Рішення

від 19.11.2019 по справі 453/1535/18

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1535/18

№ провадження 2/453/134/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 листопада 2019 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого - судді Микитина В.Я. ,

секретаря судового засідання Корнута Т.Б. ,

з участю представника позивача - адвоката Маципура Г.І. ,

представника відповідача Свистун М.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростівської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання незаконним рішення, визнання права на земельну ділянку за набувальною давністю, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 28.12.2018 року звернулася у суд із позовом до відповідача - Коростівської сільської ради Сколівського району Львівської області, в якому, з урахуванням поданої 21.02.2019 року заяви про зменшення позовних вимог, просить визнати незаконним рішення № 456 від 11.10.2018 року Про розгляд заяви ОСОБА_1 , визнати за нею право на земельну ділянку площею 0,0300 га в урочищі Долина у с. Коростів Сколівського району Львівської області, за набувальною даністю.

Ухвалою судді від 28.12.2018 року вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із визначенням дати підготовчого засідання.

Ухвалою підготовчого засідання від 21.02.2019 року закрито підготовче засідання у справі та призначено її судовий розгляд по суті.

Розгляд справи по суті відбувся у судових засіданнях 08.04.2019 року, 23.08.2019 року та 19.11.2019 року, з участю представників сторін.

Позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, обґрунтовано тим, що оскаржуваним рішенням відповідачем відмовлено позивачеві у визнанні за нею права користування земельною ділянкою площею 0,10 га. в урочищі Долина у с. Коростів Сколівського району Львівської області на території Коростівської сільської ради Відмова відповідача обґрунтована належністю спірної земельної ділянки до земель, призначених для обслуговування будівлі та господарських споруд, належних ДП Сколівське лісове господарство . Однак, на переконання позивача, ця будівля у 2008 році знята з балансу зазначеного підприємства, після чого віднесена до земель комунальної власності. На даний час цією земельною ділянкою, як і раніше, починаючи з 1992 року, за усною домовленістю користуються позивач та власники ще однієї квартири у цьому двоповерховому будинку, а частиною розміром 0,0300 га. користується позивач, зокрема здійснює на ній садівництво. Враховуючи ту обставину, що спірна земельна ділянка не може бути віднесена до земель для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, так як є у водоохоронні зоні річки, а також те, що саме позивач з 1992 року відкрито, добросовісно та безперервно нею користується, остання, на підставі положень ст. ст. 119, 152, 155, 158 ЗК України, звернулася за захистом свого порушеного права до суду із даним позовом в обраний нею спосіб.

Уповноважений представник позивача - адвокат Маципура Г.І. у судових засіданнях щодо розгляду справи по суті позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог від 21.02.2019 року, надала пояснення, аналогічні наведеним у позові та вищевказаній заяві.

Уповноважена представник відповідача - сільський голова Свистун М.О. у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті проти позову заперечила повністю з тих підстав, що спірна земельна ділянка входить у загальний масив землі площею 0,6000 га. (після уточнення - площею 0,5649 га), котра рахувалася за ДП Сколівське лісове господарство та була призначена для обслуговування будівлі і господарських споруд Коростівського лісництва. На даний час зазначена будівля, за згодою адміністрації підприємства, використовується як двоквартирний житловий будинок, у одній із квартир у котрому проживає сім`я позивача. Однак правовий статус земельної ділянки, на котрій ця будівля розміщена, залишається невизначеним, оскільки жодних документів, пов`язаних із передачею цієї земельної ділянки з державної у комунальну власність не приймалось і такі не існують. Тому сільська рада лише має намір вирішувати це питання, після чого доля земельної ділянки, у тому числі й спірної, буде вирішена у встановленому порядку на підставі чинного законодавства. Однак, представник відповідача зазначає, що у будь-якому випадку позивач користувалася спірною земельною ділянкою виключно з дозволу керівництва ДП Сколівське лісове господарство , де працювала, а, отже, має місце користування землею за згодою та з волі власника і її статус не був визначений як нічийна. Відтак, просить у позові відмовити, оскільки вважає вирішення питання про передачу спірної земельної ділянки у користування за набувальною даністю передчасним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, покази свідків, давши належу оцінку письмовим доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, суд, перевіряючи порушення прав, інтересів та обов`язків позивача цивільного характеру у межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Зокрема судом встановлено, що позивач, яка є мешканкою села Коростів Сколівського району Львівської області, у жовтні 2018 року звернулася до відповідача із заявою (копія міститься у матеріалах справи, а. с. 9), у котрій просила визнати за нею право на користування земельною ділянкою площею 0,10 га в урочищі Долина у с. Коростів Сколівського району Львівської області, про що прийняти відповідне рішення.

Встановлено й те, що 11.10.2018 року вищевказана заява позивача була у встановленому порядку розглянута на двадцять восьмій сесії сьомого демократичного скликання Коростівської сільської ради Сколівського району Львівської області, а за результатами її розгляду ухвалено рішення № 456 Про розгляд заяви ОСОБА_1 (копія міститься у справі, а. с. 8), котрим позивачеві відмовлено у визнанні права на користування земельною ділянкою площею 0,10 га в урочищі Долина у с. Коростів Сколівського району Львівської області, із наведенням відповідного обґрунтування.

Так, зокрема при ухваленні оскаржуваного рішення, відповідачем було взято до уваги входження зазначеної вище земельної ділянки до площі земельної ділянки (єдиним масивом) площею 0,6000 га (після уточнення площі при її обмірах спеціалістами - 0,5649 га), котра відповідно до існуючої технічної документації, розробленої востаннє у 1992 році, належить Коростівському лісництву ДП Сколівське лісове господарство та відноситься до земель державної власності, цільове призначення котрої - обслуговування багатоквартирного будинку, господарських будівель та споруд.

Отримавши оскаржуване рішення відповідача, позивач звернулася за захистом свого невизнаного права на користування частиною земельної ділянки, зокрема площею 0,0300 га в урочищі Долина у с. Коростів Сколівського району Львівської області, до суду, посилаючись, при цьому на норми чинних ЗК України та ЦК України, котрі врегульовують питання набуття права за набувальною даністю.

Так, за змістом ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

Зокрема, відповідно до ч. 1. 2 ст. 119 ЗК України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15-ти років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом. Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом.

Як видно зі змісту ст. 119 ЗК України, умовами надання громадянину у користування земельної ділянки є добросовісне, відкрите і безперервне користування такою протягом п`ятнадцяти років. Тому зрозумілим є те, що відсутність бодай однієї з цих умов, свідчить про відсутність достатніх підстав для застосування норм набувальної давності.

Поряд з тим, позивачем на виконання положень ст. ст. 81 ЦПК України не наведено суду будь-яких доказів, котрі б відповідали критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності (ст. ст. 77-80 ЦПК України), на підтвердження добросовісного, відкритого і безперервного користування спірною земельною ділянкою протягом п`ятнадцяти років. Також не здобуто доказів щодо розміру та меж земельної ділянки, якою нібито користується позивач для ведення садівництва, її розміщення та конфігурацію, а, основне, належність цієї земельної ділянки до земель саме комунальної власності. Наведених обставин показання допитаних за клопотанням позивача у судовому засіданні свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не спростовують.

Натомість уповноваженим представником відповідача у судовому засіданні зазначено про відсутність прийнятого рішення про передачу земельної ділянки площею 0,6000 га (після уточнення площі при її обмірах спеціалістами - 0,5649 га), куди входить ця спірна земельна ділянка без визначення її схеми розміщення, із земель державної у комунальну власність, з огляду на що віднесення цієї земельної ділянки до земель держлісфонду та перебування її надалі у віданні ДП Сколівське лісове господарство залишається також неспростованим.

Відтак, суд вважає, що при наведених вище і встановлених судом обставинах справи вирішення питання щодо передачі позивачеві у користування спірної земельної ділянки за набувальною давністю є передчасним, у зв`язку з чим відповідачем оскаржуваним рішенням обґрунтовано відмовлено позивачеві у визнанні права на користування цією земельною ділянкою, у тому числі й більшою площею (0,10 га.), котра, до того ж, позивачем у межах пред`явлених позовних вимог не оспорюється.

З огляду на вказане, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Коростівської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання незаконним рішення № 456 від 11.10.2018 року Про розгляд заяви ОСОБА_1 , визнання права на земельну ділянку площею 0,0300 га в урочищі Долина у с. Коростів Сколівського району Львівської області за набувальною давністю, слід відмовити.

Одночасно, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача не підлягає до стягнення також і документально підтверджені судові витрати у справі.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 141, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Коростівської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання незаконним рішення № 456 від 11.10.2018 року Про розгляд заяви ОСОБА_1 , визнання права на земельну ділянку площею 0,0300 га в урочищі Долина у с. Коростів Сколівського району Львівської області за набувальною давністю, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач: Коростівська сільська рада Сколівського району Львівської області; місцезнаходження юридичної особи: 82630, Львівська область, Сколівський район, с. Коростів; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04370461.

Суддя В.Я. Микитин

Повне рішення складене 25 листопада 2019 року.