Рішення

від 25.11.2019 по справі 523/15198/19

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/15198/19

Провадження №2/523/4800/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2019 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Кисельова В.К.,

при секретарі судового засідання - Дзюба Г.І.,

за участю позивачки - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2

відповідачки - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 21 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання договору дарування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_4 про розірвання договору дарування. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на наступні обставини. Так 21 вересня 2018 року між ОСОБА_1 (далі - Позивач) та ОСОБА_6 (далі - Відповідач) було укладено договір дарування квартири, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Трофімець В.В. за №569, відповідно до змісту якого Позивач передала безоплатно, а обдарована прийняла у приватну часткову власність 1/2 частку трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Вищезазначена частка квартири належана Позивачу на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого управлінням ЖКГ виконкому Одеської міської ради від 22 січня 1999 року та Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Восьмою одеською державно нотаріальною конторою, від 18 травня 2006 року.

У червні 2019 року Відповідач у зв`язку із укладенням шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4 .

Відповідач є дочкою позивача, у зв`язку із чим сторонами було попередньо узгоджено між собою умови договору дарування частки квартири позивачем.

Крім того, сторонами були погоджені умови дарування частки квартири, які не були відображені й договорі дарування, а саме щодо проживання у такій Відповідача, її чоловіка, Позивача та матері Позивача (бабусі Відповідача).

Проте відповідні умови Відповідачем не виконуються, у зв`язку із чим виникає загроза безповоротної втрати дарунка.

Позивачка важає, що договір дарування квартири від 21 вересня 2019 року, укладений між Позивачем та Відповідачем підлягає розірванню на вимогу дарувальника враховуючи наступне.

Так, Позивач проживає у квартирі, яка є предметом дарування, з 18 січня 1982 року на підставі Ордеру №3087 серії МР, виданого Виконавчим комітетом Малиновської районної ради народних депутатів міста Одеси.

У вищезазначеній квартирі Позивач проживала зі своїми батьками ОСОБА_8 та ОСОБА_9

22 січня 1999 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради було видане свідоцтво про право власності на житло, відповідно до змісту якого право власності на квартиру належить ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 та ОСОБА_10 (Відповідачу) в рівних частках.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько Позивача ОСОБА_9

18 травня 2006 року Позивачу Восьмою одеською державно нотаріальною конторою булр видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частки квартири, належної ОСОБА_9 .

З 18 травня 2006 року співвласниками квартири стали ОСОБА_8 , якій належала 1/4 частка квартири, Відповідач, якій належала 1/4 частки квартири та Позивач, якій належала 1/2 частка квартири.

21 вересня 2018 року Позивач подарувала частку квартири Відповідачу з метою її проживання у відповідній квартирі з Позивачем, матір`ю Позивача (бабусею Відповідача) та чоловіком Відповідача.

Таким чином Позивач намагалася продовжити проживання у квартирі членів її сім`ї.

Так, у квартирі з 1981 року по день смерті проживав батько Позивача (дідусь Відповідача), з 1981 року по сьогоднішній день проживає мати Позивача (бабуся Відповідача), сама Позивач та Відповідач.

Тобто така квартира має особливу немайнову цінність для Позивача у зв`язку із тим, що з 1981 року вона спільно зі своїми батьками проживала у квартирі, батько Позивача (дідусь Відповідача) проживав до останнього дня свого життя у такій квартирі, мати Позивача (бабуся Відповідача) по сьогоднішній день проживає у квартирі, Позивач більшу частину свого життя проживає у квартирі.

Саме з метою продовження проживання та користування квартирою членами її сім`ї, Позивач подарувала Відповідачу квартиру.

Мати Позивача (бабуся Відповідача) також планувала подарувати належну їй 1/2 частки квартири Відповідачу у зв`язку із чим, Відповідач могла стати одноосібним власником квартири, в якій проживали її дідусь, бабуся та мати.

Проте, Відповідач своїми діями створює загрозу безповоротної втрати дарунку (квартири), яка полягає в наступному.

Так, Відповідач укладає численні договори позики грошових коштів у фінансових установах, при цьому відповідні грошові зобов`язання належним чином Відповідачем не виконуються.

Неодноразово саме Позивачем здійснювалися виплати (надання Відповідачу) грошових коштів для повернення позики.

Таким чином, у зв`язку із неналежним виконанням взятих на себе Відповідачем грошових зобов`язань створюється загроза втрати дарунку шляхом звернення стягнення на квартиру на користь кредиторів.

Відповідачем також не, вживаються заходи щодо участі у витратах на управління та збереження квартири відповідно до своєї частки, у зв`язку із чим створюється загроза звернення виконавців житлово-комунальних послуг до суду з метою стягнення відповідних витрат.

Враховуючи вищезазначене позивачка вважає, що договір дарування квартири від 21 вересня 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Трофімець В.В. за №569, підлягає розірванню на вимогу дарувальника на підставі частини третьої статті 727 ЦК у зв`язку із створенням Відповідачем загрози безповоротної втрати дарунка, який має велику немайнову цінність для Позивача.

На підставі викладеного, позивачка просить розірвати договір дарування квартири від 21 вересня 2018 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Трофімець В.В. за №569, відповідно до змісту якого Позивач передала безоплатно, а обдаровувана прийняла у приватну часткову власність 1/2 частку трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Судом встановлені наступні обставини справи, а також відповідні правовідносини.

Так судом встановлено, що згідно договору дарування квартири від 21.09.2018р., ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) передала безоплатно, а ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_2 ) прийняла у приватну спільну часткову власність 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1649810651101, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Трофімець В.В. у реєстрі за № 569.

Частиною 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно ч. 2 ст. 727 ЦК України дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.

Позивачка стверджує, що квартира для позивачки має особливу немайнову цінність, у зв`язку з тим, що з 1981 року вона спільно зі своїми батьками проживає у квартирі, батько Позивача (дідусь Відповідача) проживав до останнього дня свого життя у такій квартирі, мати Позивача (бабуся Відповідача) по сьогоднішній день проживає у квартирі, Позивач більшу частину свого життя проживає у квартирі.

Саме з метою продовження проживання та користування квартирою членами її сім`ї, Позивач подарувала Відповідачу квартиру.

Відповідач своїми діями створює загрозу безповоротної втрати дарунку (квартири), оскільки Відповідач укладає численні договори позики грошових коштів у фінансових установах, при цьому відповідні грошові зобов`язання належним чином Відповідачем не виконуються.

Відповідачем також не вживаються заходи щодо участі у витратах на управління та збереження квартири відповідно до своєї частки, у зв`язку із чим створюється загроза звернення виконавців житлово-комунальних послуг до суду з метою стягнення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що будь-які обтяження на квартиру АДРЕСА_1 на час розгляду справи не зареєстровано.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2,5,10,12,200,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання договору дарування - задовольнити.

2. Розірвати договір дарування квартири від 21.09.2018р., згідно якої ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) передала безоплатно, а ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_2 ) прийняла у приватну спільну часткову власність 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1649810651101, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Трофімець В.В. у реєстрі за № 569.

Рішення суду може бути оска ржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня отримання копії повного тексту рішення.

Копію повного тексту рішення сторони мають можливість отримати у десятиденний строк з дати проголошення рішення.

Суддя:

Повний текст складено та підписано 26.11.2019