Рішення

від 19.11.2019 по справі 240/9473/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року м.Житомир справа № 240/9473/19

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

представника позивача Івашківського А.О.,

представника відповідача - Кузьміної К.В.,

представника відповідача - Малюченка С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" з позовом у якому, з урахуванням клопотання про зміну позовних вимог, просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України : від 16.07.2018 № 843045/39775563, від 16.07.2018 №843044/39775563, від 16.07.2018 №843046/39775563, від 16.07.2018 №843048/39775563, від 16.07.2018 №843049/39775563, від 16.07.2018 №843052/39775563, від 16.07.2018 №843047/39775563, від 16.07.2018 №843050/39775563, від 16.07.2018 №843053/39775563, від 16.07.2018 №843057/39775563, від 16.07.2018 № 843056/39775563, від 16.07.2018 №843054/39775563, від 16.07.2018 №843055/39775563, від 16.07.2018 №843059/39775563, від 16.07.2018 №843051/39775563, від 16.07.2018 №843058/39775563, від 16.07.2018 №843060/39775563, від 16.07.2018 №843061/39775563;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні складені Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" (код за ЄДРПОУ 39775563): №1 від 02.07.2018, №2 від 02.07.2018, №3 від 02.07.2018, №4 від 03.07.2018, №5 від 03.07.2018, №6 від 03.07.2018, №7 від 03.07.2018, №8 від 03.07.2018, №9 від 05.07.2018, №10 від 05.07.2018, №11 від 05.07.2018, №12 від 05.07.2018, №13 від 05.07.2018, №14 від 06.07.2018, №15 від 06.07.2018, №16 від 06.07.2018, №17 від 06.07.2018, №18 від 06.07.2018 і вважати їх прийнятими та зареєстрованими датою направлення;

- визнати протиправними та скасувати рішення ДФС України від 26.02.2019 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 01.10.2016 року Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" з моменту його прийняття;

- зобов`язати ДФС України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ", шляхом внесення запису про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 26.02.2019 року до Реєстру платників податку на додану вартість;

- зобов`язати ДФС України відновити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення реєстраційної суми з податку на додану вартість у сумі 14 103 571,61 грн., станом на дату анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ";

- стягнути з ДФС України судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач не мав правових підстав для прийняття вказаних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки платником податків надано контролюючому органу усі належні первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Таким чином, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання та викликом (повідомленням) учасників справи. Підготовче судове засідання у справі призначено на 29.08.2019 об 11:30.

28 серпня 2019 року на офіційну електронну адресу суду надійшло клопотання від Державної фіскальної служби України про залучення ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі у справі № 240/9473/19 в якості співвідповідача. (том ІІ а.с.32-35).

28 серпня 2019 року на офіційну електронну адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов від Державної фіскальної служби України відповідно до змісту якого контролюючий орган просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що позивачем подано до Державної фіскальної служби України для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ПН №1 від 01.07.2018, №2 від 02.07.2018, №3 від 02.07.2018, №4 від 03.07.2018, №5 від 03.07.2018, №6 від 03.07.2018. №7 від , 03.07.2018, №8 від 03.07.2018, №0 від 05.07.2018, №10 від 05.07.2018, №11 від 05.07.2018. №12 від 05.07.2018, №13 від 05.07.2018, №14 від 06.07.2018, №15 від 06.07.2018, №16 від 06.07.2018. №17 від 06.07.2018, №18 від 06.07.2018, які були доставлені до ДФС України, документ прийнято, але реєстрацію зупинено, оскільки вказані податкові накладні відповідали вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків (наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником). З метою підтвердження правомірності реєстрації податкових накладних, платником податку надано засобами електронного зв`язку в електронному вигляді повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Проаналізувавши всі подані позивачем пояснення та копії документів, Комісія ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, та розглянувши їх, прийняла рішення: № 843045/39775563 від 16.07.2018 про відмову реєстрації ПН №1 від 02.07.2018 року; № 843044/39775563 від 16.07.2018 про відмову реєстрації ПН №2 від 02.07.2018 року; № 843046/39775563 від 16.07.2018 про відмову реєстрації ПН №3 від 02.07.2018 року; № 843048/39775563 від 16.07.2018 про відмову реєстрації ПН №4 від 03.07.2018 року; № 843049/39775563 від 16.07.2018 про відмову реєстрації ПН №5 від 03.07.2018 року; № 843052/39775563 від 16.07.2018 про відмову реєстрації ПН №6 від 03.07.2018 року; № 843047/39775563 від 16.07.2018 про відмову реєстрації ПН №7 від 03.07.2018 року; № 843050/39775563 від 16,07.2018 про відмову реєстрації ПН №8 від 03.07.2018 року; № 843053/39775563 від 16.07.2018 про відмову реєстрації ПН №9 від 05.07.2018 року; № 843057/39775563 від 16.07.2018 про відмову реєстрації ПН №10 від 05.07.2018 року; № 843056/39775563 від 16.07.2018 про відмову реєстрації ПН №11 від 05.07.2018 року; № 843054/39775563 від 16.07.2018 про відмову реєстрації ПН №12 від 05.07.2018 року; № 843055/39775563 від 16.07.2018 про відмову реєстрації ПН№13 від 05.07.2018 року; № 843059/39775563 від 16.07.2018 про відмову реєстрації ПН №14 від 06.07.2018 року; № 843051/39775563 від 16.07.2018 про відмову реєстрації ПН №15 від 06.07.2018 року; № 843058/39775563 від 16.07.2018 про відмову реєстрації ПН №16 від 06.07.2018 року; № 843060/39775563 від 16.07.2018 про відмову реєстрації ПН №17 від 06.07.2018 року; № 843061/39775563 від 16.07.2018 про відмову реєстрації ПН №18 від 06.07.2018 року. Зі змісту оскаржуваних рішень встановлено, шо контролюючим органом відмовлено у реєстрації податкових накладних на тій підставі, що платником податку не надані копії первинних документів, а саме: щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Ці документи є визначеним, чіткими та такими, які не потребують додаткової конкретизації, тобто посилання Позивача на їх загальне твердження є хибним. Саме ненадання повного пакету документів стало підставою відмови в реєстрації оскаржуваних податкових накладних. (том ІІ. а.с 36-39).

В підготовчому судовому засідання, призначеному на 29 серпня 2019 року об 11:30, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про задоволення клопотання про залучення співвідповідача та оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 16 вересня 2019 року о 14:00.

12 вересня 2019 року на офіційну електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відповідно до змісту якого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що 11.07.2018 до Єдиного реєстру податкових накладних для реєстрації надійшли податкові накладні, які складені позивачем на адресу ТОВ Асперо Компані . Складення податкових накладних передувало надходження на розрахунковий рахунок ТОВ ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ грошових коштів від ТОВ Асперо Компані за ПММ. відповідно до вимог ст. 187 Податковою кодексу України. Реєстрація податкових накладних була зупинена у зв`язку з тим, що відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України податкові накладні відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника . Ознайомившись з наданими поясненнями та копіями документів встановлено, що позивачем не надано акти виконаних робіт та розрахункові документи, які підтверджують факт отримання послуг зберігання, обсяг паливно-мастильних матеріалів, які зберігаються, підтверджуючі документи про оплату послуг по зберіганню та документів на перевезення ПММ. Також комісією під час прийняття рішення про відмову в реєстрації використано відомості про ознаки фіктивності позивача. Також, зазначає, що проведеним аналізом податкової звітності позивача відповідно до ІС Податковий блок встановлено, що на протязі лютого 2018 по січень 2019 останній податкові звітні декларації по податку на додану вартість до контролюючого органу не подавав. 26.02.2019 комісією з проведення інвентаризації та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, що створена в Головному управлінні ДФС у Херсонській області відповідно до розпорядження від 26.01.2017 № 16-Р розглянуто питання анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість відповідно до вимог пп. г п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.За результатами розгляду питання анулювання реєстрації платника ПДВ складено рішення від 26.02.2019 № 40/21-22-08-01-23 Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ( том ІІ. а.с.65-81).

16 вересня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшла відповідь на відзив від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" позивач з доводами відповідача, наведеними у відзиві на позов, не погоджується та вважає їх безпідставними та необґрунтованими. (том ІІ. а.с.82-90).

В підготовчому судовому засіданні, призначеному на 16.09.2019 о 14:00, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви у підготовчому судовому засіданні до 26 вересня 2019 року о 14:30 для надання додаткових доказів.

17 вересня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі аналогічного змісту (том ІІ. а.с.111-124).

24 вересня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (том ІІ. а.с.225-230).

В підготовчому судовому засіданні, призначеному на 26 вересня 2019 року о 14:30, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 18 жовтня 2019 року об 11:00.

В судовому засіданні, призначеному на 18 жовтня 2019 року об 11:00, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви до 25 жовтня 2019 року об 11:00 для надання додаткових доказів.

25 жовтня 2019 року в судовому засіданні судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви для надання додаткових доказів.

01 листопада 2019 року на офіційну електрону адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від представника Товариства "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ", яке було задоволено, а розгляд справи відкладено на 08.11.2019 року об 11:00.

В судовому засіданні, призначеному на 08 листопада об 11:00, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви до 19 листопада 2019 року о 14:30 та надано час представнику відповідача з"ясувати питання щодо подачі звітності відповідачем.

В судове засідання, призначене на 19 листопада 2019 року о 14:30, з`явились представник позивача та представники відповідачів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідачів в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Щодо визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та зобов`язання зареєструвати податкові накладні, суд зазначає наступне.

ТОВ "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" зареєстровано платником ПДВ з 01 жовтня 2016 року, вид діяльності - роздрібна торгівля пальним.

Як встановлено із матеріалів справи, 12 червня 2018 року між ТОВ "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ", в особі директора Осадчого С.В. та ТОВ АСПЕРО КОМПАНІ , в особі директора Дацюка О.О., укладено договір поставки нафтопродуктів №35/14 (том ІІ. а.с.147-148).

Згідно п.1.1. договору постачальник зобов`язується передати в обумовлені строки товар, а покупець прийняти та сплатити за товар.

Відповідно до п.2.1. вказаного договору загальна сума договору з ПДВ складає 84 519 166, 16 (вісімдесят чотири мільйони п`ятсот дев`ятнадцять тисяч сто шістдесят шість гривень 16 копійок) у тому числі ПДВ 14 086 527, 69 грн.

Згідно п.1.4 цього договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання видаткової накладної або акту прийом-передачі товару.

На виконання умов договору ТОВ "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" отримано оплату за нафтопродукти від ТОВ АСПЕРО КОМПАНІ , згідно наданої оплати виписано податкові накладні (т.3 а.с. 29-32, т.1 а.с.168-181) .

На виконання вимог ст.201 Податкового кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ", через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронної звітності" засобами телекомунікаційного зв`язку складено і направлено Державній фіскальній службі України на реєстрацію наступні податкові накладні: №1 від 02.07.2018, №2 від 02.07.2018, №3 від 02.07.2018, №4 від 03.07.2018, №5 від 03.07.2018, №6 від 03.07.2018, №7 від 03.07.2018, №8 від 03.07.2018, №9 від 05.07.2018, №10 від 05.07.2018, №11 від 05.07.2018, №12 від 05.07.2018, №13 від 05.07.2018, №14 від 06.07.2018, №15 від 06.07.2018, №16 від 06.07.2018, №17 від 06.07.2018, №18 від 06.07.2018.

Однак, реєстрацію вказаних податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки податкові накладні відповідали вимогам п.п. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (том І. а.с.144-161).

З метою підтвердження правомірності реєстрації податкових накладних, позивачем засобами електронного зв`язку в електронному вигляді надіслано на адресу відповідача повідомлення №1 від 13.07.2018, №2 від 13.07.2018, №3 від 13.07.2018, №4 від 13.07.2018, №5 від 13.07.2018, №6 від 13.07.2018, №7 від 13.07.2018, №8 від 13.07.2018, №9 від 13.07.2018, №10 від 13.07.2018, №11 від 13.07.2018, №12 від 13.07.2018, №13 від 13.07.2018, №14 від 13.07.2018, №15 від 13.07.2018,№16 від 13.07.2018, №17 від 13.07.2018, №18 від 13.07.2018, в яких зазначено, що отримано оплату за нафтопродукти від ТОВ АСПЕРО КОМПАНІ по договору поставки №35/14 від 12.06.2018 року, згідно даної оплати виписано податкові накладні. Оплата здійснена, що підтверджується банківськими виписками та не спростована відповідачами. Відвантаження товару по даних операціях не було. Нафтопродукти отримані від постачальників протягом 2017 року та зберігаються згідно договору зберігання №5948 від 04.01.2017 року, що укладено з ПАТ Дніпронафтопродукт . Зокрема, позивачем було надано: договори поставки, договори зберігання, виписки банку та акти приймання-передачі, платіжні доручення (том І а.с.32-51, том ІІ а.с.150-152, 154-156, 158-160, 162-164, 166-168, 170-172, 174-176, 178-180, 182-184, 186-188, 190-192, 194-196, 198-200, 202-204, 206-208, 210-212, 214-216, 218-220).

Рішеннями комісії Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.07.2018 №843045/39775563, від 16.07.2018 №843044/39775563, від 16.07.2018 №843046/39775563, від 16.07.2018 №843048/39775563, від 16.07.2018 №843049/39775563, від 16.07.2018 №843052/39775563, від 16.07.2018 №843047/39775563, від 16.07.2018 №843050/39775563, від 16.07.2018 №843053/39775563, від 16.07.2018 №843057/39775563, від 16.07.2018 № 843056/39775563, від 16.07.2018 №843054/39775563, від 16.07.2018 №843055/39775563, від 16.07.2018 №843059/39775563, від 16.07.2018 №843051/39775563, від 16.07.2018 №843058/39775563, від 16.07.2018 №843060/39775563, від 16.07.2018 №843061/39775563 відмовлено у реєстрації податкових накладних: №1 від 02.07.2018, №2 від 02.07.2018, №3 від 02.07.2018, №4 від 03.07.2018, №5 від 03.07.2018, №6 від 03.07.2018, №7 від 03.07.2018, №8 від 03.07.2018, №9 від 05.07.2018, №10 від 05.07.2018, №11 від 05.07.2018, №12 від 05.07.2018, №13 від 05.07.2018, №14 від 06.07.2018, №15 від 06.07.2018, №16 від 06.07.2018, №17 від 06.07.2018, №18 від 06.07.2018. Підставою відмови зазначено ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт,послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (том І а.с.82-87).

ТОВ "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" подані скарги на вищезазначені рішення комісії ДФС, проте, в їх задоволенні було відмовлено у зв`язку з відсутністю копій документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Вважаючи такі рішення про відмову у реєстрації податкових накладних протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у реакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Згідно із пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. N 341, надалі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку № 1246 визначено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У відповідності до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. N 117 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанцій встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку (далі - Критерії № 959).

Втім, суд наголошує, що квитанції від 11.07.2018 не містять конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних, що свідчить на користь висновку про не дотримання контролюючим органом норм пункту 13 Порядку № 117.

У згаданих квитанціях відповідачем зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959.

Відзиви відповідачів також не містять будь-яких пояснень, який саме критерій ризиковості платника податку застосовано у даному випадку. Відповідно, контролюючий орган не пояснив обставини, на підставі яких відповідач дійшов висновку про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначених накладних.

Слід звернути увагу, що підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв № 959 містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Таким чином, відповідач був зобов`язаний у квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв № 959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Також відповідачем не було надано до суду ані переліку платників податків щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

Щодо посилань відповідача на кримінальне провадження №320182300000000095, то відповідно до частини 6 статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Матеріали справи інформації стосовно винесення вироку щодо посадових осіб ТОВ "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" не містять.

У свою чергу, факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Матеріали досудового розслідування не можуть бути враховані як доказ фіктивності ТОВ "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ".

При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм видно, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2)податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Таким чином, положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена, як зазначено в квитанціях, через те, що "ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкових накладних, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком № 117.

В той же час, згідно із пунктами 14, 15 Порядку № 117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Разом з тим, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем у спосіб, визначений Порядком №117, було направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій.

Суд звертає увагу, що при зупиненні реєстрації податкових накладних від №1 від 02.07.2018, №2 від 02.07.2018, №3 від 02.07.2018, №4 від 03.07.2018, №5 від 03.07.2018, №6 від 03.07.2018, №7 від 03.07.2018, №8 від 03.07.2018, №9 від 05.07.2018, №10 від 05.07.2018, №11 від 05.07.2018, №12 від 05.07.2018, №13 від 05.07.2018, №14 від 06.07.2018, №15 від 06.07.2018, №16 від 06.07.2018, №17 від 06.07.2018, №18 від 06.07.2018, позивачу пропонувалося надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без їх конкретизації. А відтак, позивачем надано такі документи та пояснення в довільній формі.

Поряд з цим необхідно врахувати, що форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, рішення комісії Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про відмову реєстрації податкових накладених в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.07.2018 № 843045/39775563, від 16.07.2018 №843044/39775563, від 16.07.2018 №843046/39775563, від 16.07.2018 №843048/39775563, від 16.07.2018 №843049/39775563, від 16.07.2018 №843052/39775563, від 16.07.2018 №843047/39775563, від 16.07.2018 №843050/39775563, від 16.07.2018 №843053/39775563, від 16.07.2018 №843057/39775563, від 16.07.2018 № 843056/39775563, від 16.07.2018 №843054/39775563, від 16.07.2018 №843055/39775563, від 16.07.2018 №843059/39775563, від 16.07.2018 №843051/39775563, від 16.07.2018 №843058/39775563, від 16.07.2018 №843060/39775563, від 16.07.2018 №843061/39775563 містять лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані. (том І. а.с.52-87).

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що позивачем до повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних №1 від 02.07.2018, №2 від 02.07.2018, №3 від 02.07.2018, №4 від 03.07.2018, №5 від 03.07.2018, №6 від 03.07.2018, №7 від 03.07.2018, №8 від 03.07.2018, №9 від 05.07.2018, №10 від 05.07.2018, №11 від 05.07.2018, №12 від 05.07.2018, №13 від 05.07.2018, №14 від 06.07.2018, №15 від 06.07.2018, №16 від 06.07.2018, №17 від 06.07.2018, №18 від 06.07.2018 надано пояснення та документи щодо реальності господарських операцій за результатами яких позивачем складено вказані податкові накладні.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

Суд звертає увагу, що для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори та рахунки на оплату, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Відповідно, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Якщо ж мова йде про відвантаження товару, - то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть видаткові накладні.

Судом встановлено, що позивачем було подано на розгляд комісії контролюючого органу - Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, всі необхідні документи щодо господарської операції з ТОВ АСПЕРО-КОМПАНІ , на підставі якої позивачем сформовано податкові накладні реєстрацію яких зупинено.

Так, реальність господарської операції підтверджується копіями договорів, виписками з банку, актами прийому-передачі, платіжними дорученнями, тобто документами, якими супроводжується оформлення господарських операцій, в рамках яких виписано податкові накладні, які оформлені позивачем до реєстрації в ЄРПН.

За наведених обставин, суд дійшов переконання, що господарські операції, за результатами яких позивачем складено податкові накладні №1 від 02.07.2018, №2 від 02.07.2018, №3 від 02.07.2018, №4 від 03.07.2018, №5 від 03.07.2018, №6 від 03.07.2018, №7 від 03.07.2018, №8 від 03.07.2018, №9 від 05.07.2018, №10 від 05.07.2018, №11 від 05.07.2018, №12 від 05.07.2018, №13 від 05.07.2018, №14 від 06.07.2018, №15 від 06.07.2018, №16 від 06.07.2018, №17 від 06.07.2018, №18 від 06.07.2018, мають реальний характер.

Таким чином, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та указаними контрагентами, та на те, що такі документи (договори, видаткові накладні, рахунки - фактури) були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Крім того, суд враховує, що оскаржувані рішення ГУ ДФС у Житомирській області у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України - є індивідуальним актом.

Так, загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення контролюючого органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (заява № 28924/04) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення від 16.07.2018 № 843045/39775563, від 16.07.2018 №843044/39775563, від 16.07.2018 №843046/39775563, від 16.07.2018 №843048/39775563, від 16.07.2018 №843049/39775563, від 16.07.2018 №843052/39775563, від 16.07.2018 №843047/39775563, від 16.07.2018 №843050/39775563, від 16.07.2018 №843053/39775563, від 16.07.2018 №843057/39775563, від 16.07.2018 № 843056/39775563, від 16.07.2018 №843054/39775563, від 16.07.2018 №843055/39775563, від 16.07.2018 №843059/39775563, від 16.07.2018 №843051/39775563, від 16.07.2018 №843058/39775563, від 16.07.2018 №843060/39775563, від 16.07.2018 №843061/39775563 , якими відмовлено в реєстрації податкових накладних №1 від 02.07.2018, №2 від 02.07.2018, №3 від 02.07.2018, №4 від 03.07.2018, №5 від 03.07.2018, №6 від 03.07.2018, №7 від 03.07.2018, №8 від 03.07.2018, №9 від 05.07.2018, №10 від 05.07.2018, №11 від 05.07.2018, №12 від 05.07.2018, №13 від 05.07.2018, №14 від 06.07.2018, №15 від 06.07.2018, №16 від 06.07.2018, №17 від 06.07.2018, №18 від 06.07.2018, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання ДФС зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №1 від 02.07.2018, №2 від 02.07.2018, №3 від 02.07.2018, №4 від 03.07.2018, №5 від 03.07.2018, №6 від 03.07.2018, №7 від 03.07.2018, №8 від 03.07.2018, №9 від 05.07.2018, №10 від 05.07.2018, №11 від 05.07.2018, №12 від 05.07.2018, №13 від 05.07.2018, №14 від 06.07.2018, №15 від 06.07.2018, №16 від 06.07.2018, №17 від 06.07.2018, №18 від 06.07.2018 датою їх фактичного подання, то це є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Пунктом 20 Порядку № 1246 встановлено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Крім того, суд зазначає, що рішенням Окружного Адміністративного Суд міста Києва від 26 квітня 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Табак" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України, що полягають у запровадженні для використання регіональними підрозділами ДФС України критеріїв оцінки ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН листом від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 "Критерії ризиковості платника податків". Зобов`язано Державну фіскальну службу України відкликати лист від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 "Критерії ризиковості платника податків", як такий що не підлягає виконанню.

Задовольняючи позов, Окружний адміністративний суд м.Києва дійшов висновку, що Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України, а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у ГУ ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДФС зареєструвати в ЄРНП податкові накладні ТОВ "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" №1 від 02.07.2018, №2 від 02.07.2018, №3 від 02.07.2018, №4 від 03.07.2018, №5 від 03.07.2018, №6 від 03.07.2018, №7 від 03.07.2018, №8 від 03.07.2018, №9 від 05.07.2018, №10 від 05.07.2018, №11 від 05.07.2018, №12 від 05.07.2018, №13 від 05.07.2018, №14 від 06.07.2018, №15 від 06.07.2018, №16 від 06.07.2018, №17 від 06.07.2018, №18 від 06.07.2018 датами їх фактичного надходження.

Що стосується вимоги визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 26.02.2019 про анулювання реєстрації платника ПДВ від 01.10.2016 з моменту його прийняття та зобов`язання ДФС України поновити реєстрацію платника ПДВ шляхом внесення запису про скасування рішення реєстрації платника ПДВ від 26.02.2019 до Реєстру платників ПДВ, суд зазначає наступне.

Підстави та порядок анулювання реєстрації платника податків визначено ст. 184 Податкового кодексу України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1130 від 14.11.2014 року (далі - Положення № 1130).

Відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України, анулювання реєстрації на підставі, визначених у підпунктах б - и пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Підпунктом г) пункту 5.1 Положення № 1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Відповідно до абз. 3 п. 5.2 Положення № 1130, при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Згідно пп. 3 п. 5.5 Положення № 1130, рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

Пунктом 5.6 Положення № 1130 передбачено, що за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Таким чином, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України можливе лише за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. В свою чергу такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Судом встановлено, що прийняттю рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ передувало не подавання до контролюючого органу декларацій з ПДВ позивачем на протязі 12 послідовних місяців.

Проведеним аналізом податкової звітності позивача відповідно до ІС Податковий блок встановлено, що на протязі лютого 2018 по січень 2019 податкові звітні декларації по податку на додану вартість до контролюючого органу не подавались. Відсутність податкових декларацій та оподаткованих операцій за вказаний період часу підтверджено реєстром податкових декларацій від 26.02.2019 № 40/21 -22-12-01. (томІІ. а.с.131).

26.02.2019 комісією з проведення інвентаризації та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, що створена в Головному управлінні ДФС у Херсонській області відповідно до Розпорядження від 26.01.2017 № 16-Р розглянуто питання анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість відповідно до вимог пп. г п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ.

За результатами розгляду питання анулювання реєстрації платника ПДВ складено рішення від 26.02.2019 № 40/21-22-08-01-23 Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість . (том ІІ. а.с.129).

Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість направлено позивачу 01.03.201 на адресу реєстрації м. Житомир вул. Ольжича, 9, яке повернулося до Головного управління ДФС у Херсонській області у зв`язку з закінченням терміну зберігання (том ІІ. а.с.132).

В судовому засіданні представник позивача повідомив, що ТОВ "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" було подано в електронній формі заяви від 16.11.2018, 20.11.2018, 14.08.2019 та 23.08.2019 про приєднання до договору про визнання електронних документів до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області. (том ІІ. а.с.99-102). Причиною подання заяв була заміна директора та адреси підприємства. Проте, вказані заяви контролюючим органом не приймались, що підтверджується відповідними квитанціями. (том ІІ. а.с.95-98).

Також, в судовому засідання представник позивача посилався на те, що податкові декларації направлялись поштовим відправленням. (том ІІІ. а.с.84-96). На підтвердження направлення податкових декларацій надав до суду копії таких декларацій і описи вкладення щодо направлення декларацій поштовим зв"язком. (том ІІІ а.с.84-103).

Суд зазначає, що з ТОВ "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" договір про визнання електронних документів від 30 листопада 2017 року діяв протягом всього 2018 року. При цьому, позивач не подавав з лютого по грудень 2018 року жодної декларації в електроному вигляді.

Щодо додатково поданих документів про направлення податкових декларацій поштовим зв"язком, то суд зазначає, що згідно опису вкладення у цінний лист податкові декларації направлялись на ім`я Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області за адресою: вул. Фонтанна, 5, буд. 5, Комсомольський р-н., м. Херсон, Херсонська обл., 73000, що не являється адресою Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області. Фактична та юридична адреса Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, є: вул. 1. Куліка, 143 А . Дніпровський р-н., м. Херсон, Херсонська обл., 73008.

До того ж у всіх копіях опису в графі Найменування підрозділу спеціального зв`язку зазначено ВПЗ Житомир-3 однак, позивач в період з 01.01.2017 по 14.02.2019 був зареєстрований та обліковувався в м. Херсоні за адресою: вул. Фонтанна, буд. 5, а після зміни місця реєстрації 14.02.2019 за адресою: м Житомир, вул. Ольжича, 9.

Пункт 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 передбачено, до поштове відправлення з оголошеною цінністю - реєстровані лист, бандероль, посилка, прямий контейнер, які приймаються дія пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником. Цим же порядком зазначено, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Пунктом 61 Правил передбачено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися па обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

На примірнику опису, шо видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

До того ж необхідно звернути увагу , що належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 КАСУ належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоїн чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статті 74 КАСУ суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 75 КАСУ зазначає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже з урахуванням викладеного, суд вважає, шо надані позивачем докази не є належними та достовірними, які підтверджують надіслання податкових декларацій до Головного управління ДФС у Херсонській області.

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" в частині визнання протиправними та скасування рішення ДФС України від 26.02.2019 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 01.10.2016 року та зобов`язання ДФС України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ", зобов`язання ДФС України відновити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення реєстраційної суми з податку на додану вартість у сумі 14 103 571,61 грн., не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 згаданого Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 34 578,00 грн. відповідно до квитанції № 132А121FC9 від 31.07.2019 та у розмірі 5 763,00 грн. відповідно до квитанції №ПН 384 від 04 вересня 2019 року.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ в сумі 34 578,00 грн з Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та Державної фіскальної служби України шляхом пропорційного стягнення по 17 289 грн. з кожного із відповідачів.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" (вул.Ольжича,9, м.Житомир, 10003 код ЄДРПОУ 39292197) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04655 ), Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (проспект Ушакова,75, м.Херсон, 73026, код ЄДР 39394259) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі: від 16.07.2018 №843045/39775563, від 16.07.2018 №843044/39775563, від 16.07.2018 №843046/39775563, від 16.07.2018 №843048/39775563, від 16.07.2018 №843049/39775563, від 16.07.2018 №843052/39775563, від 16.07.2018 №843047/39775563, від 16.07.2018 №843050/39775563, від 16.07.2018 №843053/39775563, від 16.07.2018 №843057/39775563, від 16.07.2018 № 843056/39775563, від 16.07.2018 №843054/39775563, від 16.07.2018 №843055/39775563, від 16.07.2018 №843059/39775563, від 16.07.2018 №843051/39775563, від 16.07.2018 №843058/39775563, від 16.07.2018 №843060/39775563, від 16.07.2018 №843061/39775563.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні складені Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" (код за ЄДРПОУ 39775563): №1 від 02.07.2018, №2 від 02.07.2018, №3 від 02.07.2018, №4 від 03.07.2018, №5 від 03.07.2018, №6 від 03.07.2018, №7 від 03.07.2018, №8 від 03.07.2018, №9 від 05.07.2018, №10 від 05.07.2018, №11 від 05.07.2018, №12 від 05.07.2018, №13 від 05.07.2018, №14 від 06.07.2018, №15 від 06.07.2018, №16 від 06.07.2018, №17 від 06.07.2018, №18 від 06.07.2018 і вважати їх прийнятими та зареєстрованими датою направлення.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" 17 289 грн (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят дев`ять гривень) судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ" 17 289 грн (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят дев`ять гривень) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

Повне судове рішення складене 26 листопада 2019 року