Рішення

від 14.11.2019 по справі 921/581/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 листопада 2019 року м. ТернопільСправа № 921/581/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровця Я.Я.

за участю секретаря судового засідання Сиротюк К.В.

Розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

за позовом Тернопільського обласного центру зайнятості, вул. Текстильна, 1 "б", м. Тернопіль

до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, майдан Волі, 4, м. Тернопіль,

про стягнення виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) безробітному Середницькому ОСОБА_1 в сумі 7 681, 02 грн.

За участю учасників справи:

від позивача: Скакун Т.П - представник (довіреність №25 від 08.01.2019);

від відповідача: Баланова М.М. - представник (довіреність №14/07 від 01.02.2019).

Судові процедури.

У судовому засіданні представникам сторін роз`яснено форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах даної справи згідно до вимог ГПК України.

Сторони, за правилами статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених статтями 35-37 Господарського процесуального кодексу України не надходило.

Суть справи.

11 вересня 2019 року Тернопільський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про стягнення виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) безробітному гр. ОСОБА_2 в сумі 7681,02 грн.

Відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 16.09.2019 відкрито провадження у справі №921/581/19 за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 07.10.2019.

Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.

Розгляд справи по суті.

У судовому засіданні - 04.11.2019 розпочато розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою від 07.10.2019 відкладалося судове засідання на 24.10.2019, про що повідомлено учасників справи, відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України.

У судових засіданнях 24.10.2019 та 04.11.2019 оголошувалися перерви відповідно до 04.11.2019 та до 14.11.2019, про що зазначено у відповідних протоколах судових засіданнях.

При розгляді справи по суті, суд з`ясував обставини справи, дослідив докази у справі.

У судовому засіданні 14.11.2019, після з`ясування обставин справи та дослідження доказів у справі, суд, після виходу із нарадчої кімнати, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи сторін.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок неправомірних дій, спричинених протиправним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, гр. ОСОБА_2 своєчасно не отримав пенсійного забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством, що у свою чергу надало можливість останньому зареєструватись у Шумському районному центрі зайнятості, набути статус безробітного та отримати допомогу по безробіттю, чим завдано шкоди Тернопільському обласному центру зайнятості у заявленій до стягнення сумі.

У судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі, просить суд задоволити позов.

Заперечення відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. №19195 від 23.10.2019). Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши у сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

18 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Шумського районного центру зайнятості.

Згідно наказу Шумської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості від 22.12.2017 за №НТ171222 статус безробітного Середницькому М.А ОСОБА_3 надано з 18.12.2017 відповідно до статті 43 Закону України "Про зайнятість населення".

Наказом Шумської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості від 27.12.2017 за №НТ171227 ОСОБА_4 М ОСОБА_3 А ОСОБА_3 призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі залежно від страхового стажу відповідно до частин 1, 3, 4 статті 22, частини 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття": понад 10 років - 70% середньої заробітної плати (доходу) залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: 100% - 90 к.д., 80% - 90 к.д., 70% -180 к.д.; з 25.12.2017 по 19.12.2018.

З 25.12.2017 розпочато виплату допомоги по безробіттю Середницькому ОСОБА_5 .

Згідно наказу Шумської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості від 05.06.2018 за №НТ180605 ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю з 05.06.2018: у зв`язку із припиненням реєстрації безробітного відповідно до п. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", п. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пп. 1, 2 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198; у зв`язку з поданням безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг відповідно до пп. 3 п. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", пп. 10 п. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пп. 2 п.1 частини V Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

З 05.06.2018 припинено реєстрацію безробітного Середницького М ОСОБА_6 у зв`язку з поданням безробітним заяви про припинення реєстрації, відповідно до абзацу 17 пп. 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу.

ОСОБА_2 центром зайнятості нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в період з 18.12.2017 по 05.06.2018 у сумі 7681 грн 02 коп.

Як стверджує позивач, у травні 2019 року Шумською районною філією проведено перевірку щодо інформації, отриманої по безробітному ОСОБА_2 , про що свідчить службова записка Шумської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості.

За результатами перевірки Шумською районною філією Тернопільського обласного центру зайнятості складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 27.05.2019 за №21, та встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку як безробітний з 18.12.2017 по 05.06.2018 та отримував пенсію цивільного пенсіонера з грудня 2017 року по червень 2018 року із Кременецького об"єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області.

Окрім того, за результатами перевірки встановлено, що на запит Шумської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості №30-02/598 від 21.05.2019 відповідно до інформації, отриманої від Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, ОСОБА_7 М ОСОБА_6 звернувся із заявою до Пенсійного фонду України про призначення пенсії відповідно до п.1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Комісією для розгляду спірних питань пов`язаних з призначенням пенсій Шумського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області гр. Середницькому М.А. відмовлено у призначенні пенсії, згідно протоколу №14 від 02.06.2017.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 у справі №601/1705/17, яке набрало законної сили, задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 , зобов`язано Кременецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити Середницькому М.А. пільгову пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 11.12.2016 року.

На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 у справі №601/1705/17, Протоколом Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області гр. Середницькому М.А. призначено пенсію з 11.12.2016.

28 травня 2019 року Тернопільським обласним центром зайнятості, у зв`язку з прийняттям рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 у справі №601/1705/17 та зобов`язання Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з 11.12.2016 призначити пенсію на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та на підставі статті 1173 ЦК України, видано наказ №175 "Д" "Про повернення коштів" відповідно до якого Кременецькому об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Тернопільської області протягом 15-ти календарних днів повернути кошти у сумі 7681,02 грн, які були виплачені центром зайнятості Середницькому М.А., як допомога по безробіттю з 18.12.2017 по 05.06.2018.

Повідомлення про повернення коштів за №30-02/629 від 29.05.2018 у сумі 7681,02 грн та копію наказу "Про повернення коштів" від 28.05.2018 за № 175 "Д" направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, яке залишене останнім без відповіді.

01.08.2019 Тернопільський обласний центр зайнятості направив повідомлення №09/2453 Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області (правонаступник Кременецького об"єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області) про повернення коштів в сумі 7681,02 грн виплачених безробітному Середницькому ОСОБА_5 .

На вказане повідомлення, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надало Тернопільському обласному центру зайнятості відповідь за № 9357/07-02 від 22.08.2019, в якій зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не вбачає правових підстав для відшкодування Тернопільському обласному центру зайнятості коштів у розмірі 7681,02 грн.

Як стверджує позивач, відповідач не здійснив (не повернув) виплачене забезпечення (допомогу по безробіттю) у розмірі 7681,02 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв"язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Зміст спірних правовідносин, які склались між сторонами.

Розглянувши матеріали справи, пояснення та заперечення представників сторін, подані ними докази, судом встановлено наступне.

Правова природа відносин, що склалися між позивачем та відповідачем, виходять з аналізу положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Закону України "Про зайнятість населення".

Норми права, які застосував суд.

У відповідності до статті 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення", відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.

За нормами пункту 1 частини 1 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення", статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (частини 2 стаття 43 Закону України "Про зайнятість населення").

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

За приписами пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи (стаття 6 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" видами забезпечення за цим Законом є, зокрема допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом статутом Фонду.

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом (ч.2).

Діяльність Фонду регулюється Основами законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Законом України "Про зайнятість населення", цим Законом, іншими законами у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування та статутом Фонду, який затверджується правлінням Фонду (ч.3).

Згідно частини 2 статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд зобов`язаний виплачувати забезпечення та надавати соціальні послуги, передбачені цим законом.

Функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та цього Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить до складу правління Фонду, п.6 ст.10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Відповідно до вимог пункту 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пункту 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до положень частини першої статті 7, статті 8 та пункту 1 частини другої статті 16 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплата допомоги по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.

Підставою виникнення цивільних прав і обов`язків згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Способом захисту цивільних прав та інтересів відповідно до пункту 8 частини другої статті 16 ЦК України, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальним правилом статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до частини першої статті 107 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов`язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

Суб`єктами відповідальності, відповідно до статті 1173 ЦК України, є органи державної влади або місцевого самоврядування.

Згідно статті 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно пунктом 7 зазначеного Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Мотивована оцінка судом аргументів наведених учасниками справи.

Аргументи та докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши у сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Предметом даного спору є стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області суми виплаченої допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_2 у розмірі 7681,02 грн, за обставин не призначення відповідачем пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення", відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.

За нормами пункту 1 частини 1 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення", статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч.2 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення").

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

За приписами пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи (стаття 6 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" видами забезпечення за цим Законом є, зокрема допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Згідно частини 2 статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд зобов`язаний виплачувати забезпечення та надавати соціальні послуги, передбачені цим законом.

Функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та цього Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить до складу правління Фонду, п.6 ст.10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Наказом Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 18.10.2016 №171 "Про реорганізацію базових центрів зайнятості Тернопільської області" реорганізовано шляхом приєднання до Тернопільського обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ 05392691) базові центри в тому числі і Шумський районний центр зайнятості (ЄДРПОУ 21132467).

Відповідно до наказу Тернопільського обласного центру зайнятості від 30.05.2018за №123 "Д" "Про створення Шумської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості та затвердження її Положення" створено Шумську районну філію Тернопільського обласного центру зайнятості, яка розміститься за адресою: 47100, Тернопільська область, Шумський район, м. Шумськ, вул.Енергетична, 1 корп. Д та затверджено Положення про Шумську районну філію Тернопільського обласного центру зайнятості.

Отже, Тернопільський обласний центр зайнятості є правонаступником майна, прав та обов`язків Шумського районного центру зайнятості .

Як слідує із матеріалів справи, 18 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Шумського районного центру зайнятості.

Згідно наказу Шумської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості від 22.12.2017 за №НТ171222 статус безробітного Середницькому М.А ОСОБА_3 надано з 18.12.2017 відповідно до статті 43 Закону України "Про зайнятість населення".

Наказом Шумської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості від 27.12.2017 за №НТ171227 ОСОБА_4 М ОСОБА_3 А ОСОБА_3 призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі залежно від страхового стажу відповідно до частин 1, 3, 4 статті 22, частини 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття": понад 10 років - 70% середньої заробітної плати (доходу) залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: 100% - 90 к.д., 80% - 90 к.д., 70% -180 к.д.; з 25.12.2017 по 19.12.2018.

З 25.12.2017 розпочато виплату допомоги по безробіттю Середницькому ОСОБА_5 .

Згідно наказу Шумської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості від 05.06.2018 за №НТ180605 ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю з 05.06.2018: у зв`язку із припиненням реєстрації безробітного відповідно до п. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", п. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пп. 1, 2 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198; у зв`язку з поданням безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг відповідно до пп. 3 п. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", пп. 10 п. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пп. 2 п.1 частини V Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

З 05.06.2018 припинено реєстрацію безробітного Середницького М ОСОБА_6 у зв`язку з поданням безробітним заяви про припинення реєстрації, відповідно до абзацу 17 пп. 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу.

ОСОБА_2 центром зайнятості нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в період з 18.12.2017 по 05.06.2018 у сумі 7681 грн 02 коп.

Так, у травні 2019 року Шумською районною філією проведено перевірку щодо інформації, отриманої по безробітному ОСОБА_2 , що підтверджується службовою запискою Шумської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості.

За результатами перевірки Шумською районною філією Тернопільського обласного центру зайнятості складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 27.05.2019 за №21, та встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку як безробітний з 18.12.2017 по 05.06.2018 та отримував пенсію цивільного пенсіонера з грудня 2017 року по червень 2018 року із Кременецького об"єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області.

Окрім того, за результатами перевірки встановлено, що на запит Шумської районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості №30-02/598 від 21.05.2019 відповідно до інформації, отриманої від Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, ОСОБА_7 М ОСОБА_6 звернувся із заявою до Пенсійного фонду України про призначення пенсії відповідно до п.1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Комісією для розгляду спірних питань пов`язаних з призначенням пенсій Шумського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області гр. Середницькому М.А. відмовлено у призначенні пенсії, згідно протоколу №14 від 02.06.2017.

Виходячи з наведених вище положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", здійснені позивачем виплати допомоги по безробіттю за рахунок коштів Фонду особі, якій призначено пенсію, є додатковими витратами позивача, оскільки така виплата допомоги по безробіттю не здійснювалася б позивачем у випадку своєчасного призначення та виплати пенсії відповідачем гр. ОСОБА_2 .

Підставою виникнення цивільних прав і обов`язків згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Способом захисту цивільних прав та інтересів відповідно до пункту 8 частини другої статті 16 ЦК України, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальним правилом статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як визначено статтею 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 ЦК України передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

Відповідно до частини першої статті 107 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов`язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.

Таким чином, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Суб`єктами відповідальності, відповідно до статті 1173 ЦК України, є органи державної влади або місцевого самоврядування.

Згідно статті 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно пунктом 7 зазначеного Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З огляду на викладене Пенсійний фонд є органом виконавчої влади, тобто суб`єктом відповідальності в розумінні статті 1173 ЦК України.

Наведеної правової позиції щодо застосування приписів статей 1166, 1173 ЦК України та статті 107 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" дотримується Верховний Суд у постановах від 09.07.2018 у справі № 921/202/14-г/4, від 21.05.2018 у справі № 916/1600/17, від 13.02.2018 у справі № 915/282/17 та від 18.06.2018 у справі № 904/1284/17.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 у справі №601/1705/17, яке набрало законної сили, задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 , зобов`язано Кременецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити Середницькому М.А. пільгову пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 11.12.2016 року.

Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини протиправної поведінки відповідача у даній справі, яка виявилась у безпідставній та незаконній відмові в призначенні гр. ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах, є встановленими та не підлягають доведенню.

Так, на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 у справі №601/1705/17, Протоколом Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області гр. Середницькому М.А. призначено пенсію з 11.12.2016.

28 травня 2019 року Тернопільським обласним центром зайнятості, у зв`язку з прийняттям рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 у справі №601/1705/17 та зобов`язання Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з 11.12.2016 призначити пенсію на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та на підставі статті 1173 ЦК України, видано наказ №175 "Д" "Про повернення коштів" відповідно до якого Кременецькому об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Тернопільської області протягом 15-ти календарних днів повернути кошти у сумі 7681,02 грн, які були виплачені центром зайнятості Середницькому М.А., як допомога по безробіттю з 18.12.2017 по 05.06.2018.

Підставами для стягнення шкоди з відповідача є:

Протиправна поведінка, яка не відповідає вимогам закону - полягає у відмові відповідача у призначенні пенсії ОСОБА_2 , протиправність якої визнана Тернопільським окружним адміністративним судом у справі №601/1705/17 рішенням від 30.03.2018, що набрало законної сили.

Наявність шкоди, що оцінюється сумою витрат Фонду соціального страхування на випадок безробіття на виплату допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_2 з 18.12.2017 по 05.06.2018, права на яку останній не отримав би за умови своєчасного призначення пенсії за віком на пільгових умовах і перебування у статусі пенсіонера.

Статус пенсіонера і статус безробітного взаємовиключні за статтею 43 Закону України "Про зайнятість населення".

Статусу пенсіонера ОСОБА_2 не набув внаслідок протиправної відмови відповідача у призначенні пенсії.

Унаслідок невизнання відповідачем за гр.. ОСОБА_2 права на пенсію на пільгових умовах, призначення пенсії відбувалося у судовому порядку на підставі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 у справі №601/1705/17 з 11.12.2016.

Повідомлення про повернення коштів за №30-02/629 від 29.05.2018 у сумі 7681,02 грн та копію наказу "Про повернення коштів" від 28.05.2018 за № 175 "Д" направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області та залишене останнім без відповіді.

01.08.2019 Тернопільський обласний центр зайнятості направив повідомлення №09/2453 Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області (правонаступник Кременецького об"єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області) про повернення коштів в сумі 7681,02 грн виплачених безробітному Середницькому ОСОБА_5 .

На вказане повідомлення, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надало Тернопільському обласному центру зайнятості відповідь за № 9357/07-02 від 22.08.2019, в якій зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не вбачає правових підстав для відшкодування Тернопільському обласному центру зайнятості коштів у розмірі 7681,02 грн.

При цьому, суд вважає безпідставними доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо наявності вини у заподіянні шкоди позивачу в діях громадянина ОСОБА_2 , який не повідомив центр зайнятості про наявність судового спору з відповідачем, оскільки спір у справі №601/1705/17, за результатами вирішення якої встановлена та набула преюдиційного значення обставина неправомірності відмови відповідача у призначенні пенсії гр. ОСОБА_2 , адже, саме внаслідок протиправної відмови органів Пенсійного Фонду України у призначенні пенсії, зазначений громадянин був вимушений звернутися до позивача за одержанням допомоги по безробіттю, свідчить саме про наявність вини відповідача у заподіянні збитків позивачу у справі.

Отже, відповідачем не доведено відсутності його вини у заподіянні шкоди позивачу, а матеріалами справи підтверджується наявність усіх передбачених чинним законодавством складових елементів правопорушення, яке є підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 7681, 02 грн виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) безробітному ОСОБА_2

Висновок суду.

Згідно із частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати.

Щодо судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При цьому, суд вважає за необхідне, скористатись своїм правом визначеним частиною 9 статті 129 ГПК України та покласти судовий збір повністю на відповідача так як вважає, що спір у справі виник внаслідок невиконання ним зобов`язань.

Отже, відповідно до вимог частини 9 статті 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 1921,00 грн суд покладає на відповідача та підлягає стягненню в користь позивача.

Керуючись статтями 7, 13, 86, 129, 210, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Судові витрати у складі судового збору у розмірі 1921,00 грн покласти на відповідача.

3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, майдан Волі, 4, м. Тернопіль, ідентифікаційний номер 14035769 на користь Тернопільського обласного центру зайнятості, вул. Текстильна, 1 "б", м. Тернопіль, ідентифікаційний номер 05392691 коштів у сумі 7 681,02 грн виплаченого забезпечення (допомоги по безробіттю) безробітному ОСОБА_2 та 1 921,00 грн судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статті 256 -257 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.17.5 Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017 року. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено та підписано "26" листопада 2019 року.

Суддя Я.Я. Боровець