Рішення

від 26.11.2019 по справі 139/1009/19

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/1009/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участі секретаря судових засідань Пилипчук В.П.,

розглянувши в підготовчому засіданні в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади села Наддністрянське в особі Наддністрянської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіальної громади села Наддністрянське в особі Наддністрянської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Позов мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . Після його смерті залишилось спадкове майно, в тому числі, житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Він являється спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5 , спадщину прийняв, подавши у строк встановлений законом заяву нотаріусу про її прийняття. Іншими спадкоємцями за законом є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вказані особи спадщини не прийняли. Однак отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі він не в змозі, оскільки правовстановлюючий документ на будинок за життя спадкодавця не видавався, тому змушений звернутися до суду для оформлення своїх спадкових прав. Просив суд визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 .

Ухвалою Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 29.10.2019 було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою залучено для участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також витребувано у приватного нотаріуса Мурованокуриловецького районного нотаріального округу Долі Тетяни Іванівни належним чином завірену копію спадкової справи № 180/2019, заведену щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Позивач в підготовче засідання не з`явився, в позовній заяві справу просив розглянути у його відсутності (а.с. 2).

Відповідач копію ухвали від 29.10.2019 та доданих до неї матеріалів отримав 30.10.2019, відзиву до суду не направив. Його представник в підготовче засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав у повному обсязі (а.с. 46).

Треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 копію ухвали від 29.10.2019 та доданих до неї матеріалів отримали 01.11.2019 та 20.11.2019, письмових пояснень суду не надали, в підготовче засідання також не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили (а.с. 41-43).

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Торків Тульчинського району Вінницької області помер ОСОБА_5 (а.с. 5).

При житті, 06 лютого 2015 року ОСОБА_5 склав заповіт, згідно якого все своє майно, все те, що буде належати йому на день смерті, заповів ОСОБА_1 (а.с. 6).

Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, до складу якого входить будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . Вартість даного будинку становить 31282 гривні.

Факт належності будинку садибного типу спадкодавцеві та його вартість підтверджується, технічним паспортом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (а.с. 11-14), висновком про вартість об`єкта оцінки (а.с. 16), звітом про незалежну оцінку (а.с. 17-24), довідкою Наддністрянської сільської ради № 674 від 16.10.2019 (а.с. 10).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб -спадкоємців.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Заповітом (а.с. 6) стверджується, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який має право на спадкування.

Відповідно до положень ст.ст. 1268-1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

З оглянутої в судовому засіданні спадкової справи № 180/2019, заведеної щодо майна померлого ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_1 - єдиний спадкоємець за заповітом, який прийняв спадщину, подавши 18.06.2019 в нотаріальну контору заяву про її прийняття. Спадкоємці за законом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від прийняття спадщини відмовились, подавши нотаріусу відповідні заяви.

Таким чином, позивач - єдиний спадкоємець за заповітом який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_1 , отримавши свідоцтва про право на спадщину на належні тому земельні ділянки.

Разом з тим, 18 вересня 2019 року приватним нотаріусом Шевчуку В.Г. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадковий будинок, у зв`язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів.

Верховний Суд України у своєму рішенні № 6-137цс13 від 18.12.2013 висловив правову позицію, згідно з якої право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. У 1957 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Як вбачається з характеристики будинку, господарських будівель та споруд (а.с. 13 зворот) будинок садибного типу, господарські будівлі та споруди, які є предметом розгляду у даній справі, були побудовані з 1935 по 1985 рік. Їх технічний стан є задовільним (а.с. 17-24).

Таким чином, факт будівництва житлового будинку у той час був підставою виникнення права власності на нього.

Крім того, за змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністерства юстиції УРСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

З положень постанови Ради міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР, Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженого Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

З довідок Наддністрянської сільської ради слідує, що спірний житловий будинок знаходився у власності ОСОБА_5 (а.с. 8, 10). Однак, свідоцтво про право власності на нього спадкодавець за життя не отримував (а.с. 9, 15).

Земельна ділянка під вказаним будинком також перебувала у власності ОСОБА_5 , та перейшла у спадщину до позивача (а.с. 28-29).

Враховуючи, вищевикладені докази, а також обставину, що відповідач та треті особи позов визнали повністю і його задоволення, не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати в порядку спадкування за заповітом право власності на садибний (індивідуальний) будинок з господарськими спорудами, після смерті ОСОБА_5 .

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Позивач на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір був звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

В даному випадку, вбачається, що даний спір виник у зв`язку із не оформленням спадкодавцем за життя права власності на спадкове майно, а не у зв`язку з неправомірними діями відповідача - Наддністрянської сільської ради. У зв`язку з цим, суд вважає правильним судові витрати у виді судового збору віднести на рахунок держави.

Доказів понесення будь-яких витрат відповідачем чи третіми особами при розгляді даної справи суду надано не було.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1223, 1268-1269 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 142, 200, 206, 263 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (літ. А - житловий будинок; літ. а-1 - веранда; літ. Б - літня кухня; літ. б-1 - веранда; літ. б-2 - сарай; літ. В - сарай; літ. Г - сарай; літ. г-1 - навіс; літ. Д - гараж; літ. Е - погріб з шиєю; № 1 - ворота; № 2 - хвіртка; № 3 - огорожа; № 4 - огорожа; № 5 - огорожа), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Територіальна громада села Наддністрянське в особі Наддністрянської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04327011, місцезнаходження: Вінницька область, Мурованокуриловецький район, с. Наддністрянське, вул. Рачкевич, 58.

Третя особа-1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа-2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ,адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа-3: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ,адреса проживання: Вінницька область, Тульчинський район, с. Торків.

Рішення складено 26.11.2019.

Суддя: