Рішення

від 25.11.2019 по справі 280/4007/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 листопада 2019 року (16 год. 20 хв.)Справа № 280/4007/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу Агрофірма Україна до державного реєстратора прав на нерухоме майно Приазовської районної державної адміністрації Тодорової Олени Валеріївни про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Сільськогосподарський виробничий кооператив Агрофірма Україна , звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Приазовської районної державної адміністрації Тодорової Олени Валеріївни (далі - відповідач, державний реєстратор Тодорова О.В.), в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення від 23.04.2019 №46601078.

Ухвалою суду від 27.08.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 23.09.2019.

23.09.2019 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 21.10.2019.

В підготовчому засіданні 21.10.2019 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд адміністративної справи по суті на 12.11.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що із набранням законної сили постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2019 по справі №908/2404/17, якою визнано поновленим договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н, укладений Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом Агрофірма Україна , який зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 №040627700025, на тих же самих умовах (з урахуванням внесених змін додатковою угодою від 02.10.2008, зареєстрованої у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.12.2008 р. за №040927700079), на строк 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців, позивач звернувся до відділу державної реєстрації та надання адміністративних послуг Приазовської РДА з заявою про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, а також надав пакет необхідних для проведення реєстраційних дій документів. Проте, незважаючи на подання всіх необхідних документів, 23.04.2019 державним реєстратором Тодоровою О.В. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Позивач вважає, що рішення державного реєстратора про відмову у реєстрації права оренди прийнято з підстав не передбачених Законом України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у зв`язку з чим просить його скасувати, а позовну заяву задовольнити.

Представник позивача просив розглядати адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав. У заяві від 15.10.2019 відповідач просив закрити справу, у зв`язку з тим, що обов`язки перед позивачем виконано, а саме: 02.07.2019 проведена державна реєстрація.

Протокольною ухвалою суду від 21.10.2019 у задоволенні клопотання відповідача відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 КАС України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до довідки Запорізького окружного адміністративного суду від 25.11.2019 №02-35/19/93, суддя Калашник Ю.В. була відсутня на роботі з 15.11.2019 по 22.11.2019 у зв`язку із перебуванням на лікарняному.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що СВК Агрофірма Україна звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н, укладений між Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом Агрофірма Україна , який зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 №040627700025, на тих же самих умовах (з урахуванням внесених змін додатковою угодою від 02.10.2008, зареєстрованої у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.12.2008 за №040927700079), на строк 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців в редакції додаткової угоди зазначеній в позові.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.04.2018 по справі №908/2404/17 в задоволені позову повністю відмовлено.

В свою чергу, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2019 по справі №908/2404/17 рішення Господарського суду Запорізької області від 02.04.2018 у справі №908/2404/17 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, а саме вирішено:

Визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 р. б/н, укладений Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом Агрофірма Україна , який зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 №040627700025, на тих же самих умовах (з урахуванням внесених змін додатковою угодою від 02.10.2008, зареєстрованої у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.12.2008 за №040927700079), на строк 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців в наступній редакції додаткової угоди:

ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення терміну дії до Договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 р. б/н зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 р. № 040627700025 )

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області ( 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код 39820689 ) в особі виконуючого обов`язки начальника Тітової Тетяни Валеріївни, яка діє на підставі положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, іменований надалі Орендодавець , з одного боку, та

Сільськогосподарський виробничий кооператив Агрофірма Україна (72414, Запорізька область, Приазовський район, с. Воскресенка, вул. Леніна,40, ідентифікаційний код 03749922) в особі голови Бутенка О.М., який діє на підставі Статуту, іменований надалі Орендар , з іншої сторони, на підставі ст. 33 Закону України Про оренду землі уклали цю додаткову угоду про наступне:

1. Поновити термін дії договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 р. б/н, укладений Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрофірма "Україна", який зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 р. № 040627700025, з урахуванням додаткової угоди від 02.10.2008 р. до цього Договору, зареєстрованої у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.12.2008 року за № 040927700079 ), на 4 (чотири) роки 11 ( одинадцять ) місяців.

2. Інші умови Договору зберігають чинність.

3. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004 р. б/н, укладеного Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрофірма "Україна", зареєстрованого у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 р. № 040627700025, з урахуванням додаткової угоди від 02.10.2008 р. до цього Договору, зареєстрованої у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.12.2008 р. за № 040927700079 .

16.04.2019 позивач звернувся до відділу державної реєстрації та надання адміністративних послуг Приазовської РДА з заявою про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, а саме додаткової угоди, відповідно до постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2019 по справі №908/2404/17.

23.04.2019 державним реєстратором Тодоровою О.В. прийнято рішення №46601078 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яким відмовлено у державній реєстрації іншого речового права, право оренди земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки 2324582200:04:003:0026, за суб`єктом: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, податковий номер/серія, номер паспорта/УНЗР 39820689 (а.с.42).

Позивач, не погодившись із рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, звернувся з даним позовом до суду.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття спірного рішення стало посилання відповідача на пункт 4 частини 3 статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень із зазначенням про те, що в ході перевірки відомостей в Єдиному державному реєстрі судових рішень виявлено ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду господарських справ Мачульського Г.М. від 05.04.2019, зі змісту якої встановлено, що було подано касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2019.

Суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.6 Закону України Про оренду землі , право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

В свою чергу, Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав (далі - Закон №1952).

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону №1952, державній реєстрації прав підлягають: речові права, похідні від права власності: право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

Згідно п.2 ч.3 ст.10 Закону №1952, державний реєстратор: перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.10 Закону №1952, державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Суд зазначає, що вичерпний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав, передбачено статтею 24 Закону №1952.

Так, відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1952, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Частиною 2 статті 24 Закону №1952 визначено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Проте, із спірного рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень неможливо встановити, яка обставина з визначених частиною 1 статті 24 Закону №1952 слугувала підставою для його прийняття, що свідчить про необґрунтованість прийнятого рішення.

В свою чергу, відповідно до ч.5 ст.24 Закону №1952, відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

Так, судом встановлено, що єдиною підставою для відмови у проведенні державної реєстрації прав слугувало те, що державним реєстратором в ході перевірки відомостей в Єдиному державному реєстрі судових рішень виявлено ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду господарських справ Мачульського Г.М. від 05.04.2019, зі змісту якої встановлено, що було подано касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2019.

Разом з тим, з зазначених доводів не можливо встановити, яким чином наявність касаційної скарги на судове рішення перешкоджала державній реєстрації прав.

Суд зазначає, що дійсно основною підставою для проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки у спірних правовідносинах слугувала постанова Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2019 по справі №908/2404/17.

Разом з тим, під час прийняття спірного рішення про відмову у державній реєстрації прав державним реєстратором не було враховано положення статті 241 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно до якої рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно положень статті 284 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

В свою чергу, відповідно до положень статті 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За таких обставин, постанова Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2019 по справі №908/2404/17 набрала законної сили 21.02.2019, а відповідно і набула статусу обов`язкової до виконання.

Суд зазначає, що подання касаційної скарги та відкриття касаційного провадження жодним чином не впливає на факт набрання судовим рішенням законної сили та не надає відстрочки щодо виконання такого рішення, за виключенням випадку визначеного статтею 294 ГПК України.

Так, відповідно до ч.4 ст.294 ГПК України, за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

Тобто, підставою для зупинення виконання рішення суду, що набрало законної сили, є ухвала суду касаційної інстанції, в якій окремо обумовлено про зупинення дії рішення суду попередньої інстанції.

Разом з тим, до матеріалів адміністративної справи відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що касаційним судом приймалось рішення про зупинення дії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2019 по справі №908/2404/17, як і відсутні відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що державним реєстратором було протиправно відмовлено у проведенні державної реєстрації права оренди з підстав встановлення подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2019 по справі №908/2404/17.

Наявності інших підстав, які могли бути підставою для відмови у державній реєстрації прав відповідачем не наведено та судом не встановлено.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв`язку з чим спірне рішення підлягає скасуванню.

Зазначене зумовлює висновки суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог Сільськогосподарського виробничого кооперативу Агрофірма Україна .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).

З матеріалів адміністративного справи встановлено, що позивачем у зв`язку із розглядом даної адміністративної справи понесено витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 1200,00 грн., які підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Приазовської районної державної адміністрації, яка здійснює матеріальне забезпечення державного реєстратора Тодорової О.В.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу Агрофірма Україна (72414, Запорізька область, Приазовський район, с.Воскресенка, вул.Шкільна, 40, код ЄДРПОУ 03749922) до державного реєстратора прав на нерухоме майно Приазовської районної державної адміністрації Тодорової Олени Валеріївни (72401, Запорізька область, Приазовський район, смт.Приазовське, вул.Покровська, 31) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Приазовської районної державної адміністрації Тодорової Олени Валеріївни від 23.04.2019 №46601078.

Стягнути на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу Агрофірма Україна судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) та витрат на правову допомогу в розмірі 1200,00 грн. (одна тисяча двісті гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Приазовської районної державної адміністрації (72401, Запорізька область, Приазовський район, смт.Приазовське, вул.Покровська, 31, код ЄДРПОУ 02126366).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 25.11.2019.

Суддя Ю.В. Калашник