Рішення

від 21.11.2019 по справі 520/10534/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2019 р. № 520/10534/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Золочівської селищної ради (62203, Харківська обл., Золочівський р-н, смт. Золочів, вул. Центральна, буд. 13 А) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому, просить суд: 1. Визнати протиправною бездіяльність Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області щодо належного розгляду клопотання ОСОБА_1 від 13.05.19 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. 2. Зобов`язати Золочівську селищну раду Золочівського району Харківської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 13.05.19 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. 3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачену суму судових витрат у розмірі 7768,40 грн. (з яких витрати на судовий збір 768,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 7000 грн.) за рахунок бюджетних асигнувань Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області (ідентифікаційний код: 25175462, місцезнаходження: 62203, Харківська обл., Золочівський район, селище міського типу Золочів, вул. Центральна, будинок 13, А).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що звернулась до Золочівської селищної ради, із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,2095 га для ведення фермерського господарства, проте відповідачем неправомірно відмовлено їй у наданні дозволу. Позивач з зазначеним не погоджується, у зв`язку із чим звернулась до суду.

Ухвалою суду від 22.10.2019 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Представником відповідача 04.11.2019 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що за результатами розгляду клопотання постійною комісією з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва архітектури, охорони пам`яток історичного середовища, благоустрою та екології не відмовлено позивачу, а прийнято рішення про надання відповіді як роз`яснення ситуації. Крім того, відповідачем зазначено, що у клопотанні не надано обґрунтування передачі земельної ділянки саме у приватну власність, а не користування, що в умовах обмеженості природних ресурсів відіграє важливу роль, а також позивачем не підтверджено факт не використання свого права на безоплатну приватизацію за даним видом земель.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 13.05.2019 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до Золочівської селищної ради з клопотанням в порядку ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 6322682500:01:017:0358 площею 5,2095 га для ведення особистого фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Золочівської сільської ради Золочівського району, Харківської області.

Листом від 26.07.2019 р. №02-17/4897 відповідачем надано повідомлення, що ХІІ сесією селищної ради VІІІ скликання від 30.10.2018 № 1941 прийнято рішення Про прийняття у комунальну власність Золочівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Золочівської селищної ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення . Зокрема, відповідачем зазначено, що процедура прийняття в комунальну власність земельних ділянок триває, державна реєстрація права власності продовжується.

Позивач вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав звернулась за їх захистом до суду.

Суд надаючи правову оцінку даним правовідносинам зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регламентуються Земельним кодексом України.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною другою статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 123 Земельного кодексу України особа зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно до положень частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, законом встановлено результат розгляду клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, а саме відповідний орган може задовольнити таке клопотання або відмовити в його задоволенні.

Відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам, зазначеним у Земельному кодексі Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформлена Золочівською селищною радою Золочівського району Харківської області листом від 26.07.2019 року №4897 і викладене в ньому обґрунтування прийнятого рішення по заяві не містить визначених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та вмотивованої відмови у його наданні, що є порушенням вказаної норми Земельного кодексу України.

За таких обставин, у відповідача не було законних підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про протиправність відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оформлену Золочівською селищною радою Золочівського району Харківської області листом від 26.07.2019 №02-19/4897.

Оскільки Золочівська селищна рада не прийняла жодного передбаченого законом рішення за наслідками розгляду клопотання позивача, а лише надіслала ОСОБА_1 лист, у якому повідомила, що прийнято рішення про прийняття у комунальну власність Золочівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Золочівської селищної ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення, процедура прийняття в комунальну власність земельних ділянок триває, державна реєстрація права власності продовжується, суд не входить в обговорення вказаних у цьому листі відповідача підстав, оскільки такий документ не є рішенням суб`єкта владних повноважень (індивідуальним актом) у розумінні пункту 19 частини першої статті 4, частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відтак не може бути предметом судового розгляду.

В контексті вказаного, суд зазначає, що відповідач, у даному випадку, не вчиняв дій щодо відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, натомість допустив протиправну бездіяльність, не прийнявши жодного з передбачених статтею 118 ЗК України рішень.

В той же час, виходячи з обставин цієї справи, встановлених судами під час її розгляду, враховуючи приписи наведених вище положень законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, висловлені Верховним Судом правові позиції, суд приходить до висновку про визнання протиправною бездіяльність Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області щодо належного розгляду клопотання ОСОБА_1 від 13.05.19 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов`язати Золочівську селищну раду Золочівського району Харківської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 13.05.19 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 29.08.2019 року по справі №420/5288/18.

Відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Разом з тим, 23.10.2019 до канцелярії суду надійшло клопотання представника позивача, в якому він зазначив про подання доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на положення зазначених норм права, суд вбачає за можливе надати позивачу п`ятиденний строк з дня ухвалення рішення для надання суду відповідних доказів на підтвердження розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 263, 371 КАС України,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Золочівської селищної ради (62203, Харківська обл., Золочівський р-н, смт. Золочів, вул. Центральна, буд. 13 А) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області щодо належного розгляду клопотання ОСОБА_1 від 13.05.19 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зобов`язати Золочівську селищну раду Золочівського району Харківської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 13.05.19 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Золочівської селищної ради (ЄДРПОУ 25175462) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок). Надати строк - ОСОБА_1 п`ять днів після ухвалення рішення для подання доказів понесення витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, про що заявлено представником позивача до ухвалення судового рішення.

Роз`яснити позивачу, що у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.