Ухвала

від 25.11.2019 по справі 120/3843/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

25 листопада 2019 р. Справа № 120/3843/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна інтернешнл трейд" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна інтернешнл трейд" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля "MAN", моделі "TGS 18.400", реєстраційний номер: НОМЕР_1 та причепу марки "STAS» , моделі "Sз", реєстраційний номер: НОМЕР_2 , які належать ТОВ "Фортуна інтернешнл трейд". Після проведеного габаритно-вагового контролю складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 035616, в якому зафіксовано нормативно допустиме осьове навантаження на одну (другу від передньої осі) вісь (нормативно допустиме навантаження на другу вісь: 11 т., фактичне: 13,05 т.). Водночас, в цьому ж акті зазначено, що нормативно допустима маса автомобіля становить 44,0 т., а фактична маса автомобіля 43,15 т. Тобто, автомобіль фактично був недовантажений до нормативно допустимої ваги. Крім того, позивач вказує, що при проведенні зважування посадовими особами відповідача на вимогу водія не було надано свідоцтво про проведення метрологічної повірки на ваги, а саме зважування транспортного засобу відбулось за відсутності затвердженої Методики визначення фактичної маси та навантаження на осі транспортного засобу. 31.10.2019 посадовими особами органу Управління складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 044844 та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 965, яким нараховано до сплати 604,26 євро.

На переконання позивача, дії відповідача під час здійснення габаритно-вагового контролю та, як наслідок, розрахунок № 965 від 31.10.2019 є незаконними, протиправними та такими, що прийнятий з порушенням процедури проведення габаритно-вагового контролю, у зв`язку з чим останній звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з пунктами 1, 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Визначаючи предметну юрисдикцію справ необхідно брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як вбачається з позовної заяви, 31.10.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля "MAN", моделі "TGS 18.400", реєстраційний номер: НОМЕР_1 та причепу марки "STAS» , моделі "Sз", реєстраційний номер: НОМЕР_2 , які належать ТОВ "Фортуна інтернешнл трейд".

За результатами проведення габаритно-ваговий контроль транспортного засобу з причепом, посадовими особами органу Управління складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 044844 та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 965, яким нараховано до сплати 604,26 євро.

Позивач вважає протиправними дії відповідача вчиненні під час здійснення габаритно-вагового контролю в частині визначення навантаження на вісь транспортного засобу, адже відсутня методика визначення параметрів фактичної маси та навантаження на осі транспортного засобу, що перевозить сипучий вантаж, яки змінює навантаження на вісь в русі. Таким чином, на думку позивача прийнятий за результатами відповідного зважування розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 0017457 від 28.02.2019 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Із аналізу наведених норм та з урахуванням викладених вище обставин, суд зазначає, що відповідач по справі в даному випадку не є органом державної влади або його посадовою чи службовою особою, не наділений жодними делегованими повноваженнями будь-якого органу державної влади. Натомість відповідач є уповноваженим Укравтодором дорожніми підприємствами по здійсненню габаритно-вагового контролю транспортних засобів. При цьому їх повноваження обмежуються виключно організацією пунктів габаритно-вагового контролю, безпосереднім здійсненням відповідних вимірів та складанням актів, довідок, розрахунків за результатами таких вимірів.

При цьому габаритно-ваговий контроль параметрів транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться у пунктах габаритно-вагового контролю спільно працівниками державної автомобільної інспекції та дорожніх підприємств.

Слід зазначити, що розрахунок плати за проїзд сам по собі не спричиняє виникнення будь-яких прав та обов`язків осіб чи суб`єктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, а тому суд вважає, що він не може бути предметом спору в суді оскільки цей документ не має обов`язкового характеру, а викладені в ньому обставини можуть бути враховані керівником відповідного органу при застосуванні відповідних заходів.

За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

На підставі аналізу, наведених норм КАС України, суд вважає, що розрахунок носить інформаційний характер, не є правовим актом індивідуальної дії та відповідно не тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків у позивача, а тому справа про визнання його протиправним та скасування не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з аналогічною правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №803/3/18, оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача, тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на викладене такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Також, в контексті наведеного судом враховано, що окрім вимог про скасування розрахунку плати за проїзд, позивач також просить суд визнати протиправними дії працівників Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області під час здійснення габаритно-вагового контролю при визначенні навантаження на вісь транспортного засобу. Однак, аналіз заявленої позовної вимоги дає змогу констатувати, що остання фактично стосується назгоди позивача з результатами проведеного зважування. Разом з тим, як вже зазначалось вище, самі по собі результати проведеного зважування не тягнуть за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків у позивача. В свою чергу, оцінка діям відповідача під час проведення зважування на відповідність вимогам чинного законодавства, судом буде надана у випадку оскарження до суду рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого за наслідком опрацювання результатів проведеного зважування.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (ч. 6 ст. 170 КАС України).

Водночас, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а тому суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи із наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в даній справі, оскільки її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та зазначає, що такий спір не підлягає розгляду в судовому порядку, незалежно від виду судочинства, а тому при відмові у відкритті провадження у справі, підстави для зазначення компетентного суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 170, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна інтернешнл трейд" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.

Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Жданкіна ОСОБА_1