Рішення

від 26.11.2019 по справі 911/2368/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/2368/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська пересувна механізована колона»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ-К»

про стягнення 271687,17грн

Суддя С.І. Чонгова

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська пересувна механізована колона» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ-К» про стягнення 271687,17грн у т.ч.:

- 216000,00грн- основна заборгованість;

- 38365,15грн - пені за період з 03.01.2019 по 03.07.2019;

- 4491,62грн - 3% річних за період з 03.01.2019 по 12.09.2019;

- 12830,40грн - інфляційні втрати за період з 03.01.2019 по 12.09.2019.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором №11-12-1/2018 від 11.12.2018 про надання послуг в частині оплати за надані послуги.

Відповідач у справі - Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ-К» документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву не надано.

Ухвалою господарського суду від 26.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами у справі без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та докази, суд

ВСТАНОВИВ:

11.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Гарант-К (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Одеська пересувна механізована колона (виконавець) було укладено договір №11-12-1/2018 на надання послуг (далі - договір).

За умовами договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги, що зазначені в п.2.1 договору, за адресою: с. Червоне Херсонської області (далі - послуги) (п.1.1 договору).

Згідно п.2.1 договору виконавець надає послуги власними механізмами (автогрейдером SEM) щодо підготовки дорожньої основи.

Відповідно до п.3.1 та п. 3.2 договору виконавець здійснює надання послуг в обсягах роботи автогрейдера протягом 10 годин на добу протягом строку дії договору. Надання послуг починається не пізніше 13.12.2018.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що замовник оплачує виконавцю вартість наданих послуг із підготовки дорожньої основи із розрахунку 12000,00грн з ПДВ за одну зміну роботи (до 10 годин на добу) механізму.

Оплата наданих послуг здійснюється на підставі наданого виконавцем рахунку, шляхом прямого перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця не пізніше 3 банківських днів із моменту підписання сторонами акту наданих послуг та виставлення рахунку. Дата оплати вважається дата списання коштів на користь виконавця банком замовника (п.5.2 договору).

Згідно п. 5.3 договору, до початку надання послуг за цим договором замовник робить авансовий платіж виконавцю у сумі 100 000,00грн.

Відповідно до п. 6.1 договору, здача і прийняття наданих послуг здійснюється сторонами один раз на 10 днів: шляхом оформлення Акту наданих послуг, який складається у двох примірниках (по одному для кожної із сторін).

Пунктом 8.4 договору передбачено, що при порушенні замовником строку оплати, що вказані у п. 5.2 договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, при цьому виконавець має право призупинити надання послуг.

Договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами акту про початок робіт і діє до 31.12.2018, але, у будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх обов`язків за договором.

17.12.2018 відповідач листом №17/12-2 звернувся до відповідача з проханням надати послуги автогрейдера з 14.12.2018 згідно договору, вказуючи, що оплату гарантує.

На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 216 000,00грн, що підтверджується актами приймання-передачі робіт (надання послуг) підписаних і скріплених печатками сторін, копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивачем за надані послуги відповідачу були виставлені рахунки, копії яких містяться в матеріалах справи.

Сторонами було підписано акт звірки станом на 31.12.2018 заборгованість відповідача перед позивачем складає 216 000,00грн.

03.07.2019 на адресу відповідача направлено претензію №28 щодо сплати заборгованості за надані послуги у розмірі 216 000,00грн.

Однак, відповіді на претензію відповідачем не надано, заборгованість за надані послуги не сплачена.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 216 000,00грн.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов`язку щодо оплати наданих позивачем послуг, а також застосування до відповідача відповідальності за порушення відповідного обов`язку, яка встановлена чинним законодавством.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено спеціальною нормою, яка регулює відносини з надання послуг, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що оплата наданих послуг здійснюється на підставі наданого виконавцем рахунку, шляхом прямого перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця не пізніше 3 банківських днів із моменту підписання сторонами акту наданих послуг та виставлення рахунку. Дата оплати вважається дата списання коштів на користь виконавця банком замовника

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки, відповідачем не надано докази сплати заборгованості та зобов`язання за договором не виконано, вимоги позивача про стягнення 216000,00грн основного боргу є обгунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розімір 38365,15грн за період з 03.01.2019 по 03.07.2019.

Згідно зі ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що при порушенні замовником строку оплати, що вказані у п. 5.2 договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, при цьому виконавець має право призупинити надання послуг.

В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Як визначено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно з п.2 ч.1 цієї норми, сплата неустойки.

Штраф та пеня є видами неустойки згідно ст.549 ЦК України. При цьому, відповідно до вказаної норми, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги п.5.2 договору та приписи норми ст. 232 ГК України строк нарахування пені за актами приймання-здачі робіт та рахунками від 18.12.2018 за такими актами становить 22.12.2018 і нараховується до 22.06.2019 (6 місяців). З урахуванням строку початку нарахування пені, який встановив позивач, сума пені, яка підлягає стягненню за цими рахунками, становить 37225,98грн.

Вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1139,17грн задоволенню не підлягають.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4491,62грн за період з 03.01.2019 по 12.09.2019 та інфляційних втрат у розмірі 12830,40грн за період з 03.01.2019 по 12.09.2019.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних, суд вважає його арифметично вірним та таким, що підлягає задоволенню.

За розрахунком суду розмір інфляційних втрат складає 5864,50грн, який підлягає задоволенню; в частині стягнення 6965,90грн інфляційних втрат вимоги задоволенню не підлягають.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 3953,73грн.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант-К (08853, Київська область, Миронівський район, с. Андріївка, вул. Тараса Шевченка, буд. 50; ідентифікаційний код 41480556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська пересувна механізована колона (74113, Херсонська область, Великоолександрівський район, смт. Кар`єрне, вул. Лікарняна, буд. 10; ідентифікаційний код 38437055) 216 000,00грн основної заборгованості, 37225,98грн пені, 5864,50грн інфляційних втрат, 4491,62грн 3% річних, а також 3953,73грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. В частині стягнення 1139,17грн пені та 6965,90грн інфляційних втрат у задоволенні позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 26 .11.2019

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Чонгова