Рішення

від 25.11.2019 по справі 400/2806/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2019 р. № 400/2806/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Приватного підприємства "Алітс", пр-т Миру, буд.46, м. Миколаїв, 54056

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування рішення, в частині внесення до переліку ризикових платників податків; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Алітс" (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом, в частині внесення до переліку ризикових платників податків ПП "Алітс";

- зобов`язати комісію Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, виключити позивача з переліку ризикових платників податків;

- стягнути з відповідача судові витрати, в т.ч. витрати на правову допомогу;

- зобов`язати відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили даним судовим рішенням.

Ухвалою суду від 10.09.2019 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що дії відповідача щодо включення ПП "Алітс" до ризикових платників податку, що стало підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, є протиправними, та такими, що не підлягають виконанню згідно ст.60 Конституції України. Крім того, позивач не входить до переліку ризикових платників податків у зв`язку із тим, що не відповідає жодному із критеріїв ризиковості платника податків відповідно до норм Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідач заперечує проти позову та зазначає у відзиві, що позивач входить до переліку ризикових платників податків, оскільки відповідає критеріям ризиковості визначених ПК України. Позовні вимоги відповідач вважає безпідставними та необґрунтованими, тому в задоволенні позову просив відмовити повністю.

Представники сторін надали до суду клопотання про розгляд справи за їхвідсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Згідно інформації, що міститься в Електронному кабінеті платників податків ПП "Алітс" визнано як підприємство, що відповідає критеріям ризиковості п. 1.6 "Критеріїв ризиковості платника податків" 18.07.2019р. Внаслідок включення позивача до ризикових платників податків, реєстрація податкових накладних позивача була зупинена.

Як пояснив відповідач вказане рішення мотивоване тим, що відповідно до протоколу засідання Комісії від 18.07.2019р. №114, де зазначено, що управлінням податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Миколаївській області проведено аналіз зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН, було виявлено ряд підприємств, які здійснюють операції, що мають ймовірно «безтоварний характер» : ТОВ «Алтіс» (код ЄДРПОУ 42787720) чисельність 0 осіб, по операціях за лютий - травень 2019 року встановлено придбання продукції (морощиво, мясо, курятина, насіння соняшника) від підприємства постачальників зустрічного транзиту ПП "Золотий естамп" (код ЄДРПОУ 36349402), ТОВ "Альфа Опт" (код ЄДРПОУ 37278720), ТОВ "Вега Альянс" (код ЄДРПОУ 42587622) занесено до журналу ризикових платників з критерієм "Податкова інформація", ТОВ "вереком" код ЄДРПОУ 42178376) та інших. Далі продукцію позивача реалізовано на адресу підприємств "ймовірних вигодонабувачів" та вигодоформуючих підприємств інших регіонів на суму ПДВ 9,0 млн.грн.

З урахуванням викладеного Комісією прийнято рішення про внесення позивача до Журналу ризикових платників з критерієм ризику - податкова інформація.

В наслідок включення позивача до Ризикових платників податків, реєстрація податкових накладних зупинена.

25.07.2019 р. позивачем було направлено на адресу ГУ ДФС у Миколаївській області лист № 25/07-19 від 25.07.2019 р. (отримано 25.07.2019р.) з проханням надати публічну інформацію відносно позивача, а саме: копію рішення ГУ ДФС у Миколаївській області, або ДФС України, щодо віднесення позивача до ризикового з зазначенням ознаки ризиковості товариства, яка слугувала підставою для прийняття такого рішення, та доказів які слугували підставою для прийняття цього рішення, для його оскарження до суду, що підтверджується скріншотом електронного кабінету платника податків (копія скріншоту додається).

Згідно із Законом України Про доступ до публічної інформації відповідь на запит має бути надано не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обгрунтуванням такого продовження. Тобто, відповідач який отримав запит публічної інформації 25.07.2019р., зобов`язаний надати відповідь на цей запит не пізніше 02.08.2019 р.

Однак, станом на 07.08.2019р. позивач не отримав відповідь на свій запит, та не має копію відповідного рішення відповідача.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд керувався наступним.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", " Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117), податкова накладна/ розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Таким чином, критерії ризиковості платника податку можуть бути використані як підстава для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Правового регулювання щодо повноважень контролюючих органів в особі відповідних Комісій приймати рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості судом не встановлено.

Суд зазначає, що наказом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року №144 "Про затвердження Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків, Рішення про неврахування Таблиці даних платника податків" затверджено зокрема Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, однак, наказом Державної фіскальної служби України від 03 серпня 2018 року №522 "Про втрату чинності деякими наказами ДФС" визнано таким, що втратив чинність, наказ ДФС від 21 березня 2018 року №144 "Про затвердження Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків, Рішення про неврахування Таблиці даних платника податків".

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, позивача визнано підприємством, що відповідає критеріям ризиковості відповідно пункту 1.6 "Критеріїв ризиковості платника податків".

Крім того, суд зауважує, що відповідачем не доведено відповідність ПП «Обскур» критеріям ризиковості відповідно пункту 1.6 "Критеріїв ризиковості платника податків".

Так, суд встановив, що Критерії ризиковості платника податку, на які є посилання в рішенні відповідача, оформлене протоколом засідання Комісії від 18.07.2019р. №114, згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, Комісією ГУ ДФС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не визначено будь-якої із підстав щодо встановлення ризиковості позивача, а відповідачем не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному із критеріїв ризиковості.

Крім того, суд звертає увагу, згадані Критерії ризиковості платника податку не затверджено жодним нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам пункту 10 Порядку №117, оскільки у справі відсутні відповідні докази. В абзаці одинадцятому пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку вказано, якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Факт внесення позивача до переліку ризикових платників відповідачем визнається. Оскільки ПП «Обскур» внесене до переліку ризикових платників відповідачем визнається за відсутності законних підстав, суд приходить до висновку, що такі дії відповідача в особі Комісії ГУ ДФС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними, що є підставою для задоволення позову у цій частині.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність правових підстав для внесення позивача до переліку ризикових платників, суд вважає, що з метою належного захисту та відновлення порушеного права ПП «Обскур» відповідача необхідно зобов`язати виключити ПП «Алітс» із переліку ризикових платників податків та задовольнити ці позовні вимоги як похідні.

При цьому обраний позивачем спосіб захисту, що зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність дій щодо внесення до переліку ризикових платників податків з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПП «Обскур» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Крім того, позивачем заявлена вимога щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00грн. До позовної заяви представник позивача надав: копію ордера адвоката про надання правової допомоги від 07.08.2019р. № 1001430, копію договору-доручення № Р-40 про надання правової допомоги від 07.08.2019р., копію протоколу № 1 узгодження договірної ціни від 07.08.2019р., копію рахунку-фактури № Р-40/1 від 07.08.2019р., квитанцію про сплату коштів за правові послуги в розмірі 6000,00грн. від 06.09.2019р. за № 22564492.

Відповідно до ч.2 ст. 134 КАС України За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ціїє статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частина 4 ст.134 КАС України визначає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розглянувши заяву позивача та надані до заяви документи, суд встановив, що заява відповідає ч.4,5,7 ст.134 КАС України. Відповідач з приводу заявленої вимоги, заперечень до суду не надавав. З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення вимоги представника позивача щодо розподілу судових витрат в повному обсязі.

Також, позивач в позовній заяві ставить питання щодо зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили даним судовим рішенням.

З цього приводу суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є правом, а не обов`язком суду. З урахуванням обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, на користь позивача належить присудити понесені ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Алітс" (пр-т Миру, буд.46, м. Миколаїв, 54056, 42787720) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом, в частині внесення до переліку ризикових платників податків ПП «Алітс» (код ЄДРПОУ 42787720).

3. Зобов`язати комісію Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, виключити ПП «Алітс» (код ЄДРПОУ 42787720) з переліку ризикових платників податків.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) на користь Приватного підприємства "Алітс" (пр-т Миру, буд.46, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 42787720) судовий збір в розмірі 1921,00грн., сплачений квитанцією від 06.09.2019р. № 22564438.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул.Лягіна, 6, м.Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) на користь Приватного підприємства «Алітс» (пр-т Миру, буд.46, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 42787720) судові витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00грн., що підтверджено квитанцією від 06.09.2019р. за № 22564492.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов