № 5076-VI, до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 5076-VI документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги можуть бути, серед іншого: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Представником позивача надано до суду розрахунок судових витрат у справі № 160/4055/19, а саме:

- оплата судового збору за подання позову до суду, в розмірі 1536,80 грн (дублікат квитанції № 0.0.1342569027.1 від 02.05.2019 року);

- сплата судового збору за подання заяви про витребування доказів в розмірі 576,30 грн (дублікат квитанції № 0.0.1342569698.1 від 02.05.2019 року);

- витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 1 500,00 грн, що підтверджується випискою з банку від 12.09.2019 року;

- оплата судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду від 08.05.2019 року в сумі 1 921,00 грн (дублікат квитанції № 0.0.1357505762.1 від 18.05.2019 року).

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження здійснення судових витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, адвокатом позивача надано до суду копію договору про надання правничої допомоги від 29.04.2019 року № 170/19, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.05.2005 року № 2019, виписку з банку від 12.09.2019 року.

Згідно із наданим договором вартість винагороди (гонорар) складає: 1 500,00 грн за складання документів (підготування позову) та за представництво в суді.

Так, відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Оскільки в матеріалах справи міститься документальне підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, та з урахуванням того, що адміністративний позов підлягає задоволенню, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача стосовно стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у сумі 1 500,00 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1 536,80 грн, що документально підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.1342569027.1 від 02.05.2019 року.

Враховуючи, що провадження в частині позовних вимог закрито, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області підлягає стягненню частина судових витрат пов`язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду лише в сумі 768,40 грн пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Щодо іншої частини судового збору у сумі 768,40 грн, сплаченої позивачем за частину вимоги, провадження за якою судом закрито, суд зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Разом з тим, на час ухвалення рішення у справі позивач з відповідною заявою до суду не звертався.

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню сплачені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 768,40 грн, витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 1 500,00 грн, за подання заяви про витребування доказів в розмірі 576,30 грн та за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду від 08.05.2019 року в сумі 1921,00 грн, що разом складає 4 765,70 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області (52950, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Новопавлівка, вул. Карпінського, буд. 19, код ЄДРПОУ 04340230), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою від 01 квітня 2019 року.

Зобов`язати Новопавлівську сільську раду Межівського району Дніпропетровської області розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою від 01 квітня 2019 року.

Стягнути з Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області (52950, Дніпропетровська область, Межівський район, с. Новопавлівка, вул. Карпінського, буд. 19, код ЄДРПОУ 04340230) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок), витрати на правову допомогу адвоката, у розмірі 1 500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок), витрати за подання заяви про витребування доказів у розмірі 576,30 грн (п`ятсот сімдесят шість гривень тридцять копійок) та витрати за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду від 08.05.2019 року в сумі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок), що разом складає 4 765,70 грн (чотири тисячі сімсот шістдесят п`ять гривень сімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець