Рішення

від 17.09.2019 по справі 760/13518/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/530/19

Справа №760/13518/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2019 року Солом`янський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Усатової І.А,

при секретарях Ковальській К.О., Мелешко О.С.,

за участю представників позивача Угринович О.М., Ільчик М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Київської місцевої прокуратури №9 в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право власності, скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

22.05.2018 на адресу Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Київської місцевої прокуратури №9 в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право власності, скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки.

Позовна заява обгрунтована тим, що Київською місцевою прокуратурою №9 під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12018100090003601 від 01.04.2018 встановлено факт незаконного відчуження земельної ділянки територіальної громади міста АДРЕСА_1 .

Зазначено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯЖ414733, виданий 05.10.2007, видавник ГУ земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА), державним реєстратором КП Комунальний центр підтримки підприємницької діяльності та надання реєстраційних послуг прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:72:483:0038), яка розташована по АДРЕСА_1 . Разом з тим, зазначена земельна ділянка належить до комунальної власності та незаконно зареєстрована на праві власності.

Позивач посилався на те, що відповідно до інформації Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №057029-7901 від 11.04.18, вказана земельна ділянка належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Києва та виключно Київська міська рада має право розпоряджатися нею. Будь-які рішення про передачу вказаної земельної ділянки будь-яким особам Київською міською радою не приймалися, документи, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою відсутні.

У обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідно до ст. 202 Земельного кодексу України в редакції від 20.06.2007), державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Вказав на те, що відповідно до листа № 05707-9905 від 08.05.2018, державний акт про право власності №01-7-04276 від 05.10.2007 (бланк серії ЯЖ №414734) у Департаменті земельних ресурсів не реєструвався та не видавався, а також відсутня інформація про договір купівлі - продажу вказаної земельної ділянки від 19.06.2000 №4165.

На переконання позивача, вказане свідчить про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку, який став підставою для внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про набуття права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку не видавався та не реєструвався.

Вказав, що єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права власності на земельними ділянками із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом.

Позивач посилався на те, що відповідно до інформації Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №057029-7901 від 11.04.18, будь-які рішення про передачу вказаної земельної ділянки будь-яким особам Київською міською радою не приймалися, а документи, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою не видавались.

Зазначено, що оскільки спірна земельна ділянка площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:72:483:0038), що розташована по АДРЕСА_1 належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, виключно Київська міська рада має право розпоряджатись нею.

Посилався на те, що водночас встановлено, що Київською міською радою рішення про передачу земельної ділянки площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:72:483:0038), розташовану по АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 або будь-яким іншим особам не приймалось.

Таким чином, на переконання позивача, вказана земельна ділянка незаконно вибула із власності територіальної громади, без відповідного волевиявлення власника, з порушенням порядку встановленого чинним законодавством щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність, а також зважаючи на те, що Київською міською радою рішення про відчуження (приватизацію) спірного майна не приймалося та не було волевиявлення законного власника на відчуження вказаного майна, а тому спірне майно підлягає витребуванню від ОСОБА_1 на підставі ст. 387 ЦК України на користь Київської міської ради, як власника та розпорядника майна територіальної громади м. Києва.

Також позивач вказав, що враховуючи здійснення державної реєстрації права власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія та номер: ЯЖ414733 від 05.10.2007, який не видавався та не реєструвався, є потреба у визнанні даного державного акту недійсним у судовому порядку, а також у скасуванні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №39938520 від 01.03.2018, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:72:483:0038), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1498153280000.

Ухвалою судді від 25.05.2018 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 20.11.2018 у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

18.03.2019 на адресу суду від КМП №9 надійшли пояснення, в яких остання обґрунтовує необхідність звернення до суду в інтересах держави в особі: Київської міської ради. Зазначено, що Київрада як власник зобов`язана вживати заходи щодо сумлінного та добросовісного управління довіреним їй землями, забезпечувати їх ефективне використання, контролювати стан збереження, а у випадку порушення іншими особами права власності територіальної громади - невідкладно реагувати. Разом з цим, Київрада, незважаючи, у тому числі на відкритість та загальну доступність даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з 28.02.2018 (дата реєстрація права власності на земельну ділянку за відповідачем) по 22.05.2018 (дата подання позову прокуратурою), не відреагувала на факт заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, не зважила на його незаконну реєстрацію за відповідачем. При цьому, акт обстеження №18-0498-09 від 11.04.2018 та відповіді на неодноразові листи місцевої прокуратури, які додані до позовної заяви (№057029- 7901 від 11.04.18, №057029-9905 від 08.05.18) свідчать про поінформованість Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про вибуття з комунальної власності земельної ділянки по АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 .

Тобто, на переконання КМР №9, Київрада повинна була виявити порушення інтересів держави та звернутись до суду щодо захисту порушеного права, однак, маючи таку можливість, не реалізувала її, з позовом про витребування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію не звернулась.

Вважає, що пасивна поведінка з боку Київської міської ради щодо невжиття належних та достатніх заходів процесуального характеру для захисту порушених інтересів держави та територіальної громади може призвести до подальшого відчуження земельної ділянки, що більш ускладнить відновлення порушених прав держави. Однак, незважаючи на наявну інформацію щодо порушення права власності територіальної громади, Київради та її підпорядковані органи заходів реагування, спрямованих на відновлення порушеного права не вжили, що і є підставою для звернення прокурора до суду.

Зазначено, що з огляду на викладене, відповідно до вимог ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України обов`язком прокурора є в даному випадку звернення до суду з позовом з метою захисту інтересів держави та повернення земельної ділянки власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином у порядку, визначеному ст. 130 ЦПК України. Про причину неявки суд до відома не поставив.

Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку сторони позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Київська місцева прокуратура №9, звертаючись до суду в інтересах держави в особі: Київської міської ради з даним позовом, посилається на те, що нею під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12018100090003601 від 01.04.2018 встановлено факт незаконного відчуження земельної ділянки територіальної громади міста АДРЕСА_1 , а тому просить:

визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯЖ414733, виданий 05.10.2007, видавник ГУ земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА), на земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:72:483:0038), скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №39938520 від 01.03.2018, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:72:483:0038 ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1498153280000, а також витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради спірну земельну ділянку, на що суд зазначає наступне.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №124763974 від 22.05.2018, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯЖ414733, виданий 05.10.2007, видавник: ГУ земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА), державним реєстратором КП Комунальний центр підтримки підприємницької діяльності та надання реєстраційних послуг прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:72:483:0038), яка розташована по АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (а.с. 9-11).

При цьому, згідно відповіді Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №057029-7901 від 11.04.2018, земельна ділянка площею 1000 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:72:483:0038), яка розташована по АДРЕСА_1 належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Києва. За поданням Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) (колишнього Головного управління земельних ресурсів) Київською міською радою не приймалося рішення щодо передачі будь-кому у власність чи користування земельної ділянки площею 0,10 га (кадастровий номер 8000000000:72:483:0038) на АДРЕСА_3 . Вказана земельна ділянка до Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженого рішенням Київради від 19.07.2005 №806/3381, не включена.

Як вбачається з акту обстеження земельної спірної ділянки №18-0498-09 від 11.04.2018, проведеного головним спеціалістом управління землеустрою та моніторингу земель Сідненком Л.О., згідно даними міського кадастру земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі на підставі розробленого та затвердженого, відповідно до чинного законодавства проекту землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_3 вказаної земельної ділянки для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.02.2018 №25078578 вказана земельна ділянка перебуває у власності гр. ОСОБА_1 . Під час обстеження встановлено: земельна ділянка не огороджена, вільна від забудов, на ділянці ростуть зелені насадження (дерева), ділянка не використовується. Рішень Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів (колишнє Головне управління земельних ресурсів ) щодо передачі зазначеної земельної ділянки у власність (користування) будь-кому не приймала, документи, що посвідчують право власності (користування) земельною ділянкою не зареєстровані, тобто остання є комунальною власністю міста Києва (а.с. 28-29).

Згідно відповіді Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №057029-9905 від 08.05.2018, за поданням Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) рішення щодо передачі (надання) будь-кому у власність чи користування земельної ділянки кадастровий №8000000000:72:483:0038 на АДРЕСА_3 Києва Київською міською радою не приймались. Документи, що посвідчують право власності чи користування (оренди) вказаними земельними ділянками у Департаменті земельних ресурсів станом на 31.12.2012 зареєстровані не були. Державний акт на право власності на земельну ділянку від 05.10.2017 (бланк серії ЯЖ №414733) у Департаменті земельних ресурсів не реєструвались та не видавались. Інформація щодо договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.06.2000 №4164 та стосовно витребування земельної ділянки кадастровий №8000000000:72:483:0038 в Департаменті земельних ресурсів відсутня (а.с. 25).

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно із ст. 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння, користування та розпорядження свої майном.

Місцеве самоврядування в місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, та їх виконавчі органи. Порядок формування та повноваження міських, районних у містах рад визначаються Законом України Про місцеве самоврядування в Україні з особливостями, передбаченими цим законом (ст. ст. 6, 9 Закону України Про столицю України-місто-герой Київ ).

Згідно зі ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на їх території належить розпорядження землями територіальної громади міста.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:72:483:0038), що розташована по АДРЕСА_2 належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, а тому виключно Київська міська рада має право розпоряджатись нею.

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 вказаного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Як встановлено вище, Київською міською радою рішення про передачу земельної ділянки площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:72:483:0038), розташовану по АДРЕСА_2 у власність ОСОБА_1 або будь-яким іншим особам не приймалось.

Таким чином, суд вважає обґрунтованою та доведеною вимогу позивача про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 05.10.2007, видавник ГУ земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА), на земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:72:483:0038).

Що стосується вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №39938520 від 01.03.2018, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер НОМЕР_3 , виданий 18.12.2003, видавник: Києво-Святошинський РВУДМС України в м. Києві) на земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:72:483:0038), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1498153280000, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно ч.4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за результатами розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав, вносить до Державного реєстру прав відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав та видає інформацію з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником.

Відповідно до частини першої статті 19 зазначеного Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 37 цієї постанови визначено документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно.

Такими документами є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому пп. а п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно з п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. №1141, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Враховуючи, що державну реєстрації права власності здійснено на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія та номер: ЯЖ414733 від 05.10.2007 року, який визнано судом недійсним, суд вважає, що підлягає скасуванню й рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №39938520 від 01.03.2018, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:72:483:0038), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1498153280000.

Суд вважає, що підлягає задоволенню вимога позивача і про витребування від ОСОБА_1 (на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради спірну земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:72:483:0038), з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Статтею 330 ЦК України передбачено якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, враховуючи, що відповідач своїм правом з`явитися в суд і спростувати доводи позивача не скористався, будь-яких доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 76-81 ЦПК України відповідачем не надано, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст. 9,125, 126 ЗК України, ст.ст. 317, 321, 330, 334, 387, 388 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 05.10.2007, видавник ГУ земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА), на земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:72:483:0038).

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно №39938520 від 01.03.2018, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер НОМЕР_3 , виданий 18.12.2003, видавник: Києво-Святошинський РВУДМС України в м. Києві) на земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,1 га (кадастровий номер 8000000000:72:483:0038), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1498153280000.

Витребувати від ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер НОМЕР_4 , виданий 18.12.2003, видавник: Києво-Святошинський РВУДМС України в м. Києві) на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,1 га ( кадастровий номер 8000000000:72:483:0038).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь прокуратури міста Києва судовий збір у розмірі 40 055,08 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: