Рішення

від 14.11.2019 по справі 927/882/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

14 листопада 2019 року м. Чернігів

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т. Г.

за участю секретаря судового засідання Хіловської І. Д.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/882/18

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Укрполімер , вул. Полуботка, 7, місто Чернігів, 14000 (вул. Запорізька, буд.10, м. Бориспіль, Київська область, 08300)

про стягнення 1700000грн.00коп. вартості частки майна,

за участю представників сторін:

від позивача: Стецька М.В. - адвоката (довіреність від 30.01.2018, зареєстрована в реєстрі за №137)

від відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні 14.11.2019 на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до відповідача про стягнення коштів у розмірі ринкової вартості 25 відсотків часток майна товариства, у тому числі - частини прибутку відповідача за 2017 рік. При цьому конкретна сума коштів, які полягають сплаті позивачу, останнім в прохальній частині не зазначено, а лише зазначається про розрахунок цієї суми на підставі даних висновку судово-економічної експертизи, призначеної судом у даній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 2004 року по грудень 2017 року був одним із чотирьох учасників ТОВ Укрполімер з частковою у статному капіталі в розмірі 25%. За повідомленням позивача, в липні 2017 року ним подано відповідачу заяву про вихід зі складу учасників ТОВ Укрполімер з вимогою виплатити належну позивачу частку в майні товариства. Ця заява посвідчена нотаріусом та 20.07.2017 вручена поштою відповідачу. Позивач зазначає, що 08.12.2017 загальні збори учасників відповідача уже юридично задовільнили його заяву про вихід зі складу учасників та прийняли рішення виплатити позивачу його частку грошовими коштами протягом 12-ти місяців з дня виходу на підставі затвердженого річного звіту за 2017 рік . За повідомленням позивача, на підставі цього рішення, за заявою позивача, державним реєстратором виключено відомості про позивача як учасника ТОВ Укрполімер з бази даних Державного реєстру юридичних осіб . Таким чином позивач вказує, що він вийшов із складу учасників відповідача, а рішення зборів учасників відповідача від 08.12.2017 лише підтвердило цей факт . За твердженням позивача, із 08.12.2017 у відповідача виник обов`язок виплатити позивачу у 12-ти місячний строк вартість 25-ти відсотків усіх активів та власного майна та 25 відсотків суми прибутку за 2017 рік . Позивач зазначає, що річний строк, встановлений законом для виплати, минув, кошти йому не виплачені, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву від 06.12.2018 про призначення експертизи, відповідно до якої позивач просив призначити у справі судову оціночну та судову економічну експертизу.

11 лютого 2019 року в підготовчому провадженні позивачем подано заяву від 05.02.2019 про уточнення позовних вимог.

Заява обґрунтована тим, що позивачем при подачі позову внаслідок технічної (друкарської) помилки не було вказано суми грошових вимог до відповідача. З посиланням на мінімальну суму вартості активів відповідача, яка, за твердженням позивача, підтверджується матеріалами справи, позивач зазначає, що розмір його позовних вимог складає 718437грн.50коп. В зв`язку з цим, позивач уточнює п.1 прохальної частини позовної зави від 06.12.2018, та просить стягнути з ТОВ Укрполімер на свою користь вартість частини майна відповідача, пропорційну розміру частки позивача в статутному капіталі, що становить 718437грн.50коп., у тому числі частину прибутку за 2017 рік в розмірі 305200грн.00коп. До заяви позивачем додано докази надсилання її копії відповідачу.

Аналіз змісту зави від 05.02.2019 про уточнення позовних вимог свідчить, що за своїм змістом вказана заява не є ані заявою про зменшення чи збільшення розміру позовних вимог, ані заявою про зміну предмету або підстав позову.

Водночас згідно з приписами ст.177 Господарського процесуального кодексу України до завдань підготовчого провадження віднесено, зокрема, остаточне визначення предмету спору та позовних вимог. В силу ч.2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України суд у підготовчому провадженні у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та розглядає відповідні заяви.

Приймаючи до уваги, що предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, яка належить йому до виплати у зв`язку із виходом з товариства, а в заяві про уточнення позовних вимог позивачем лише конкретизовано суму, яку він просить стягнути, а відтак судом прийняті уточнення позовних вимог, і спір вирішується з їх урахуванням, про що зазначено в протоколі судового засідання від 13.02.2019 та ухвалі суду від 26.02.2019.

25 лютого 2019 року позивачем подано клопотання про продовження строку підготовчого провадження.

Ухвалою від 26.02.2019 продовжено підготовче провадження на 30 днів в зв`язку з закінченням встановленого законом 60-денного строку підготовчого провадження 03.03.2019 та з метою належного виконання завдань підготовчого провадження, зокрема, щодо вирішення питання про призначення судової експертизи.

В зв`язку із поданням позивачем уточненої заяви про призначення експертизи, ухвалою від 11.03.2019 клопотання позивача про призначення комплексної судової експертизи задоволено та призначено у справі комплексну судову експертизу, а саме: оціночно-будівельну та економічну експертизи, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; на вирішення експертів поставлені такі питання:

- яка дійсна (ринкова) вартість майна Товариства з обмеженою відповідальністю Укрполімер станом на 20 жовтня 2017 року?

- яку суму становить вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю Укрполімер (юридична адреса: вул. Полуботка, 7, м. Чернігів, 14000; адреса місцезнаходження: вул. Запорізька, б.10, м. Бориспіль, Київська область, 08300) станом на 20 жовтня 2017 року, що пропорційна частці ОСОБА_1 в розмірі 25% статутного капіталу товариства, яка підлягала виплаті ОСОБА_1 в зв`язку з його виходом з товариства?

На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

22 квітня 2019 року до господарського суду надійшло клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про погодження судом строку проведення експертизи понад 90 календарних днів, а також клопотання експерта Ворфлік Т.О. про надання додаткових документів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою.

Ухвалою від 20.05.2019 в зв`язку з необхідністю розгляду поданого судовим експертом клопотання, витребування від сторін додаткових матеріалів, зазначених у цьому клопотанні, судом поновлено провадження у справі на час розгляду поданого експертом клопотання та постановлено здійснювати його розгляд без призначення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 20.05.2019 погоджено строк проведення призначеної ухвалою суду від 11.03.2019 комплексної судової експертизи понад 90 календарних днів, задоволено клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Ворфлік Тетяни Олегівни про надання додаткових матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою, та витребувано у сторін додаткові матеріали, які необхідні для проведення комплексної судової експертизи, зобов`язавши надати їх не пізніше 03 червня 2019 року. Цією ж ухвалою провадження у справі зупинено на час проведення судової експертизи.

У встановлений судом строк додаткові матеріали, які за клопотанням експерта судом витребувано у сторін, від сторін не надійшли; матеріали справи при супровідному листі №927/882/18/673/19 від 06.06.2019 направленні до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для продовження проведення призначеної ухвалою суду від 11.03.2019 комплексної судової експертизи.

01 липня 2019 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло повідомлення №9709/19-42/17543/19-71 від 21.06.2019 про неможливість надання висновку комплексної оціночно-будівельної та економічної експертизи.

Ухвалою від 11.07.2019 провадження у справі поновлено, призначено у справі підготовче засідання на 24 липня 2019 року о 12год00хв.

24 липня 2019 року позивачем подано заяву від 24.07.2019 про призначення судової економічної експертизи з метою встановлення дійсної вартості частки позивача у майні відповідача, яка підлягає виплаті йому згідно із законом у зв`язку з виходом зі складу учасників, що є предметом позову.

24 липня 2019 року судом постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви позивача про призначення експертизи, з підстав призначення судом раніше аналогічної експертизи, щодо якої надійшло повідомлення про неможливість її проведення та відсутності у позивача матеріалів, які необхідні для проведення такої експертизи.

24 липня 2019 року позивачем подано клопотання від 23.07.2019 про витребування доказів, в якому позивач просив витребувати у суб`єктів державної реєстрації прав на нерухоме майно, а саме у Реєстраційної служби Бориспільської міської ради та у Реєстраційного відділу Андрушівської райдержадміністрації або КП Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради, документи з реєстраційних справ щодо належних на праві власності відповідачу об`єктів нерухомості, які розташовані у м. Борисполі Київської області та у м. Андрушівка Житомирської області.

24 липня 2019 року судом постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів, яка занесена до протоколу судового засідання від 24.07.2019, в зв`язку з його необґрунтованістю.

01 серпня 2019 року від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 1700000грн.00коп. вартості частини майна, пропорційної його частці в статутному капіталі, у тому числі частину задекларованого прибутку за 2017 рік у розмірі 305200грн.00коп., що визначені позивачем самостійно за даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності відповідача.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку заявлено у позовній заяві.

Фактично заява позивача про збільшення розміру позовних вимог стосується збільшення суми грошових коштів, які належали до виплати йому при виході зі складу учасників товариства, та щодо стягнення яких заявлено цей позов. Отже позивачем збільшено суму позову на 981562грн.50коп. саме вартості частки майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства.

Враховуючи, що збільшення розміру позовних вимог є суб`єктивним правом позивача, в силу приписів ч.2 ст.14 Господарського процесуального кодексу України позивач, як учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, підстави для повернення заяви без розгляду відсутні, тому судом було прийнято збільшення позивачем на 981562грн.50коп. розміру позовних вимог, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 01.08.2019, і спір вирішується з її урахуванням.

У зв`язку з прийняттям збільшення розміру позовних вимог має місце нова ціна позову - 1700000грн.00коп., а позовні вимоги полягають у стягненні з відповідача 1700000грн.00коп. вартості частини майна, пропорційної частці позивача у статутному капіталі відповідача, в тому числі 305200грн.00коп. частини прибутку Товариства за 2017 рік.

01 серпня 2019 року позивачем подано заяву про призначення судової економічної експертизи.

Ухвалою від 01.08.2019 клопотання позивача задоволено та призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; на вирішення експерта поставлені такі питання:

- в якому розмірі підтверджується вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю Укрполімер (юридична адреса: вул. Полуботка, 7, м. Чернігів, 14000; адреса місцезнаходження: вул. Запорізька, б.10, м. Бориспіль, Київська область, 08300) пропорційно частці в розмірі 25% статутного капіталу товариства, що підлягає виплаті ОСОБА_1 , за даними фінансової звітності станом на 30.09.2017 та на 31.12.2017?

- яку суму становить частка прибутку, одержаного Товариством з обмеженою відповідальністю Укрполімер (юридична адреса: вул. Полуботка, 7, м. Чернігів, 14000; адреса місцезнаходження: вул. Запорізька, б.10, м. Бориспіль, Київська область, 08300) в 2017 році, яка належить до виплати ОСОБА_1 до моменту його виходу, а саме: до 20 жовтня 2017 року?

На час проведення судової експертизи провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 23.10.2019 у зв`язку з надходженням до суду висновку експерта №3166-3167/19-24, складеного за результатами проведення судово-економічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 01.08.2019, поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 04.11.2019 об 11год.00хв.

04 листопада 2019 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено судове засідання по розгляду справи по суті на 14.11.2019 на 11год.00хв.

Ухвалою від 04.11.2019 в порядку ст.120, 121 Господарського процесуального кодексу України відповідача викликано в судове засідання по розгляду справи по суті, призначене на 14.11.2019 на 11год.00хв.

В судове засідання по розгляду справи по суті, яке відбулось 14.11.2019, відповідач не з`явився.

Як вбачається з матеріалів справи копія ухвали від 04.11.2019 про виклик відповідача в судове засідання по розгляду справи по суті, яка надсилались на адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_2 , повернулась до суду не врученою адресату з відміткою оператора поштового зв`язку про причини повернення за місцем обслуговування ; а копія ухвали від 04.11.2019, яка надсилались на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та яка, співпадає з адресою місцезнаходження, що на момент розгляду справи значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Полуботка, 7, місто Чернігів, 14000, повернулась до суду не врученою адресату з відміткою оператора поштового зв`язку про причини повернення адресат відсутній .

Відповідно до ч.1, 3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Виклики здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Порядок вручення судових рішень господарських судів врегульовано в ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Аналіз вищенаведених норм права, зокрема, закріплених в ч.7 ст.120, ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, свідчить, що у разі якщо судове рішення направлено судом особі за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, які не дали змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки, тощо, то вважається, що таке судове рішення вручене адресату.

Таким чином, суд приходить до висновку, що судом вжиті передбачені господарським процесом заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання по розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, з метою уникнення затягування вирішення спору, суд приходить до висновку про можливість здійснення розгляду справи по суті за відсутності відповідача в судовому засіданні за наявними у ній матеріалами.

Відзив на позов відповідачем не подано.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідачами не подано відзив на позов у встановлений судом строк без поважних причин, тому в силу приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України справа вирішується судом за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, з`ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підп.5.1.1. п.5.1., підп.9.2.1. п.9.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Укрполімер (відповідача у справі), в редакції затвердженій загальними зборами учасників (протокол №52 від 04.07.2014), державна реєстрації змін до якого проведена 09.09.2014 за №15541050019000153 (а.с.-18-27) (далі за текстом - Статут), ОСОБА_1 (позивач у справі) значиться учасником ТОВ Укрполімер , якому належить частка в розмірі 500000,00грн., що складає 25% статутного капіталу Товариства.

20 липня 2017 року відповідачем отримано нотаріально посвідчену заяву позивача від 05.07.2017, зареєстровану в реєстрі за №1932 про вихід з товариства, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.29).

У вказаній заяві позивач повідомив про свій вихід з Товариства з наступного дня після спливу 3 (трьох) місяців з дня одержання цієї заяви, просив виплатити йому частку 25%, що становить 4680000грн. відповідно до фінансового звіту суб`єкту малого підприємництва за 2016 рік, та провести розрахунки з ним протягом 12 місяців у відповідності до ст.54 Закону України Про господарські товариства .

Факт отримання 20 липня 2017 року заяви позивача від 05.07.2017, зареєстрованої в реєстрі за №1932, про вихід з товариства відповідачем в ході розгляду справи не спростовано.

08 грудня 2017 року відбулись загальні збори учасників ТОВ Укрполімер , про що складено протокол №01-2017 від 08.12.2017, з наступним порядком денним:

1. Про розгляд заяви ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників Товариства.

2. Про зміну розміру Статутного капіталу у зв`язку з виходом ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства.

3. Про перерозподіл часток учасників Товариства в зв`язку із зміною складу учасників.

4. Про розгляд, затвердження та підписання нової редакції статуту Товариства.

5. Про державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства.

Як вбачається із вищевказаного протоколу №01-2017 від 08.12.2017 загальних зборів учасників ТОВ Укрполімер на зборах були присутні три учасника Товариства: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які в сукупності володіють 75% статутного капіталу Товариства та запрошена особа ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_5 , який діяв на підставі довіреності від 22.11.2016 №1669.

Як вбачається з протоколу №01-2017 від 08.12.2017 загальних зборів учасників ТОВ Укрполімер :

з питання №1 порядку денного зборами прийнято рішення про виключення зі складу учасників ТОВ Укрполімер ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1 ), що володіє 25% (двадцяти п`яти відсотками) голосів та про виплату йому його частки грошовими коштами протягом 12 місяців з дня виходу на підставі затвердженого річного звіту за 2017 рік;

з питання №2 порядку денного зборами прийнято рішення про збільшення власних часток шляхом внесення кожним додаткового вкладу в наступному розмірі: ОСОБА_6 , що володіє 25% голосів, внести додатковий вклад в розмірі 160000,00грн. (сто шістдесят тисяч) протягом року; ОСОБА_3 , що володіє 25% голосів, внести додатковий вклад в розмірі 160000,00грн. (сто шістдесят тисяч) протягом року; ОСОБА_4 , що володіє 25% голосів, внести додатковий вклад в розмірі 180000,00грн. (сто вісімдесят тисяч) протягом року;

з питання №3 порядку денного зборами прийнято рішення розподілити частки статутного капіталу наступним чином: ОСОБА_6 , володіє 33% голосів, що у грошовому виразі становить 660000,00грн.; ОСОБА_3 , володіє 33% голосів, що у грошовому виразі становить 660000,00грн.; ОСОБА_4 , володіє 34% голосів, що у грошовому виразі становить 680000,00грн.;

з питання №4 порядку денного зборами прийнято рішення про затвердження Статуту в новій редакції та підписання його зміненим складом учасників;

з питання №5 порядку денного зборами прийнято рішення доручити директору товариства (або уповноваженій ним особі) підготувати необхідні документи та здійснити заходи щодо їх державної реєстрації.

З вищенаведених питань порядку денного рішення прийняті одностайно, ста відсотками голосів учасників, присутніх на зборах.

Доказів визнання рішень загальних зборів учасників ТОВ Укрполімер , оформлених протоколом №01-2017 від 08.12.2017, недійсними в судовому порядку сторонами суду не надано, а тому суд при вирішенні даного спору виходить із презумпції їх легітимності.

13 грудня 2017 року державним реєстратором проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - ТОВ Укрполімер , пов`язаних зі зміною складу або інформації про засновників, шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису за №13541050024000153.

Позивач стверджуючи, що у встановлений закон строк відповідачем не проведена виплата йому вартості частини майна Товариства, яка пропорційна його частці у статутному капіталі Товариства, та не виплачена частина прибутку, одержаного Товариством в 2017 році, звернувся до суду з позовом про стягнення цих виплат з відповідача в судовому порядку.

Отже, спір у даній справі виник щодо виплати позивачу частини одержаного Товариством прибутку та вартості частини майна Товариства, яка пропорційна його частці у статутному капіталі Товариства, та яку належало виплатити позивачеві у зв`язку з виходом із складу учасників Товариства.

Вирішуючи питання, щодо норм матеріального права, які підлягають застосуванню для вирішення спору, суд виходить із загальних принципів правозастосовчої практики, відповідно до яких закон зворотної сили не має, тобто він регулює правовідносини, які виникли після набрання ним чинності, окрім випадів, коли він пом`якшує або скасовує відповідальність особи, а тому судом застосовуються положення законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

За змістом п. в ч.1 ст.10 Закону України Про господарські товариства , ч.1 ст.88 Господарського кодексу України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, та ч.1 ст.116 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право, вийти в установленому порядку з товариства.

Відповідно до ч.1 ст.148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню.

Аналогічне право учасника закріплено і в підп.5.3.4. п.5.3. Статуту, відповідно до якої учасники Товариства мають право у порядку, встановленому Статутом та законодавством України, вийти з числа учасників та отримати згідно зі Статутом належну частку у майні Товариства.

Відповідно до п.10.6. Статуту учасник Товариства має право вийти з товариства, повідомивши про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу.

Зі змісту вищенаведених положень закону, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, вбачається, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з цього товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов`язувався ані з рішенням зборів учасників, ані з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв`язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв`язку.

Відповідні висновки викладені, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №127/16567/17, які на підставі ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України мають враховуватись судом при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин.

Отже право на вихід з товариства є безумовним суб`єктивним правом учасника. При цьому, у разі виникнення наміру реалізувати таке право, на учасника покладається лише обов`язок з вираження ним у відповідній формі свого волевиявлення на такий вихід шляхом подання відповідної заяви Товариству.

А тому судом не приймається до уваги твердження позивача, що він вважається таким, що вийшов зі складу учасників Товариства з 08.12.2017, тобто з моменту прийняття загальним зборами відповідного рішення, оскільки таке твердження суперечить приписам чинного на той момент законодавства та висновкам щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Разом з тим, судом враховується, що в заяві від 05.07.2017 позивачем повідомлено відповідача про свій вихід зі складу учасників Товариства з наступного дня після спливу 3 (трьох) місяців з дня одержання цієї заяви. Вказаний позивачем у заяві про вихід строк відповідає вищенаведеним положенням ст.148 Цивільного кодексу України та Статуту ТОВ Укрполімер .

Відповідно до ст.251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначений актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно із ч.3 ст.254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Враховуючи, що як встановлено судом вище заява позивача від 05.07.2017 про його вихід із Товариства отримана відповідачем 20.07.2017, тому суд доходить висновку, що датою виходу позивача зі складу учасників Товариства є 20 жовтня 2017 року.

Відповідно до ч.2, 3 ст.148 Цивільного кодексу України, чинною на момент виникнення спірних відносин, учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у зв`язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Згідно із ст.54 Закону України Про господарські товариства , чинною на момент виникнення спірних правовідносин, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Отже правовим наслідком виходу учасника з товариства є припинення корпоративних відносин. Разом з тим, у такого учасника виникає майнове право на отримання вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, та частки одержаного товариством прибутку, виплата яких проводиться в порядку і в строки, встановлені законом.

Таким чином, з моменту виходу учасника з товариства відбувається трансформація корпоративних прав в майнові права на отримання визначених законом виплат.

В силу п.10.6. Статуту учасник, який виходить із Товариства має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі Товариства. Вартість частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі при виході з Товариства визначають Збори. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з Товариства.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо визначення відповідачем вартості частини майна, яка підлягала виплаті позивачу у зв`язку з його виходом зі складу учасників Товариства.

Будь-яких інших умов щодо порядку та способу визначення вартості частини майна, яку належить виплатити учаснику, що вийшов з товариства, статутом відповідача не передбачається, а тому при вирішенні даного спору судом застосовуються відповідні положення законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

За змістом ч.1 ст. 66 та ст.139 Господарського кодексу України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

Відповідні висновки викладені, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №925/1165/14.

Вартість частини майна, пропорційна частці у статутному капіталі, та розрахунок частини одержаного товариством прибутку, належні до виплати учаснику у зв`язку з виходом з товариства здійснюється на дату такого виходу.

З метою визначення вартості частини майна відповідача, пропорційної частці позивача у статутному капіталі, та розміру частини одержаного у 2017 році товариством прибутку, які належать до виплати позивачу у зв`язку з виходом зі складу учасників товариства, за клопотанням позивача ухвалою суду від 01.08.2019 у справі призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Згідно із висновком експерта №3166-3167/19-24, складеним за результатами проведення судово-економічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду від 01.08.2019 у справі №927/882/18:

1. за даними фінансової звітності ТОВ Укрполімер підтверджується вартість частини майна пропорційно частці в розмірі 25% статутного капіталу товариства, що підлягає виплаті ОСОБА_1 станом на 30.09.2017 в сумі 1438,28тис.грн., станом на 31.12.2017 в сумі 1709,73тис.грн.

2. в межах наданих на дослідження документів визначити суму прибутку, одержаного ТОВ Укрполімер в 2017 році, яка належить до виплати ОСОБА_1 до моменту його виходу, а саме: до 20 жовтня 2017 року не видається за можливе.

за даними фінансової звітності ТОВ Укрполімер частина прибутку, яка належить до виплати ОСОБА_1 станом на 30.09.2017, становить суму в розмірі 937,6тис.грн. та є складовою розрахунку загальної суми, наведеної по першому питанню.

за даними фінансової звітності ТОВ Укрполімер частина прибутку, яка належить до виплати ОСОБА_1 станом на 31.12.2017, становить суму в розмірі 1209,5тис.грн. та є складовою розрахунку загальної суми, наведеної по першому питанню.

Тобто експертом в ході експертного дослідження визначено вартість частини майна, пропорційну частці позивача у статутному капіталі відповідача, станом на 30.09.2017 та 31.12.2017, оскільки експертний висновок складався за даними фінансової звітності, яка в силу, зокрема ст.13 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев`яти місяців та календарного року.

Крім того, як вбачається з висновку експерта до складу визначеної ним станом на 30.09.2017 та станом на 31.12.2017 вартості частини майна відповідача, пропорційної частці позивача в статутному капіталі, у розмірі 1438,28тис.грн. та у розмірі 1709,73тис.грн. відповідно, також входить і частка прибутку одержаного відповідачем у 2017 році у сумі 937,6тис.грн. та у сумі 1209,5тис.грн. відповідно.

Таким чином, вартість частини майна, пропорційна частці позивача в статутному капіталі відповідача, та частка прибутку одержаного товариством в 2017 році в сукупності станом на 31.09.2017 за висновками експерта становить 1438,28тис.грн., а станом на 31.12.2017 - 1709,73тис.грн.

Враховуючи, що 30.09.2017 є більш наближеною датою до 20.10.2017 (до встановленої судом вище дати виходу позивача зі складу учасників ТОВ Укрполімер ), а тому суд приходить до висновку, що вартість частини майна, пропорційна частці позивача у статутному капіталі відповідача, та розмір частини одержаного відповідачем у 2017 році прибутку, які підлягали виплаті позивачу внаслідок його виходу з товариства у сукупності становить 1438280грн.

В силу ст.524, 533-535 Цивільного кодексу України зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка має право вимагати від боржника виконання такого обов`язку, та яке виражається у грошовій одиниці України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті, є грошовим зобов`язанням.

Тобто, в зв`язку виходом учасника з товариства з обмеженою відповідальністю у даного товариства виникає обов`язок сплатити такому учаснику належні до виплати суми, а в учасника виникає право вимагати виконання цього обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ч.3 ст.251 Цивільного кодексу України строк може бути визначений актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк виплати учаснику, який вийшов з товариства, належних йому до виплати у зв`язку з виходом вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, та частки одержаного товариством доходу, на момент виходу позивача зі складу ТОВ Укрполімер , визначався ст.54 Закону України Про господарські товариства , відповідно до якої такі виплати провадяться в строк до 12 місяців з дня виходу.

В силу ч.1 ст.254 Цивільного кодексу України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Враховуючи, що позивач вийшов зі складу учасників ТОВ Укрполімер 20.10.2017, тому суд доходить висновку, що відповідач зобов`язаний був провести виплату позивачу належних йому у зв`язку з виходом вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, та частки одержаного товариством доходу до 20 жовтня 2018 року включно.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач доказів, які підтверджують факт проведення з позивачем розрахунку в зв`язку з його виходом з товариства в ході розгляду даної справи в місцевому господарському суді не надав.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки на момент звернення позивача до суду з даним позовом строк виконання зобов`язання сплив, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено право позивача на отримання належних йому у зв`язку з виходом з товариства виплат у строк, встановлений законом.

Відтак суд доходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог. Разом з тим, позовні вимоги задовольняються судом частково в межах сум, встановлених експертом за результатами проведеного експертного дослідження, призначеного ухвалою суду від 01.08.2019 судової економічної експертизи станом на 30.09.2017.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги належить задовольнити частково, в зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1438280грн. вартості частини майна у статутному капіталі товариства та частки одержаного товариством у 2017 році прибутку.

Відповідно до ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В силу ч.4 вказаної статті Кодексу інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання даного позову до господарського суду згідно із квитанцією №71 від 05.12.2018 на суму 1762грн.00коп., квитанцією АТ КБ Приватбанк від 22.12.2018 на суму 9014грн.56коп. та квитанцією №16 від 31.07.2019 на суму 14723грн.44коп. сплачено судовий збір в загальній сумі 25500грн.00коп.

Крім того, за проведення призначеної ухвалою суду від 01.08.2019 судової економічної експертизи позивачем сплачено 12560грн.00коп., що підтверджується квитанцією АТ КБ Приватбанк від 28.08.2019.

Крім того, як вбачається з квитанції №16 від 31.07.2019 разом зі сплатою судового збору в сумі 14723грн.44коп. позивачем також сплачено 147грн.23коп. комісійного збору банку, що підтверджується квитанцією №16/КЗ від 31.07.2019.

Враховуючи, що ці витрати понесені позивачем у зв`язку зі сплатою належного до сплати за даним позовом судового збору, суд приходить до висновку, що ці витрати також є витратами, пов`язаними з розглядом справи.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог частково, сплачений за подання позову судовий збір у сумі 21574грн.20коп., витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, у сумі 10626грн.35коп., а також витрат, пов`язаних з розглядом справи, у сумі 124грн.56коп. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача. В іншій частині судовий збір і витрати, пов`язані з проведенням експертизи покладаються на позивача, тобто не підлягають йому відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.74, 77, 78, 129, 165, 178, 202, 233, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрполімер (юридична адреса: вул. Полуботка, 7, місто Чернігів, 14000; адреса місцезнаходження: вул. Запорізька, буд.10, м. Бориспіль, Київська область, 08300, ідентифікаційний код 31477793) про стягнення 1700000грн. вартості частки майна задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрполімер , юридична адреса: вул. Полуботка, 7, місто Чернігів, 14000; адреса місцезнаходження: вул. Запорізька, буд.10, м. Бориспіль, Київська область, 08300 (ідентифікаційний код 31477793) на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 1438280грн. вартості частки майна у статутному капіталі товариства, 21574грн.20коп. судового збору та 10626грн.35коп. витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, 124грн.56коп. витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 261720грн. вартості частки майна у статутному капіталі товариства відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 25 листопада 2019 року.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т. Г. Оленич