Рішення

від 25.11.2019 по справі 420/4308/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4308/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Фермерського господарства АЛБИС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області №0192805506, №0192855506 від 11.07.2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось Фермерське господарство «АЛБИС» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області №0192805506, №0192855506 від 11 липня 2019 року.

Як зазначив позивач, посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області проведена камеральна перевірка. За результатами перевірки складений акт від 12 червня 2019 року № 013146/15-32-55-06/39661119. На підставі акту перевірки, Відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 11 липня 2019 року № 0192805506, № 0192855506. Позивач не згоден з податковим повідомленням-рішенням відповідача, у зв`язку з тим, що відповідачем було порушено процедуру розгляду заперечень, а також відповідач не був наділений правом перевіряти своєчасність справляння позивачем узгоджених сум грошового зобов`язання в межах камеральної перевірки.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 23 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19 серпня 2019 року.

Ухвалою від 17 вересня 2019 року закрито підготовче провадження у справі таа призначено до судового розгляду на 11 жовтня 2019 року.

Представник позивача до судового засідання з`явився, підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог підтримуючи доводи викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини.

ГУ ДФС в Одеській області було проведено камеральну перевірку з питань несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання задекларованого в податковій декларації з плати за землю.

За результатами перевірки складено акт від 12 червня 2019 року № 013146/15-32-55-06/39661119, яким зафіксовано порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності протягом строків, визначених п.287.3 ст.287 розділу XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 - VI.

На підставі акту перевірки, ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 11 липня 2019 року №0192805506 та №0192855506.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач надав заперечення від 12 червня 2019 року №013146/15-32-55-06/39661119 на акт.

За результатом розгляду заперечень висновки акту перевірки від 12 червня 2019 року № 013146/15-32-55-06/39661119 було залишено без змін, а заперечення без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду зданою позовною заявою.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог в контексті даного спору, суд керується та виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлюється, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.

А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

З аналізу вищезазначених норм, зокрема і пункту 3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб`єктів господарювання за певними умовами, вбачається, що запроваджені наведеним Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом.

На користь такого висновку свідчить і мета, з якою був прийнятий Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , а саме зменшення адміністративного навантаження на суб`єктів господарювання з річним оборотом менше 20 мільйонів грн, а також із метою ефективного використання ресурсів фіскальних органів було тимчасово обмежено здійснення щодо таких платників податків окремих видів податкових перевірок, проведення яких потребувало значних зусиль як із боку контролюючих органів, так і платників податків. Разом із тим, проведення камеральних перевірок через їх спрощену процедуру не вимагає від платників податків будь-яких витрат часу та ресурсів, не створює для платників будь-якого додаткового адміністративного навантаження та не заважає нормальному перебігу їх господарської діяльності.

Разом з тим, зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати податкових зобов`язань, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки.

Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

У даному випадку, відповідач, здійснюючи дослідження питань своєчасності сплати позивачем самостійно визначеної суми податкового (грошового) зобов`язання, вийшов за межі предмету камеральної перевірки, у зв`язку з чим прийняті за результатами такої перевірки податкові повідомлення-рішення не є правомірними.

Посилання податкового органу у відзиві на виявлені порушення, які зафіксовані актом перевірки, є безпідставними, оскільки відповідач не був наділений правом перевіряти своєчасність справляння платником податків узгоджених сум грошового зобов`язання в межах камеральної перевірки, чим порушив вимоги підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, що свідчить про незаконність перевірки та відсутність правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду України від 24 травня 2019 року по справі №821/1275/16.

Приписами ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду України є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно положень ч.5 ст.242 КАС України висновки Верховного Суду, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права повинні враховуватись судами при розгляді аналогічних спорів.

Відповідно до ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд доходить висновку, що адміністративний позов слід задовольнити .

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0192805506, №0192855506 від 11.07.2019 року.

Повний текст судового рішення буде виготовлений 25.11.2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.