Рішення

від 22.11.2019 по справі 320/5116/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2019 року 320/5116/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення у формі протоколу від 28.03.2019 №3 Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в частині внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 29.11.2013 НОМЕР_3);

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 08.04.2019 №0-14041/0/1-19 в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 29.11.2013 НОМЕР_3);

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 09.04.2019 №102 в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 29.11.2013 НОМЕР_3);

- зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру внести відомості про включення інформації про сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 29.11.2013 НОМЕР_3) в державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника здійснюється Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру за поданням Кваліфікаційної комісії за наявності однієї із підстав, визначених у ст. 68 Закону України "Про землеустрій". При цьому, для прийняття рішення про направлення подання про анулювання кваліфікаційного сертифікату Кваліфікаційна комісія проводить засідання, на якому обов`язково розглядає акт перевірки діяльності інженера-землевпорядника у сфері землеустрою та інші матеріали. Отже, без розгляду акту перевірки на засіданні Кваліфікаційної комісії остання не вправі приймати рішення про направлення Держгеокадастру подання про анулювання кваліфікаційного сертифікату. Проте, Держгеокадастром не проводилося жодної перевірки діяльності позивача у сфері землеустрою, не складалося жодних актів за її наслідками, на засідання Кваліфікаційної комісії з вирішення питання про направлення подання про анулювання кваліфікаційного сертифікату позивача акт перевірки не подавався та такий комісією не розглядався.

Зазначене, на думку позивача, свідчить про порушення Кваліфікаційною комісією вимоги ч. 8 ст. 61-1 Закону України "Про землеустрій", а відтак оскаржувані рішення та наказ прийняті відповідачем в порушення вимог чинного законодавства України.

Окрім того, позивач зауважив, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень про анулювання сертифіката не зазначено, в чому саме полягає грубість порушення, не проведено аналіз наслідків вчинення такого порушення, не наведено критеріїв, за якими вказане порушення визначається грубим.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що Головне управління Держгеокадастру у Київській області звернулося до кваліфікаційної комісії з листом від 26.02.2019 №21-10-0.9-2646/2-19 про порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою. При цьому, зазначає, що наявність акту перевірки за результатами здійснених заходів державного нагляду інженера-землевпорядника не є обов`язковим щодо вирішення питання про позбавлення кваліфікаційного сертифіката, а тому дії Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру щодо внесення подання без акту перевірки є правомірними.

Відповідач вважає, що ним дотримана процедура анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 , оскільки розгляд письмових звернень є підставою для вирішення питання щодо наявності підстав для підготовки подання про анулювання кваліфікаційного сертифіката. При цьому, зазначає, що провівши аналіз вчинених позивачем порушень вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою у сукупності, надавши їм оцінку, члени Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру у межах дискреційних повноважень прийшли до висновку про наявність грубих порушень вимог законодавства при розробці проекту із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 (кадастровий номер 3222410300:02:004:0039) на території Боярської міської ради Києво-Святошинського району.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Відтак, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Черкаським РВ УМВС України в Черкаській області 14.06.2006, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Кваліфікаційним сертифікатом інженера-землевпорядника від 29.11.2013 НОМЕР_3, виданим ОСОБА_1 , відповідно до протоколу рішення Кваліфікаційної комісії від 21.11.2013 №21, підтверджено відповідність інженера-землевпорядника кваліфікаційним характеристикам професії та його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земельних ділянок), виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень при здійсненні землеустрою.

Листом від 26.02.2019 №21-10-0.9-2646/2-19 Головне управління Держгеокадастру у Київській області повідомило Кваліфікаційну комісію про те, що Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області за результатами здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у зв`язку з доповідною запискою начальника Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені виявлено грубі порушення вимог законодавства при розробці проекту із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 (кадастровий номер 3222410300:02:004:0039) на території Боярської міської ради Києво-Святошинського району, який розроблений ТОВ "Інститут незалежної експертної оцінки" та містить підписи та печатку сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 29.11.2013 НОМЕР_3).

28.03.2019 відбулося засідання Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру, на порядок денний якої було винесено питання про розгляд листів, заяв, клопотань від фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування стосовно анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерам-землевпорядникам.

Як вбачається з протоколу засідання Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру від 28.03.2019 №3, на вказаному засіданні слухали секретаря комісії Лахматову О.В, яка повідомила, що до Кваліфікаційної комісії надійшов лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26.02.2019 №21-10-0.9-2646/2-19 щодо порушення, зокрема, сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 29.11.2013 НОМЕР_3) вимог законодавства при розробціпроекту із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 (кадастровий номер 3222410300:02:004:0039) на території Боярської міської ради Києво-Святошинського району.

За результатами розгляду зазначеного листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26.02.2019 №21-10-0.9-2646/2-19, Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру прийняла рішення, оформлене протоколом від 28.03.2019 №3, щодо внесення подання до Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційних сертифікатів, зокрема інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 29.11.2013 НОМЕР_3).

01.04.2019 Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру винесла подання №19/214 про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників, з якого вбачається, що Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру відповідно до рішення (протокол від 28.03.2019 №3) пропонує анулювати кваліфікаційні сертифікати інженерів-землевпорядників згідно з протоколом, в тому числі і ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 29.11.2013 НОМЕР_3).

Вказане подання було зареєстровано в Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру 08.04.2019 за №0-14041/0/1-19.

09.04.2019 Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру на підставі подання Кваліфікаційної комісії від 01.04.2019 №19/214 прийнято наказ №102 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів", в додатку "Перелік інженерів - землевпорядників, кваліфікаційні сертифікати яких анулюються" зазначений ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 29.11.2013 НОМЕР_3).

Листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 16.04.2019 №31-28-0.23-3425/2-19 "Про анулювання кваліфікаційного сертифіката" повідомлено позивача про те, що відповідно до наказу Держгеокадастру від 09.04.2019 №102 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" його кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника від 29.11.2013 НОМЕР_3 анульовано на підставі подання Кваліфікаційної комісії від 01.04.2019 №19/214 відповідно до частини дев`ятнадцятої статті 66 та частини третьої статті 68 Закону України "Про землеустрій".

Не погоджуючись з рішеннями Кваліфікаційної комісії, оформленими протоколом від 28.03.2019 №3 та поданням від 08.04.2019 №0-14041/0/1-19, в частині внесення подання про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 та наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 16.04.2019 №31-28-0.23-3425/2-19 "Про анулювання кваліфікаційного сертифіката" в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 , позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою визначені Закон України "Про землеустрій" від 22.05.2003 №858-IV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон №858-IV), який спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Згідно з статтею 60 Закону №858-IV державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до положень статті 61-1 Закону №858-IV державний нагляд у сфері землеустрою здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Під час здійснення заходів державного нагляду виконавців робіт із землеустрою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, перевіряє дотримання сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень законів, інших нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

За наявності підстав для анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника акт перевірки є обов`язковим для розгляду на засіданні Кваліфікаційної комісії. За результатами розгляду акта Кваліфікаційна комісія направляє подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає рішення про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката та повідомляє інженера-землевпорядника письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії. Рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено до суду.

Крім того, згідно із пунктом 5 розділу І (Загальні положення) Порядку роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 28.07.2017 №392, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.08.2017 за №1044/30912 (далі - Порядок №392), до повноважень Кваліфікаційної комісії належать, зокрема, розгляд письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою та топографо-геодезичної і картографічної діяльності стосовно професійної діяльності сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, а також актів, складених за результатами здійснених Держгеокадастром заходів державного нагляду (контролю).

Пунктами 6, 7 розділу ІІ (Порядок роботи Кваліфікаційної комісії) Порядку №392 передбачено, що рішення Кваліфікаційної комісії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на її засіданні та оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Кваліфікаційної комісії. Член Кваліфікаційної комісії, який не погоджується з прийнятим Кваліфікаційною комісією рішенням, висловлює окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу. Рішення Кваліфікаційної комісії може бути оскаржено в суді.

Як вбачається із оскаржуваного наказу Держгеокадастру від 09.04.2019 №102, останній прийнятий відповідно до частини дев`ятнадцятої статті 66, частини третьої статті 66-1 та частини третьої статті 68 Закону №858-IV, пункту 20 розділу ІІІ Порядку №392 та на підставі подання Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру від 01.04.2019 №19/214.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 66 Закону №858-IV професійною діяльністю у сфері землеустрою можуть займатися особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою. Сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, мають стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників відповідно до цього Закону.

Згідно із частиною дев`ятнадцятою статті 66 Закону №858-IV Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин: а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника; б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою; в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону; г) на підставі свідоцтва про смерть.

Проаналізувавши вищенаведене, суд зазначає, що статтею 61-1 Закону №858-IV та Порядом №392 встановлено особливий порядок дій Держгеокадастру України щодо здійснення заходів державного нагляду виконавців робіт із землеустрою, який передбачає проведення відповідної перевірки, складання акту перевірки з направленням його для розгляду на засіданні Кваліфікаційної комісії та, за наявності відповідного подання Кваліфікаційної комісії, прийняття рішення про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.

При цьому, на думку суду, питання про позбавлення інженера-землевпорядника ОСОБА_1 кваліфікаційного сертифіката повинно було вирішуватись саме в порядку, визначеному статтею 61-1 Закону №858-IV, тобто за результатами проведеної перевірки та виключно на підставі акту перевірки, розглянутого на засіданні Кваліфікаційної комісії.

Судом встановлено, що перевірка не проводилася та акт перевірки щодо позивача не складався та, відповідно, не розглядався Кваліфікаційною комісією.

Разом з тим, суд не погоджується з твердженням представника відповідача Держгеокадастру України про те, що в даному випадку розглядалось питання про позбавлення ОСОБА_1 сертифікату інженера-землевпорядника на підставі письмового звернення Головного управління Держгеокадастру у Київській області відповідно до положень статті 68 Закону №858-IV, а тому проведення перевірки та відповідно складання акту, за результатами її проведення не є обов`язковим, оскільки статтею 61-1 вказаного Закону врегульований чіткий порядок дій у зв`язку із здійсненням такого нагляду та спосіб вирішення питання про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, за яким проведення перевірки є обов`язковим.

Таким чином, на думку суду, стаття 68 Закону №858-IV стосується саме звернення інших заінтересованих осіб, а в даному випадку звернення було Головного управління Держгеокадастру у Київській області, тому Держгеокадастр України повинен був діяти в рамках, визначених статтею 61-1 Закону №858-IV та відповідно до підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Оскільки, в даному випадку ініціатором здійснення заходів державного нагляду щодо виконавців робіт із землеустрою було Головне управління Держгеокадастру у Київській області, тому питання про позбавлення інженера-землевпорядника ОСОБА_1 кваліфікаційного сертифіката повинно було вирішуватись саме в порядку, визначеному статтею 61-1 Закону №858-IV, тобто за результатами проведеної перевірки та виключно на підставі акту перевірки, розглянутого на засіданні Кваліфікаційної комісії.

Відтак суд приходить до висновку, що Держгеокадастром України не дотримано порядку позбавлення позивача кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону №858-IV розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Пунктом "а" частини другої статті 28 цього Закону передбачено, що розробники документації із землеустрою зобов`язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.

Як передбачено частинами другою, третьою статті 68 Закону №858-IV, пунктом 19 розділу ІІІ (Порядок видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста) Порядку №392, кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:

грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою;

рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини;

з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

Відповідно до пункту 20 розділу ІІІ Порядку №392 кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром: за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника; у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою; за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 Закону України "Про землеустрій"; на підставі свідоцтва про смерть. Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду.

З аналізу наведених правових положень вбачається, що анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника здійснюється Держгеокадастром за поданням Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру за наявності однієї із підстав, визначених у статті 68 Закону №858-IV. Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру проводить засідання, на якому приймає відповідне рішення, яке оформлюється протоколом. У разі прийняття рішення про внесення подання до Держгеокадастру стосовно анулювання сертифіката інженера-землевпорядника, Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру вносить відповідне подання. Разом з тим, обов`язковою умовою для винесення подання про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника є встановлення факту правопорушення, вини особи у вчинені даного правопорушення. Такий факт повинен бути встановлений у спосіб, визначний відповідно до статті 61-1 Закону №858-IV.

Суд вважає за потрібне зазначити, що відповідно пункту "а" частини другої статті 28 Закону №858-IV розробники документації із землеустрою зобов`язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.

При цьому, Закон №858-IV не дає визначення грубого порушення суб`єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів.

Отже, поняття "грубе порушення суб`єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів", яке застосоване законодавцем у статті 68 Закону №858-IV, має оціночний характер, а тому для з`ясування характеру порушення слід досліджувати допущене порушення у сукупності з урахуванням усіх обставин та попередніх проступків. У кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватися, виходячи з об`єктивних та суб`єктивних ознак вчиненого діяння.

Суд зазначає, що грубим порушенням може вважатися порушення, в результаті якого не тільки порушено відповідні правові норми, а наслідком якого стали незворотні процеси для відновлення прав заінтересованих осіб, тобто за будь-яких умов неможливе повернення у правовий стан, що існував до вчинення зазначеного порушення

Визнання порушення нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою грубим залежить від оцінки таких критеріїв, кожний з яких має самостійне значення: характеру порушення; категорії виконавця; об`єктивних ознак здійснюваного порушення; суб`єктивних ознак здійснюваного порушення.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 18.10.2018 по справі №808/2685/17.

Водночас, суд враховує, що для ухвалення рішення про наявність у діях сертифікованого інженера-землевпорядника грубого порушення вимог положень нормативно-правових актів, Кваліфікаційна комісія Держгеокадастру у кожному конкретному випадку повинна встановити наявність чи відсутність фактів грубого порушення нормативно-правових актів при розробленні документації із землеустрою у спосіб, визначений законом.

Однак, Кваліфікаційною комісією Держгеокадастру жодного дослідження або перевірки фактів, викладених у листі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26.02.2019 №21-10-0.9-2646/2-19, не зроблено, а рішення Кваліфікаційної комісії від 28.03.2019, викладене у протоколі засідання №3, та від 01.04.2019, викладене в поданні №19/214, повністю аргументовано посиланням на обставини, зазначені у листі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26.02.2019 №21-10-0.9-2646/2-19.

Підсумовуючи вищезазначене, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що суб`єктом владних повноважень під час встановлення факту грубого порушення позивачем вимог положень нормативно-правових актів, нормативно технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою досліджувались, збирались та оцінювались додаткові докази, аналізувалась попередня робота ОСОБА_1 , проводилась перевірка кваліфікації та якості професійної підготовки позивача, як інженера-землевпорядника, проводилась оцінка характеру порушення, категорії виконавця, об`єктивних та суб`єктивних ознак здійснюваного порушення.

Також суд звертає увагу, що згідно з положеннями Закону №858-IV та Порядку 392 для анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника необхідним є доведення не лише факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, а факту саме грубого їх порушення. Натомість в оскаржуваному наказі відповідача, у поданні Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру будь-які доводи на підтвердження того, що порушення, про яке в них йде мова, є саме грубим, відсутні.

В даному випадку відповідачем не підтверджено, в чому саме полягає грубість порушення з боку позивача, не проведено аналіз наслідків вчинення такого порушення, не наведено критеріїв, за якими вказане порушення визначається грубим. При цьому, відповідачем не зазначено, чому саме такий вид стягнення, як анулювання кваліфікаційного сертифіката застосовано до позивача, не наведено причин неможливості накладення іншого виду стягнення (наприклад, зупинення сертифікату), не проведено порівняння співрозмірності вчиненого порушення та накладеного стягнення.

Водночас, суд зазначає, що у професійній діяльності інженера-землевпорядника не можна виключати допущення технічних помилок, оскільки саме для цього законодавцем передбачено погодження землевпорядної документації.

Наявні в матеріалах справи лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26.02.2019 №21-10-0.9-2646/2-19, подання Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників від 01.04.2019 №19/214, протокол комісії від 28.03.2019 №3, наказ Держгеокадастру від 09.04.2019 №102 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів містять посилання щодо порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою сертифікованими інженерами-землевпорядниками, в тому числі і ОСОБА_1 .

Проте, жодний із вказаних документів не містить інформації, в чому саме полягає грубе порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, та чи є це порушення дійсно грубим.

На думку суду, на підставі лише листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26.02.2019 №21-10-0.9-2646/2-19 не можливо перевірити суть порушення, дійти висновку про його грубий характер та встановити наявність вини сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 в грубому порушенні вимог положень нормативно-правових актів, нормативно технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується та обставина, що жодних скарг від замовника технічної документації на позивача не надходило. Також відсутні в матеріалах справи і відомості про те, що розроблення ОСОБА_1 проекту із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 (кадастровий номер 3222410300:02:004:0039) спричинило порушення прав чи інтересів інших осіб.

Такі обставини свідчать про відсутність в діях інженера-землевпорядника ОСОБА_1 грубого порушення вимог законодавства у сфері землеустрою при розробленні ним відповідного проекту із землеустрою.

Підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що оскільки перевірка стосовно дотримання позивачем вимог законодавства при виконанні функцій інженера-землевпорядника не проводилася, акт перевірки щодо позивача не складався, подання Кваліфікаційної комісії до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифікату позивача складено на підставі листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26.02.2019 №21-10-0.9-2646/2-19, а наказ Держгеокадастру від 09.04.2019 №102 в частині щодо анулювання сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 29.11.2013 НОМЕР_3 був прийнятий відповідачем виключно на підставі вищевказаного подання Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру та згідно даних, які зафіксовані в листі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26.02.2019 №21-10-0.9-2646/2-19, тобто без здійснення повного та всебічного встановлення обставин щодо порушення позивачем вимог законодавства в галузі землеустрою та перевірки наявності підстав для притягнення його до відповідальності саме в такий спосіб, без встановлення співрозмірності вчиненого порушення та застосованої санкції, тому анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_1 від 29.11.2013 НОМЕР_3 є протиправним.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі "Рисовський проти України", в якому Суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Що стосується позовної вимоги зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру внести відомості про включення інформації про сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 29.11.2013 НОМЕР_3) в державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників, то суд виходить з наступного.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11) зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) висловив правову позицію, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.

Відповідно до статті 8 Загальної декларації з прав людини 1948 року кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З огляду на викладене, для належного і обґрунтованого способу захисту порушеного права позивача необхідним є задоволення вимоги про зобов`язання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру внести відомості про включення інформації про сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 29.11.2013 НОМЕР_3) в державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників, оскільки, саме по собі скасування рішень Комісії Держгеокадастра, оформлених у вигляді протоколу та подання, та наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 09.04.2019 №102 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" в частині, що стосується позивача, не призведе до поновлення кваліфікаційного сертифіката, оскільки рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його на підставі Закону України "Про землеустрій", приймається Кваліфікаційною комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката (ст. 68 Закону України "Про землеустрій").

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірність своїх рішень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 3073,60 грн., що підтверджується квитанцією від 17.09.2019 №0.0.1467226035.1. Доказів понесення інших витрат суду не надано.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення у формі протоколу від 28.03.2019 №3 Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в частині внесення подання стосовно анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 29.11.2013 НОМЕР_3).

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у формі подання від 01.04.2019 №19/214 (зареєстроване 08.04.2019 за №0-14041/0/1-19) в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 29.11.2013 НОМЕР_3).

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 09.04.2019 №102 в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 29.11.2013 НОМЕР_3).

Зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру внести відомості про включення інформації про сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 29.11.2013 НОМЕР_3) в державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (код ЄДРПОУ 39411771) судовий збір у розмірі 3073 (три тисячі сімдесят три) грн. 60 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.