Рішення

від 21.11.2019 по справі 915/2000/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року Справа № 915/2000/19

м.Миколаїв

За позовом : Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

(01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720) ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю керуюча компанія «ДСК-Сервіс»

(54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1, ЄДРПОУ 37104238),

Суддя Ткаченко О.В.

Секретар судового засідання Матвєєва В.В.

Представники:

від позивача: представник не з`явився.

від відповідача: представник не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: стягнення 5565,04 грн пені, 358,43 грн - 3% річних та 2250,18 грн інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов`язання, -

16.09.2019р. АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою стягнення з відповідача 5565,04 грн. пені, 358,43 грн. - 3% річних та 2250,18 грн. інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов`язання.

Як на підставу свого позову, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №2591/15-ТЕ-22 від 30.12.2014р. щодо своєчасного внесення платежів за переданий природний газ.

Ухвалою суду від 23.09.2019р. позовну заяву було залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання вимог ухвали суду від АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до суду надійшла заява від 03.10.2019р. про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.10.2019р. було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 21.11.2019р.

Відповідач відзиву на позов не надав, заперечень проти позову не висловив.

Ухвала суду від 18.10.2019р. надіслана на адресу відповідача, повернулась без вручення з відміткою органу поштового зв`язку За закінченням терміну зберігання .

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)

Ухвала направлялась на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

18.11.2019р. від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами без участі представника позивача та про підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

30 грудня 2014 року за №2591/15-ТЕ-22 між публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , як продавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія ДСК-Сервіс , як споживачем, був укладений договір купівлі-продажу природного газу, відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору (п.п.1.1 договору).

Згідно з умовами п.1.2 Договору, газ, що поставляється за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Умовами п.2.1 договору його учасники узгодили, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 51,3 тис. куб. м з розбивкою поставки по кварталам та місяцям.

Згідно п.6.1 Договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У відповідності до п.6.3 Договору, сторони погоджуються, що при перерахуванні коштів в призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим.

Згідно з пунктом 7.1 договору, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до розділу 11 договору, він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

У відповідності до ст.655 Цивільного Кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст.691 Цивільного Кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

На виконання умов договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 37048,48 грн., про що свідчать копії актів приймання-передачі природного газу (а.с.25-30).

Відповідач всупереч умовам договору розрахувався за спожитий природний газ не своєчасно, що і зумовило звернення позивача до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Умовами пункту 9.3 договору, його учасники узгодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років.

На підставі вказаних норм та умов п. 7.1 договору за неналежне виконання умов договору в частині своєчасної оплати вартості отриманого газу позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в загальній сумі 5565,04 грн. нараховану:

- по зобов`язанню січня 2015 року - пеня нарахована за період з 17.02.2015р. по 10.11.2015р. в розмірі 942,68 грн.;

- по зобов`язанню лютого 2015 року - пеня нарахована за період з 17.03.2015р. по 10.11.2015 в розмірі 2275,29 грн.;

- по зобов`язанню березня 2015 року - пеня нарахована за період з 15.07.2015р. по 10.11.2015 в розмірі 1700,28 грн.;

- по зобов`язанню квітня 2015 року - пеня нарахована за період з 15.05.2015р. по 10.11.2015 в розмірі 646,79 грн.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені арифметично вірно, відповідно до вимог чинного законодавства. Детальний розрахунок розміру пені наявний в матеріалах справи.

Згідно з приписами ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у загальній сумі 358,43 грн. та інфляційні втрати в сумі 2250,18 грн.

Обґрунтовані розрахунки додані позивачем до матеріалів справи (а.с.11-13).

За перевіркою наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та здійснені арифметично вірно.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідач не скористався своїм правом спростувати наведені обставини справи та не надав суду належні та допустимі докази виконання взятих на себе зобов`язань за договором №2591/15-ТЕ-22 від 30.12.2014р.

За таких обставин, підсумовуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1921,0грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 123, 129, 220, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю керуюча компанія «ДСК-Сервіс» (54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1, ЄДРПОУ 37104238) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720) 5565,04 грн. пені, 358,43 грн. - 3% річних, інфляційні втрати в сумі 2250,18 грн. та 1921,00 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Вступна і резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 21.11.2019р., повний текст рішення складено та підписано 26.11.2019р.

Суддя О.В. Ткаченко