Рішення

від 13.11.2019 по справі 915/1555/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року Справа № 915/1555/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплотон»

(54049, м.Миколаїв, пр.-т Богоявленський, буд.234 Б, оф.303, код ЄДРПОУ 40422006;

адреса для кореспонденції: 54038, м.Миколаїв, вул.Морехідна, буд.1В/3, оф.208),

до відповідача: Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект»

(54018, м.Миколаїв, пр.-т Богоявленський, буд.42А, код ЄДРПОУ 31821381),

про: стягнення 214141,0 грн.

Згідно заяви про зменшення позовних вимог б/н від 09.07.2019 (вх.№11667/19): стягнення 8761,0 грн, -

в с т а н о в и в:

07.06.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплотон» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 07.06.2019 (вх.№9528/19), в якій просить стягнути з Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» грошові кошти у сумі 214141,0 грн, з яких: 205380,0 грн основний борг, 5711,25 грн пеня, 2053,80 грн інфляційні втрати, 995,95 грн - 3% річних.

Як на підставу свого позову позивач посилається зокрема на неналежне виконання відповідачем умов Договору підряду №3834 від 10.09.2018 щодо оплати виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.06.2019 (головуючий суддя - Алексєєв А.П.) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 15.07.2019.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №17/1-4737 від 01.07.2019 (вх.№11094/19) наявність заборгованості за виконані роботи по спірному договору не спростував та просив суд зменшити розмір штрафних санкцій до мінімальної суми.

11.07.2019 від позивача на адресу суду надійшла заява про зменшення позовних вимог б/н від 09.07.2019 (вх.№11667/19), згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 8761,0 грн, з яких: 5711,25 грн пені, 2053,80 грн інфляційних втрат, 995,95 грн - 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 25.06.2019 відповідачем погашено заявлену в позові основну суму боргу в розмірі 205380,0 грн, що підтверджується випискою за особовим рахунком № НОМЕР_1 позивача від 25.06.2019 відкритим у відділенні №720 м.Миколаїв АТ «УКРСИББАНК» на вказану суму.

15.07.2019 підготовче засідання не відбулось у зв`язку із знаходженням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.08.2019 (головуючий суддя - Алексєєв А.П.) підготовче засідання призначено на 16.08.2019.

В зв`язку з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку головуючого у справі судді Алексєєва А.П., на підставі розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №223 від 16.08.2019 проведено повторний автоматизований розподіл справи №915/1555/19.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2019, - справу №915/1555/19 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

21.08.2019 ухвалою суду (головуючий суддя - Мавродієва М.В.) прийнято справу №915/1555/19 до свого провадження. Розгляд справи ухвалено почати спочатку. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 10.09.2019.

Судом приймається до уваги, що сума основного боргу сплачена відповідачем 25.06.2019, у зв`язку з чим позивачем подано заяву від 11.07.2019 про зменшення розміру позовних вимог до початку розгляду справи по суті. Враховуючи викладене, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача б/н від 09.07.2019 (вх.№11667/19 від 11.07.2019).

Ухвалою суду від 10.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.10.2019.

21.10.2019 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу б/н від 18.10.2019 (вх.№16204/19), в якому позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000,0 грн.

21.10.2019 суд ухвалив відкласти судовий розгляд справи на 13.11.2019.

28.10.2019 від відповідача на адресу суду надійшли заперечення на клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу №17/1-8065 від 23.10.2019 (вх.№16558/19), в яких він просить відмовити позивачу в задоволенні вимоги щодо стягнення професійної правничої допомоги повністю, оскільки, позивачем не доведено співрозмірність розміру заявлених вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу з часом витраченим на правничу допомогу та складністю справи.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання 13.11.2019 не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у клопотанні б/н від 13.11.2019 (вх.№17480/19) просив суд розглядати справу без участі його представника на підставі доказів, які є матеріалах справи та просив позовні вимоги задовольнити повністю з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 09.07.2019.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 13.11.2019 не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Господарським судом враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 13.11.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

10.09.2018 між Державним підприємством «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» (далі - замовник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплотон» (далі - підрядник, позивач у справі) було укладено Договір підряду №3834 (далі - Договір), відповідно до п.1.1., якого замовник доручає, а підрядник, зобов`язується виконати в порядку та на умовах цього договору капітальний ремонт парового котла LOOS UL-S 10000х10 з частковою заміною автоматики в котельні виробничого майданчика «Садки» цеху 75 (інв.№М0010187) ДП НВКГ «Зоря» -«Машпроект» .

Роботи мають виконуватись згідно із Технічним завданням на капітальний ремонт парового котла LOOS UL-S 10000х10 з частковою заміною автоматики в котельні виробничого майданчика «Садки» ДП НВКГ «Зоря» -«Машпроект» (Додаток 1), Договірною ціною (Додаток 2) та кошторисною документацією.

Відповідно до п.1.2. Договору замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та у строки, передбачені договором.

У відповідності до п.2.1. Договору підрядник зобов`язаний виконати роботи у строк - 60 календарних днів з моменту передоплати.

Згідно п.2.2. Договору після повного завершення виконаних робіт сторони підписують Акт приймання-передачі виконаних робіт щодо всього обсягу виконаних робіт за договором.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що вартість робіт за договором складає 293400,0 грн, в т.ч. ПДВ 48900,0 грн і визначається на підставі Договірної ціни (Додаток 2), визначеної згідно ДСТУ БД.1.1-1:2013, та кошторисної документації, які включають відшкодування всіх витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Договірна ціна є твердою.

У відповідності до п.4.1. Договору оплата замовником робіт, визначених даним договором, здійснюється наступним чином: передоплата у розмірі 30% - 88020,0 грн, в т.ч. ПДВ 14670,0 грн від вартості робіт за договором протягом 10 календарних днів з моменту отримання рахунку на передоплату; остаточна оплата у розмірі 70 % - 205380,0 грн, в т.ч.ПДВ 34230,0 грн від вартості робіт виконується потягом 20 календарних днів після підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.4.2. Договору підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт здійснюється протягом 10 робочих днів після повного виконання робіт за Договором та підписання сторонами акту випробувань автоматики безпеки котла у випадку відсутності зауважень до якості робіт.

Згідно п.4.7. Договору датою оплати замовником виконаних робіт, у тому числі 30 % передплати, вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку замовника.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2018. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних) за даним Договором (п.12.1. Договору).

На виконання умов Договору 10.09.2018 сторонами було укладено Додаток 1 до Договору (Технічне завдання на капітальний ремонт парового котла LOOS UL-S 10000х10 з частковою заміною автоматики в котельні виробничого майданчика «Садки» ДП НВКГ «Зоря» -«Машпроект» ) та Додаток 2 до Договору (Договірна ціна) (а.с.32-35).

В подальшому 12.12.2018 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, якою сторони внесли зміни до п.12.1. Договору визначивши, що строк дії Договору діє до 31.05.2019 (а.с.36).

Позивач у позові зазначає, що 11.09.2018 на виконання абз.1 п.4.1. Договору, ним був виставлений рахунок на сплату 30% попередньої оплати, що становить 88020,0 грн. Даний рахунок був повністю оплачений відповідачем 09.11.2018, що підтверджується платіжним дорученням №8776 на суму 88020,0 грн. Після отримання попередньої оплати, позивачем 11.09.2018 була складена податкова накладна №1, яка зареєстрована 27.11.2018 в ЄРПН за №9264488292.

18.03.2019 між позивачем та відповідачем був складений Акт №5 приймання виконаних робіт на загальну суму 293400,0 грн (а.с.39-42). У зв`язку з цим, позивачем 18.03.2019 була складена податкова накладна №2, яка була зареєстрована 04.04.2019 в ЄРПН за №9063247866 (а.с.46-47).

18.03.2019 позивачем з метою остаточного розрахунку відповідачу був виставлений рахунок на оплату №4 від 18.03.2019 на суму 205380,0 грн, у т.ч. ПДВ 34230,0 грн (а.с.45).

Згідно абз.2 п.4.1. Договору останнім днем для остаточного розрахунку була дата 08.04.2019 (18.03.2019 + 20 календарних днів).

Позивач зазначив, а відповідач не заперечив, що в порушення зазначених умов договору відповідач свої грошові зобов`язання не виконав та станом на дату звернення до суду з позовом заборгованість відповідача перед позивачем за спірним договором складає 205380,0 грн.

З матеріалів справи вбачається, що після подання позову до суду відповідачем було здійснено погашення суми основного боргу в розмірі 205380,0 грн, що підтверджується випискою за особовим рахунком НОМЕР_1 позивача від 25.06.2019 відкритим у відділенні №720 м.Миколаїв АТ «УКРСИББАНК» (а.с.70).

У зв`язку викладеним, Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплотон» звернулося до суду із заявою про зменшення позовних вимог та просить стягнути з ДП «НВКГ «Зоря» -«Машпроект» 5711,25 грн пені, 2053,80 грн інфляційних втрат та 995,95 грн - 3% річних.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст.11 ЦК України є, зокрема, договори.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч.2 ст.16 ЦК України.

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про своєчасність виконання ним договірних зобов`язань перед позивачем.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення стороною зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.2 ст.193 ГК України, ст.611 ЦК України). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).

Відповідно до п.9.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

У випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати робіт, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості (п.9.2. Договору).

Отже, нарахована позивачем сума пені в загальному розмірі 5711,25 грн за період з 09.05.2019 по 06.06.2019 на суму допущеного відповідачем прострочення більш ніж на 30 календарних днів виконання грошових зобов`язань відповідає умовам договору, чинному законодавству і обставинам справи, та підлягає стягненню в повному обсязі.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, якщо договором не встановлений інший розмір процентів.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 995,95 грн - 3% річних за період з 09.04.2019 по 06.06.2019 та 2053,80 грн інфляційних втрат за період квітень 2019 року.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відзиві на позов відповідач, посилаючись на положення ст.233 ГК України, просить суд врахувати його майнові та немайнові інтереси, відсутність завданих збитків позивачу та іншим учасникам господарських відносин, ступінь виконання зобов`язання боржником, та зменшити розмір штрафних санкцій до мінімальної суми

Оцінивши викладені у клопотанні відповідача обставини та дослідивши надані ним докази суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язань, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до приписів ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Оцінивши викладені у заявах відповідача та позивача обставини суд дійшов наступних висновків.

Наявність скрутного фінансового становища відповідача підтверджується наступним:

- відповідно до Постанови Верховної Ради України від 27.05.2015 №129-VIII «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» Російська Федерація визнана державою-агресором. Внаслідок цього ДП «НВКГ «Зоря» -«Машпроект» зазнало втрати ринку збуту товарів військового призначення, що спричинило імпортозаміщення даної категорії товарів та негативно відобразилось на об`ємах виробництва;

- довготривалість циклу виробництва продукції (від 6 до 18 місяців) потребує постійної і достатньої величини оборотних коштів для закупівлі матеріалів і комплектуючих, в зв`язку з чим підприємство змушене користуватись банківськими кредитами, в т.ч. в іноземній валюті. Таким чином, внаслідок девальвації гривні, підприємство зазнає постійних витрат у вигляді сплати процентів по кредитам та нарахування курсових збитків. Дані обставини свідчать про складне фінансове становище відповідача.

Крім того, судом приймається до уваги, що відповідач є учасником Державного концерну «Укроборонпром» та об`єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, згідно Постанови Кабінету міністрів України №83 від 04.03.2015 «Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» . Відповідач є підприємством оборонно-промислового комплексу, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Відтак фінансове становище відповідача прямо залежить від становища у економіці та безпеці держави Україна, а безпека держави прямо залежить від сталої господарської діяльності відповідача. Так наявне на цей час нестабільне становище у економіці та безпеці держави (проведення Україною антитерористичної операції, а від 30.04.2018 - Операції об`єднаних сил, інфляційні коливання, проведення політики імпортозаміщення у зв`язку із агресією РФ та ін.) прямо впливає на фінансове становище відповідача.

До того ж, судом приймається до уваги, що під час розгляду справи відповідачем повністю погашена сума основного боргу за спірним договором.

Нарахування та стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та певної суми пені у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки пов`язані з порушенням відповідачем умов спірного договору. Стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі, на думку суду, не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що даний випадок є винятковим і, з урахуванням інтересів позивача, існують об`єктивні підстави для зменшення розміру стягуваної пені на 70 % - до 1713,37 грн.

Згідно ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, однак, без урахування зменшення судом суми пені.

Крім того, разом із позовом з урахуванням клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплотон» адвоката Глушаниці А.Л. б/н від 18.10.2019 (вх.№16204/19) заявлене клопотання про стягнення з ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» судових витрат понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,0 грн.

В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що в прохальній частині позовної заяви була заявлена вимога про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 8000,0 грн. Як доказ понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач надає суду копії Додатку №1 від 18.10.2019 до Договору про надання правової допомоги №10 від 29.05.2019 та Акту здачі-прийняття наданих послуг №1 від 18.10.2019. Позивач звертає увагу суду на тому, що оригінал Договору про надання правової допомоги №10 від 29.05.2019, оригінал платіжного доручення №426 від 05.06.2019, оригінал ордеру Серія АА №106457 про надання правової допомоги, копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія МК №001334, витягу з Єдиного реєстру адвокатів України Серія ВЕ №0961 та довідки Форма 34-ОПП надавались у якості додатків при подачі позовної заяви.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №17/1-4737 від 01.07.2019 (вх.№11094/19) та у запереченнях на клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу №17/1-8065 від 23.10.2019 (вх.№16558/19), просить суд відмовити позивачу в задоволені вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту належного та допустимого надання правничої допомоги на суму 8000,0 грн, а сама сума є неспівмірною складності судової справи та часом, витраченим адвокатом на здійснення роботи пов`язаної із підготовкою до справи. Крім того в описі перелічений загальний спектр послуг, наданий адвокатом позивачу, але не зазначений детальний опис кожної послуги, її вартості, часу, затраченого на неї, як того вимагає законодавство України.

Розглядаючи клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,0 грн суд дійшов наступних висновків.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України).

Як визначено у п.6.3. Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 №7 відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою ними послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до п.6.5. Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 №7, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), №34884/97).

На підтвердження понесення судових витрат позивачем подано суду:

1) укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплотон» (клієнт) та адвокатом Глушаницею Андрієм Леонідовичем (адвокат) Договір про надання правової допомоги №10 від 29.05.2019, згідно п.3.1. якого за правову допомогу, передбачену в п.1.2. Розділу 1Договору, клієнт у безготівковій формі сплачує гонорар у фіксованому розмірі, а саме: 8000,0 грн без ПДВ, гонорар сплачується на умовах 100% попередньої оплати до 05.06.2019;

2) Акт здачі-прийняття надання послуг №1 від 18.10.2019 про здачу та прийняття, наданих позивачем послуг щодо складання позовної заяви, підписання позовної заяви та подання її до Господарського суду Миколаївської області; складання заяви про зменшення позовних вимог від 09.07.2019; складання клопотання про повернення судового збору від 09.07.2019; представлення інтересів ТОВ «Теплотон» у судовому засіданні в Господарському суді Миколаївської області у справі №915/1555/19, що відбулось 10.09.2019; складання клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 18.10.2019; складання клопотання про розгляд справи за відсутності позивача від 18.10.2019. Фіксована сума гонорару адвоката становить 8000,0 грн без ПДВ;

3) детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) наданих адвокатом та які будуть надані (їх вартість) від 18.10.2019;

4) оригінал платіжного доручення №426 від 05.06.2019 на суму 8000,0 грн;

5) оригінал ордеру Серія МК №106457 на надання правової допомоги від 07.06.2019;

6) копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія МК №001334 від 30.03.2018;

7) копію витягу з Єдиного реєстру адвокатів України Серія ВЕ №0961 та копію довідки Форма №34-ОПП №1814051400002 від 05.04.2018.

Ураховуючи викладену у запереченнях позицію відповідача, з урахуванням принципу співмірності витрат на оплату послуг адвоката; якості підготовки позовних матеріалів; часу, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець та тривалість розгляду і складність справи, суд вважає, що обґрунтованими є витрати у розмірі 2000,0 грн.

Таким чином, суд визнає обґрунтованими та документально підтвердженими витратами на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,0 грн, які і належить стягнути з відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позову було сплачено до Державного бюджету України судовий збір у сумі 3249,27 грн.

За подачу позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3212,11 грн (214141,0 х 1,5%), оскільки розмір позовних вимог при поданні позову складав 214141,0 грн. Під час розгляду справи позивач зменшив розмір заявлених позовних вимог до 8761,0 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір, розрахований пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у сумі 131,37 грн.

У відповідності до п.1) ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 у разі зменшення розміру позовних вимог , сплачена сума судового збору у даному випадку 3080,74 грн (3212,11 - 131,37) або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом у даному випадку 37,16 грн (3249,27 - 3212,11) повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 124, 126, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» (54018, м.Миколаїв, просп.Богоявленський, буд.42А, код ЄДРПОУ 31821381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплотон» (54049, м.Миколаїв, пр.-т Богоявленський, буд.234 Б, оф.303, код ЄДРПОУ 40422006) 1713,37 грн пені, 2053,80 грн інфляційних втрат, 995,95 грн - 3% річних, 2000,0 грн витрат на професійну правничу допомогу та 131,37 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 25.11.2019 року.

Суддя М.В. Мавродієва