Рішення

від 07.11.2019 по справі 289/2228/18

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/2228/18

Номер провадження 2/289/63/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2019 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Луньової Д.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін позовну заяву за позовом Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Страхоліська сільська рада Іванківського району Київської областіпро відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних ресурсів -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області 340,00 грн. майнової шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно постанови Іванківського районного суду Київської області від 16.01.2018 у справі № 366/3830/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що відповідач 24.04.2018 на Київському водосховищі поблизу с. Страхолісся Іванківського району Київської області грубо порушив правила рибальства, а саме проводив вилов риби спінінгом з берега та виловив рибу плоскогірка загальною вагою 5 кг, перевищивши добову норму вилову риби на 2 кг, а саме - плоскогірка 10 шт., чим наніс збитки рибному господарству України на суму 340,00 грн., однак, в добровільному порядку шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів відповідачем не відшкодована. Просив стягнути з відповідача вказану шкоду в сумі 340,00 грн. та понесені судові витрати в сумі 1762,00 грн.

Ухвалою судді Невмержицького І.М. провадження по справі було відкрито за призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.18). Роз`яснено відповідачеві його право подати відзив на позов протягом 15 днів з дня отримання ухвали. Копії зазначеної ухвали були направлені сторонам та отримано відповідачем 03.12.2018 (а.с.34).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 27.11.2018 № 3613/0/15-18 ухвалено звільнити ОСОБА_2 з посади судді Радомишльського районного суду Житомирської області, у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до Протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2018, призначення не відбулось, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 30.05.2019 № 1444/0/15-19 суддю Лисичанського міського суду Луганської області Луньову Дар`ю Юріївну, відряджено для здійснення правосуддя до Радомишльського районного суду Житомирської області строком на шість місяців із 14 червня 2019 року.

Ухвалою від 18.07.2019 вказану справу було прийнято до провадження суддею Луньовою Д.Ю..

13.09.2019 від відповідача до суду надійшла заява до якої додано квитанції на підтвердження сплати майнової шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сумі 340,00 грн. на користь Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, а також 1762,00 грн. на користь позивача, на відшкодування судових витрат.

Копії вказаних квитанцій судом було направлено на адресу позивача.

Представником позивача подано до суду заяву, зі змісту якої вбачається, що останній позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Згідно з ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки відповідно до положень ЦПК України розгляд вказаної справи здійснювався судом за відсутності учасників справи, тому у відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України Про тваринний світ ; Законом України Про охорону навколишнього природного середовища ; Законом України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів , положеннями Цивільного кодексу України щодо порядку відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, судом встановлено, що згідно Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 15.07.2016 року № 229, Київський рибоохоронний патруль є територіальним органом Держрибагентства, діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується. Повноваження Київського рибоохоронного патруля поширюються на м. Київ та Київській область, територію та акваторію водних об`єктів в межах районів діяльності, визначених Держрибагентством. Основним завданням Київського рибоохоронного патруля є реалізація повноважень Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в районі діяльності.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою Іванківського районного суду Київської області від 16.01.2018 у справі № 366/3830/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. за те, що останній 24.04.2018 на Київському водосховищі поблизу с. Страхолісся Іванківського району Київської області грубо порушив правила рибальства, а саме проводив вилов риби спінінгом з берега та виловив рибу плоскогірка загальною вагою 5 кг, перевищивши добову норму вилову риби на 2 кг, а саме - плоскогірка 10 шт., чим наніс збитки рибному господарству України на суму 340,00 грн. (а.с.9).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, з врахуванням викладеного, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у спричиненні шкоди рибним запасам України є доведеною.

Згідно з ст. 10 Закону України Про тваринний світ , громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Обчислена шкода рибним ресурсам держави, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 р. №1209 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів" становить 340,00 грн., що стверджується розрахунком збитків до протоколу про адміністративне правопорушення № 003939 від 15.11.2017 (а.с.10).

Відповідно до вимог ст.13 Конституції України, ст. 5 Закону України Про тваринний світ об`єкти тваринного світу, які перебуваються у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника об`єктів тваринного світу, які є природним ресурсом загальнодержавного значення, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст. ст. 47, 68, 69 Про охорону навколишнього природного середовища заподіяна державі шкода внаслідок порушення природоохоронного законодавства шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі і стягується до місцевого бюджету, в даному випадку до бюджету Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області.

За змістом ст. 20 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Порушення Правил любительського і спортивного рибальства в водоймах України тягне за собою такі негативні наслідки, як зникнення цінних видів риб в рибогосподарських водоймах та порушує право власності Українського народу на природні ресурси. Таким чином, охорона рибних запасів України від незаконного заняття рибним промислом є безпосередніми інтересами держави.

Відповідно до статті 63 Закону України Про тваринний світ порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів , посадові особи органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства мають повноваження подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

У відповідності до ч. 1 ст. 324 ЦК України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України, від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Відповідно до п.1 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 року № 895, Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Згідно з Положенням про Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 15.07.2016 року №229, Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України, діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.

З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору позивачем було направлено лист відповідачу від 05.03.2018 щодо добровільного відшкодування спричиненої майнової шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів (а.с.8). Вказаний лист був отриманим ОСОБА_1 21.03.2018, що стверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.7).

З оригіналів квитанцій від 13.09.2019 вбачається, що ОСОБА_1 сплачено на користь Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області 340,00 грн. у відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а також 1762,00 грн. на користь позивача, на відшкодування судових витрат (а.с.47).

За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зі змісту наведених правових норм вбачається покладення процесуального обов`язку на кожну із сторін довести належними доказами наявність або відсутність тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що станом на дату розгляду справи, відповідачем виконано вимоги позивача, викладені у прохальній частині позовної заяви, суд не знаходить підстав для їх задоволення за результатами розгляду справи.

Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області (04053, м.Київ, вул. Тургенєвська, 82а, ЄДРПОУ 40419475) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Страхоліська сільська рада Іванківського району Київської області (07225, Київська область, Іванківський район, с. Страхолісся, вул. Леоніда Бикова, буд.45, Код ЄДРПОУ 04360238)про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних ресурсів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Д. Ю. Луньова

Згідно з оригіналом

Суддя Д. Ю. Луньова

"___"

(дата засвідчення копії)