Рішення

від 21.11.2019 по справі 910/10139/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2019 р. Cправа № 910/10139/19

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В. , при секретарі судового засідання Кузьменко В.В.

Представники сторін не з`явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРА-СТАР" (вул. Євгена Маланюка, 114-А, м. Київ, 02002)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ВІН" (вул. Фрунзе, буд. 42-А, м. Вінниця, 21007)

про стягнення 126156,30 грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІРА-СТАР" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою №б/н від 29.07.2019 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ВІН" 126156,30 грн. заборгованості, з яких 79189,94 грн. - основної заборгованості, 25416,45 грн. - пені, 7918,99 грн. - штрафу, 4150,92 грн. - 3% річних та 9480,00 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань зі своєчасної та повної оплати за отриманий товар за Договором поставки № 01/27-10 від 27.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 № 910/10139/19 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРА-СТАР" направлено за підсудністю до Господарського суду Вінницької області.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 24.09.2019 справу № 910/10139/19 розподілено судді Маслію І.В.

Ухвалою від 25.09.2019 відкрито провадження у справі № 910/10139/19 за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 16.10.2019.

Ухвалою від 16.10.2019 відкладено розгляд справи у порядку спрощеного провадження на 06.11.2019, в зв`язку з неявкою представників сторін.

Ухвалою від 06.11.2019 відкладено розгляд справи на 21.11.2019 з підстав викладених у відповідній ухвалі.

19.11.2019 до суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання додаткових доказів.

На визначену судом дату представник позивача не з`явився. Натомість, 19.11.2019 до суду надійшло клопотання від 15.11.2019 представника позивача, в якому останній позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд справу розглядати без участі представника позивача.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином що стверджується наявними в справі доказами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки представників сторін в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Разом з тим ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 21.11.2019, в зв`язку з неявкою представників сторін, суд долучив до матеріалів справи вступну та резолютивну частину рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

27 жовтня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІРА-СТАР" (Позивач, за договором Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ВІН" (Відповідач, за договором Покупець) укладено договір поставки № 01/27-10 (надалі Договір).

Згідно з предметом Договору Продавець зобов`язується відповідно до умов даного договору поставляти Покупцеві продукцію (далі-товар), а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар на умовах даного договору (п. 1.1. Договору).

Асортимент, кількість, ціна за одиницю й загальна вартість кожної партії товару, що поставляється узгоджується Сторонами на умовах, зазначених у даному Договорі й вказуються в товарних накладних на відповідну партію товару (п.1.2. Договору).

Відвантаження товару, який зобов`язується передати. Покупцеві Продавець за цим Договором, здійснюється зі складу Продавця. Перехід права власності на товар від Продавця до Покупця здійснюється в момент підписання Покупцем накладних на відвантаження товару Продавцем, які підтверджують факт кількості та якості товару. Постачальник зобов`язується одночасно з продукцією передати Покупцеві його приналежності та документи (ветеринарне свідоцтво та якісне посвідчення), що стосуються продукції та підлягають переданню разом із продукцією відповідно до Договору (п.2.1.-2.3. Договору).

Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти продукцію за ціною, визначеною умовами даного Договору. Ціна товару, що передається у власність Покупцеві вказується у видаткових накладних, які надаються Продавцем для проведення оплати. Загальну суму Договору складає сума продукції, отриманої по всім видатковим накладним. Продавець має право змінювати ціни на продукцію в залежності від зміни курсу національної валюти, інфляційних процесів, змін чинного законодавства, змін цін на продукцію виробником, але попередити про це покупця не пізніше ніж за 3 доби до відвантаження товару. Оплату за поставлений товар Покупець здійснює згідно рахунка-фактури або видаткової накладної по факту отримання продукції (п. 3.1. - 3.4. Договору).

Кількість продукції, що передається Покупцеві згідно умов цього договору повинна відповідати кількості продукції, зазначеній у видатковій накладній. Якщо Продавець передав Покупцеві більшу кількість товару, ніж це визначено видатковою накладною, Покупець зобов`язаний негайно повідомити про це Постачальника. Продавець зобов`язується передати Покупцеві продукцію, якість якої відповідає вимогам державних стандартів (ветеринарним, санітарним та ін.) і підтверджуватися відповідними документами. У разі передання Продавцем продукції неналежної якості, Покупець має право вимагати від Продавця зменшення ціни на неякісний товар, обмін товару на якісний або відшкодування збитків пов`язаних з усуненням недоліків продукції (п. 4.1. - 4.4. Договору).

Продавець зобов`язується передати Покупцеві продукцію в тарі (упаковці) згідно з вимогами державних стандартів, технічних умов або згідно з домовленістю сторін, яка забезпечує збереження продукції під час їх транспортування і зберігання. Кожне пакувальне місце продукції повинно бути промарковане на тарі чи ярлику, відповідно до державних стандартів, технічних умов (п. 5.1. та 5.2. Договору).

Згідно з видатковою-накладною № 53 від 05.04.2018 на суму 152289,94 грн позивач передав, а відповідач отримав товар: Жир-сирець індичий заморожений на суму без ПДВ 18 434,00 грн.; Жир яловичий на суму без ПДВ 10 415,83 грн.; Жир внутрішній яловичий на суму без ПДВ 38 091,35 грн.; Жир внутрішній свинний на суму без ПДВ 59 967,10 грн. всього на суму 152 289,94.

Факт відвантаження переліченої продукції підтверджується товарно-транспортною накладною № Р53 від 05 квітня 2018 року, згідно якої вантаж був відвантажений зі складу Позивача автомобільному перевізнику - товариству з Обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиційна компанія РОНА , що діяло за дорученням Позивача, та прийнятий Відповідачем, що підтверджується товарно-транспортною накладною № Р53 від 05 квітня 2018 року, Договором-Заявки 0504-1 від 05.04.2018 та Актом № 29 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 06.04.2018 (а.с. 19-21).

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 73100,00 грн. що стверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку позивача (а.с.103-108).

Для досудового врегулювання спору, позивач на адресу відповідача направив претензію №1 від 24.05.2019 в якій просив погасити наявну заборгованість по договору поставки № 01/27-10 від 27.10.2017 р., яка відповідачем залишена без задоволення.

З огляду на це, станом на день слухання справи, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 79189,94 грн. Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 25416,45 грн. - пені, 7918,99 грн. - штрафу, 4150,92 грн. - 3% річних та 9480,00 грн. - інфляційних втрат.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо поставки товару, за якими згідно зі ст. 712 ЦК України одна сторона продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.ст. 76,77,78,79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховується, що згідно ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

З матеріалів справи вбачається, що на день розгляду справи у відповідача перед позивачем існує заборгованість у сумі 79189,94 грн, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 25416,45 грн. - пені, 7918,99 грн. - штрафу, 4150,92 грн. - 3% річних та 9480,00 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, відповідно до п. 6.2. та 6.3. Договору за відмову від оплати або несвоєчасну оплату за товар, переданий Покупцю, Покупець сплачує Продавцю пеню за кожен день прострочки від недоплаченої суми у розмірі подвійної ставки НБУ. Сплата пені не звільняє Покупця від виконання зобов`язань за цим Договором. У разі прострочення оплати продукції більше ніж на один день переданої Покупцеві, останній сплачує штраф у розмірі 10% відсотків від вартості продукції від якої Покупець відмовився або ухилився від оплати та компенсує суми інших штрафних санкцій, передбачених чинним законодавством.

Позовні вимоги в частині стягнення 25416,45 грн - пені та 9480,00 грн - інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 25407,05 грн. - пені та 8885,14 грн. - інфляційних втрат відповідно до розрахунку, здійсненого судом в системі Ліга Закон , за період зазначений позивачем.

Суд здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум штрафу та 3% річних, помилок не виявив, а тому заявлені позивачем 7918,99 грн. - штрафу та 4150,92 грн. - 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі, як такі що передбачені договором та законом.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню судом частково.

В зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Крім того, суд зазначає, що позивачем заявлено судові витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Так позивачем заявлено до стягнення з відповідача 11711,00 грн. витрат на правничу допомогу, дані витрати підтверджуються Договором про надання правової (правничої) допомоги №б/н від 20.05.2019 укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням ЛІНКОЛЬН , Звітом (акт здачі-приймання послуг) від 28.10.2019 про виконання договору про надання правової (правничої) допомоги від 20.05.2019 на суму 11711,00 грн, Ордером серія КВ № 418333 від 10.10.2019 та платіжним дорученням № 346 від 20.05.2019 на суму 11711,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтвердженими доказами.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ВІН" (вул. Фрунзе, буд. 42-А, м. Вінниця, 21007, код ЄДРПОУ 37424354) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРА-СТАР" (вул. Євгена Маланюка, 114-А, м. Київ, 02002, код ЄДРПОУ 38308635) 79189,94 грн. - основного боргу, 25407,05 грн. - пені, 8885,14 грн. - інфляційних втрат, 7918,99 грн. - штрафу; 4150,92 грн. - 3% річних, 1911,80 грн. - витрат пов`язаних із сплатою судового збору та 11654,90 грн. - витрат пов`язаних із наданням правової допомоги.

3. У частині стягнення з відповідача 9,40 грн - пені, 594,86 грн - інфляційних втрат, 9,20 грн - витрат пов`язаних із сплатою судового збору та 56,10 грн - витрат пов`язаних із наданням правової допомоги, відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 26 листопада 2019 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Євгена Маланюка, 114-А, м. Київ, 02002)

3 - відповідачу (вул. Фрунзе, буд. 42-А, м. Вінниця, 21007)