Рішення

від 25.11.2019 по справі 468/1264/19-ц

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/1264/19-ц

2/468/503/19

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2019 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участю секретаря - Рижньової О.В., розглянувши у підготовчому судовому засі данні в залі суду м. Баштанка цивільну справу №468/1264/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Березівський Хлібороб про стягнення боргу за договорами позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу за договорами позики. На обґрунтування вимог представник позивача в заяві зазначив, що 01.02.2019 року між ним та ТОВ Березівський Хлібороб був укладений договір позики (поворотної фінансової допомоги), за умовами якого відповідач отримав поворотну фінансову допомогу в сумі 238391 грн на строк до 30.07.2019 року. 01.02.2019 року між ОСОБА_2 та ТОВ Березівський Хлібороб був укладений договір позики (поворотної фінансової допомоги), за умовами якого відповідач отримав від ОСОБА_2 поворотну фінансову допомогу в сумі 157355,32 грн на строк до 30.07.2019 року. У встановлений строк відповідач не повернув отримані грошові кошти позикодавцям. 01.09.2019 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір про відступлення права вимоги, за яким відбулося відступлення права вимоги за договором позики (поворотної фінансової допомоги), і позивач набув прав кредитора ТОВ Березівський Хлібороб за вказаним договором. У зв`язку з викладеним, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики (поворотної фінансової допомоги) від 01.02.2019 року, укладеним між позивачем та відповідачем, в сумі 238391 грн та заборгованість за договором позики (поворотної фінансової допомоги) від 01.02.2019 року, укладеним між ОСОБА_2 та відповідачем, в сумі 157355,32 грн. Також просив стягнути з відповідача на його користь штрафи за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за вказаними договорами позики в розмірі 0,5 % від розміру позики в сумі 50062,32 грн за договором між ним відповідачем та в сумі 33044,76 грн за договором між ОСОБА_2 та відповідачем.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, 2000 грн витрат на правову допомогу та витрати по сплаті судового збору.

Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та підтримання позову.

Від відповідача надійшла заява про визнання позову та проведення розгляду справи у відсутність його представника.

Визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб і відповідно до ч.3 ст.200, ч.4 ст. 206 ЦПК України є підставою для задоволення позову у підготовчому провадженні.

З огляду на те, що сторони не з`явились в судове засідання та подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши наявні у справі матеріали (копії договорів позики (поворотної фінансової допомоги) від 01.02.2019 року; копію договору про відступлення права вимоги від 01.09.2019 року; копію квитанції до прибуткового касового ордера № 87 від 01.02.2019 року; копію квитанції до прибуткового касового ордера № 88 від 01.02.2019 року; копії актів звірки взаємних розрахунків; копію паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків на ім`я ОСОБА_1 ), суд, розглянувши спір в межах заявлених позивачем вимог, які визнані відповідачем, приходить до висновку про можливість задоволення позову про стягнення заборгованості за договорами позики у зв`язку з визнанням позову відповідачем.

З наданих сторонами по справі доказів судом встановлено, що 01.02.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ Березівський Хлібороб був укладений договір позики (поворотної фінансової допомоги), за умовами якого відповідач отримав поворотну фінансову допомогу в сумі 238391 грн на строк до 30.07.2019 року. 01.02.2019 року між ОСОБА_2 та ТОВ Березівський Хлібороб був укладений договір позики (поворотної фінансової допомоги), за умовами якого відповідач отримав від ОСОБА_2 поворотну фінансову допомогу в сумі 157355,32 грн на строк до 30.07.2019 року. У встановлений строк відповідач не повернув отримані грошові кошти позикодавцям. 01.09.2019 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір про відступлення права вимоги, за яким відбулося відступлення права вимоги за договором позики (поворотної фінансової допомоги), укладеним між ОСОБА_2 та відповідачем і позивач набув прав кредитора ТОВ Березівський Хлібороб за вказаним договором.

Відповідно до п. 6.2 договорів позики (поворотної фінансової допомоги) від 01.02.2019 року при порушенні позичальником строку повернення позики позичальник повинен сплатити позикодавцю штраф в розмірі 0,5 % від розміру позики за кожний день прострочення позики.

Оскільки відповідач неналежним чином виконав умови укладених договорів позики від 01.02.2019 року, тому у нього виникла заборгованість перед позивачем за договором позики (поворотної фінансової допомоги) від 01.02.2019 року, укладеним між позивачем та відповідачем, станом на 10.09.2019 року в сумі 288453,32 грн, яка складається із: 238391 грн - заборгованість за тілом позики, 50062,32 грн - штраф за несвоєчасне виконання зобов`язання, а також заборгованість за договором позики (поворотної фінансової допомоги) від 01.02.2019 року, укладеним між ОСОБА_2 та відповідачем, в сумі 190400,08 грн, яка складається із: 157355,32 грн - заборгованість за тілом позики, 33044,76 грн - штраф за несвоєчасне виконання зобов`язання.

Зазначені правовідносини врегульовані ст.ст. 526 ч. 1, 1046; 1047; 1049 ЦК України, із змісту яких слідує, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (гроші кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики укладається в письмовій формі.

При цьому, позичальник ТОВ Березівський Хлібороб не повернув позивачу отримані ним грошові кошти за договорами позики (поворотної фінансової допомоги) від 01.02.2019 року, що свідчить про неналежне виконання ним зобов`язання за вказаними договорами та вказує на необхідність стягнення з відповідача ТОВ Березівський Хлібороб на користь позивача ОСОБА_1 несплаченої суми боргу.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідач надав суду до початку розгляду справи по суті заяву про визнання пред`явленого до нього позову.

Вказане визнання позову не суперечить вимогам закону та долученим до позовної заяви матеріалам.

З наданих матеріалів не вбачається, що спірні договори спрямовані на порушення прав інших осіб, які не є учасниками таких договорів, отже відсутні підстави для висновку, що заявлене відповідачем визнання позову спрямоване на порушення прав інших осіб.

Наявність невиконаних відповідачем боргових зобов`язань підтверджується копіями відповідних документів (договорів позики, квитанцій до прибуткового касового ордера, актів звірки взаємних розрахунків), у зв`язку з чим у суду відсутні правові підстави для встановлення штучного характеру даного спору.

Комплекс вказаних обставин не дають суду підстав для ухвалення відмови в прийнятті заявленого відповідачем визнання позову.

За такого та у зв`язку з тим, що відповідач визнає позовні вимоги та таке визнання не суперечить вимогам закону, матеріалам справи та не порушує прав інших осіб - позов підлягає задоволенню.

Оскільки позов підлягає задоволенню, то відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесенні останнім судові витрати по справі. При цьому оскільки позов підлягає задоволенню у зв`язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, то відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, ч.3 ст. 7 Закону України Про судовий збір позивачу має бути повернено з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

В даному випадку позивач при зверненні до суду з позовом за квитанцією № 0.0.1472045786.1 від 20.09.2019 року сплатив 4788,53 грн, отже позивачу з державного бюджету має бути повернуто 2394,26 грн.

Вирішуючи заявлені позивачем вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн, суд зауважує, що відповідно до постанов Верховного Суду від 03.05.2018 року №372/1010/16-ц, від 17.10.2018 року №301/1894/17 для стягнення таких витрат суду має бути надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, розрахунок таких витрат, платіжні документи про оплату таких послуг, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат належать: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат .

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що понесені стороною витрати на професійну правничу допомогу повинні бути документально підтверджені, при цьому склад, розміри витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, та факт їх сплати входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

З матеріалів справи слідує, що на підтвердження понесення судових витрат на правничу допомогу позивачем надано ордер адвоката серії ОД № 410213 від 24.09.2019 року та світлокопію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Проте суду позивачем не додано будь-яких фактичних даних (квитанцій про оплату, прибуткових касових ордерів тощо), які б підтверджували факт його оплати адвокату заявлених на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн., при цьому, розподіл судових витрат не стосується суті позову та на це питання не поширюється подане відповідачем визнання позову, яке стосується суті спору, а не питання розподілу судових витрат по справі.

У зв`язку з цим, суд не має достатніх правових підстав для стягнення таких судових витрат з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.ст. 509, 549, 551, 1046, 1047, 1049 ЦК України та керуючись ст.ст. 12; 13; 82; 200 ч.3; 206 ч.4; 264; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Березівський Хлібороб про стягнення боргу за договорами позики - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Березівський Хлібороб на користь ОСОБА_1 288453 (двісті вісімдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят три) гривні 32 копійки заборгованості за договором позики (поворотної фінансової допомоги) від 01.02.2019 року, укладеним між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ Березівський Хлібороб .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Березівський Хлібороб на користь ОСОБА_1 190400 (сто дев`яносто тисяч чотириста) гривень 08 копійок заборгованості за договором позики (поворотної фінансової допомоги) від 01.02.2019 року, укладеним між ОСОБА_2 та відповідачем ТОВ Березівський Хлібороб .

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого при зверненні до суду судового збору згідно з квитанцією № 0.0.1472045786.1 від 20.09.2019 року в розмірі 2394 (дві тисячі триста дев`яносто чотири) гривні 26 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Березівський Хлібороб на користь ОСОБА_1 2394 (дві тисячі триста дев`яносто чотири) гривні 27 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

В частині відшкодування з Товариства з обмеженою відповідальністю Березівський Хлібороб на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Березівський Хлібороб (місцезнаходження юридичної особи: вул. Ювілейна, 77 кабінет № 6, м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області, ідентифікаційний код 35403793).

Повне судове рішення складене 25.11.2019 року.

Суддя: