Ухвала від 25.11.2019 по справі 916/2885/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2885/19

Господарський суд Одеської області у складі судді - Петрова В.С., розглянувши клопотання Акціонерного товариства «Таскомбанк» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (вх. 2-5615/19 від 18.11.2019 р.) по справі № 916/2885/19 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до фізичної особи-підприємця Балути Вячеслава Юрійовича про стягнення заборгованості в загальній сумі 405035,93 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Балути Вячеслава Юрійовича про стягнення заборгованості в загальній сумі 405035,93 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем - фізичною особою-підприємцем Балутою Вячеславом Юрійовичем прийнятих на себе зобов`язань як позичальником за кредитним договором № ID5229711 від 06.09.2018 р., укладеним з АТ «Таскомбанк» .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.10.2019 р. вказану позовну заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» (вх. № 2949/19) залишено без руху, оскільки позивачем до позовної заяви не додано розрахунку основної заборгованості, а також доказів сплати судового у встановленому розмірі. Так, виходячи із заявленої до стягнення суми, сума судового збору за поданий позов складатиме 6075,54 грн. (405035,93 грн. х 1,5%), однак, заявником до позовної заяви додано меморіальний ордер № 547617903 від 16.09.2019 р. про сплату судового збору в сумі 6075,52 грн.

21.10.2019 р. до господарського суду надійшла заява АТ «Таскомбанк» від 16.10.2019 р. про усунення недоліків (вх. № 2-5136/19), до якої позивачем додано розрахунок заборгованості та меморіальний ордер № 555750332 від 11.10.2019 р. про доплату судового збору в сумі 0,02 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.10.2019 р. позовну заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2885/19, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання у справі призначено на 25 листопада 2019 р.

17.11.2019 р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання АТ «Таскомбанк» про проведення підготовчого засідання від 25.11.2019 р. в режимі відеоконференції (вх. 2-5615/19 від 18.11.2019 р.), проведення якої заявник просить доручити Галицькому районному суду м. Львова.

Згідно ч. 6 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 1 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Відповідно до ч. 5 ст.197 ГПК України суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання (ч. 7 ст. 197 ГПК України).

Вказане клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі № 916/2885/19 підписано представником АТ «Таскомбанк» на підставі довіреності № 409 від 30.10.2019 р., виданої АТ «Таскомбанк» головному юрисконсульту Управління правового забезпечення по проблемним активам Департаменту проблемних активів АТ «Таскомбанк» Семенову Максиму Миколайовичу.

Згідно ч. 1, 2 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Отже, процесуальне представництво юридичною особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи за довіреністю.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначено законодавством чи установчими документами. Відповідно, особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.

З огляду на викладене представник, звертаючись до суду від імені директора на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі як законний представник у порядку самопредставництва. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 р. у справі № 910/23346/16, від 21.03.2018 р. у справі № 916/3283/16, від 14.03.2018 р. у справі № 910/22324/16.

Поряд з цим відповідно до ст. 131 2 Конституції України представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення здійснює виключно адвокат.

Водночас ч. 4 зазначеної статті встановлено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Чинним ГПК України, зокрема ч. 2 ст. 58, унормовано, що при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла 18 років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених ст. 59 цього Кодексу.

Зважаючи на положення ст. 12 ГПК України, малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто за змістом процесуального закону малозначними є справи, по-перше, визначені такими (малозначними) законом (п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України), і по-друге, визнані малозначними судом (п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України). Таку правову позицію викладено у постанові КГС ВС від 25.06.2018 у справі № 927/5/18.

Наразі дана справа № 916/2885/19 розглядається в порядку загального позовного провадження. Відтак, представництво інтересів позивача у цьому спорі має здійснюватися адвокатом. При цьому позовну заяву підписано саме адвокатом на підставі довіреності, тоді як клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції підписано головним юрисконсультом на підставі довіреності № 409 від 30.10.2019 р. До того ж зі змісту цієї довіреності, виданої АТ «Таскомбанк» головному юрисконсульту Управління правового забезпечення по проблемним активам Департаменту проблемних активів АТ «Таскомбанк» Семенову Максиму Миколайовичу, не вбачається, що останній є адвокатом.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» .

За вимогами ч. 3 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

В частині першій зазначеної статті законодавчо визначений перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Отже, в господарському судочинстві згідно з вимогами статті 60 Господарського процесуального кодексу України допустимим доказом повноважень адвоката, є виключно довіреність або ордер. За відсутності ордера, довіреність повинна містити інформацію, що повноваження на представництво в суді надано саме адвокату.

Крім того, слід зазначити, що адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, але за умови укладання з такою юридичною особою договору про надання правової допомоги відповідно до зазначеного Закону. Лише у такому випадку (укладення договору про надання правової допомоги) представництво інтересів юридичної особи буде здійснюватись на підставі договору про надання правової допомоги та не вважається виконанням працівником обов`язків, передбачених трудовим договором. Відповідні правові позиції містяться в ухвалах КГС ВС від 26.03.2018р. у справі №915/907/17 та від 27.07.2018р. у справі № 910/9224/17.

Відповідно до ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Статтею 170 ГПК України визначені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно з ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду вищенаведеного, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції підписано особою, яка не має на це повноважень від АТ «Таскомбанк» .

Відтак, оскільки заявник не дотримався вимог щодо оформлення представництва, суд вважає, що вказане клопотання про проведення судового засідання у даній справі за участю заявника в режимі відеоконференції (вх. № 2-5615/19 від 18.11.2019 р.) підлягає поверненню без розгляду на підставі ч. 4 ст.170 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 56, 170, 197, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання Акціонерного товариства «Таскомбанк» про проведення судового засідання 25.11.2019 р. по справі № 916/2885/19 за участю заявника в режимі відеоконференції повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 25.11.19 року та оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Петров