Рішення

від 18.11.2019 по справі 924/949/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2019 р. Справа № 924/949/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В. при секретарі судового засідання Желіхівській О.О., розглянувши справу

за позовом державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

до приватного підприємства "Нафтостиль Летичів"

про стягнення 52948,13 грн. основного боргу, 1488,35 грн. пені, 130,56 грн. 3% річних

за участю представників сторін:

позивача: Кордас Ж.А. - за довіреністю від 15.05.2019р.;

відповідача: не з`явився.

У судовому засіданні 18.11.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач звернувся до суду із позовом до приватного підприємства "Нафтостиль Летичів" про стягнення 52948,13 грн. основного боргу, 1488,35 грн. пені (за період з 13.07.2019р. по 11.08.2019р.), 130,56 грн. 3% річних (за період з 13.07.2019р. про 11.08.2019р.) на підставі договору прямого лізингу № 22-13-7 пл-стз/86 від 14.02.2013р.

В обгрунтування позовних вимог позивач відзначив, зокрема таке. Між позивачем та відповідачем 14.02.2013р. було укладено договір прямого лізингу, згідно якого позивач передав відповідачеві у користування комбайн Дон-Лан Акрос , строком на 7 років, а останній зобов`язався сплачувати за це лізингові платежі на умовах договору. Факт отримання техніки відповідачем підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 12.07.2013р. Також, як вказує позивач, відповідно до п. 4.3. договору з моменту підписання акта приймання-передачі сільськогосподарської техніки лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору у розмірі, визначеному пунктом 4.1. договору; комісію за організацію поставки предмета лізингу у розмірі, визначеному пунктом 4.1. договору, яка сплачується разом зі сплатою чергових лізингових платежів згідно з додатком до договору Графік сплати лізингових платежів .

Крім того, як зазначив позивач, черговість сплати лізингових платежів у частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна шести місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання акта, подальші платежі - через кожні шість місяців.

Разом з тим, умовами договору передбачено, що розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до договору Графік сплати лізингових платежів .

При цьому, як стверджує позивач, враховуючи те, що акт приймання-передачі був підписаний 12.07.2013р., відповідач повинен був сплатити черговий лізинговий платіж № 12 в сумі 52948,13 грн. не пізніше 12.07.2019р. (через кожні шість місяців з дати підписання акта приймання-передачі).

Однак, відповідач не здійснив сплату вказаного лізингового платежу.

Так, позивач зазначив, що станом на 12.08.2019р. заборгованість в частині лізингових платежів складає 52948,13 грн.

Позивач звертає увагу на те, що здійснив фактичні дії щодо виконання умов договору, а відповідач, в свою чергу, систематично порушував істотні умови договору в частині своєчасної сплати чергових лізингових платежів.

Факт систематичного порушення умов договору також підтверджується рішеннями господарського суду Хмельницької області у справах № 924/1350/14 від 14.10.2014р., № 924/1300/14 від 12.11.2014р. та № 924/510/19 від 31.07.2019р.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.

Незважаючи на те, що відповідач повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (ухвали у справі було надіслано за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), відзив на позов не подав, позовні вимоги не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, враховуючи при цьому закінчення передбаченого законом строку розгляду справи та зміст положення ст. 202 ГПК України, яка передбачає випадки, у яких суд може розглядати справу за відсутності учасника справи.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено таке.

14.02.2013р. між державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавцем) та приватним підприємством "Нафтостиль Летичів" (лізингоодержувачем) було укладено договір прямого лізингу № 22-13-7 пл-стз/86 (далі договір), відповідно до умов якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який є власністю лізингодавця та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (п. 1.1. договору).

Згідно із п. 2.1. договору лізингодавець за договором передає лізингоодержувачу предмет лізингу, який було придбано за рахунок коштів державного бюджету України згідно з Порядком використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. № 1904, що знаходився в користуванні у ТОВ Біопаливна аграрна компанія на умовах договору фінансового лізингу № 2-10-577стз-пл від 01.12.2010р. і його було повернуто лізингодавцю.

Строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами (п. 2.2.).

Як передбачено п. 2.3. договору перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу". Передача предмета лізингу здійснюється на умовах EXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс.

Пунктом 3.4. визначено, що лізингоодержувач зобов"язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 4.3. договору з моменту підписання акта лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору у розмірі, визначеному пунктом 4.1. даного договору; комісію за організацію поставки предмета лізингу у розмірі, визначеному пунктом 4.1. даного договору, яка сплачується разом зі сплатою чергових лізингових платежів згідно з додатком до договору Графік сплати лізингових платежів наступним чином: рівними частинами у терміни сплати чергових лізингових платежів.

Черговість сплати лізингових платежів у частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна шести місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання акта, подальші платежі - через кожні шість місяців.

Згідно з п. 4.4. розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів".

Розділом 7 договору встановлена відповідальність сторін, де в п. 7.1. вказано, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Як передбачено п. 7.7. договору нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов"язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі невиконання зобов"язань в повному обсязі.

Договір набуває чинності від дати надходження платежу, визначеного та сплаченого згідно п. 4.2. договору, і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до договору Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу , та виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором (п. 8.1.).

Строк позовної давності за цим договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, трьох процентів річних та індексу інфляції - 10 років (п. 9.3.).

До договору доданий додаток № 1 "Найменування, кількість, ціна вартість предмета лізингу", де зазначено, що предмет лізингу - комбайн Дон-Лан "Акрос", вартістю 696240 грн., попередній лізинговий платіж складає 69624 грн.

Відповідно до графіку сплати лізингових платежів зазначено 14 платежів, зокрема 12 платіж складає 52948,13 грн.

12.07.2013р. між державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавцем) та приватним підприємством "Нафтостиль Летичів" (лізингоодержувачем) укладено та скріплено підписами сторін акт приймання-передачі, відповідно до якого лізингодавець передає, а лізингоодержувач приймає у платне користування на умовах договору прямого лізингу № 22-13-7 пл-стз/86 від 14.02.2013р. предмет лізингу - комбайн Дон-Лан "Акрос" вартістю 696240 грн.

14.10.2014р. господарським судом Хмельницької області ухвалено рішення у справі № 924/1350/14, відповідно до якого позов державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" до приватного підприємства „Нафтостиль Летичів" про стягнення 70147,46 грн., з яких 68613,53 грн. сума лізингових платежів, 1364,75 грн. пеня, 169,18 грн. 3% річних задоволено та ухвалено: стягнути з приватного підприємства „Нафтостиль Летичів" на користь державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" 68613,53 грн. - лізингових платежів, 1364,75 грн. - пені, 169,18 грн. - 3% річних, 1827,00 грн. - витрат по оплаті судового збору.

У даному рішенні судом встановлено, що відповідачем допущена заборгованість за другий лізинговий платіж у загальній сумі 68613,53 грн. (згідно додатку №2), який згідно п. 4.3. договору, повинно бути сплачено 12.07.2014р.

12.11.2014р. господарським судом Хмельницької області ухвалено рішення у справі № 924/1350/14, відповідно до якого позов прокурора Летичівського району в інтересах держави в особі державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" до приватного підприємства „Нафтостиль Летичів" про зобов`язання приватного підприємства „Нафтостиль Летичів" застрахувати предмет лізингу за договором прямого лізингу №22-13-7пл/86 від 14.02.2013р., про стягнення 25064,64 грн. 4% штрафу задоволено частково та ухвалено: стягнути з приватного підприємства „Нафтостиль Летичів" на користь державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" 25064,64 грн. 4% штрафу; стягнути з приватного підприємства „Нафтостиль Летичів" в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3045,00 грн. У частині позовних вимог про зобов`язання приватного підприємства „Нафтостиль Летичів" застрахувати предмет лізингу за договором прямого лізингу №22-13-7пл/86 від 14.02.2013р. провадження у справі припинити.

У даному рішенні судом встановлено, що відповідач не застрахував предмет лізингу за договором прямого лізингу №22-13-7пл-стз/86, а саме: комбайн Дон-Лан „Акрос", заводський номер 005359 в добровільному порядку, що й стало підставою для звернення з позовом до суду.

В матеріалах справи також наявні: копія додаткового договору про зміну реквізитів до договору прямого лізингу від 27.10.2014р.; копія додаткового рішення від 13.08.2019р. по справі № 924/510/19; розрахунок заборгованості тощо.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як передбачено ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із частиною другої статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Крім того, положеннями статті 806 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Як встановлено судом, 14.02.2013р. між державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавцем) та приватним підприємством "Нафтостиль Летичів" (лізингоодержувачем) було укладено договір прямого лізингу № 22-13-7 пл-стз/86, відповідно до п. 1.1. якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який є власністю лізингодавця та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Умовами договору передбачено, що лізингоодержувач зобов"язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

При цьому, як вбачається із матеріалах справи факт отримання предмет лізингу - комбайн Дон-Лан "Акрос" відповідачем підтверджується актом приймання-передачі від 12.07.2013р.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом відзначається, що умовами договору передбачено, що з моменту підписання акта лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору у розмірі, визначеному пунктом 4.1. даного договору; комісію за організацію поставки предмета лізингу у розмірі, визначеному пунктом 4.1. даного договору, яка сплачується разом зі сплатою чергових лізингових платежів згідно з додатком до договору «Графік сплати лізингових платежів» наступним чином: рівними частинами у терміни сплати чергових лізингових платежів.

Черговість сплати лізингових платежів у частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна шести місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання акта, подальші платежі - через кожні шість місяців (п. 4.3.).

Крім того, умовами договору визначено, що розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів" (п. 4.4.).

Як встановлено судом, позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань, що виникли з укладеного між сторонами у справі договору прямого лізингу № 22-13-7 пл-стз/86 від 14.02.2013р., просить суд стягнути з відповідача існуючу станом на 18.11.2019р. та на час подання позову заборгованість у розмірі 52948,13 грн. основного боргу, 1488,35 грн. пені (за період з 13.07.2019р. по 11.08.2019р.), 130,56 грн. 3% річних (за період з 13.07.2019р. про 11.08.2019р. (за порушення п. 4.3. щодо сплати чергового лізингового платежу № 12 в сумі 52948,13 грн.)).

Як зазначив позивач у позовній заяві, враховуючи те, що акт приймання-передачі був підписаний 12.07.2013р., відповідач повинен був сплатити черговий лізинговий платіж № 12 в сумі 52948,13 грн. не пізніше 12.07.2019р. Однак, відповідач не здійснив оплату вказаного лізингового платежу.

Також, позивач звертає увагу на те, що здійснив фактичні дії щодо виконання умов договору, а відповідач, в свою чергу, систематично порушував істотні умови договору в частині своєчасної сплати чергових лізингових платежів.

При цьому, як з"ясовано судом, 14.10.2014р. господарським судом Хмельницької області ухвалено рішення у справі № 924/1350/14, відповідно до якого позов державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" до приватного підприємства „Нафтостиль Летичів" про стягнення 70147,46 грн., з яких 68613,53 грн. сума лізингових платежів, 1364,75 грн. пеня, 169,18 грн. 3% річних задоволено. У даному рішенні судом встановлено, що відповідачем допущена заборгованість за другий лізинговий платіж у загальній сумі 68613,53 грн. (згідно додатку №2), який згідно п. 4.3. договору, повинно бути сплачено 12.07.2014р.

12.11.2014р. господарським судом Хмельницької області ухвалено рішення у справі № 924/1350/14, відповідно до якого позов прокурора Летичівського району в інтересах держави в особі державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" до приватного підприємства „Нафтостиль Летичів" про зобов`язання приватного підприємства „Нафтостиль Летичів" застрахувати предмет лізингу за договором прямого лізингу №22-13-7пл/86 від 14.02.2013р., про стягнення 25064,64 грн. 4% штрафу задоволено частково та ухвалено: стягнути з приватного підприємства „Нафтостиль Летичів" на користь державного публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг" 25064,64 грн. 4% штрафу; стягнути з приватного підприємства „Нафтостиль Летичів" в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3045,00 грн. У частині позовних вимог про зобов`язання приватного підприємства „Нафтостиль Летичів" застрахувати предмет лізингу за договором прямого лізингу №22-13-7пл/86 від 14.02.2013р. провадження у справі припинити.

У даному рішенні судом встановлено, що відповідач не застрахував предмет лізингу за договором прямого лізингу №22-13-7пл-стз/86, а саме: комбайн Дон-Лан „Акрос", заводський номер 005359 в добровільному порядку, що й стало підставою для звернення з позовом до суду.

З приводу наведеного судом відзначається, що відповідно до ч.1 ст.613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Крім того, з огляду на зміст ст. 204 Цивільного кодексу України „Презумпція правомірності правочину» (відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним) судом констатується дійсність укладеного між сторонами у справі договору прямого лізингу № 22-13-7 пл-стз/86 від 14.02.2013р.

За таких обставин, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, положення укладеного між сторонами у справі договору прямого лізингу № 22-13-7 пл-стз/86 від 14.02.2013р., суд вважає правомірними вимоги щодо стягнення з відповідача існуючої станом на 18.11.2019р. та на час подання позову заборгованості у розмірі 52948,13 грн. основного боргу, що виникла внаслідок того, що відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання, визначені умовами укладеного між сторонами у справі договору прямого лізингу № 22-13-7 пл-стз/86 від 14.02.2013р., тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

З приводу заявлених до стягнення позивачем 1488,35 грн. пені, 130,56 грн. 3% річних, судом відзначено таке.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч.ч.1-3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як передбачено ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом береться до уваги, що на підставі розділу 7, пункту 7.1. договору прямого лізингу № 22-13-7 пл-стз/86 від 14.02.2013р. позивачем нараховано пеню у вигляді 1488,35 грн.

Крім того, відзначається, що умовами договору передбачено, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов"язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі невиконання зобов"язань в повному обсязі (п. 7.7.).

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені та 3% річних, суд прийшов до висновку про правомірність їх нарахування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано.

Судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Нафтостиль Летичів" (Хмельницька область, Летичівський район, селище міського типу Летичів, вулиця Кармелюка, буд. 83, кв. 3, ідентифікаційний код 34978668) на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16 А, ідентифікаційний код 30401456) 52948,13 грн. основного боргу, 1488,35 грн. пені, 130,56 грн. 3% річних, 1921 грн. відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 25.11.2019р.

Суддя М.В. Смаровоз

Віддруков. 3 прим. (рек. з пов. про вруч.): 1 - до справи; 2 - позивачу (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А); 3 - відповідачу ( АДРЕСА_1 Кармелюка АДРЕСА_2 , кв. АДРЕСА_3 ).