Рішення

від 14.11.2019 по справі 923/705/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2019 року Справа № 923/705/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Таргет-Фіш", м. Генічеськ Херсонської області

про стягнення вартості недоблікованої електричної енергії

за участю представників сторін:

від позивача: Шорстов О.Ю. - адвокат

від відповідача: не з`явився

Позивач 19.08.2019 року звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача 870 257 грн. 17 коп. вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил по акту про порушення № 131453.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019 року справу розподілено судді Ярошенко В.П.

Ухвалою суду від 20.08.19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін, призначено на 10 годину 00 хвилин 17.09.19 р.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.09.2019 відкладено підготовче засідання до 17.10.2019 о 10:00 год.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 24.10.19 о 12 годині 00 хвилин.

Позивач у позовній заяві посилається на наступні обставини:

відповідно до умов п. 2.1 укладеного сторонами Договору про постачання електричної енергії № 4861 від 13.03.2017, Сторони погодили, що під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затверджені Постановою НКРЕ 31.07.1996 за № 28 (втратили свою чинність з 11.06.2018р.);

23.08.2018 року на об`єкті відповідача, працівниками АТ "Херсонобленерго" було проведено перевірку дотримання ПРРЕЕ за результатами якої було складено Акт про порушення ПРРЕЕ № 131453, в якому зазначено: Споживач з метою безоблікового споживання електроенергії в вимірювальні дроти що підключені до шин 0,4 кВ на фазі А, В, С та живлять схему електролічильника НІК 2303LAPK1 № 8045547 вмонтував пристрій, що дозволяє ланцюги напруги розмикати та споживати електроенергію безобліково. Пристрій підключений скрито в гофротрубі. Електроенергія споживається приладом обліку не враховується та не оплачується. Зазначений пристрій вилучено. Акт складено згідно п. 8.2.4, п. 8.2.5, п. 2.3.4 ПРРЕЕ;

рішенням комісії АТ "Херсонобленерго" від 05.02.2019 року, яке оформлене Протоколом № 117 від 05.02.2019р., Споживачу визначено обсяг недоврахованої електричної енергії за п. 2.5 Методики в розмірі 352986 кВт/год на суму 868 147 грн. 57 коп.;

споживач на засідання комісії не з`явився, після чого останньому поштою надіслано разом з протоколом рахунок № 4861 на оплату недоврахованої електроенергії;

як зазначає позивач, відповідач своїми діями порушив законодавство в галузі енергетики та умови Договору про постачання електричної енергії № 4861 від 13.03.2017, за порушення яких останньому до сплати було нараховано 868 147 грн. 57 коп., які у визначений ПРРЕЕ строк Відповідачем не сплачені так само, як не сплачені на момент подання цієї позовної заяви.

Представник позивача під час судового розгляду справи по суті підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання під час судового розгляду справи не прибув, відзив на позов та докази на його обґрунтування не надав, з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника або за наявними у справі доказами не звернувся, про поважність причин неявки у судові засідання не повідомляв.

На адресу суду повернулись ухвали суду, що направлялись на адресу відповідача від 20.08.2019, 17.09.2019, 24.10.2019 з відмітками Укрпошти - за закінченням встановленого строку зберігання .

Частиною 10 статті 242 ГПК України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15.05.2003 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до відомостей, які містяться у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який виконано судом 20.09.2019, юридична адреса відповідача відповідає зазначеній у позовній заяві.

Крім того суд наголошує на тому, що ухвали суду направлялись відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 та ГПК України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також судом враховано висновок Європейський суд з прав людини зробив, про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ( Рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень частини 9 статті 165 ГПК України: "У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами."

У судовому засіданні 14.11.2019 Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

13 березня 2017 р. між публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", правонаступником та новим найменуванням якого є акціонерне товариство "Херсонобленерго" (надалі за текстом рішення - AT "Херсонобленерго", Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таргет-Фіш" (надалі за текстом рішення - ТОВ "Таргет-Фіш", Відповідач, Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 7658, у редакції Додаткової угоди від 10.01.2014 р. (надалі за текстом рішення - Договір).

Відповідно п. 2.1. Договору, сторони погодили під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, керуватись чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

В розділі 4 договору сторони встановили відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов договору, згідно з п. 4.2.3 якого споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 310 було затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), які набрали чинності 11.06.2018 р. - з одночасною втратою чинності ПКЕЕ.

Правилами роздрібного ринку електричної енергії регулюються взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними Правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Підпунктом 8 п. 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що Споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Підпунктом 8.2.5. ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

Порядок складення акту про порушення також закріплено у положеннях "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика).

В листі Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 26.06.2018 вих. № 5606/20/7-18 йдеться про можливість застосування вказаної Методики в перехідний період ринку електричної енергії в Україні у випадках виявлення порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

У відповідності до п. 2.1 Методики унормовано, що Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: п. п. 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

Згідно з п. 4 Методики, факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом порушень споживачем вимог ПКЕЕ або ПКЕЕН оформлюється актом про порушення. Акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника. У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення.

Так, 23.08.2018 року на об`єкті Відповідача, працівниками АТ "Херсонобленерго" було проведено перевірку дотримання ПРРЕЕ за результатами якої було складено Акт про порушення ПРРЕЕ № 131453, в якому зазначено наступне: Споживач з метою безоблікового споживання електроенергії в вимірювальні дроти що підключені до шин 0,4 кВ на фазі А, В, С та живлять схему електролічильника НІК 2303LАРК1 №8045547 вмонтував пристрій, що дозволяє ланцюги напруги розмикати та споживати електроенергію безобліково. Пристрій підключений скритно в гофротрубі. Електроенергія споживається приладом обліку не враховується та не оплачується. Зазначений пристрій вилучено.

Вказаний Акт про порушення складався за участю представника Споживача і був підписаний з його боку із зауваженнями. Споживач зазначив, що самовільного втручання до електромереж, лічильника, або пломб з його боку не було.

З матеріалів справи вбачається, що після виявлення порушення, прилад обліку №8045547 і пристрій були зняті, укладені у сейф-пакети, пакети опломбовані. Про що був складений відповідний акт за підписами представників позивача і відповідача. Відповідно акту про опломбування та встановлення індикаторів від 23.08.2018 р. №193351 сейф-пакет з лічильником НІК 2303LАРК1 №8045547 був опломбований пломбою С4718882, а сейф-пакет з вилученим пристроєм був опломбований пломбою С4718881 .

Також, був складений акт-повідомлення №131453/2 про направлення на експертизу лічильника електроенергії НІК 2303LАРК1 №8045547 для визначення впливу вилученого пристрою на роботу лічильника. Цей акт також був підписаний з боку позивача і відповідача.

28.09.2018 р. опломбовані сейф-пакети з лічильником електроенергії НІК 2303LАРК1 №8045547 і пристроєм разом з супровідним листом були направлені до Миколаївського НДЕКЦ МВС України.

Матеріали справи містять Висновок експертного дослідження № 38 від 30.11.2018 року, яким встановлено:

1. Наданий на дослідження при стрій є пристроєм дистанційного керування, у якому в якості елементів комутації застосовано три додатково приєднаних реле.

2. Схематичне та конструктивне виконання пристрою наданого на дослідження свідчить про те, що пристрій виготовлено у саморобний спосіб.

3. Підключення наданого на дослідження пристрою відповідно до схеми, наведеної в копії акту порушення №131453 від 23.08.2018 не відповідає типовій схемі підключення лічильників типу НІК 2303LАРК1.

4. При підключенні пристрою дистанційного керування до електричної схеми лічильника НІК 2303LАРК1 №8045547, заводський № 08185777, відповідно до схеми, наведеної в копії акту порушення №131453 від 23.08.2018, можливий вплив на роботу приладу обліку - уразі надходження виконавчого радіосигналу на пристрій дистанційного керування, контакти реле пристрою перемикаються та відбувається розмикання ланцюгів напруги по фазі А, В, С, що призведе до знеструмлення лічильника та електрична енергія лічильником не обліковується при незмінному навантажені у електричної мережі.

5. При підключенні пристрою, наданого на дослідження, відповідно до схему наведеної в акті про порушення №131453 від 23.08.2018, можливо безоблікове користування електроенергією-можливе зменшення значення виміряної лічильником енергії по відношенню до обсягу реально спожитої електричної енергії, або повне припинення обліку на час дій умов, які вливають на роботу лічильника.

Відповідно п. 8.2.6. ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Рішенням комісії АТ "Херсонобленерго" від 02 травня 2019 року, яке оформлене Протоколом № 117 від 05.02.2019 р., Споживачу визначено обсяг недоврахованої електричної енергії за п. 2.5 Методики в розмірі 352986 кВт/год на суму 868147,57 грн. з ПДВ.

Споживач на засідання комісії не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час і дату проведення комісій.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачу поштою надіслано разом з протоколом рахунок № 4861 на оплату недоврахованої електроенергії, який він, відповідно до поштового повідомлення, отримав 22.02.2019 року., який на даний час залишається не сплаченим.

Відповідно до п. 4.2.3 Договору, Споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, у разі таких дій Споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

Відповідач своїми діями порушив законодавство в галузі енергетики та умови Договору про постачання електричної енергії № 4861 від 13.03.2017, за порушення яких останньому до сплати було нараховано позивачем 868147,57 грн., які у визначений ПРРЕЕ строк та на момент подання цієї позовної заяви відповідачем не сплачені.

За вказаних обставин, аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.

Статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є. зокрема: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку: пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Відповідно до частини першої статті 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергія) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 235 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Згідно з частиною другою статті 237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Аналогічний припис містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З`ясувавши викладені обставини, дослідивши в судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи позивача, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В даному випадку, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 13053,86 грн. та витрати на проведення експертизи в розмірі 2109,60 грн. покладаються на відповідача.

З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таргет-Фіш" (код 33512242, Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ, УЗВІЗ Фрунзе, 1, корпус А) на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (код 05396638, м. Херсон, вул. Пестеля, б.5) на поточний рахунок № НОМЕР_2 в ТВБВ №10021/01 Філії Херсонського обласного управління АТ Ощадбанк МФО 352457, код 02766367)- 868 147,57 грн. - вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ по Акту про порушення № 131453, витрати на проведення експертизи в розмірі 2109,60 грн. та витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 13053,86 грн.

3. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повне рішення складено та підписано 25.11.2019 року.

Суддя В.П.Ярошенко