Ухвала

від 21.11.2019 по справі 756/11042/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2019 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого - ОСОБА_1.,

суддів - ОСОБА_2., ОСОБА_3.,

секретаря - ОСОБА_4.,

за участю:

адвоката, яка діє

в інтересах заявників

ТОВ «Кріавест»,

ТОВ «Юкреніан білдинг» - ОСОБА_5.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах заявників ТОВ «Кріавест», ТОВ «Юкреніан білдинг» - ОСОБА_5., на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 20 серпня 2019 року, якою накладено арешт на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) в рамках кримінального провадження №32019100000000118 від 11.02.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А :

20 серпня 2019 року до Оболонського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого з ОВС п'ятого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_6 погоджене прокурором Прокуратури м. Києва ОСОБА_7.про накладення арешту на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) в рамках кримінального провадження №32019100000000118 від 11.02.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 20 серпня 2019 року клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ряду підприємств, в тому числі по ТОВ «Кріавест» (ЄДРПОУ 42333861) у сумі ПДВ в розмірі 1 200 253,30 гривень, ТОВ «Юкреніан білдинг» (ЄДРПОУ 40772466) у сумі ПДВ в розмірі 327 846,83 гривень, із встановленням заборони службовим особам та працівникам вказаних підприємств, їхнім представникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно. Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що суми ПДВ, розміщені в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на рахунках підприємств відповідають критеріям ст.98 КПК України, визнані речовим доказом у кримінальному провадженні та метою накладення арешту на майно є забезпечення зберігання речових доказів.

На вказану ухвалу слідчого судді адвокат, який діє в інтересах заявників ТОВ «Кріавест», ТОВ «Юкреніан білдинг» - ОСОБА_5., подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає, що слідчий суддя поверхнево дослідив підстави та докази, якими обґрунтовано клопотання, в результаті чого, всупереч ст.132 КПК України, застосовано захід забезпечення кримінального провадження без обґрунтованої потреби, яка виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ТОВ «Кріавест», ТОВ «Юкреніан білдинг». Зазначає, що ліміти ПДВ в системі електронного адміністрування не можуть бути доказом, відповідно до ст.98 КПК України, оскільки не містять жодної з ознак речового доказу, в даному випадку, арешт майна застосований до ТОВ «Кріавест», ТОВ «Юкреніан білдинг» є приводом для тиску на них, як учасників господарських відносин, адже арешт ліміту ПДВ блокує діяльність підприємств, позбавляючи можливості реєструвати податкові накладні, що призводить до подальших податкових порушень при здійсненні господарської діяльності. Окремо наголошує, що розгляд клопотання без виклику в судове засідання представників ТОВ «Кріавест», ТОВ «Юкреніан білдинг» є грубим порушенням ст.ст.9, 16 КПК України та гарантованого Конституцією України права на захист та недоторканість майна. Тому, просить скасувати вказану ухвалу слідчого судді від 20 серпня 2019 року в частині накладення арешту на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ)ТОВ «Кріавест», ТОВ «Юкреніан білдинг».

Заслухавши:

- доповідача - суддю апеляційного суду;

- адвоката ОСОБА_5., який просив задовольнити апеляційну скаргу;

- ознайомившись з матеріалами клопотаннята обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Оскільки ухвала про арешт майна оскаржена тільки представником ТОВ «Кріавест» та ТОВ «Юкреніан білдинг» в частині накладення арешту стосовно цих підприємств, то колегія суддів, відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги зазначених осіб, а щодо інших осіб, на майно яких накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на це майно колегією суддів не вирішується.

Як вбачається з матеріалів клопотання, що надійшли до суду апеляційної інстанції, та ухвали слідчого судді, п'ятим СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32019100000000118 від 11.02.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 20 серпня 2019 року накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) в тому числі по ТОВ «Кріавест» (ЄДРПОУ 42333861) у сумі ПДВ в розмірі 1 200 253,30 гривень, ТОВ «Юкреніан білдинг» (ЄДРПОУ 40772466) у сумі ПДВ в розмірі 327 846,83 гривень, із встановленням заборони службовим особам та працівникам вказаних підприємств, їхнім представникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Разом з тим, постановляючи ухвалу, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Так, ст.98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, ще встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з вищенаведеного, речовими доказами є саме матеріальні об'єкти.

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: 1) суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; 2) суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; 3) суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; 4) суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; 5) інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Таким чином, арешт накладається виключно на майно (матеріальні об'єкти) у передбачених випадках, а ліміт ПДВ не може бути речовим доказом, відповідно до положень ст.98 КПК України, його неможливо конфіскувати, здійснити його відчуження, та спрямувати на погашення цивільного позову, оскільки підприємство не має права власності на ліміт ПДВ.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що надані матеріали провадження містять постанову органу досудового розслідування від 13.08.2019 року про визнання вказаного у клопотанні майна речовим доказом у кримінальному провадженні №32019100000000118, проте апеляційний суд вважає, що стороною обвинувачення під час розгляду справи належним чином не доведено відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», та у справі «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, на які посилається орган досудового розслідування та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, оскільки прокурором не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах заявників ТОВ «Кріавест», ТОВ «Юкреніан білдинг» - ОСОБА_5., задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 20 серпня 2019 року, якою накладено арешт на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по ТОВ «Кріавест» (ЄДРПОУ 42333861), ТОВ «Юкреніан білдинг» (ЄДРПОУ 40772466) в рамках кримінального провадження №32019100000000118 від 11.02.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС п'ятого СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_6, погодженого прокурором Прокуратури м. Києва ОСОБА_7., про накладення арешту на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по ТОВ «Кріавест» (ЄДРПОУ 42333861), ТОВ «Юкреніан білдинг» (ЄДРПОУ 40772466), в рамках кримінального провадження №32019100000000118 від 11.02.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

В іншій частині ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3