Рішення

від 12.11.2019 по справі 280/3655/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 листопада 2019 року Справа № 280/3655/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представника позивача: Кравченко С.І.

представника відповідача: Прохорова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінтелект Н»

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агроінтелект Н (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд (з урахуванням заяви про зміну підстав позову вх.№41939 від 10.10.2019): скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.05.2019 №0013021402, від 02.05.2019 №0013031402, від 02.05.2019 №0013041402, від 02.05.2019 №00130011410, від 17.04.2019 №0012961306.

Ухвалою судді від 05.08.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 04.09.2019.

04.09.2019 зупинено провадження у справі для надання часу сторонам для примирення до 10.10.2019.

10.10.2019 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог за якою відмовився від вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0012961306 від 17.04.2019, яким ТОВ Агроінтелект Н застосовано штраф в розмірі 1020,00 грн. Судом продовжено процесуальний строк для примирення сторін до 12.11.2019.

12.11.2019 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи у цей же день.

У судовому засіданні 12.11.2019 судом прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог та на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Акорд".

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Акта перевірки про порушення податкового законодавства ТОВ Агроінтелект Н господарських взаємовідносин з ТОВ "Акцент-Лайн" 40160266, ТОВ "Торговий Дім Аеро" 40089718, ТОВ "Топкрафт" 40592431, ТОВ "Хелоніда" 39012579, ТОВ "Філіпенко Груп" 40803132, ТОВ "Метал Груп Україна" 41090902, ТОВ "Сонкей" 39282681, ТОВ "Супрім-Груп" 40436731, ТОВ "Продмагторг" 40256995, ТОВ "Оптметторг" 40052080 ТОВ "Білден Хісторі" 40457259, ТОВ "Діарос" 40623684, ТОВ "Регайс" 40615343, ТОВ "Детаск" 40052887, ТОВ "Стандарт Юа" 40597644, ТОВ "Максимус Груші" 41261786, ТОВ "Філмор" 40774992, ТОВ "Шолдерснаб" 40142493, ТОВ "Маелья" 41172780, ТОВ "Мората" 39834047, ТОВ Транс-Опт" 40257145, ТОВ "Тайгер Альянс" 40313602, ТОВ "Толосплюс" 40482505, ТОВ "Бест Інтернешенел Компані" 40385986, ТОВ "ОХОРОННА ФІРМА "ВОВКОДАВ" 40152208, ТОВ Промсіт 41246050, не відповідають первинним документам та фактично ґрунтуються на припущеннях. Зокрема ГУ ДФС з посиланням лише на аналіз ЄРПН та без будь якого документального підтвердження зазначає, що асортимент придбаної номенклатури контрагентів - постачальників не відповідає реалізованій. Тому, за висновками ГУ ДФС відсутнє придбання товарів, послуг, які постачались далі по ланцюгу постачання та відсутнє придбання товарів (послуг), необхідних для ведення господарської діяльності: газу, електроенергії, не встановлено придбання послуг по оренді землі, складських приміщень, навантажувально-розвантажувальних робіт, та інше. Крім того, в Акті перевірки відображено невірну інформацію про не оприбуткування (несвоєчасне, неповне) готівкових коштів в касі підприємства у сумі 1416,80 грн. виданих з каси підприємства. Також на ст.92 Акту перевірки в розділі 3.1.2.1. Податкові зобов`язання з податку на додану вартість зазначено, що перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 26.10.2015 року по 31.12.2017р. не встановлено їх заниження або завищення, тобто відсутні порушення п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України. При цьому податковими повідомленнями-рішеннями від 02 травня 2019 року №0013031402 та №0013041402 донараховано позивачу податкових зобов`язань з податку на додану вартість з підстав порушення, яке не здійснювалось ТОВ Агроінтелект Н .

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов (вх. №35322 від 27.08.2019), відповідно до яких вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті з додержанням вимог діючого законодавства. Зокрема зазначив, що асортимент придбаної номенклатури контрагентів - постачальників не відповідає реалізованій. Тому, за висновками ГУ ДФС відсутнє придбання товарів, послуг, які постачались далі по ланцюгу постачання та відсутнє придбання товарів (послуг), необхідних для ведення господарської діяльності: газу, електроенергії, не встановлено придбання послуг по оренді землі, складських приміщень, навантажувально-розвантажувальних робіт, та інше. Вказує що під час перевірки встановлено здійснення ТОВ Агроінтелект Н нереальних господарських операцій з товаром у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг у попередніх ланках постачання та/або реального задекларованого виробництва.

Дослідивши матеріали справи, обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агроінтелект Н (код ЄДРПОУ 40083517) зареєстровано в якості юридичної особи 26.10.2015. Основні види господарської діяльності позивача є: Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (код КВЕД 45.20), Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (основний) (код КВЕД 46.61), Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20), Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (код КВЕД 33.12)

У період з 28.01.2019 по 15.02.2019, фахівцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі направлень від 25.01.2019 №557, №558, №559, №560, №561 наказу від 04.01.2019 №50, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Агроінтелект Н за період діяльності з 26.10.2015 по 31.12.2017 за результатами якої складено Акт перевірки №8187/04-36-14-02/40083517 від 22.02.2019 (т.1 а.с. 34-92).

У висновках Акту №8187/04-36-14-02/40083517 від 22.02.2019 зазначено, що за результатами перевірки встановлено наступні порушення:

- пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 416 503 грн., у тому числі за 2016рік - 1 916 586,0 грн., за 2017 рік - 499 917,0 грн.

- п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 664 942 грн., за період з лютого 2016 року по червень 2017 року та завищення залишку від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду 20 061,0 грн.

- п.2.2., п.2.6 гл. 2 Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні .

- п.51.1 ст.51 , п.176.2.б ст.176 Податкового кодексу України - податкові розрахунки за формою 1 ДФ за 2 квартал 2017 р. надано до податкової служби не у повному обсязі.

16.04.2019 ТОВ Агроінтелект Н подано до ГУ ДФС у Дніпропетровській області заперечення на акт перевірки з вимогою скасувати висновки акта перевірки та об`єктивно дослідити вказані в запереченнях обставини.

Листом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 24.04.2019 (а.с. 96-97)висновки акту перевірки №8187/04-36-14-02/40083517 від 22.02.2019 залишено без змін.

02 травня 2019 року відповідачем на підставі висновків акту перевірки №8187/04-36-14-02/40083517 від 22.02.2019 винесено податкові повідомлення-рішення :

- №0013031402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 3 860 023,50 грн., в тому числі основний платіж 2 273 349,00 грн. штраф 1 286 674,50 грн.;

- №0013041402, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення за платежем податок на додану вартість в розмірі 20061,00 грн.;

- №00130011410, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 7084,00 грн. за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій;

- №0013021402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в розмірі 3 624 754,50 грн., в тому числі основний платіж 2 416 503,00 грн. штраф 1 208 251,50 грн.

Не погоджуючись із винесеними рішеннями позивачем подано до ДФС України скаргу на податкові повідомлення-рішення від 02.05.2019.

Рішенням ДФС України №32073/6/99-99-11-01-07-25 від 19.07.2019 (т.1 а.с. 98-101), скаргу залишено без задоволення, спірні податкові повідомлення - рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом про їх скасування.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що підставою для висновків контролюючого органу про порушення податкового законодавства у вигляді заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість є виявлені порушення при перевірці відображення в податковому обліку господарських відносин ТОВ Агроінтелект Н з ТОВ "Сонкей" 39282681, ТОВ "Топкрафт" 40592431, ТОВ "ОХОРОННА ФІРМА "ВОВКОДАВ" 40152208, ТОВ "Акцент-Лайн" 40160266, ТОВ "Продмагторг" 40256995, ТОВ "Супрім-Груп" 40436731, ТОВ "Торговий Дім Аеро" 40089718, ТОВ "Білден Хісторі" 40457259, ТОВ "Детаск" 40052887, ТОВ "Діарос" 40623684, ТОВ "Метал Груп Україна" 41090902, ТОВ "Оптметторг" 40052080, ТОВ "Регайс" 40615343, ТОВ "Стандарт Юа" 40597644, ТОВ "Філіпенко Груп" 40803132, ТОВ "Філмор" 40774992, ТОВ "Хелоніда" 39012579, ТОВ "Шолдерснаб" 40142493, ТОВ "Маелья" 41172780, ТОВ "Мората" 39834047, ТОВ "Максимус Груші" 41261786, ТОВ Транс-Опт" 40257145, ТОВ "Тайгер Альянс" 40313602, ТОВ "Толосплюс" 40482505, ТОВ "Бест Інтернешенел Компані" 40385986, ТОВ Промсіт 41246050 .

Висновки акту перевірки грунтуються на твердженнях контролюючого органу про:

-відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів, відсутність складських та офісних приміщень, основних фондів, що свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині продажу товару;

недостатню кількість трудових ресурсів та віддаленість місцезнаходження контрагентів- постачальників. Одночасно ці контрагенти поставляли інші товари (роботи, послуги) в територіально-віддалених один від одного регіонах України;

- згідно з аналізом баз даних ДФС встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) зазначеними постачальниками, тобто товар реалізований ТОВ "Агроінтелект Н" підприємствами не придбавався;

- відсутність придбання товарів (послуг), необхідних для ведення господарської діяльності: газу, електроенергії, не встановлено придбання послуг по оренді землі, складських приміщень, навантажувально-розвантажувальних робіт, та інше.

Окремо відповідачем зазначено, що по підприємствам контрагентам ТОВ СОНКЕЙ , ТОВ ТОПКРАФТ , ТОВ ОФ ВОВКОДАВ , ТОВ ПРОМСІТ згідно даних підсистеми Реєстр облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва Податковий блок внесено дані про ознаки ризиковості, а саме :

- по ТОВ "СОНКЕЙ" внесено відомості щодо фіктивного підприємництва (за ознакою: зареєстровано (перереєстровано) у органах держреєстрації ф.о. з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово господарську діяльність або реалізовувати повноваження);

- по ТОВ "ТОПКРАФТ" внесено відомості щодо фіктивного підприємництва (за ознакою: зареєстровано (перереєстровано) у органах держреєстрації ф.о. з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово господарську діяльність або реалізовувати повноваження);

- по ТОВ ОФ "Вовкодав" внесено відомості щодо фіктивного підприємництва (за ознакою: зареєстровано (перереєстровано) та впроваджено фінансово - господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників);

- по ТОВ "ПРОМСІТ" внесено відомості щодо фіктивного підприємництва (за ознакою: зареєстровано (перереєстровано) у органах держреєстрації ф.о. з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово господарську діяльність або реалізовувати повноваження).

У зв`язку з наведеним, контролюючим органом зроблений висновок, що наданні позивачем до перевірки первинні документи складені всупереч вимогам чинного законодавства та такими, що не можуть підтвердити реальність вчинення господарських операцій позивача з контрагентами.

Надаючи оцінку фінансово-господарським операціям між позивачем та ТОВ "Сонкей", ТОВ "Топкрафт", ТОВ "ОХОРОННА ФІРМА "ВОВКОДАВ", ТОВ "Акцент-Лайн", ТОВ "Продмагторг", ТОВ "Супрім-Груп", ТОВ "Торговий Дім Аеро", ТОВ "Білден Хісторі", ТОВ "Детаск", ТОВ "Діарос", ТОВ "Метал Груп Україна", ТОВ "Оптметторг", ТОВ "Регайс", ТОВ "Стандарт Юа", ТОВ "Філіпенко Груп", ТОВ "Філмор", ТОВ "Хелоніда", ТОВ "Шолдерснаб", ТОВ "Маелья", ТОВ "Мората", ТОВ "Максимус Груші", ТОВ Транс-Опт", ТОВ "Тайгер Альянс", ТОВ "Толосплюс", ТОВ "Бест Інтернешенел Компані", ТОВ Промсіт , суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

В підтвердження доводів про реальність господарських операцій з ТОВ "Сонкей", ТОВ "Топкрафт", ТОВ "ОХОРОННА ФІРМА "ВОВКОДАВ", ТОВ "Акцент-Лайн", ТОВ "Продмагторг", ТОВ "Супрім-Груп", ТОВ "Торговий Дім Аеро", ТОВ "Білден Хісторі", ТОВ "Детаск", ТОВ "Діарос", ТОВ "Метал Груп Україна", ТОВ "Оптметторг", ТОВ "Регайс", ТОВ "Стандарт Юа", ТОВ "Філіпенко Груп", ТОВ "Філмор", ТОВ "Хелоніда", ТОВ "Шолдерснаб", ТОВ "Маелья", ТОВ "Мората", ТОВ "Максимус Груші", ТОВ Транс-Опт", ТОВ "Тайгер Альянс", ТОВ "Толосплюс", ТОВ "Бест Інтернешенел Компані", ТОВ Промсіт , позивачем подано до суду первинні документи, в тому числі, договори, податкові накладні; рахунки-фактури; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; оборотно-сальдова відомість; платіжні доручення, банківські виписки, які досліджені під час судового розгляду.

Відповідно до наданих документів, придбання ТМЦ ТОВ Агроінтелект Н здійснювалось за укладеними письмовими договорами, передача ТМЦ здійснювалась за виписаними контрагентами видатковими накладними, перевезення ТМЦ підтверджується належним чином оформленими ТТН.

В свою чергу, ТОВ Агроінтелект Н повністю проведено оплату придбаних у контрагентів ТМЦ, шляхом перерахування коштів на їх розрахункові рахунки. Матеріали перевірки підтверджують факт повної оплати ТОВ Агроінтелект Н придбаних ТМЦ.

Не заперечується відповідачем і подальше використання придбаних ТМЦ у господарській діяльності ТОВ Агроінтелект Н з отриманням доходу.

Зміст Акта перевірки свідчить, що надані до суду документи надавались до перевірки, досліджувались перевіркою з відображенням їх змісту в Акті перевірки і перевіркою не виявлено недоліків, щодо змісту наданих документів.

Так, в акті перевірки не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають вимогам Закону. Відповідач не надає жодних належних доказів, які б свідчили, що контрагентами ТОВ Агроінтелект Н не здійснювалось придбання та поставка на адресу підприємства реалізованих товарів. Також відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов`язань третіх осіб.

Всі вище зазначені контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій з ним були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість. У акті перевірки не спростовано факту наявності контрагентів позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Складений за результатами перевірки акт перевірки та наданий до справи відзив також не містить документальних підтверджень порушень при відображенні в обліку взаємовідносин з контрагентами за період, що підлягав перевірці. Вказане свідчить про те, що всі висновки у акті стосовно порушень позивача при роботі з контрагентами зроблені виключно з припущень перевіряючих, які не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням ПК України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015.

В акті перевірки суб`єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладеного договору з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих послуг та товарів, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб`єкта владних повноважень про фіктивність правочинів та їх вчинення без мети реального настання правових наслідків.

За таких обставин, повністю підтверджується факт руху активів ТОВ Агроінтелект Н по спірним операціям та рух його капіталів. Відповідно підтверджується реальність змін майнового стану ТОВ Агроінтелект Н при здійсненні спірних господарських операцій, як обов`язкова ознака господарської операції.

Суд вважає, що наявність вказаних документів, які надавались ТОВ Агроінтелект Н до перевірки та які надані суду, спростовують твердження контролюючого органу про порушення підприємством вимог податкового законодавства, викладені в акті перевірки.

З приводу посилань відповідача на наявність "пересорту" товарів у ланцюгах постачання контрагентів позивача то суд зазначає, що відповідні відомості не є достатнім та належним доказом для твердження про безтоварність спірних господарських операцій з придбання товарів у ТОВ "Агроінвест-Н", адже у ході проведення перевірки контролюючим органом взято до уваги лише господарські операції за звітний (податковий) період, а інші періоди не перевірялись.

Факт неподання контрагентом податкової звітності чи відсутності певної інформації в податковій звітності товариства, зокрема щодо наявності найманих працівників, основних засобів, тощо сам по собі не може свідчити про відсутність факту здійснення ним господарської діяльності, а лише може бути підставою для висновку щодо допущення останнім порушення вимог законодавства при складанні податкової звітності.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №817/1422/13-а який в силу приписів ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів повинен враховуватись судом при застосуванні таких норм права.

Також судом не приймаються як належні докази посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Суд зазначає, що відповідачем висновок про відсутність поставок здійснено без проведення звірок взаємовідносин з його контрагентами.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 27.03.2018 по справі №816/809/17, від 26.06.2018 по справі №826/3006/14 та 06.02.2018 у справі №821/589/17 , які в силу приписів ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховуються судом при застосуванні таких норм права.

Суд критично ставиться до посилання відповідача на наявність кримінальних справ в яких досліджуються дії контрагентів ТОВ Агроінтелект Н , оскільки відповідач не надає жодного належного доказу існування таких кримінальних справ, існування наданих копій пояснень та доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним. тощо.

Суд зазначає, що навіть сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Оскільки під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України не ставить у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (послуги) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків - покупець товарів (послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Тобто, у разі підтвердження факту отримання товарів/послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальниками, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, Актом перевірки під час здійснення контрольного заходу таких обставин не встановлено.

Згідно зі ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладену у постановах від 19.03.2019 у справі №826/9534/17 та від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, Верховний Суд відзначив те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Факт отримання позивачем товарів чи послуг, оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача.

Оплата, використання та отримання доходу від реалізації придбаних товарів не заперечується відповідачем.

Таким чином, твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами у період, що перевірявся, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість суд додатково зазначає наступне:

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку та відповідно витрат платника податків.

Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Тобто право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів/послуг, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, сум ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару /послуги.

Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

Позивачем було включено податкові накладні до складу податкового кредиту за період, що підлягав перевірці, відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України. Будь-яких заперечень щодо складання, оформлення та реєстрації податкових накладних у податкового органу не виникло.

Відповідно суд вважає, що Акт перевірки в описаній вище частині порушень не відповідає вимогам законодавства, оскільки викладені в ньому факти не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що прямо суперечить Податковому кодексу України.

Також суд зазначає, що за змістом податкового повідомлення-рішення від 02 травня 2019 року №0013031402 та податкового повідомлення -рішення від 02 травня 2019 року №0013041402 про донарахування податкових зобов`язань за податку на додану вартість та зменшення від`ємного значення з ПДВ здійснено з посиланням на порушення ТОВ Агроінтелект-Н положень п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України.

Пунктом 58.1. ст.58 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленої у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Також п. 1. Розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року N 727 (далі Порядок №727) встановлено, що Акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта (довідки) документальної перевірки додаються інформативні додатки.

Пунктом 5 Розділу ІІІ Порядку №727 встановлено, що Висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:

1) зазначається опис виявлених перевіркою порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень;

2) інформація щодо виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, відображається у національній валюті України у розрізі податків та зборів, єдиного внеску з розбивкою за роками та податковими (звітними) періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Виявлені порушення подання звітів про контрольовані операції та/або повноти відображення в них таких операцій відображаються в розрізі звітів та/або звітних періодів;

Наведені норми свідчать, що норма закону як підстава здійсненого нарахування податкових зобов`язань зазначається у висновку акта перевірки та податковому повідомленні-рішенні.

В податкових повідомленнях-рішеннях від 02 травня 2019 року №0013031402 та №0013041402 в розділі посилання на пункт та статтю законодавчого акта, порушення якого встановлено та в Розділі 4 Висновок акта перевірки зазначається, що перевіркою встановлено порушення ТОВ Агроінтелект Н пункту 198.5 ст.198 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню до державного бюджет на загальну суму 2 664 942 грн., за період з лютого 2016р по червень 2017 р. та завищення залишку від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду 20 061,0 грн.

Пунктом 198.5. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Тобто, наслідком порушення платником податків п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України, може бути виключно заниження податкових зобов`язань.

Досліджений судом акт перевірки в розділі 3.1.2.1. Податкові зобов`язання з податку на додану вартість містить дані про те, що перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість ТОВ Агрінтелект Н за період з 26.10.2015 року по 31.12.2017 не встановлено їх заниження або завищення. Інші розділи акту перевірки також не містять обставин які б свідчили про порушення ТОВ Агроінтелект Н п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 02 травня 2019 року №0013031402 та №0013041402 прийняті з порушенням п 58.1. ст.58 Податкового кодексу України, що є самостійною та достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень. А саме, в податкових повідомлення-рішеннях від 02 травня 2019 року №0013031402 та №0013041402 вказана неіснуюча підстава нарахування податкового зобов`язання та норма Податкового кодексу України відповідно до якої був зроблений розрахунок податкових зобов`язань, яка ТОВ Агрінтелект Н порушена не була.

Щодо застосування штрафних санкцій в розмірі 7084,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 02 травня 2019 року №0013011410 за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів, суд зазначає наступне.

За змістом Акта перевірки, застосування штрафної санкції здійснено з посиланням на порушення п.2.2. п.2.6. гл.2 Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р.№637 (далі Положення №637).

Так в п.3.3.5 Акта перевірки вказується на не оприбуткування (несвоєчасне, неповне) готівкових коштів в касі підприємства у сумі 1416,80 грн., а саме згідно відомості на видачу готівки від 17.11.2016р. в сумі 1416,80 грн., видано готівкові кошти, які не оприбутковані до касової книги (каси) підприємства.

Пунктом 1.2. Положення №637 визначено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом п.2.6. Положення №637 встановлено, що вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Тобто, оприбуткуванню підлягає готівка, яка надходить до каси підприємства, а не готівка яка видається з каси. Відповідно порушенням може визначатись виключно не оприбуткування надходження коштів до каси підприємства, а не їх видача.

Акт перевірки не містить обставин та даних про не оприбуткування готівки яка саме надійшла до каси підприємства. Також, Акт перевірки не містить жодних даних та пояснень існування такої відомості, яка заперечується Позивачем. Підстав виплати, осіб які отримали та інші обов`язкові відомості передбачені для касового документа.

Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок про порушення позивачем податкового законодавства при нарахуванні податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, зроблений відповідачем в акті перевірки, є необґрунтованим та недоведеним, у зв`язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 02 травня 2019 року №0013021402, №0013031402, №0013041402 та №0013011410 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати прийняті 02 травня 2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення №0013021402, №0013031402, №0013041402 та №00130011410.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39394856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінтелект Н» (місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 66, код ЄДРПОУ 40083517) судові витрати у розмірі 19210 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.11.2019.

Суддя Н.В. Стрельнікова