Постанова

від 26.11.2019 по справі 914/2319/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 914/2319/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй- головуючий, О. М. Баранець, І. Д. Кондратова

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кінопалац - Львів"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.08.2019

у складі колегії суддів: М. І. Хабіб - головуючий, О. І. Матущак, О. Л. Мирутенко

та на рішення господарського суду Львівської області від 27.03.2019

суддя: О. Д. Запотічняк

за позовом квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова

до товариства з обмеженою відповідальністю Кінопалац - Львів

про стягнення 251 509, 60 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова (далі - позивач) звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Кінопалац-Львів (далі - ТОВ Кінопалац-Львів , відповідач) про стягнення 251 509,60грн заборгованості.

Позов мотивовано порушенням фінансово-бюджетної дисципліни, а саме, не нарахуванням індексації орендної плати у 2016 - 2017 роках, що призвело до недоотримання доходів на суму 251 509,60грн, що підтверджується аудиторським звітом №234/5 від 26.06.2018 Західного територіального управління внутрішнього аудиту.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.03.2019 у справі №914/2319/18 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 05.06.2019), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.08.2019, позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 251 509, 60 грн заборгованості та 3 772, 65 грн судового збору.

Судові рішення мотивовано нормами ст.ст. 11, 525, 526, 530, 628, 654, 759,762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 188, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 10, 18, 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007, від 22.05.2008 №10-рп/2008.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що умовами договору оренди встановлений обов`язок орендаря (відповідача) сплачувати орендну плату з урахуванням індексації і такий обов`язок не залежить від виставлення чи не виставлення йому рахунку орендодавцем ( позивачем).

Суд вказав, що Законом України Про Державний бюджет України на 2016 рік було зупинено на 2016 рік дію норми ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна в частині індексації орендної плати, тому при укладенні у 2016 році договорів оренди сторони мали право не вказувати як істотну умову договору вимогу індексації орендної плати.

Разом з тим, норми вказаного Закону не містять заборони проведення індексації.

Суд зазначив, що у рішеннях Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007, від 22.05.2008 №10-рп/2008 викладено висновок про те, що законом про Державний бюджет України не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

Судами відхилено посилання відповідача на лист позивача №350 від 22.01.2016, в якому останній повідомив всіх орендарів про незастосування у 2016 році індексації орендної плати за договорами оренди, вказавши, що такий лист не можна вважати пропозицією внести зміни до укладеного договору, оскільки цей лист адресований всім орендарям, а не конкретно відповідачеві, в листі відсутні посилання на конкретний договір та на зміни, які могли б бути внесені.

Також суд наголосив на тому, що сторони не укладали додаткової угоди щодо виключення положень про нарахування орендної плати з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Крім того, суди попередніх інстанцій посилаються на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 911/747/17.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

Скарга мотивована тим, що судами безпідставно не взято до уваги волевиявлення обох сторін договору оренди майна щодо зміни його умов, спрямованої на зупинення індексації орендної плати.

Відповідач, посилаючись на норми ст. 207 Цивільного кодексу України, наголошує на тому, що сторонами вчинено правочин щодо змін до договору оренди з приводу зупинення індексації орендної плати.

Відповідач посилається на лист заступника Міністра оборони від 09.03.2016 №4588/з, яким скеровано для використання в роботі та для доведення до зацікавлених підрозділів лист Фонду державного майна України від 26.02.2016 №303/1/6/331, в якому роз`яснено, що в 2016 році індексація орендної плати не застосовується.

Також відповідач вказує на те, що балансоутримувач змінив порядок розрахунку орендної плати (в частині не нарахування індексації) і повідомив про орендаря, як наслідок, останні здійснював свою господарську діяльність виходячи з умов, що індексація орендної плати в 2016 році не здійснюється.

4. Позиції інших учасників справи

Відзивів чи заперечень від позивача не надходило.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

04 жовтня 2001 року Будинок офіцерів Західного оперативного командування (орендодавець) та ТОВ Кінопалац-Львів (орендар) уклали договір №1 оренди нежитлового приміщення, розташованого на території військового містечка №55 в Львівському гарнізоні за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове вбудоване приміщення Будинку офіцерів (приміщення 1-го поверху площею 363,3 м.кв., приміщення 2 - 3 поверхів площею 918 м.кв.), що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22.

Пунктами 3.1, 3.2 договору встановлено, що орендна плата за орендоване майно визначається на підставі експертної оцінки нерухомого майна та Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України в редакції від 19.01.2000 №75, і за рік становить 68 868,95грн без ПДВ, за місяць - 5 739,07грн без ПДВ.

Орендна плата перераховується щомісячно не пізніше 10 числа наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції (п.3.3 договору).

Відповідно до п.3.4 договору розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї зі сторін, але лише за згодою другої сторони, у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін та тарифів на комунальні платежі та в інших випадках, передбачених чиним законодавством України.

Строк дії договору - десять років з моменту його підписання (п.10.3).

Згідно з п.11.10 всі зміни та доповнення до цього договору, додатки та угоди до нього повинні бути складені у письмовій формі та підписані обома сторонами.

У подальшому сторонами вносилися зміни до умов договору шляхом укладення додатків до договору, змін та доповнень до договору, додаткових договорів.

28 грудня 2007 року Будинок офіцерів Західного оперативного командування (орендодавець), Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова (новий орендодавець) та ТОВ Кінопалац-Львів (орендар) уклали договір №8/1/КЕВ про заміну орендодавця в договорі №1, яким замінили орендодавця - Будинок офіцерів Західного оперативного командування на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова.

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.11.2012 у справі №5015/3725/12 внесено зміни до пунктів 1.3, 3.1 договору №1 від 04.10.2001, зокрема, визначено, що площа орендованих приміщень становить 879,3 м.кв., вартість яких відповідно до експертної оцінки станом на серпень 2011року становить 4 915 955,51 грн без ПДВ, а орендна плата за базовий місяць розрахунку (жовтень 2012 року) встановлена на рівні 61 263,19 грн без ПДВ.

На підставі вказаного рішення суду сторони уклали додатковий договір №8-3/2012/КЕВ від 06.12.2012 до договору оренди та встановили що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 879,3 м.кв. в будівлі №1 військового містечка №55, що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, розташоване за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22, вартість якого відповідно до експертної оцінки станом на серпень 2011 року становить 4 915 955,51 грн без ПДВ. Орендна плата встановлюється за базовий місяць (жовтень 2012 року) на рівні 61 263,19грн без ПДВ.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова листом №350 від 22.01.2016, який адресований орендарям, повідомив, що п. 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" зупинено на 2016 рік дію норми статті 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна в частині індексації орендної плати, тому протягом 2016 року індексація не буде застосовуватися. За умови внесення змін до чинного законодавства оренда плата в подальшому буде нараховуватися згідно з умовами договору оренди.

Західним територіальним управлінням внутрішнього аудиту проведено додатковий фінансовий аудит та аудит відповідності Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова за період з 01.04.2016 по 31.12.2017, за результатами якого складено Аудиторський звіт від 26.06.2018 №234/5, в якому вказано, що в ході проведення аудиту встановлено порушення вимог ст.10 Закону України Про оренду державного та комунального майна , ст. 284 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, Методики розрахунку орендної плати, а саме внаслідок не нарахування індексації орендної плати у 2016 - 2017 роках, що визначено умовами договорів оренди, сума недонарахованої орендної плати (недоотриманих доходів) склала 1 292 753,96 грн.

Судами встановлено, що упродовж 2016 року позивач виставляв відповідачеві рахунки на оплату орендної плати без урахування щомісячного індексу інфляції, а починаючи з 2017 року включав до рахунків індексацію орендної плати, проте така індексація нараховувалася на розмір орендної плати станом на початок 2016 року, тобто без урахування індексу інфляції за 2016 рік.

Згідно з реєстром сум до оплати за оренду нерухомого майна упродовж 2016-2017 років, складеним старшим інспектором відділу аудиту державних закупівель та моніторингу ризикових операцій Західного територіального управління внутрішнього аудиту підполковником Козубенком В.В., різниця між сумою орендної плати згідно з рахунками (2 750 869,68 грн) та належною до сплати орендарем ТОВ Кінопалац-Львів орендною платою з урахуванням індексації (3 002 379,28 грн) становить 251 509,60 грн.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629, 526 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

Організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Частиною 3 ст. 18 Закону передбачено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

У частині 1 ст. 19 Закону вказано, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Статтею 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Пунктом 3.3 договору сторони передбачили, що орендна плата перераховується щомісячно не пізніше 10 числа наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Відповідно до п. 3.4 договору розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї зі сторін, але лише за згодою другої сторони, у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін та тарифів на комунальні платежі та в інших випадках, передбачених чиним законодавством України.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 21 Закону зазначено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати також може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об`єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Пунктами 11.6, 11.7 договору передбачено, що умови цього договору зберігають силу протягом усього строку дії договору та у випадках, коли після його укладення законодавством встановлені правила, що погіршують становище орендаря. Зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Одностороння відмова від виконання цього договору та від внесення змін не допускається.

У пункті 11.10 договору сторони встановили, що всі зміни та доповнення до цього договору, додатки та угоди повинні бути складені в письмовій формі та підписані обома сторонами.

Отже, розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, а в разі законодавчої зміни її розміру нормами чинного законодавства передбачено можливість внесення відповідних змін до умов договору.

Водночас, передбачені ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотні умови договору оренди, зокрема орендна плата з урахуванням її індексації, є обов`язковими для суб`єктів права державної власності, майно яких є об`єктом оренди.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

З огляду на умови договору ТОВ Кінопалац - Львів як орендар прийняло на себе зобов`язання протягом строку договору сплачувати орендодавцю орендну плату з урахуванням її індексації.

Укладений між сторонами договір є дійсним і є обов`язковим для виконання сторонами та породжує для його сторін відповідні права та обов`язки, зокрема право орендодавця отримати орендну плату з урахуванням її індексації, та обов`язок орендаря сплатити цю орендну плату у визначені договором розмірі та строки.

Матеріали справи не містять доказів внесення сторонами змін до договору в частині індексації орендної плати та погодження питання зміни порядку розрахунку орендної плати.

Судами попередніх інстанцій правомірно не прийнято лист позивача від 22.01.2016 №350 як доказ пропозиції відповідачеві внести зміни до укладеного договору, оскільки зміст вказаного листа не підтверджує пропозиції знести зміни до договору оренди в частині індексації орендної плати, не містить посилань на направлення іншій стороні проекту відповідної угоди в порядку, визначеному п. 11.10 договору.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для зменшення орендної плати за 2016 рік на індекс інфляції на підставі п. 9 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік , яким передбачено зупинення на 2016 рік дії норми ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна в частині індексації орендної плати.

Відповідно до висновку Конституційного Суду України, викладеного рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що п. 9 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік не може зупиняти дію ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна в частині індексації орендної плати.

Суд апеляційної інстанції посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №911/747/17.

Стаття 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна стосується істотних умов договору оренди, відносин зі встановлення доходів та видатків держави (бюджетних відносин) укладений між сторонами договір оренди не передбачає.

Оскільки відповідач на виконання взятих на себе договірних зобов`язань, повинен був сплачувати за користування орендованим майном оренду плату з урахуванням щомісячного індексу інфляції та беручи до уваги встановлені судом обставин щодо обґрунтованості та підтвердження матеріалами справи позовних вимог, не спростованих відповідачем, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Верховним Судом відхиляються доводи відповідача про волевиявлення обох сторін договору оренди майна щодо зміни його умов, спрямованої на зупинення індексації орендної плати та посилання на ст. 207 ЦК України і вчинення сторонами правочину щодо зміни договору оренди, оскільки як встановлено судами попередніх інстанцій між сторонами не було укладено додаткової угоди щодо внесення змін до положень п. 3.3 договору оренди.

Також Верховним Судом відхиляються посилання відповідача на те, що балансоутримувач змінив порядок розрахунку орендної плати (в частині не нарахування індексації) і повідомив про це орендаря, оскільки в матеріалах справи відсутні докази внесення змін до договору щодо зміни порядку розрахунку орендної плати.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд констатує, суди попередніх інстанцій правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, тому підстави для зміни чи скасування судових рішень відсутні.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, що стали підставою для задоволення позову відповідно до встановлених обставин.

8. Судові витрати

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кінопалац - Львів" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Львівської області від 27.03.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.08.2019 у справі №914/2319/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя О. М. Баранець

Суддя І. Д. Кондратова