Рішення

від 26.11.2019 по справі 639/4226/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/4226/19

Провадження № 2/639/1552/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Труханович В.В.,

за участю секретаря - Лойко В.М.,

представника відповідача - Довгих О.Б.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу №639/4226/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Капро-Харків про стягнення заборгованості за договором оренди,

ВСТАНОВИВ :

24 червня 2019 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Капро-Харків про стягнення заборгованості за договором оренди, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті орендної плати за Договором оренди нерухомого майна № 65/07 від 01 березня 1998 року в сумі 168 470, 06 грн., з яких: сума заборгованості 142 844, 24 грн., пеня в розмірі 23 512, 51 грн., три відсотки річних в розмірі 2 113, 31 грн..

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 01 березня 1998 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридичний консалтінг , як орендодавцем, та Дочірнім підприємством КАПРО-ХАРКІВ , як орендарем, було укладено Договір оренди №65/07.

Відповідно до п. 1.1 Договору, орендодавець передає в оренду, а орендар приймає у строкове платне користування об`єкт нерухомості загальною площею 263,6 кв. метрів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з метою організації діяльності магазину електротоварів.

Протягом строку дії Договору вказані вище сторони укладали наступні Додаткові угоди до Договору:

- Додаткову угоду від 19.11.2013 року, якою виклали текст договору в новій редакції.

- Додаткову угоду від 03.03.2014 року про внесення змін до розміру орендної плати.

- Додаткову угоду від 29.04.2014 року про відмову від переважного права купівлі об`єкта оренди у випадку його продажу Орендодавцем.

- Додаткову угоду від 30.05.2014 року про внесення змін до розміру орендної плати.

15 липня 2014 року між сторонами Договору та ОСОБА_1 , була укладена Додаткова угода до Договору, відповідно до якої, у зв`язку зі зміною власника об`єкту оренди, орендодавця за Договором замінено на позивача. Згідно п. 4 даної Додаткової угоди від 15.07.2019 року, позивач є правонаступником минулого орендодавця відносно прав та обов`язків за Договором.

Згідно п. 4.1.2 Договору, орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.

На момент зміни орендаря за Договором на позивача, розмір та порядок оплати був передбачений розділом 3 Договору.

02 січня 2015 року між позивачем та відповідачем була підписана Додаткова угода до Договору, відповідно до якої сторони домовилися про те, що орендар зобов`язаний здійснювати нарахування і сплату податків, як податковий агент орендодавця, за ставкою 20%; утримувати військовий збір в розмірі 1,5%.

Також, протягом дії Договору, сторонами підписувалися Додаткові угоди від 28.11.2014 року, від 27.02.2015 року, від 30.06.2015 року, від 31.12.2015 року, від 30.04.2016 року, якими змінювалися розміри орендної плати. Відповідач належним чином виконував свій обов`язок щодо її сплати.

30 вересня 2016 року та 31 жовтня 2017 року між позивачем та відповідачем були підписані Додаткові угоди до Договору, відповідно до яких п. 3.2 Договору виключався, а п. 3.3 встановлювався новий порядок оплати, який базувався на коливанні курсу долару США.

До липня 2018 року включно відповідач належним чином виконував зобов`язання за Договором. Проте, починаючи з серпня 2017 року, відповідач припинив сплату орендної плати, чим порушив п. 4.1.2 Договору.

Враховуючи той факт, що відповідач не здійснював виплату орендних платежів, 04 січня 2018 року сторонами Договору вирішено припинити дію Договору з 04 січня 2018 року, про що була підписана Додаткова угода та акт звірки взаємних розрахунків.

Станом на дату припинення Договору, заборгованість за актом звірки взаємних розрахунків складає 142 844,24 грн.

Крім суми орендної плати за період з серпня 2017 року по січень 2018 року позивач має право на сплату відповідачем:

1) передбачену Договором пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у відповідний період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення в сумі 23 512.51 грн.

2) передбачені ч.2 ст. 625 ЦК України три проценти річних від простроченої суми в розмірі 2 113,31 грн.

Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою.

УхвалоюЖовтневого районного суду м. Харкова від 26 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Капро-Харків про стягнення заборгованості за договором оренди. Призначено підготовче судове засідання.

15 липня 2019 року від представника відповідача по справі надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просив суд позовну заяву задовольнити частково, та стягнути суму у розмірі 133 514, 69 грн., посилаючись на те, що Згідно довідки №А0000000003 від 12.01.2018 р, що надана позивачем заборгованість станом на 04.01.2018 складала 142 844,24 грн, з яких було утримано та перераховано до бюджету Податок на доходи фізичних осіб - 25 711,96 грн та військовий збір в сумі - 2 142,66 грн., оскільки ДП Капро-Харків є податковим агентом згідно з п. 171.2 ст. 171 ПК України та здійснює нарахування, звітування, утримання та оплату податків до бюджету згідно чинного законодавства .

Квитанції про сплату податків відповідач додає.

Таким чином до виплати після утримання податків позивачу належить 114 989,62 грн.

05 березня 2018 позивачу було перераховано 1 000,00 грн платіжним дорученням №77 .

13 липня 2018 позивачу було перераховано 1 000,00 грн платіжним дорученням №281.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 14 липня 2018 складає 114 989,62 - 1000,00 - 1000,00 = 112 989,62 грн..

Пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань складає 18 814,90 грн.

3% річних складає 1 710,17 грн.

22 липня 2019 рокувід позивача по справі надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначає, що відповідач надає платіжні доручення на сплату військового збору та податку з доходів фізичних осіб за оренду майна, проте суми платіжних доручень не відповідають заявленим самим відповідачем розміру.

Крім того, неможливо встановити, за яким об`єктом оренди майна сплачуються дані податки. Відповідач не надає жодного підтвердження того, що сплачені суми стосуються саме договору оренди № 65/07 від 01.03.1998 року.

А тому розрахунок штрафних санкцій, наданий відповідачем також не може бути врахований судом, оскільки сума заборгованості, зазначена в ньому не відповідає дійсності.

12 серпня 2019 року від представника відповідача по справі надійшли заперечення проти позову у яких він наполягає на тому, що його заборгованість перед позивачем за договором оренди складає 133 514, 69 грн. та зазначає, що податки були ним виплачені у повному обсязі.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 вересня 2019 року закрито підготовче провадження у цивільній справі №639/4226/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Капро-Харків про стягнення заборгованості за договором оренди. Призначено справу до судового розгляду в судове засідання.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений позов визнав частково у сумі 133 514, 69 грн., у зв`язку з частковим погашенням боргу.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту положень ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений ст. 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь - яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Так, в судовому засіданні було встановлено , що 01 березня 1998 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридичний консалтінг , як орендодавцем, та Дочірнім підприємством КАПРО-ХАРКІВ , як орендарем, було укладено Договір оренди №65/07.

Відповідно до п. 1.1 Договору, орендодавець передає в оренду, а орендар приймає у строкове платне користування об`єкт нерухомості загальною площею 263,6 кв. метрів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з метою організації діяльності магазину електротоварів.

Протягом строку дії Договору вказані вище сторони укладали наступні Додаткові угоди до Договору:

- Додаткову угоду від 19.11.2013 року, якою виклали текст договору в новій редакції. (а.с. 11-16)

- Додаткову угоду від 03.03.2014 року про внесення змін до розміру орендної плати. (а.с. 18)

- Додаткову угоду від 29.04.2014 року про відмову від переважного права купівлі об`єкта оренди у випадку його продажу орендодавцем. (а.с. 17)

- Додаткову угоду від 30.05.2014 року про внесення змін до розміру орендної плати. (а.с. 19)

15 липня 2014 року між сторонами Договору та ОСОБА_1 , була укладена Додаткова угода до Договору, відповідно до якої, у зв`язку зі зміною власника об`єкту оренди, орендодавця за Договором замінено на позивача. Згідно п. 4 даної Додаткової угоди від 15.07.2019 року, позивач є правонаступником минулого орендодавця відносно прав та обов`язків за Договором. (а.с. 20-21)

Згідно п. 4.1.2 Договору, орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.

На момент зміни орендаря за Договором на позивача, Розмір та порядок оплати був передбачений розділом 3 Договору.

02 січня 2015 року між позивачем та відповідачем була підписана Додаткова угода до Договору, відповідно до якої сторони домовилися про те, що орендар зобов`язаний здійснювати нарахування і сплату податків, як податковий агент орендодавця, за ставкою 20%; утримувати військовий збір в розмірі 1,5%. (а.с. 22)

Також, протягом дії Договору, сторонами підписувалися Додаткові угоди від 28.11.2014 року, від 27.02.2015 року, від 30.06.2015 року, від 31.12.2015 року, від 30.04.2016 року, якими змінювалися розміри орендної плати. (а.с. 23, 24, 25, 26, 27)

30 вересня 2016 року та 31 жовтня 2017 року між позивачем та відповідачем були підписані Додаткові угоди до Договору, відповідно до яких п. 3.2 Договору виключався, а п. 3.3 встановлювався новий порядок оплати, який базувався на коливанні курсу долару США. (а.с. 28, 29-30)

До липня 2018 року включно відповідач належним чином виконував зобов`язання за Договором. Проте, починаючи з серпня 2017 року, відповідач припинив сплату орендної плати, чим порушив п. 4.1.2 Договору.

У зв`язку з викладеним, 04 січня 2018 року сторонами Договору вирішено припинити дію Договору з 04 січня 2018 року, про що була підписана Додаткова угода, Акт приймання - передачі та акт звірки взаємних розрахунків. (а.с. 31, 32, 33)

Відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків, заборгованість відповідача склала 142 844, 24 грн.

Вказаний Акт звірки було підписано сторонами по справі, будь-яких зауважень щодо розміру заборгованості ними висловлено не було. (а.с. 33)

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. ( ч. 1 ст. 628 ЦК України)

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

У відповідності до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Так, судом було встановлено, що відповідач порушив умови договору оренди щодо сплати коштів за орендоване майно, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість.

Як було зазначено у рішенні вище, відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків, заборгованість відповідача станом на 04.01.2018 року склала 142 844, 24 грн. (а.с. 33)

Саме такий розмір заборгованість позивач і просить стягнути з відповідача по справі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти розміру заборгованості, який було зазначено позивачем та пояснив, що частина заборгованості була ним сплачена, а саме ним були сплачені податки та 2 000, 00 грн. в якості сплати за договором оренди.

Як вбачається з Довідки від 12.01.2018 року № А0000000003, ОСОБА_1 згідно додаткової угоди від 15.07.2014 року до договору оренди № 65/07 від 01.03.1998 року Дочірнім підприємством Капро-Харків було нараховано оплату за оренду приміщення. Заборгованість станом на 04.01.2018 року на користь ОСОБА_1 складає 142 844, 24 грн., в тому числі буде утримано ПДВО 18% - 25 711, 96 грн., ВЗ 1, 5 % - 2 142, 66 грн. До виплати ОСОБА_1 після утримання податків належить 114 989, 62 грн. (а.с. 38)

Відповідно до Додаткової угоди від 02 січня 2015 року до Договору оренди підписаної позивачем та відповідачем, сторони домовилися про те, що Орендар зобов`язаний здійснювати нарахування і сплату податків, як податковий агент Орендодавця, за ставкою 20%; утримувати військовий збір в розмірі 1,5%. (а.с. 22)

Відповідач зазначив, що сума податків, зазначена у вказаній довідці була ним сплачена у повному обсязі.

Так, дійсно, 16.02.2018 року та 16 травня 2018 року відповідачем було проведено сплату податку з доходів фізичних осіб за оренду майна на загальну суму 25 711, 97 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 44 від 16.02.2018 року, та платіжним дорученням № 848 від 16 травня 2018 року. (а.с. 47, 76)

16.02.2018 року, 19.02.2018 року та 16 травня 2018 року відповідачем було проведено сплату військового збору з оренди майна на загальну суму 2 142, 66 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 43 від 16.02.2018 року, платіжним дорученням № 820 від 19.02.2018 року та платіжним дорученням № 849 від 16.05.2018 року. (а.с. 48, 49, 77)

Вказані кошти були перераховані саме за договором оренди №65/07 від 01.03.1998 року, що підтверджується Звітами за формою 1ДФ, а отже посилання позивача на те, що неможливо встановити за яким саме договором були сплачені податки суд знаходить безпідставними. (а.с. 67-69, 70-72, 73-75)

Отже, судом було встановлено, що податки за договором оренди №65/07 від 01.03.1998 року відповідачем були сплачені у повному обсязі, а тому розмір заборгованості відповідача перед позивачем зменшується на суму податків та складає 114 989, 62 грн. (142 844, 24 грн. - 25 711,96 грн. - 2 142, 66 грн. = 114 989, 62 грн.)

Окрім того, судом було встановлено, що відповідачем на рахунок позивача 05 березня 2018 року та 13 липня 2018 року були перераховані грошові кошти на загальну суму 2 000, 00 грн. в якості оплати за оренду приміщення згідно додаткової угоди від 15.07.2014 року до договору № 65/07 від 01.03.1998 року, що підтверджується платіжними дорученнями.(а.с. 50, 51)

Враховуючи вищевикладене розмір заборгованості відповідача зменшився до 112 989, 62 грн. ( 114 989, 62 грн. - 2 000, 00 грн. = 112 989, 62 грн.). Сама ця сума заборгованості існує у відповідача на день винесення рішення судом та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню, передбачену договором у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 23 512, 51 грн. та три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 2 113, 31 грн. за період з серпня 2017 року по січень 2018 року.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Відповідно до п. 8.2. Договору оренди №65/07 від 01.03.1998 року, у випадку несвоєчасного перерахування орендної плати орендар самостійно розраховує та сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Враховуючи те, що умовами договору було передбачено, що орендар зобов`язаний здійснювати нарахування і сплату податків, як податковий агент Орендодавця, за ставкою 20%; утримувати військовий збір в розмірі 1,5%, то суд приходить до висновку, що пеня не підлягає нарахуванню на суму податку, яку орендар сплачував не на користь орендодавця, а на користь податкової інспекції.

Так, сума, на яку підлягає нарахуванню пеня, становить 114 989, 62 грн. ( 142 844, 24 грн. - ПДВО 18% - 25 711, 96 грн. - ВЗ 1, 5 % - 2 142, 66 грн. = 114 989, 62 грн.)

При цьому, суд при здійсненні розрахунку пені приймає до уваги платіж на суму 1 000, 00 грн., який було здійснено відповідачем 05 березня 2018 року, який входить до розрахункового періоду.

Позивач просив суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання з урахуванням періоду нарахування 6 місяців, тобто до 04.07.2018 року.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Сума заборгованості Початок розрахунку Кінець розрахунку

114 989, 62 грн. 01.04.2018 року 05.03.2018 року

113 989, 62 грн. 06.03.2018 року 04.07.2018 року

Розрахунок пені здійснюється за формулою:

Пеня = (сума боргу) х 2 х (ставка пені %) / 100 /365 х (кількість днів)

дата початкудата закінченнякількість днівсума боргуоблікова ставку НБУрозрахункова ставкапеня 04.01.2018 25.01.2018 22 114 989, 62 14, 5 29 2 009, 96 26.04.2018 01.03.2018 35 114 989, 62 16 32 3 528, 45 02.03.2018 05.03.2018 4 114 989, 62 17 34 428, 45 06.03.2018 04.07.2018 121 113 989, 62 17 34 12 848, 04 Всього 18 814, 90

Отже, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання відповідача за період з 04.01.2018 року по 04.07.2018 року становить 18 814, 90 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник,який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, суд також при здійсненні розрахунку трьох відсотків річних приймає до уваги платіж на суму 1 000, 00 грн., який було здійснено відповідачем 05 березня 2018 року та який входить до розрахункового періоду.

Три відсотки річних розраховуються за формулою:

3% річних = (сума боргу) х 3 /100 / 365 х (кількість днів).

Так, за період з 01.04.2018 року по 05.03.2018 року сума трьох відсотків річних становить 576, 52 грн. ( 114 989, 62 грн. х 3 / 100 /365 х 61 = 576, 52 грн.)

За період з 06.03.2018 року по 04.07.2018 року сума трьох відсотків річних становить 1 133, 65 грн. ( 113 989, 62 грн. х 3 / 100 / 36 х 121 = 1 133, 65 грн.

Загальна сума трьох відсотків річних становить 1 710, 17 грн. ( 576, 52 грн. + 1 133, 65 грн. = 1 710, 17 грн. )

Отже, враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Капро-Харків про стягнення заборгованості за договором оренди підлягає частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за договором оренди №65/07 від 01.03.1998 року у розмірі 112 989, 62 грн., пеня за своєчасне виконання зобов`язання у розмірі 18 814, 90 грн., три відсотки річних у розмірі 1 710, 17 грн., а всього 133 514, 69 грн.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ціна позову 168 470, 06 грн. = 100%, сума задоволених позовних вимог - 133 514, 69 грн. = 79, 25 %; сума судового збору, яка була сплачена позивачем 1 684, 82 грн. = 100, 00%, сума судового збору яка підлягає стягненню з відповідача 79, 25% = 1 335, 22 грн.).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 15, 76-82, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 11, 205, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 759, 760, 762 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Капро-Харків про стягнення заборгованості за договором оренди - задовольнити частково .

Стягнути з Дочірнього підприємства Капро-Харків на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди №65/07 від 01.03.1998 року у розмірі 112 989, 62 грн., пеня за своєчасне виконання зобов`язання у розмірі 18 814, 90 грн., три відсотки річних у розмірі 1 710, 17 грн., а всього 133 514, 69 грн. (сто тридцять три тисячі п`ятсот чотирнадцять гривень 69 копійок)

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити .

Стягнути з Дочірнього підприємства Капро-Харків на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 335, 22 грн. (одна тисяча триста тридцять п`ять гривень 22 копійки)

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Залічничним РУ ГУ МВС України в місті Києві 13 серпня 1998 року, який проживає за адресою: АДРЕСА_2

Відповідач - Дочірнє підприємство Капро-Харків , код ЄРДПОУ 25189961, місцезнаходження: м. Харків, вул. Конєва, б. 13.

Повний текст рішення складено 26.11.2019 року.

Суддя В. В. Труханович