Рішення

від 15.11.2019 по справі 915/1983/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2019 року Справа № 915/1983/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства «ПРОФ-ПАРТНЕР»

(29015, м.Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, буд.5; ідент.код 35498089;

адреса представника - Нагнибіди В.І.: 29013, м.Хмельницький, вул.Гагаріна, буд.5, офіс 308),

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «УКРІНБУД»

(54055, м.Миколаїв, вул.2-а Слобідська, буд.73, кв.2; ідент.код 40092605),

про: стягнення заборгованості в розмірі 553352,24 грн,

за участі представників учасників справи :

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

в с т а н о в и в:

11.09.2019 Приватне підприємство «ПРОФ-ПАРТНЕР» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «УКРІНБУД» заборгованість в розмірі 553352,24 грн, з яких 374078,25 грн - основний борг за переданий товар по договору купівлі-продажу №31/05 від 31.05.2019; 2387,94 грн - 3% річних, 27254,75 грн - пеня, 149631,30 грн - штраф, а також судові витрати у сумі 8300,28 грн судового збору та за клопотанням від 18.10.2019 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19734,25 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в порушення приписів чинного законодавства та умов договору купівлі-продажу відповідач не розрахувався своєчасно та в повному обсязі за переданий товар. У зв`язку з неналежним виконанням умов договору позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3% річних, пеня та штраф.

Ухвалою суду від 16.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 17.10.2019 з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 17.10.2019, яку занесено до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 12.11.2019, про що повідомлено сторін ухвалою суду від 21.10.2019.

У зв`язку з відрядженням головуючого судді у справі судове засідання, призначене на 12.11.2019, не відбулось.

Ухвалою суду від 07.11.2019 повідомлено учасників справи про призначення розгляду справи на 15.11.2019 у зв`язку з відрядженням головуючого судді у справі.

Ухвали суду направлено відповідачеві за адресою: АДРЕСА_1 .2; та отримані останнім, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач не скористався наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував, явку повноважного представника у судове засідання 15.11.2019 не забезпечив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання 15.11.2019 не забезпечив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, в клопотанні від 11.11.2019 просив розглянути справу за відсутності його представника, вимоги підтримав в повному обсязі.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Згідно ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов`язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов`язаний збирати докази (ч.3 ст.2, ч.3 ст.13, ч.1 ст.14 ГПК України).

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов`язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

31.05.2019 між Приватним підприємством «ПРОФ-ПАРТНЕР» , як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «УКРІНБУД» , як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу №31/05 (а.с.18-21) (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов`язується протягом дії даного договору передати покупцеві товар, а саме метало профіль НС-35 Мат 0,45, окремими партіями за цінами, в асортименті (по номенклатурі) і кількості, що узгоджується сторонами в накладних, які є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, установлених даним договором (п.1.1 Договору).

Загальний обсяг товару, що продається за даним договором, визначається протягом терміну дії договору з урахуванням кількості й асортименту (номенклатури) товару по всім переданим, відповідно до умов даного договору, окремим партіям товару (п.1.2 Договору).

Ціна на товар визначається сторонами у видатковій накладній на момент передачі партії з розрахунку 145 грн за 1 кв.м. Загальна сума договору визначається виходячи з цін на товар, асортименту і загальної кількості товару всіх партій, проданого відповідно до умов договору (п.п.2.1, 2.2 Договору).

04.06.2019 на виконання умов Договору за замовленням покупця №357 від 31.05.2019 (а.с.30) позивач передав відповідачу товар - металопрофіль НС-35 Мат 0,45 у загальній кількості 3439,8 кв.м на загальну суму 498771,00 грн, що підтверджується підписаними з обох сторін без жодних зауважень видатковими накладними №421 - 425, кожна з яких на суму 124692,75 грн (а.с.22 - 25).

Згідно п.4.1 Договору розрахунки за відвантажений товар здійснюються у національній валюті України - гривні шляхом перерахування покупцем грошової суми у розмірі 100% вартості партії товару на розрахунковий рахунок продавця протягом 30 календарних днів з моменту передання товару покупцеві.

Таким чином, днем прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за переданий товар слід вважати 05.07.2019.

Відповідач 05.08.2019 здійснив оплату вартості лише однієї партії товару переданому по спірному договору на загальну суму 124692,75 грн, що підтверджується заключною випискою АТ КБ Приватбанк від 05.09.2019 (а.с.36).

Відповідачем грошові зобов`язання за спірним договором належним чином не виконано, прострочено оплату за переданий товар.

З метою врегулювання спору, позивачем було надіслано на адресу відповідача лист №14 від 22.08.2019 з вимогою здійснити остаточний розрахунок за переданий по спірному договору товар у сумі 374078,25 грн у строк до 30.08.2019 року включно, який відповідачем залишений без відповіді та без задоволення.

Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем за переданий по спірному договору товар становить 374078,25 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

У відповідності до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підставами виникнення господарських зобов`язань, згідно статті 174 Господарського кодексу України, зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як зазначено в статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач належним чином зобов`язання за спірним договором не виконав, вартість отриманого товару своєчасно та в повному обсязі не оплатив.

Отже, позовні вимоги, в частині стягнення 374078,25 грн основного боргу, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню та 30% штрафу.

Частиною 1 ст.229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.7.4. Договору, у разі порушення покупцем строку платежу, встановленого п.4.1 цього Договору, покупець зобов`язаний па вимогу продавця сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми такого платежу за кожний день прострочення оплати.

Згідно наведеного в позовній заяві розрахунку (а.с.6), за період з 05.07.2019 по 05.08.2019 включно позивачем нарахована пеня на суму основного боргу 498771,00 грн.

Натомість, як вище встановлено судом, відповідач 05.08.2019 здійснив часткову оплату товару по спірному договору на загальну суму 124692,75 грн, а тому станом на 05.08.2019 заборгованість відповідача складала 374078,25 грн.

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (п.1.9 постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Таким чином, нарахування пені на суму основного боргу 498771,00 грн необхідно здійснювати за період з 05.07.2019 по 04.08.2019 включно.

Крім того, за період з 06.08.2019 по 09.09.2019 включно позивачем нарахована пеня на суму основного боргу 374078,25 грн з застосуванням подвійної облікової ставки НБУ - 34%.

Натомість, суд зазначає, що рішенням НБУ №645-рш від 05.09.2019 з 06.09.2019 встановлена облікової ставка НБУ - 16,5% (подвійна - 33%).

Суму пені судом було перераховано за допомогою програми «Законодавство» наступним чином:

1) за період з 05.07.2019 по 04.08.2019 на суму основного боргу 498771,00 грн нараховується пеня в розмірі 14594,18 грн:

- з 05.07.2019 по 18.07.2019 (днів:14, подвійна облікова ставка НБУ:35), сума пені складає 6695,83 грн;

- з 19.07.2019 по 04.08.2019 (днів:17, подвійна облікова ставка НБУ:34), сума пені складає 7898,35 грн.

2) за період з 05.08.2019 по 09.09.2019 на суму основного боргу 374078,25 грн нараховується пеня в розмірі 12503,44 грн:

- з 05.08.2019 по 05.09.2019 (днів:32, подвійна облікова ставка НБУ:34), сума пені складає 11150,61 грн.

- з 06.09.2019 по 09.09.2019 (днів:4, подвійна облікова ставка НБУ:33), сума пені складає 1352,83 грн.

Таким чином, за підрахунком суду, сума пені складає 27097,62 грн та підлягає стягненню з відповідача, а тому в частині стягнення пені у сумі 157,13 грн, слід відмовити.

Крім того, п.7.5 Договору встановлено, що у разі, якщо прострочення оплати триває більше 3 днів, покупець на вимогу продавця додатково сплачує штраф у розмірі 30% від вартості отриманого, але не оплаченого товару.

Згідно наведеного в позовній заяві розрахунку (а.с.7), позивачем нараховано 149631,30 грн - 30% штрафу на суму основного боргу 498771,00 грн, оскільки прострочення оплати отриманого по спірному договору товару тривало більше 3 днів (з 05.07.2019 по 04.08.2019).

Перевіривши розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 2387,94 грн.

Згідно наведеного в позовній заяві розрахунку (а.с.7), за період з 05.07.2019 по 05.08.2019 включно позивачем нараховано 3% річних на суму основного боргу 498771,00 грн.

Натомість, як вище встановлено судом, відповідач 05.08.2019 здійснив часткову оплату товару по спірному договору на загальну суму 124692,75 грн, а тому станом на 05.08.2019 заборгованість відповідача складала 374078,25 грн.

Таким чином, нарахування 3% річних на суму основного боргу 498771,00 грн необхідно здійснювати за період з 05.07.2019 по 04.08.2019 включно, а нарахування 3% річних на суму основного боргу 374078,25 грн необхідно здійснювати за період з 05.08.2019 по 09.09.2019 включно.

Суму 3% річних судом було перераховано наступним чином:

1) за період з 05.07.2019 по 04.08.2019 на суму основного боргу 498771,00 грн нараховується 3% річних за 31 день в розмірі 1270,84 грн (498771х3х31/365/100);

2) за період з 05.08.2019 по 09.09.2019 на суму основного боргу 374078,25 грн нараховується 3% річних за 36 днів в розмірі 1106,86 грн (374078,25х3х36/365/100).

Таким чином, за підрахунком суду, сума 3% річних складає 2377,70 грн та підлягає стягненню з відповідача, а тому в частині стягнення 3% річних у сумі 10,24 грн, слід відмовити.

Згідно ч.1 та п.1) ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать й витрати на професійну правничу допомогу.

Судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2) ч.1 ст.129 ГПК України).

Відповідно до положень п.3) ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 74, 86, 129, 201-252 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «УКРІНБУД» (54055, м.Миколаїв, вул.2-а Слобідська, буд.73, кв.2; ідент.код 40092605) на користь Приватного підприємства «ПРОФ-ПАРТНЕР» (29015, м.Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, буд.5; ідент.код 35498089) 374078,25 грн основного боргу, 27097,62 грн пені, 2377,70 грн - 3% річних, 149631,30 грн штрафу, 8297,77 грн судового збору та 19728,28 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

6. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Приватне підприємство «ПРОФ-ПАРТНЕР» (29015, м.Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, буд.5; ідент.код 35498089),

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «УКРІНБУД» (54055, м.Миколаїв, вул.2-а Слобідська, буд.73, кв.2; ідент.код 40092605).

Повний текст судового рішення складено і підписано 25.11.2019.

Суддя В.О.Ржепецький