Рішення

від 21.11.2019 по справі 520/9471/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

21 листопада 2019 р. справа № 520/9471/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Жуковій О.С.,

за участі:

представника позивача - Загребельний Р.В.,

представників відповідачів - не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дисойл" (61051, м. Харків, вул.Ахсарова, 4/6-А, к.2-24, код ЄДРПОУ 40192193) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 39292197) та Головного управління ДФС у Харківській області (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дисойл" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації по податковій накладній від 31.05.2019 року за №1178789/40192193 про відмову у реєстрації податкової накладної за №13 від 19.03.2019 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 19.03.2019 року, складену підприємством ТОВ ДИСОЙЛ датою її отримання, а саме 15.04.2019 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі здійсненої господарської операції. ТОВ ДИСОЙЛ відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України було складено податкову накладну №13 від 19.03.2019 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції від 15.04.2019 року податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено, в квитанції зазначено Відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК від 19.03.2019 року №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних . 23.05.2019 року підприємство ТОВ ДИСОЙЛ направило на розгляд комісії ГУ ДФС у Харківській області копії первинних документів відповідно до переліку зазначеному у п.14 Порядку, а також письмові пояснення до них, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операції по податковій накладній №13 від 19.03.2019 року. Відповідно до повідомлення від 23.05.2019 року за №1 вказаний пакет документів було прийнято. Однак, рішенням комісії ДФС від 31.05.2019 року за №1178789/40192193 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №13 від 19.03.2019 року, підставою для відмови було зазначено, що позивачем на розгляд комісії не надані копії документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг. зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) с урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні. При цьому, оскаржуване рішення від 31.05.2019 року за № 1178789/40192193 не містить у собі зазначення з приводу того, які саме документи з наведеного переліку не були надані платником. ТОВ "Дисойл" вважає дії ГУ ДФС у Харківській області протиправними та незаконними, а рішення про відмову у реєстрації податкової накладної таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства, не відповідає фактичним обставинам справи, є невмотивованим та порушує права платника податку. З огляду на викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Через канцелярію суду від представника відповідача, Головного управління ДФС у Харківській області, надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством, оскаржуване рішення прийнято з огляду на те, що позивачем не надано копій документів, що підтверджують придбання ТМЦ, витрат на його зберігання чи витрат на складські приміщення де могли зберігатися ТМЦ. З огляду на викладене відповідач вважає, що правомірно відмовив у реєстрації податкової накладної.

Відповідач - Державна фіскальна служба України, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представники відповідачів в судове засідання не прибули. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дисойл", код 40192193, зареєстровано як юридична особа, дані про якого містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Основним видом діяльності підприємства є: Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний). Також підприємство має право займатись наступними видами діяльності: Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним; Код КВЕД 52.10 Складське господарство; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; Код КВЕД 66.12 Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

В рамках вказаного основного напрямку діяльності Товариство фактично здійснює оптову торгівлю газоподібним паливом і подібними продуктами.

З пояснень представника позивача та наданих до суду доказів вбачається, що для здійснення основної фінансово-господарської діяльності Товариство має належну матеріально-технічну базу, а саме: облаштований достатньою кількістю робочих місць офіс (на умовах оренди з ТОВ ЄК Інвестмент , договір №37/18 від 01.10.2018р.), комп`ютерну техніку, офісні меблі, Інтернет, телефонний зв`язок та кваліфікованих спеціалістів, які мають досвід та відпрацьовану клієнтську базу. На теперішній час на підприємстві працює 7 найманих працівників. Крім того, в разі необхідності зберігання великої кількості товару та на певний строк, Товариством укладено договір зберігання № 150 від 18.05.2018р. з ТОВ Харківрегіонгаз .

З наявних матеріалів справи вбачається, що ТОВ ДИСОЙЛ (у Договорі визначено - Постачальник) було укладено Договір поставки № 02.10/18-1 від 02.10.2019р. з ТОВ ЯНКО (у Договорі - Покупець) на поставку скрапленого газу (у Договорі - Товар). Поставка товару в рамках цього договору здійснюється в порядку і в терміни, передбачені даним Договором.

19.03.2019 року за вказаним Договором було відвантажено Товар - Газ нафтовий скраплений (згідно з ДСТУ ЕН 589:2017) Код УКТ ЗЕД2711129700 - в кількості 783.00 кг на суму 15900,00грн. (по ціні 20.30грн.. в т.ч. ПДВ-20%). На підтвердження даної поставки Постачальник надав Покупцю наступні документи: видаткову накладну № 246 від 19.03.2019р.; ТТН № 1903/1 від 19.03.2019р.; рахунок на оплату - № 173 від 18.03.2019р.; зареєстрував акцизну накладну №299 від 19.03.2019р.

Оплата за Товар надійшла на поточний рахунок ТОВ ДИСОЙЛ 19.03.2019р. в сумі 15900,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20%- 2650.00 грн.). Наведені господарські операції у повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку Товариства.

Податкова накладна №13 від 19.03.2019р. була складена за правилом першої події та зареєстрована в ЄРПН 15.04.2019 р. в 17:12:27 за номером 9074819951.

Для здійснення фінансово-господарської діяльності, Товариство відпрацьовувало клієнтську базу виробників, постачальників нафтопродуктів, скрапленого газу, на предмет його податкової надійності і економічної доброчесності та за його результатами керівництвом Товариства було прийнято рішення про укладення договору з наступним контрагентом: ТОВ ГАЗ УНІВЕРСАЛ ТРЕЙД .

З ТОВ ГАЗ УНІВЕРСАЛ ТРЕЙД (у Договорі визначено - Постачальник) було укладено Договір поставки №08/01/19-1/Т від 08.01.2019р. Кількість та вартість придбаного газу скрапленого визначається умовами Договору.

10.03.2019 р. ТОВ ДИСОЙЛ було отримано Товар - Газ нафтовий скраплений (згідно з ДСТУ ЕЦ 589:2017) Код УКТ ЗЕД 2711129700- в кількості 37.25 тонн, який було передано на зберігання ТОВ Харківрегіонгаз згідно Акту ДПР001219 від 12.03.2019р. Загальна кількість газу за цією накладною склала 112,35 тонн за ціною 15093,36грн. за тонну (в т.ч. ПДВ-20%).

На підтвердження даної поставки Постачальник ТОВ ГАЗ УНІВЕРСАЛ ТРЕЙД надав Покупцю ТОВ ДИСОЙЛ наступні документи: видаткову накладну №44 від 10.03.2019р.; ЗД-накладну №26841614 від 10.03.2019р.; паспорт продукції від виробника №69-2-03-19 від 01.03.2019р.; зареєстрував акцизну накладну № 43 від 10.03.2019р.

Оплата газу скрапленого по цьому Договору поставки була здійснена шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ ГАЗ УНІВЕРСАЛ ТРЕЙД наступним чином: 12.03.2019р. в сумі 1316140.99 грн. (в т.ч. ПДВ 20%-219356.83грн.), 13.03.2019р. в сумі 379598,01 гри. (в т.ч. ПДВ 20%-63266.33грн.).

За правилом першої події Постачальником Товару було складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №43 від 10.03.2019р. без її блокування. Це підтверджує, що наведені господарські операції у повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку Постачальника.

Саме вказаний Товар, придбаний позивачем у ТОВ ГАЗ УНІВЕРСАЛ ТРЕЙД , було відвантажено ТОВ ЯНКО .

Таким чином, первинні документи засвідчують фактичне виконання господарських зобов`язань між ТОВ ДИСОЙЛ та ТОВ ЯНКО .

На підставі здійсненої господарської операції ТОВ ДИСОЙЛ , відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПК України було складено податкову накладну №13 від 19.03.2019 р. та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої квитанції від 15.04.2019 р. податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено, в квитанції зазначено Відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК від 19.03.2019 р. №13 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

23.05.2019 р. підприємство ТОВ ДИСОЙЛ направило на розгляд комісії ГУ ДФС у Харківській області копії первинних документів, відповідно до переліку зазначеному у п. 14 Порядку, а саме: Договір поставки №02.10/18-1 від 02.10.2018 року укладений між ТОВ ДИСОЙЛ та ТОВ ЯНКО ; Видаткова накладна №246 від 19.03.2019 р.; Рахунок на оплату №173 від 18.03.2019 р.; ТТН на відпуск нафтопродуктів №1903/1 від 19.03.2019 р.; Виписка АТ КБ ПРИВАТБАНК по рахунку ТОВ ДИСОЙЛ ; Договір поставки №08/0І/І9-1/Т від 08.01.2019 р. укладена між ТОВ ГАЗ УНІВЕРСАЛ ТРЕЙД та ТОВ ДИСОЙЛ ; Видаткова накладна №44 від 10.03.2019 р.: Акт прийому-передачі від 12.03.2019 р.; ЗД-накладна №26841614 від 11.03.2019 р.; Паспорт якості; Виписка АТ КБ ПРИВАТБАНК по рахунку ГОВ ДИСОЙЛ ; Виписка АТ ПУМБ по рахунку ТОВ ДИСОЙЛ ; Виписка АТ ПУМБ по рахунку ТОВ ДИСОЙЛ ; Звіт про розрахунок вартості послуг; Договір перевезення №180417/01 від 18.04.2017 р. укладений між ТОВ ІНТЕРТРАНСГАЗ та ГОВ ДИСОЙЛ ; Додаткова угода від 17.04.2018 р. до Договору перевезення №180417/01 від 18.04.2017 р. укладений між ТОВ ІНТЕРТРАНСГАЗ та ТОВ ДИСОЙЛ ; Штатний розпис ТОВ ДИСОЙЛ ; Договір надання послуг зберігання №150 від 18.05.2018 р. укладений між ТОВ Харківрегіонгаз та ТОВ ДИСОЙЛ , а також письмові пояснення до них.

Відповідно до повідомлення від 23.05.2019р. за №1 вказаний пакет документів було прийнято.

Судом встановлено, що рішенням комісії ДФС від 31.05.2019 р. за № 1178789/40192193 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №13 від 19.03.2019 року. Підставою для відмови було зазначено, що позивачем на розгляд комісії не надані копії документів, а саме: Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг. зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) с урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні.

Суд зазначає, що відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку..

З огляду на факт відвантаження продукції та отримання оплати за товар, в момент виникнення у ТОВ Дисойл податкових зобов`язань згідно вимог Податкового Кодексу України, позивачем було складено відповідну податкову накладну у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Судом встановлено із наявних в матеріалах справи доказів, що реальність здійснення господарської операції підтверджується усіма необхідними документами. ТОВ Дисойл своєчасно за встановленою формою та в повному обсязі, у відповідності до приписів пунктів 15 та 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Постановою КМУ від 21.02.2018 № 117 та пп. 201.16.1, пп. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПК України подано ГУ ДФС у Харківській області інформацію та документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття ГУ ДФС у Харківській області рішення про реєстрацію податкової накладної. Усі документи, які надавались до повідомлення, а також надані до суду, не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочину, відповідності правочину вимогам закону відповідачем не пред`являлось.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі Порядок № 117).

За наведеними визначеннями в п.2 Порядку № 117, зупинення реєстрації - критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик, моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 5, 6 цього Порядку № 117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку № 117 встановлено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, зазначаються у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка (квитанція) надсилається платнику податку (п.п.13 ,14 Порядку зупинення реєстрації).

Також, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування міститься пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Рішення комісії центрального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено у судовому порядку (п.27 Порядку № 117).

Однак, окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Судом встановлено, що в порушення вищевказаних норм податковим органом не зазначено у квитанціях конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації Податкових накладних.

Контролюючим органом у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначених п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Водночас, пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений п.п.1.6 п.1 Критеріїв, а і відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Відповідно до п. 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 17 Порядку № 117 рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена (п. 19 Порядку роботи комісій).

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності, шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) п.21 Порядку роботи комісій.

За приписами п.18 Порядку № 117 роботи комісій Порядок взаємодії комісії контролюючого органу, структурних підрозділів та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС затверджується ДФС.

Відповідно до пункту 6 Порядку взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 року №523, комісіями регіонального рівня здійснюється: розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії); розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення - виключення платників податку з переліку ризикових платників податків.

Відповідно до п. 7 Порядку взаємодії засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.

Згідно п.п. 8, 9 Порядку взаємодії до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.

Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС "Податковий блок".

Відповідно до алгоритму дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 3), відповідальна особа (член комісії регіонального рівня) формує облікову картку в електронному вигляді у формі згідно з додатком 4 до Порядку.

Суд зазначає, що позивачем направлено податковому органу пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Проте, в даному випадку відповідачем було порушено наведені вимоги законодавства, оскільки рішення відповідача містить лише загальне твердження про ненадання документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані, без з`ясування специфіки проведених господарських операцій.

Відповідно, під час прийняття оскаржуваних рішень, відповідачем не взято до уваги інформацію, повідомлену позивачем та не проведено відповідний аналіз наданих ним документів.

Посилання відповідачів, як на підставу для відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі відсутність копій документів, що підтверджують придбання ТМЦ, зберігання, транспортування та інші є необґрунтованим, не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується первинними документами, наданими позивачем до пояснень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Відповідачем не надано до суду доказів подання платником податку контролюючому органу копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації по податковій накладній від 31.05.2019 року за №1178789/40192193 про відмову у реєстрації податкової накладної за №13 від 19.03.2019 року є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено, а тому є таким, що підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п.28 Постанови №117, податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

Таким чином, нормами Податкового Кодексу України та Постанови №117 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами ч.1,2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" N 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними.

Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Також суд керується приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 19.03.2019 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Дисойл".

Підстави для зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати вказану податкову накладну датою її отримання, а саме 15.04.2019 року, у суду відсутні та законодавчо визначено алгоритм дій відповідача щодо реєстрації відповідної податкової накладної після набрання законної сили рішення суду. З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні адміністративного позову в цій частині.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дисойл" (61051, м. Харків, вул.Ахсарова, 4/6-А, к.2-24, код ЄДРПОУ 40192193) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 39292197) та Головного управління ДФС у Харківській області (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації по податковій накладній від 31.05.2019 року за №1178789/40192193 про відмову у реєстрації податкової накладної за №13 від 19.03.2019 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №13 від 19.03.2019 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Дисойл" (61051, м. Харків, вул.Ахсарова, 4/6-А, к.2-24, код ЄДРПОУ 40192193).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 39599198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дисойл" (61051, м. Харків, вул.Ахсарова, 4/6-А, к.2-24, код ЄДРПОУ 40192193) судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ, пл. Львівська, 8. код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дисойл" (61051, м. Харків, вул.Ахсарова, 4/6-А, к.2-24, код ЄДРПОУ 40192193) судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 25.11.2019 року.

Суддя Біленський О . О. .