Ухвала

від 21.11.2019 по справі 761/44817/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/44817/19

Провадження № 1-кс/761/30426/2019

У Х В А Л А

Іменем України

21 листопада 2019 року

слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , представників власника майна адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні, клопотання старшого слідчого з ОВС 4-го ВРКП СУ ФР ОВПП ДФС капітана податкової міліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019000000000728 від 02.04.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №42019000000000728 від 02.04.2019, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами, що призвело до заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування вказаного вище кримінального провадження встановлено, що в період 2018 році службові особи Південної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України та Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», діючи за попередньою змовою групою осіб з невстановленими особами, зловживаючи службовим становищем, з метою заволодіння коштами державного підприємства, організували та впровадили механізм проведення державних закупівель товарів та послуг за участю суб`єктів господарської діяльності з ознаками неплатоспроможності, що спричинило тяжкі наслідки.

Так, у 2018 році службові особи Південної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України за попередньою змовою зі службовими особами Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», з метою заволодіння коштами державного підприємства, створили умови для перемоги у тендері ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Елемент» (код ЄДР 32884924), яке має ознаки неплатоспроможності. В подальшому 11.10.2018 через відокремлений підрозділ «Южно-Українська атомна електрична станція» уклали з вказаним суб`єктом господарювання договір на закупівлю абразивних виробів №53-123-01-18-04746 на загальну суму 2098700 грн.

Проведеним оглядом відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних та АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Елемент» у вказаний період під час виконання зобов`язань за зазначеним договором щодо постачання товару для замовника ДП«НАЕК «Енергоатом», сформувало податковий кредит від ряду підприємств з ознаками неплатоспроможності, що може свідчити про складання і видачу завідомо неправдивих документів бухгалтерського і податкового обліків щодо наявних взаємовідносин з постачання товару на адресу ДП «НАЕК «Енергоатом», за фактичної відсутності операцій з купівлі-продажу по ланцюгу постачання продукції та заволодіння коштами державного підприємства в особливо великих розмірах.

Під час огляду встановлено, що невстановлені особи використовуючи реквізити ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Елемент», яке має ознаки неплатоспроможності, подавали звітність з ІР-адреси: НОМЕР_1 , з якої також звітують інші суб`єкти господарювання, а саме: ТОВ «КОМПАНІЯ ПРОМІНСТРУМЕНТ» (код ЄДР 34501268), ТОВ «ЛАМІ» (код ЄДР 41176104), ТОВ «НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГІЯ» (код ЄДР 36843221), ТОВ «ДЗСОМ» (код ЄДР 35268574), ТОВ «ВАНКОР-ДНІПРО» (код ЄДР 41424800), ТОВ «КОМПАНІЯ «ПРОФІ-СТРОЙ» (код ЄДР 36726864), ТОВ «Інкос-Лайм» (код ЄДР 42673339), ТОВ «Ентер Джоп» (код ЄДР 41330409), ТОВ «Енергетична Преспектива» (код ЄДР 42303219), ТОВ «Інтертул+» (код ЄДР 40657818), ТОВ «Арескон» (код ЄДР 43086966), ТОВ «Фемлі груп» (код ЄДР 40732748).

При цьому,будучи допитаноюяк свідокдиректор ТОВ«Науково-виробничепідприємство «Елемент» ОСОБА_7 надала показипро своюнепричетність доздійснення фінансово-господарськоїдіяльності зазначеноготовариства,реєстрація зазначеноготовариства здійсненабез метиздійснення фінансово-господарськоїдіяльності.Допитаний яксвідок директорта засновникТОВ «Компанія«Профі-строй» ОСОБА_8 надав аналогічні покази, надані свідком ОСОБА_7 .

Таким чином, у ході досудового розслідування встановлено низку підприємств з ознаками неплатоспроможності реквізити яких використовуються невстановленими особами під час здійснення протиправної діяльності направленої на завдання державі збитків в особливо великих розмірах.

Також, вході досудового розслідування встановлено, що АТ «Українська залізниця» Регіональна Філія «Придніпровська залізниця» Структурний підрозділ «Дніпровський Головний матеріально-технічний склад» (ЄДР 40075815), яке задекларувало придбання ТМЦ, робіт та послуг у ТОВ «КОМПАНІЯ ПРОМІНСТРУМЕНТ», ТОВ «ЛАМІ», ТОВ «НАУКОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГІЯ», ТОВ «КОМПАНІЯ «ПРОФІ-СТРОЙ на загальну суму близько 50 млн. грн.

В порядку ст. 40 КПК України, на адресу МОУ ОВПП ДФС направлено доручення, з метою встановлення осіб яким підконтрольні вище вказані підприємства, під час виконання вказаного доручення встановлено бухгалтера ОСОБА_9 , яка займається підготовкою та формування документів від вказаних вище підприємств, також встановлено, що вказані вище підприємства з ознаками неплатоспроможні підконтрольні ОСОБА_10 , вказана особа спілкується з представниками державних підприємств, щоб підконтрольні йому підприємства приймали участь в тендерах та вигравали без всякої конкуренції, що не дає можливості приймати участь в тендерах підприємствам реального сектору економіки.

Так, працівниками слідчого та оперативного управлінь Офісу великих платників податків ДФС на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 13.11.2019 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_9 .

Під час обшуку квартири ОСОБА_9 , за вказаною адресою, було тимчасово вилучено майно, яке вказане в протоколі обшуку від 13.11.2019.

Слідчий зазначає, що з метою збереження речових доказів, припинення злочинної діяльності, відшкодування спричинених державі збитків, у вигляді привласнення державних коштів зловживаючи службовим становищем, виникла необхідність в накладенні арешту на речі та документи, які вилучені у ОСОБА_9 , за адресою АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представники власника майна проти задоволення клопотання заперечили.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вважаю що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до положень ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим не доведено, що вказане ним у клопотанні майно є предметом кримінального правопорушення, набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення та на нього спрямовано кримінальне правопорушення, таким чином майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Водночас, слідчим не доведено наявності ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України та не обґрунтовано при цьому правових підстав для такого арешту та необхідності у його накладенні, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в рамках якого подано дане клопотання, а також необґрунтованість і недоведеність необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 376, 395, 532 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС 4-го ВРКП СУ ФР ОВПП ДФС капітана податкової міліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , про арешт майна, що виявлене та вилучене 13.11.2019 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019000000000728 від 02.04.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1