Справа № 634/1428/19
Провадження № 2-о/634/36/19
Категорія 13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.11.2019 Сахновщинський районний суд Харківської області в складі:
головуючого(ої)-судді: НестеренкоО.С.
за участю секретаря судового засідання:Дороніної Н.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт.Сахновщина Харківської області цивільну справу за заявою Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі: Аполонівської сільської ради Сахновщинського Харківської області про визнання спадщини відумерлою,
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до суду з заявою в інтересах держави в особі: Аполонівської сільської ради Сахновщинського Харківської області про визнання спадщини відумерлою, та просить визнати спадщину, яка залишилася від померлого ОСОБА_1 , яка складається із земельної ділянки кад.№6324880500:01:000:0578, площею 10.6902 га, яка розташована на території Аполлонівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, відумерлою.
Прокурор зазначив, що Первомайською місцевою прокуратурою встановлено, що на території Аполлонівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області знаходиться майно, яке залишилось без власника та не передане до комунальної власності територіальної громади.
З`ясовано, що згідно актового запису про смерть від 28.03.2018 №03 та витягу ДРАЦС №000238000452 про смерть ОСОБА_1 , останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Місцем смерті ОСОБА_1 є с.Аполлонівка Сахновщинського району Харківської області.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно громадянин ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 10,6902 га кад.№ 6324880500:01:000:0578, яка розташована на території Аполлонівської сільської ради Сахновщинського району.
У день смерті ОСОБА_1 відкрилася спадщина, яка складається із вищевказаної земельної ділянки.
Згідно довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №57505589 від 11.09.2019 ОСОБА_1 заповіту не залишено.
Згідно довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №57505595 від 11.09.2019 спадкова справа стосовно спадщини ОСОБА_1 , не відкривалась та свідоцтва про право на спадщину не видавались.
Відповідно до листа Аполлонівської сільської ради від 23.08.2019 №120, на день смерті ОСОБА_1 проживав самотньо в с. Аполлонівка.
Крім того, відповідно до вказаного листа Аполлонівської сільської ради житловий будинок належний ОСОБА_1 , станом на 2019 рік, не зберігся.
За таких обставин, спадщину ОСОБА_1 не прийнято ні на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України (проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини), ні шляхом звернення із відповідною заявою до нотаріальної контори в порядку ст. 1269 ЦК України.
Прокурор в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву з проханням слухати справу за його відсутності, просив позов задовольнити.
Представник Аполлонівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву з проханням слухати справу за його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.
На підставі ч.1 ст.1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.1277 Цивільного кодексу України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини , а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини, спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за місцем його місцезнаходження.
Держава зацікавлена у ефективному та раціональному використанні землі, для чого створюються відповідні умови набуття права власності на земельні ділянки.
Пунктом 34 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч.1 ст.10 зазначеного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами як безпосередньо, так і через сільські ради, що передбачено ч.2 ст.2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .
Відповідно до ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом. Статтею ч.3 ст.56 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно із положеннями ст.23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру .
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств і організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Обґрунтовуючи наявність у даному випадку державного інтересу слід зазначити, що відповідно до ст.5 Бюджетного кодексу України (далі БК України) бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад, сіл, їх об`єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах).
Згідно із п.23 ст.2 БК України, доходи бюджету складають - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ).
Статтею 4 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендодавцями земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Згідно із положеннями ст.21 Закону України Про оренду землі за користування земельною ділянкою орендар вносить орендодавцеві орендну плату, розмір, форма і строки внесення якою встановлюється за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до п.4 ст.69 БК України до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховується при визначені обсягу міжбюджетних трансфертів належить плата за землю, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.
Так, територіальна громада в особі Аполлонівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області має право на прийняття вказаної земельної ділянки у комунальну власність територіальної громади. Однак, унаслідок невиконання сільською радою свого обов`язку щодо подання до суду заяви про визнання спадщини відумерлою, земельна ділянка кад.№ 6324880500:01:000:0578 яка розташована на території Аполлонівської сільської ради Сахновщинського району, не перейшла у власність територіальної громади, як наслідок, місцевий бюджет недоотримує кошти за її використання, що є порушенням інтересів держави.
Вказані обставини свідчать про нездійснення Аполлонівською сільською радою Сахновщинського району Харківської області захисту порушених інтересів держави та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру підстав для їх представництва в суді, у зв`язку з чим прокурор і звертається до суду з даною заявою.
При цьому, слід зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (рішення у справі Korolev v. Russia (no 2), заява № 5447/03, пункт 33; рішення у справі Menchinskaya v. Russia , заява № 42454/02, пункт 35).
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд у постанові від 20.05.2019 у справі 826/15338/18.
Положеннями ч. 2 ст. 133 ЦПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 15-1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою.
Відповідно до ч.1 ст. 57 ЦПК України органи та інші особи, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.
Зважаючи на вищевикладене, процесуальне право щодо звільнення органів місцевого самоврядування під час розгляду справ за подання заяви про визнання спадщини відумерлою розповсюджується і на випадки подання заяв відповідної категорії прокурорами в інтересах органів місцевого самоврядування, так як прокурор відповідно до ст. 57 ЦПК України при поданні заяви про визнання спадщини відумерлою має процесуальні права й обов`язки особи, в інтересах якої він діє, за винятком права укладати мирову угоду.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,4,9,12,76,81,258,259,263-265, 315, 337, 338 ЦПК України, ст.23 Закону України Про прокуратуру , ст.ст. 1277 ЦК України
В И Р І Ш И В:
Заяву Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі: Аполонівської сільської ради Сахновщинського Харківської області про визнання спадщини відумерлою- задовольнити.
Визнати спадщину померлого ОСОБА_1 , яка складається із земельної ділянки кад. №6324880500:01:000:0578 площею 10.6902 га, яка розташована на території Аполлонівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, відумерлою.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Копія вірна.Суддя
Суд | Сахновщинський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2019 |
Оприлюднено | 27.11.2019 |
Номер документу | 85886937 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Сахновщинський районний суд Харківської області
Нестеренко О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні