Рішення

від 22.11.2019 по справі 453/1314/19

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1314/19

№ провадження 2/453/505/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2019 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Брони А.Л.

секретаря судових засідань - Бендеш А.І.,

за участю: позивача ОСОБА_1

та представника відповідача - Варгас О.О.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підгородецької сільської ради Сколівського району Львівської області, за участю третьої особи - Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом ,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Підгородецької сільської ради Сколівського району Львівської області, за участю третьої особи - Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, а саме на Ѕ житлового будинку, позначеного у технічному паспорті літерою А-1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,5 кв. м., з відповідною часткою господарських будівель та споруд, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , 1910 р. н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 01.11.2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі на 22.11.2019 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ту обставину, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_2 , 1910 року народження. 30 березня 1988 року ОСОБА_3 в установленому законом порядку склала заповіт, посвідчений секретарем Підгородецької сільської ради Сколівського району Львівської області, відповідно до тексту його заповіла належний їй на праві особистої власності житловий будинок, який знаходиться в с. Підгородці Сколівського району Львівської області і все її майно своєму сину - ОСОБА_1 .

До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_2 ввійшла Ѕ частки житлового будинку, позначеного у технічному паспорті літерою А-1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який, згідно матеріалів технічної інвентаризації за 1988 та 2019 роки був створений (побудований) у 1940 році й на праві спільної часткової власності у рівних частках належав ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Факт побудови спірного житлового будинку у 1940 році та належності його ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності підтверджуються матеріалами технічної інвентаризації, довідками сільської ради, актом обстеження. Для обслуговування належної ОСОБА_2 частки житлового будинку за нею у визначеному на той час порядку була закріплена земельна ділянка площею 0,053 га, що підтверджується записами у погосподарських книгах Підгородецької сільської ради.

З метою належного оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 позивач звернувся в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак відповідно до листа Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області від 15 жовтня 2019 року № 915/01-16 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Внаслідок зазначених обставин, з метою захисту своїх законних прав та інтересів, позивач вимушений звернутись до суду.

Представник відповідача - Підгородецької сільської ради Сколівського району Львівської області Варгас О.О. проти задоволення позовних вимог позивача в судовому засіданні не заперечила, надала суду довідку Підгородецької сільської ради Сколівського району Львівської області № 1617 від 19.11.2019 року про те, що ОСОБА_1 постійно проживав без реєстрації до дня смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини 4 статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206 , 207 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сколівського районного управління юстиції, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено актовий запис за № 33.

30 березня 1988 року ОСОБА_3 в установленому законом порядку склала заповіт, посвідчений секретарем Підгородецької сільської ради Сколівського району Львівської області, відповідно до тексту його заповіла належний їй на праві особистої власності житловий будинок, який знаходиться в с. Підгородці Сколівського району Львівської області і все її майно своєму сину - ОСОБА_1 .

Факт родинних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , відповідно до якого зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Судом встановлено, що відповідно до технічного паспорту на житловий будинок 1940 року АДРЕСА_2 , розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,2 кв.м., власниками будинку зазначено ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

З довідки, виданої Підгородецькою сільською радою Сколівського району Львівської області № 1442 від 21.10.2019 року, вбачається що за Ѕ частиною житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить померлій ОСОБА_2 , закріплена земельна ділянка загальною площею 0,053 га.

Згідно довідки № 1443 від 21.10.2019 року, виданої Підгородецькою сільською радою Сколівського району Львівської області, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживала в Ѕ частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Підгородецької сільської ради Сколівського району Львівської області№ 1617 від 19.11.2019 року, ОСОБА_1 постійно проживав без реєстрації до дня смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 549 ЦК УРСР (діяв на момент виникнення спірних правовідносин, а саме - на момент смерті спадкодавця), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

У відповідності до ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Також, власник майна, згідно ст. 392 ЦК України, може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до висновків, викладених у постанові ВСУ від 24.05.2017 у справі № 6-888цс16 суд зауважив, що, вирішуючи спори, що випливають з правовідносин, які виникли до набрання чинності ЦК України та тривають до цього часу, суди, вирішуючи питання про набуття права власності на майно, відповідно до положень статті 5 цього Кодексу повинні виходити з положень законодавства, яке діяло на час виникнення правовідносин, повинні встановити час та підстави виникнення права власності, з`ясувати чи відноситься майно до нерухомих речей та чи підлягає воно реєстрації відповідно до законодавства, яке діяло на той час та на момент виникнення спору.

Згідно статті 13 Закону України Про власність від 1991 року, який втратив чинність у зв`язку з прийняттям ЦК України 2004 року, об`єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Таким чином, аналіз наведених норм закону дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 набув право власності на Ѕ житлового будинку (літ.А-1) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,5 кв.м., з відповідною часткою господарських будівель та споруд .

Враховуючи викладене, з урахуванням визнання позову відповідачем, оскільки іншим чином, окрім звернення до суду, захистити своє набуте право власності на майно позивач немає можливості, а також з метою забезпечення належної реалізації права власності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 328, 331, 392 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 90, 95, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на Ѕ частину житлового будинку, позначеного у технічному паспорті літерою А-1, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,5 кв. м., з відповідною часткою господарських будівель та споруд, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_2 , 1910 р. н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

У зв`язку з оголошенням в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Підгородецька сільська рада Сколівського району Львівської області, місцезнаходження: 82612, Львівська обл., Сколівський р-н, с. Підгородці, вул. С. Бандери, 88, код ЄДРПОУ 04370589.

Повний текст рішення складений 26.11.2019 року.

Суддя