Рішення

від 21.11.2019 по справі 826/14408/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

21 листопада 2019 року справа №826/14408/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до 1. Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач 1, Департамент); 2. Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач 2, КП "Київблагоустрій") третя особаГаражно-будівельний кооператив "Академічний" (далі по тексту - третя особа, ГБК "Академічний") про 1) визнання протиправним та скасування доручення відповідача 1 від 31 серпня 2018 року №004-6517 в частині, що стосується позивача, а саме №п/п3 доручення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправним доручення відповідача 1 від 31 серпня 2018 року №004-6517 в оскаржуваній частині у зв`язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 не отримано припис, прийняття якого передувало винесенню оскаржуваного доручення, що позбавило позивача права надати документи на виконання вимог припису; споруда, зазначена в оскаржуваному дорученні, є гаражем, який належить на праві власності позивачу та не може бути демонтований.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/14408/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2018 року позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Відповідач 1 у письмовому відзиві на позов зазначив, що діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством; позивачем не оскаржено припис від 27 серпня 2018 року №1813622, що, в свою чергу, свідчить про правомірність винесення оскаржуваного доручення. Зазначено, що позивачем не надано доказів присвоєння поштової адреси спірному приміщенню та документів на будівництво/реконструкцію об`єкта за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідачем 2 подано до суду письмовий відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що з метою з`ясування правомірності розміщення елементу благоустрою винесено припис №1813622, який наклеєно на та здійснено фото фіксацію; оскільки припис позивачем не виконано, доручення про демонтаж вказаного елементу благоустрою є правомірним; доданими до відзиву фотокопіями спростовуються доводи позивача щодо того, що оскаржуване доручення стосується гаражного боксу АДРЕСА_1 , а рішення відповідача 1 прийняте у відношенні тимчасової споруди, яка складається із полегшених збірно-розбірних конструкцій, встановлена без заглибленого фундаменту та не є гаражем.

Третьою особою письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Матеріали справи підтверджують, що 27 серпня 2018 року старшим інспектором КП "Київблагоустрій" встановлено порушення пункту 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва у Голосіївському районі АДРЕСА_1 та винесено припис №1813622, яким встановлено вчинення порушення Кооперативу "Академічний" - власником торгової споруди (кафе). Відповідно до припису Кооперативом "Академічний" запропоновано надати дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди (кафе) в термін 3 робочих дні, а в разі відсутності дозвільної документації демонтувати тимчасову споруду власними силами та відновити благоустрій; в приписі зазначено, що у разі не виконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства. В приписі зазначено, припис наклеєно на тимчасову споруду та зроблено фото фіксацію. Докази наклеєння припису на тимчасову споруду та відповідну фотофіксацію долучено відповідачем 2 до матеріалів справи.

У зв`язку з невиконанням вимог припису від 27 серпня 2018 року №1813622 Департамент у дорученні від 31 серпня 2018 року №064-6517 вказав відповідачу 2 вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зазначених в таблиці, зокрема, павільйону за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої, пунктів 1, 9 частини другої статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб). До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів.

Правила благоустрою міста Києва були затверджені рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 (далі по тексту - Правила благоустрою).

У відповідності до абзацу першого підпункту 13.3.1 пункту 13.3 Правил благоустрою у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" (далі - КП "Київблагоустрій") вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Відповідно до пункту 1 Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23 жовтня 2013 року №246/9734, головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва - посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, інспектори КП "Київблагоустрій" наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою міста Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою.

Отже, інспектор КП "Київблагоустрій" є особою, якій надано повноваження здійснювати контроль за станом благоустрою населеного пункту та право вносити припис з вимогою про усунення порушень у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) тимчасових споруд.

Відповідно до підпункту 20.1.1 пункту 20.1 Правил благоустрою, до відповідальності за порушення у сфері благоустрою притягуються особи, винні у: порушенні вимог Законів України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про відходи" та "Про охорону навколишнього природного середовища"; порушенні встановлених державних стандартів, норм і цих Правил; проектуванні об`єктів благоустрою міста Києва з порушенням вимог Правил забудови міста Києва та державних будівельних норм; порушенні режиму використання й охорони територій та об`єктів рекреаційного призначення; самовільному зайнятті території (частини території) об`єкта благоустрою; пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об`єктів благоустрою; знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об`єктів озеленення; забрудненні (засміченні) території; самовільному наклеюванні оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, реклами, листівок тощо та нанесенні написів, малюнків тощо на об`єктах благоустрою території міста; неналежному утриманні об`єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення території тощо; створюванні умов, які ускладнюють або унеможливлюють прибирання об`єктів та елементів благоустрою.

Згідно з абзацами першим та другим підпункту 20.2.1 пункту 20.2 Правил благоустрою якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.

Суд зазначає, що обставини ознайомлення / неознайомлення з приписом мають значення при вирішенні питання щодо можливості застосування до позивача правових наслідків невиконання припису.

Дослідивши зміст припису КП "Київблагоустрій" від 27 серпня 2018 року №1813622, суд встановив, що він містить реквізити, передбачені абзацом другим підпункту 20.2.1 пункту 20.2 Правил благоустрою, а також складений за формою, що міститься у додатку 3 до Правил благоустрою, зокрема, у приписі зазначено, що він складений інспектором КП "Київблагоустрій" та адресований Кооперативу "Академічний", містить пропозицію щодо усунення порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди (павільйону) або його демонтажу протягом 3 днів. Крім того, матеріали справи містять докази розміщення вказаного припису шляхом на клеєння одного примірника припису та здійснено фото фіксацію, з урахуванням чого власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису.

При цьому, матеріали справи не містять доказів оскарження чи скасування припису КП "Київблагоустрій" від 27 серпня 2018 року №1813622 чи його виконання, внаслідок невиконання якого оскаржуваним дорученням Департаменту відповідачу 2 доручено вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зазначених в таблиці, зокрема, павільйону за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з абзацом п`ятим підпункту 13.3.1 пункту 13.3 Правил благоустрою протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

У відповідно до підпункту 13.3.2 пункту 13.3 Правил благоустрою у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

Підпунктом 20.2.10 пункту 20.2 Правил благоустрою передбачено, що Департамент міського благоустрою здійснює заходи щодо проведення демонтажу самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності та елементів об`єктів благоустрою на території міста Києва на підставі, зокрема, рішень комісії з питань розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства, утвореної виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).

При цьому передумовою для надання Департаментом доручення КП "Київблагоустрій", викладеного у листі від 02 липня 2018 року №064-6517, щодо проведення демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою за адресою: АДРЕСА_1 стало те, що Кооперативом "Академічний" у встановлений строк не виконано вимоги припису.

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивачу на праві приватної власності належить об`єкт житлової нерухомості - гаражний бокс загальною площе. 37,4 кв. м., який знаходиться за адресою м. Київ, "Академічний" гаражно-будівельний кооператив (Голосіївський р-н), гараж № АДРЕСА_1.

Проте, як вбачається з наданих відповідачем 2 фотоматеріалів об`єкта за адресою: АДРЕСА_1, у відношенні якого складено припис про усунення порушень та, як наслідок, винесено оскаржуване доручення, зафіксована на фотоматеріалах споруда не є гаражним боксом. Крім того, припис про усунення порушень, за невиконання якого відповідачем 1 винесено оскаржуване доручення, винесено у відношенні Кооперативу "Академічний", а не щодо позивача.

При цьому позивачем не спростовано викладених у приписі від 27 серпня 2018 року №1813622 та винесеному на його підставі оскаржуваному дорученні від 31 серпня 2018 року №064-6517 порушень, як і відсутні докази того, що оскаржуване доручення винесене у відношенні належного позивачу на праві приватної власності гаражного боксу.

Враховуючи, що відповідно до підпункту 13.3.2 пункту 13.3 Правил благоустрою нездійснення демонтажу в строки, зазначені в приписі, є обов`язковою передумовою для вжиття заходів щодо проведення демонтажу, суд вважає, що Департаментом правомірно винесено оскаржуване доручення по закінченню триденного строку, обчислений з дня вручення Кооперативу "Академічний" припису від 27 серпня 2018 року №1813622.

У відповідності до абзаців третього-п`ятого підпункту 20.2.1 пункту 20.2 Правил благоустрою припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений. У разі відмови особи отримати припис в графі "Припис одержав" робиться про це запис.

У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.

Оскільки матеріали справи містять докази наклеєння припису та здійснення відповідної фото фіксації на елементі благоустрою, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , а докази оскарження припису або виконання його вимог відсутні, суд дійшов висновку про наявність у відповідача 1 правових підстав для винесення доручення 31 серпня 2018 року №064-6517 в оскаржуваній частині.

Додатково суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пункт 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Системний аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий виключно відносно тієї особи, права, свободи або інтереси якої порушено з боку конкретного суб`єкта владних повноважень та за умови порушення її прав.

Задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Відповідно на противагу вказаному вище, не порушують права чи інтереси ті дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які не впливають на суб`єктивні права та обов`язки особи, зокрема, ті, вчинення яких особа не вправі вимагати від суб`єкта владних повноважень.

У даному випадку право на захист виникає за умови доведення позивачем факту винесення оскаржуваного доручення від 31 серпня 2018 року №004-6517 відносно належного їй майна.

Обґрунтовуючи право на звернення до суду, позивач посилається на те, що ним не отримано припис, прийняття якого передувало винесенню оскаржуваного доручення, що позбавило позивача права надати документи на виконання вимог припису; споруда, зазначена в оскаржуваному дорученні, є гаражем, який належить на праві власності позивачу та не може бути демонтований.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, позивачем не надано жодного доказу, який міг би підтвердити, що оскаржуване доручення від 31 серпня 2018 року №004-6517 винесено саме відносно гаражного боксу, належного позивачу на праві приватної власності.

В свою чергу, як вже зазначалося судом, наданими відповідачем 2 фотоматеріалами перевіреного об`єкта за адресою АДРЕСА_1 , у відношенні якого складено припис про усунення порушень та, як наслідок, винесено оскаржуване доручення, підтверджено, що споруда, яка стала предметом перевірки, не є гаражним боксом. Крім того, припис про усунення порушень, за невиконання якого відповідачем 1 винесено оскаржуване доручення, винесено у відношенні Кооперативу "Академічний", а не щодо позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що внаслідок прийняття оскаржуваного доручення права та інтереси позивача не порушені і не обмежені, а отже позовні вимоги нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами доведено правомірність оскаржуваного доручення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );

Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, м. Київ, вул. Саксаганського, 143; ідентифікаційний код 34926981);

Комунальне підприємство "Київблагоустрій" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корп. 2; ідентифікаційний код 26199708);

Гаражно-будівельний кооператив "Академічний" (03143, м. Київ, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 22895322).

Суддя В. А. Кузьменко Кузьменко