Постанова

від 19.11.2019 по справі 160/4878/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 160/4878/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Іванова С.М.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019р. у справі №160/4878/19 за позовом:ОСОБА_1 до: про:Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

24.05.2019р. ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв`язку звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області (далі - ГУ НП України в Дніпропетровській області) про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, судом першої інстанції позов зареєстровано 29.05.2019р. / а.с. 4-12, 52 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2019р. поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до суду із вищезазначеним позовом та за вищезазначеним адміністративним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі №160/4878/19 і справу призначено до судового розгляду /а.с. 2-3 том 1/.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що з 18.09.2015р. по 06.11.2015р. він проходив службу органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015р. його прийнято на службу в Національну поліцію та він займав посаду поліцейського полку патрульної служби особливого призначення Дніпро-1 ГУ НП України в Дніпропетровській області, мав спеціальне звання рядовий поліції, наказом відповідача №4372 від 05.10.2018р. на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення ним службової дисципліни, що виразилось у невиході на службу без поважних причин з 29.03.2018р. по 07.04.2018р., з 05.05.2018р. по 19.05.2018р., з 25.08.2018р. по 05.10.2018р. та у виїзді за кордон без проходження обов`язкового інструктажу з питання нерозголошення службової та конфіденційної інформації. Вважає цей наказ відповідача необґрунтованим та безпідставним оскільки в його діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення з огляду на те, що у зазначені періоди він хворів та перебував на лікарняних і на підтвердження цих обставин ним за місцем проходження служби надавались листки непрацездатності, щодо виїздів за кордон без проходження обов`язкового інструктажу з питання нерозголошення службової та конфіденційної інформації то з самого наказу незрозуміло коли саме такі факти мали місце. Також він наголошував, що службове розслідування відносно нього проведено з порушенням норм чинного законодавства, він не знав про початок та підстави проведення відносно нього службового розслідування, висновок службового розслідування затверджено без його пояснень в рамках проведеного службового розслідування, тому вважає що відповідачем порушено порядок притягнення його до дисциплінарної відповідальності, тому вважає, що відповідачем були порушені його права та охоронювані законом інтереси, та просив суд визнати незаконним та скасувати наказ відповідача №4372 від 05.10.2018р., поновити його на посаді поліцейського взводу №2 роти №1 полку патрульної служби особливого призначення Дніпро-1 ГУ НП України в Дніпропетровській області з 05.10.2018р., стягнути за рахунок державних асигнувань відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення - 05.10.2018р., по дату набрання рішення суду законної сили.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019р. у справі №160/4878/19 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ НП у Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- відмовлено. (суддя Озерянська С.І. ) / а.с. 38-42 том 2/.

Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції від 02.09.2019р., подав апеляційну скаргу /а.с. 48-53 том 2/, у якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 02.09.2019р. та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі.

30.09.2019р. адміністративна справа №160/4878/19, разом з апеляційною скаргою позивача, надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду / а.с. 47 том 2/ та були передані судді доповідачу / а.с. 55 том 2/.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019р. у справі №160/4878/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019р. у справі №160/4878/19 / а.с. 56 том 2/, та апеляційний розгляд цієї справи у судовому засіданні призначено на 15 годин 30 хвилин 19.11.2019р. / а.с. 57 том 2/, про що судом було повідомлено учасників справи / а.с. 58-61 том 2/.

Відповідач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 62-73 том 2/, заперечує проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 02.09.2019р. залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні 19.11.2019р.:

- позивача та його представника, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції від 02.09.2019р. у цій справі скасувати і постановити у справі нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову у повному обсязі;

- представника відповідача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та підтримав доводи викладені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу і просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 02.09.2019р. у цій справі залишити без змін;

перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали цієї адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18.09.2015р. по 06.11.2015р. проходив службу у органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015р. його прийнято на службу до Національної поліції та позивач займав посаду поліцейського полку патрульної служби особливого призначення Дніпро-1 ГУ НП України в Дніпропетровській області (далі - ППСПОП Дніпро-1 ГУ НП в Дніпропетровській області), мав спеціальне звання рядовий поліції / а.с. 13-20,73,74 том 1/.

Також у судовому засіданні встановлено, що керівництвом ППСПОП Дніпро-1 ГУ НП в Дніпропетровській області було встановлено факти систематичного невиходу на службу, у зв`язку з тривалим перебуванням на лікарняному, поліцейського взводу №2 роти №1 ППСПОП Дніпро-1 ГУ НП в Дніпропетровській області рядового поліції ОСОБА_1, що було відображено у рапорті від 17.09.2018р. / а.с. 84 том 1/, який було спрямовано до ГУ НП в Дніпропетровській області, і наказом відповідача №4088 від 18.09.2018 р. призначено проведення службового розслідування за всіма фактами невиходу на службу у 2018 році ОСОБА_1 / а.с. 83 том 1/.

При цьому необхідно зазначити, що 21.09.2018 р. позивачу рекомендованим листом ( треккод відправлення №4900506276859) було направлено лист керівництвом ППСПОП Дніпро-1 ГУ НП в Дніпропетровській області від 21.09.2018р. за вих. №39/1290 з інформацією про проведення відносно нього службового розслідування за фактами невиходу на службу у 2018 році, відсторонення його, на час проведення службового розслідування, від виконання службових обов`язків, та про необхідність з`явитися у визначений час на службу для надання пояснень з приводу невиходу на службу, та запропоновано терміново надати підтверджуючи документи законності відсутності на робочому місці / а.с. 169,170 том 1/, і цей лист відповідно до інформації офіційного сайту Укрпошта за треккодом відправлення №4900506276859, отримано адресатом особисто 27.09.2018 р. / а.с. 170 зворотна сторона том 1/, що фактично спростовує посилання позивача, які були ним надані під час розгляду справи в обґрунтування заявлених ним вимог в частині того, що його не було повідомлено про розпочате відносно нього службове розслідування та не було запропоновано надати письмові пояснення.

За результатами проведеного службового розслідування 05.10.2018р. було складено висновок / а.с. 188-193 том 1/

З наданої суду ксерокопії вищезазначеного висновку / а.с. 188-193 том 1/ вбачається, що в ході службового розслідування, яке призначено на підставі рапорту т т.в.о. командира ПСПОП Дніпро-1 ГУНП підполковника поліції Неділька Д.О. від 17.09. 2018р., в якому останній зазначає, що рядовий ОСОБА_1 протягом тривалого часу не виходить на службу, було проаналізовано і досліджено накази про відпустки ОСОБА_1 , довідки про тимчасову непрацездатність, листки непрацездатності та встановлено, що станом на 01.10.2018 року загальна тривалість перебування на лікарняному ОСОБА_1 з 01.01.2018 року становить 272 дні, з яких 249 днів (більше 8 місяців) - безперервно. За результатами службової перевірки листів непрацездатності з 01.01.2018 р. по 24.08.2018 р., які були надані ОСОБА_1 було встановлено факти, які не підтверджують поважність причин не виходу на службу в наступні періоди:

1) з 30.12.2017 р. по 23.01.2018 р. (25 днів) - довідка про тимчасову непрацездатність №18 від 30.12.2017 року визнана комісією лікарів КЗ ДЦПМСД №10 такою, що видано необґрунтовано;

2) з 03.03.2018 р. по 17.03.2018 р. - (15 днів) - листок непрацездатності серії АДК №413094 від 03.03.2018 року, виданий ПМ Меді-Світ , за результатами перевірки встановлено, що цей листок непрацездатності фактично був розподілений до КЗ Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. Мечнікава та був виданий іншій особі;

3) з 18.03.2018 р. по 15.04.2018 р. - (28 днів) листок непрацездатності серії АДК №415837 від 18.03.2018 року, виданий ПМ Меді-Світ , за результатами перевірки встановлено, що цей листок непрацездатності фактично був розподілений до КЗ Криворізька міська клінічна лікарня №2 ДОР та був виданий іншій особі. Також встановлено, що ОСОБА_1 в порушення режиму лікування (стаціонар) у ПМ Меді-Світ в період з 29.03.2018 р. по 07.04.2018 р. (10 днів) виїжджав за кордон до Республіки Польщі через ПП Шегені;

4) з 08.05.2018 р. по 21.05.2018 р. - (14 днів) перебуваючи на стаціонарі в ТОВ Клініка Інтер ОСОБА_1 в період з 05.05.2018 р. по 19.05.2018 р. (15 днів) виїжджав за кордон до Республіки Туреччина (Анталія), але це суперечить відомостям листка непрацездатності АДМ №425071 від 16.04.2018 р., який видано ПМ Меді-Світ , та надано позивачем за місцем роботи, ОСОБА_1 з 05.05.2018 р. по 07.05.2018 р. перебував на амбулаторному лікуванні в ПМ Меді-Світ , а з 08.05.2018 р. по 21.05.2018р. - на стаціонарному лікування у цій самій медичній установі.

Щодо періоду невиходу на службу без поважних причин з 29.03.2018 р. по 07.04.2018 р., ОСОБА_1 було надано листок непрацездатності серії АДК №415837 від 18.03.2018 р,, виданий ПМ Меді-Світ , режим-стаціонарний, але відповідно відповіді Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації №3268/0/29-18 від 25.04.2018 р. зазначений листок непрацездатності ПМ Меді-Світ не отримувала, цей листок непрацездатності був розподілений до КЗ Криворізька міська клінічна лікарня №2 ДОР та був виданий іншій особі.

Крім цього відповідно до даних Головного центру обробки спеціальної інформації ДПСУ ОСОБА_1 в період з 29.03.2018 р. по 07.04.2018 р. виїжджав за кордон до Республіки Польща, але у цей самий період, ОСОБА_1 , відповідно до наданого ним за місцем проходження служби, листка непрацездатності від 18.03.2018 р. перебував на стаціонарному лікуванні ( період з 18.03.2018 р. по 15.04.2018 р.)

Щодо періоду невиходу на службу з 05.05.2018 р. по 19.05.2018 р. позивачем за місцем служби було надано листок непрацездатності серії АДМ №425071 від 16.04.2018 р., виданий ПМ Меді-Світ , відповідно до якого останній перебував на лікуванні режим лікування - стаціонарний з 16.04.2018 р. по 30.04.2018 р., амбулаторний - з 01.05.2018 р. по 07.05.2018 р., але відповідно до отриманої у ході службового розслідування відповіді Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації №5390/0/29-18 від 10.07.2018 р. цей листок непрацездатності ПМ Меді-Світ не отримувала і на складі лікувально-профілактичних закладів Дніпропетровської області листки з такою серією не рахуються.

Щодо виданих ТОВ Клініка Інтер на ім`я ОСОБА_1 листів непрацездатності: - серії АДМ №637109 за період з 08.05.2018 р. по 29.05.2018 р. (виданий 08.05.2018р.); - серії АДМ №639571(виданий 22.05.2018р.) за період з 08.05.2018 р. по 21.05.2018 р. (режим лікування стаціонарний) та з 22.05.2018 р. по 29.05.2018 р. (режим лікування амбулаторний); то відповідно відповіді Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської обласної державної адміністрації №5390/0/29-18 від 10.07.2018 р. зазначені листки непрацездатності ТОВ Клініка Інтер не отримувала і на складі лікувально-профілактичних закладах Дніпропетровської області листки з такою серією не рахуються.

При цьому за даними Головного центру обробки спеціальної інформації ДПСУ ОСОБА_1 в період з 05.05.2018 р. по 19.05.2018 р. виїжджав за кордон до Республіки Туреччина (Анталія). Незважаючи на те, що відповідно до вищезазначених листків непрацездатності, які видані ТОВ Клініка Інтер , він у період з 08.05.2018 р. по 21.05.2018 р. перебував на стаціонарному лікуванні. Також під час перевірки даних ТОВ Клініка Інтер (місто Дніпро вулиця Ливарна 21) за ідентифікаційним номером 36409508, які були зазначені на листах непрацездатності виданих ОСОБА_1 , через сайт Міністерства юстиції України за базою Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що такий заклад існує та зареєстрований в місті Луганськ по АДРЕСА_1 .

В ході проведеного службового розслідування встановлено, що за період з 25.08.2018 р. по 05.10.2018 р., ОСОБА_1 за місцем проходження служби будь-яких документів, які свідчили б про наявність поважних причин невиходу на службу, не надавалось та відповідно до інформації ДУ ТМО МВС України у Дніпропетровській області , яка зазначена у листі за вих. №33/24-967 від 05.10.2018 р., рядовий поліції ОСОБА_1 з 19.06.2018 року по 30.10.2018 р. за медичною допомогою не звертався, на лікарняному листі не перебував, інформації про перебування на лікарняному листі в інших ЛПЗ не надавав.

За результатами проведеного службового розслідування, відповідно до висновку службового розслідування від 05.10.2018р. / а.с. 188-193 том 1/, члени комісії зробили висновок про те, що факти невиходу без поважних причин на службу ОСОБА_1 у період з 29.03.2018р. по 07.04.2018р., з 05.05.201р. по 19.05.2018р., з 25.08.2018р. по 05.10.2018р. знайшли своє підтвердження, у зв`язку з чим запропоновано накласти на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, за порушення службової дисципліни, а саме недотримання вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України Про Національну поліцію , Присяги працівника поліції, абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, пункту 1.2 Порядку виїзду за кордон працівників структурних підрозділів, відділів (відділень) поліції ГУНП, затвердженого наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 14.02.2018р.у, що виразилось у невиході на службу без поважних причин з 29.03.2018р. по 07.04.2018р., з 05.05.201р. по 19.05.2018р., з 25.08.2018р. по 05.10.2018р та виїзді за кордон без проходження обов`язкового інструктажу з питань нерозголошення службової та конфіденційної інформації.

У подальшому за результатами службового розслідування, наказом ГУ НП в Дніпропетровській області №4372 від 05.10.2018р. за порушення службової дисципліни, а саме недотримання вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України Про національну поліцію , Присяги працівника поліції, абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09.11.2016р., пункту 1.2 Порядку виїзду за кордон працівників структурних підрозділів, відділів (відділень) поліції ГУНП, затвердженого наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 14.02.2018 р., що виразилось у невиході на службу без поважних причин з 29.03.2018р. по 07.04.2018р., з 05.05.201р. по 19.05.2018р., з 25.08.2018р. по 05.10.2018р. та виїзді за кордон без проходження обов`язкового інструктажу з питань нерозголошення службової та конфіденційної інформації, накладено на поліцейського взводу №2 роти №1 полку патрульної служби поліції особливого призначення Дніпро-1 ГУ НП в Дніпропетровській області рядового поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції / а.с. 82 том 1/.

Наказом ГУ НП в Дніпропетровській області №275 о/с від 05.10.2018р. звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України Про Національну поліцію (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) рядового поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу №1 роти №2 полку патрульної служби поліції особливого призначення Дніпро-1 ГУНП з 05 жовтня 2018 року / а.с. 75 том 1/ і саме цей наказ є предметом оскарження у цій адміністративній справі.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач під час розгляду справи судом першої інстанції та апеляційним судом зазначав, що у період з 25.08.2018 р. по 05.10.2018 р., він був відсутній на службі оскільки за станом здоров`я перебував на лікарняному та направив листок непрацездатності за цей період на адресу відповідача, що підтверджується ксерокопією опису поштового вкладення на адресу командира ППСПОП Дніпро-1 та копією фіскального чеку про їх відправлення від 22.09.2018р. /а.с. 217,218 том 1/, але ці докази не можуть бути визнані достатніми доказами підтвердження перебування позивача у справі на лікарняному у період з 25.08.2018 р. по 05.10.2018 р., з огляду на те, що копії самого листка непрацездатності серія АДМ №705958 позивачем не надано, що позбавляє суд можливості встановити цей факт, а також з огляду на те, що в наданому позивачем описі вкладення / а.с. 217 том 1/ зазначено, що листок непрацездатності серія АДМ №705958 за період з 25.08.2018 р. по 20.09.2018 р., і це не може бути визнано доказом наявності у позивача поважних причин невиходу на службу за весь період з 25.08.2018 року по 05.10.2018 року.

Спірні відносини, що виникли між сторонами у цій справі, врегульовано норми Конституції України, Закону України Про Національну поліцію (далі - Закон), Закону України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут), Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №230 від 12.03.2013р. ( яка чинна на час виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція), Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України №455 від 13.11.2001р. (далі - Інструкція № 455), Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 532/274/136-ос/1406 від 03.11.2004р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.11.2004р. за № 1456/10055.

Сукупний аналіз положень ст. 1, ч. 1 ст. 18, ст. 19 Закону дає можливість зробити висновок про те, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, і у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність , підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень, визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Аналіз положень ч. 1 ст. 59, ст. 60 Закону діє можливість зробити висновок про те, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень і проходження такої служби регулюється цим законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Пунктом 9 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України Про Національну поліцію від 23 грудня 2015 року №901- VIII: до набрання чинності Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 29, ст. 245 із наступними змінами).

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна- дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статтею 2 цього ж Статуту, серед іншого передбачено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, і відповідно до ст. 5 Статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

При цьому необхідно враховувати, що службова дисципліна, згідно статті 7 Дисциплінарного статуту, базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Положеннями ст. 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність;6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Пунктом 1.2 Інструкції встановлено, що службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з`ясування інших обставин , при цьому пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС (рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України) чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до пункту 2.6 Інструкції підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Пунктом 5.4 Інструкції передбачено, що, якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Пунктом 8.3 Інструкції передбачено, що в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім`я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних ), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Сукупний аналіз положень Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України №455 від 13.11.2001р. (далі - Інструкція № 455) та положень Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 532/274/136-ос/1406 від 03.11.2004р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.11.2004р. за № 1456/10055тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності, який є багатофункціональним документом, що є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, і видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6 Інструкції 455, та видається в амбулаторно-поліклінічних закладах лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи, а у разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.

При цьому п. 2.22 Інструкції № 455 встановлено, що тимчасова непрацездатність осіб рядового і начальницького складу засвідчується довідкою органу, у сфері управління якого перебувають заклади охорони здоров`я. У разі вибору особою рядового і начальницького складу лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи довідка видається відповідно до пункту 1.9 розділу 1 цієї Інструкції.

Приймаючи до уваги вищенаведені норми чинного законодавства, а також враховуючи що під час проведення судового розслідування комісією було встановлено та документально підтверджено, що ОСОБА_1 , позивач у справі, у період з 29.03.2018р. по 07.04.2018р., з 05.05.201р. по 19.05.2018р., був відсутній на службі без поважних причин з огляду на не правомірність отримання ним листків непрацездатності у ці періоди, а також з урахуванням встановлення того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на лікарняних ( на стаціонарному лікуванні) у вищезазначені періоди, а саме - в період 29.03.2018 р. по 07.04.2018 р. та з 05.05.2018 р. по 19.05.2018 р. перебував за кордоном, а за період з 25.08.2018р. по 05.10.2018р. взагалі не надав належних доказів відсутності на службі з поважних причин, і ці обставини не були спростовані позивачем, який під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом, не заперечував своєї відсутності на службі у цій періоди з поважних причин через розгляд його здоров`я, колегія суддів вважає, що надані позивачем листки непрацездатності не підтверджують факт тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 у зазначені в них періоди, і як наслідок не можуть свідчити про відсутність позивача на службі з поважних причин за увесь спірний період.

Щодо висновку відповідача, про порушення позивачем службової дисципліни шляхом недотримання вимог пункту 1.2 Порядку виїзду за кордон працівників структурних підрозділів, відділів (відділень) поліції, а саме - виїзді за кордон без проходження обов`язкового інструктажу з питань нерозголошення службової та конфіденційної інформації, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач в період проходження служби в Національній поліції, а саме в період 29.03.2018 р. по 07.04.2018 р. та з 05.05.2018 р. по 19.05.2018 р. перебував за кордоном, при цьому ці обставини не заперечувались позивачем під час розгляду справи судом.

З метою впорядкування виїздів за кордон у приватних справах працівників структурних (відокремлених) підрозділів ГУНП, забезпечення охорони державної таємниці Головним Управлінням Національної поліції у Дніпропетровській області було прийнято наказ №713 від 14.02.2018 р. Про порядок виїзду за кордон працівників структурних підрозділів, відділів (відділень) поліції ГУНП (далі - Порядок) / а.с. 20-21 том 2/

Пунктами 1,2 вищезазначеного порядку передбачено, що для впорядкування виїздів за кордон працівників структурних підрозділів, відділів (відділень) поліції ГУНП, встановити порядок згідно з яким: працівник, який має намір здійснити виїзд до іноземної держави у приватних справах або у службове відрядження зобов`язаний пройти інструктаж з питань охорони державної таємниці (за наявністю допуску до державної таємниці) або нерозголошення службової та конфіденційної інформації в режимно-секретному органі структурного підрозділу, відділі (відділенні) поліції та зобов`язані особисто прибути до управління режиму та технічного захисту інформації ГУНП для проходження інструктажу .

Відповідно до наданої суду довідки УРТЗІ ГУНП №6859 від 03.10.2018 р. рядовий поліції ОСОБА_1 інструктаж з питань нерозголошення службової або конфіденційної інформації у 2018 році перед виїздом за кордон не проходив / а.с. 175 том 1/, а актом від 12.03.2018 р. зафіксовано відмову позивача від ознайомленням з наказом ГУНП №713 від 14.02.2018 р. / а.с. 176 том 1/.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем зроблено обґрунтований висновок щодо порушення ОСОБА_1 пункту 1.2 наказу №713 від 14.02.2018 р. Про порядок виїзду за кордон працівників структурних підрозділів, відділів (відділень) поліції ГУНП , яке виразились у виїзді за кордон без проходження обов`язкового інструктажу з питань нерозголошення службової та конфіденційної інформації, що свідчить про порушення ним службової дисципліни.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом під час розгляду цієї справи у їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства, які регулюють відносини, що виникли між сторонами у справі , колегія суддів вважає, що під час розгляду справи факт порушення позивачем вимоги статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України Про Національну поліцію , Правила етичної поведінки поліцейських, пункт 1.2 Порядку виїзду за кордон працівників структурних підрозділів, відділів (відділень) поліції ГУНП, що виразилось у особистій недисциплінованості та відсутності тривалого часу на службі без поважних причин, знайшов своє підтвердження, тому відповідачем у справі доведено факт правомірності та доцільності застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу - звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) Закону України Про Національну поліцію , при цьому відповідачем було дотримано встановлені ч. 1,2 ст. 16 Дисциплінарного статуту строки накладення такого дисциплінарного стягнення з огляду на те, що у даному випадку днем виявлення дисциплінарного проступку є дата затвердження висновку службового розслідування, яке мало місце 05.10.2018р., а дисциплінарне стягнення на позивача накладено оскаржуваним наказом від 05.10.2018р.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, про те, що відповідачем у справі доведено факт правомірності прийняття ним наказу, який є предметом оскарження у цій справі, а заявлені позивачем позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовані належними доказами, які були досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду справи та долучені до матеріалів справи, тому суд першої інстанції постановив у справі правильне рішення про відмову позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі через їх необґрунтованість та безпідставність.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про відмову позивачу у задоволенні заявлених ним вимог у повному обсязі, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 02.09.2019р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019р. у справі №160/4878/19 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Повний текст складено та підписано - 25.11.2019р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя С.В. Сафронова

суддя С.М. Іванов