Постанова

від 19.11.2019 по справі 813/306/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/9752/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузьмича С. М.,

суддів Довгої О.І., Шавеля Р.М.,

за участю секретаря Галаз Ю.А.

представника апелянта Чубак Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року (ухвалене головуючим - суддею Сподарик Н.І. о 10 год. 56 хв. у м. Львові, повний текст судового рішення складено 18 квітня 2019 року) у справі № 813/306/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, третіх особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль в особі Львівської дирекції, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.06.2015 № 0004701700,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Червонограді ГУ Міндоходів у Львівській області від 22.06.2015 № 0004701700 у частині визначення ОСОБА_1 грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 140435, 35 грн, у тому числі за основним платежем 112348, 28 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 28087, 07 грн; у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Червонограді ГУ Міндоходів у Львівській області від 22.06.2015 № 0004701700 в частині нарахування ОСОБА_1 грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 95495, 33 грн (в т.ч. основний борг в сумі 76260, 26 грн та штрафні санкції в сумі 19235, 07 грн) відмовлено.

16.08.2018 на адресу Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення. У поданій заяві, позивач просить ухвалити додаткове рішення у справі № 813/306/18, яким стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000, 00 грн.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено повністю. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Червоноградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (пл. Соборна, 7, м. Червоноград, Львівська область, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 38642226) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) грн 00 коп.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що дослідивши надані докази на підтвердження понесених судових витрат, а саме: копію договору про представництво інтересів №б/н від 12.01.2018, акт (детальний опис) виконаних робіт по справі № 813/306/18, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 236 від 07.06.1994, ордер серії БМЙ №000,6 від 22.01.2018, копію квитанції № 15056729 від 31.01.2018 року, суд вбачає в них співмірність наданих послуг адвокатом Бордюком М.Й. з їх оплаченою ОСОБА_1 вартістю та вважає їх розмір обґрунтованим та розумним. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати позивача на правничу допомогу є підтвердженими, а тому такі витрати мають бути стягнуті з відповідача.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що позивачем не надано у строк встановлений КАС України всіх належних документів щодо обгрунтування вартості таких послуг, а також не доведено, що ці витрати були понесені позивачем за надання правової допомоги, а саме по справі № 813/306/18. Крім цього зазначає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення залишив поза увагою дослідження обставин про те як узгоджується дата складання акту (детальний опис) виконаних робіт від 10.05.2018 у справ № 813/306/18 із датою здійснення оплати за зазначені послуги згідно з копією квитанції від 31.01.2018 № 15056729.

Позивач скористався своїм правом та звернувся до суду з відзивом на апеляційну скаргу в якому покликається на те, що ця справа була складною та адвокатом було пророблено значний обсяг роботи, оскільки необхідно було опрацювати великий обсяг податкового, цивільного законодавства та практику судів з цього питання, скласти процесуальні документи, на що ним було витрачено 16 годин, що підтверджується актом виконаних робіт по справі № 813/306/18 від 10.05.2019 і це при цьому, що до цих годин не враховано час потрачений адвокатом на представництво його інтересів безпосередньо в суді першої інстанції. У зв`язку з цим розмір понесених витрат на оплату послуг адвоката у всякому випадку не перевищує співрозмірності із наданими послугами. А тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення - без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Інші особи в судове засідання на виклик суду не з`явилися, явку уповноваженої особи не забезпечили, хоча належним чином були повідомленні, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а додаткове рішення суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 надавалася правнича допомога на підставі договору про представництво інтересів №б/н від 12.01.2018. Згідно договору, адвокат Бордюк М.Й. зобов`язався надати ОСОБА_1 . усну та письмову консультативно - правову допомогу, вчинити дії по підготовці необхідних процесуальних документів, позовної заяви, скарг, заперечень, пояснень по представництву інтересів позивача.

До договору про представництво інтересів №б/н від 12.01.2018 представником позивача надіслано акт (детальний опис) виконаних робіт у справі № 813/306/18 від 10.05.2018.

Актом виконаних робіт, підписаним ОСОБА_1 та адвокатом Бордюк М.Й. підтверджується, що останнім виконано наступну роботу (надання послуг), необхідну для надання правничої допомоги, а саме підготовка: позовної заяви до її розгляду в суді та збір доказів, на що було витрачено - 8 год.; відповіді на відзив 3 - год.; пояснень на обгрунтування доводів позовної заяви та на заперечень відповідача на відповідь на відзив від 21.04.2018 - 2 год.; складання інших процесуальних документів (заяв, клопотань) у суд першої інстанції - 3 год.; затрачений час адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 безпосередньо в суді першої інстанції, що підтверджується протоколами судових засідань.

Разом з цим, сплата позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 6000, 00 грн підтверджена копією квитанції № 15056729 від 31.01.2018, долученою до матеріалів справи.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про помилкове застосування норм матеріального та процесуального права та не повне з`ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання щодо розподілу заявлених позивачем судових витрат суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 3, 4, 5 ст. 143 КАС України деталізовано порядок прийняття судом рішення щодо судових витрат, а саме: якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Аналіз зазначених процесуальних норм свідчить, що Кодексом визначено умову стягнення судових витрат, щодо яких сторона не має можливості надати докази до прийняття рішення по суті позовних вимог - це обов`язкове повідомлення стороною відповідний суд до закінчення дебатів по справі про наявність судових витрат, які сторона сплатила, проте не може надати докази на час прийняття рішення по суті позовних вимог, або які сторона сплатить за результатами розгляду справи.

Так при дослідженні звукозапису судового засідання 11.05.2018 в суді першої інстанції колегія суддів встановила, що до закінчення судових дебатів, представник позивача не повідомив суд про наявність судових витрат позивача на правничу допомогу за результатами розгляду справи та не надавав доказів про відсутність можливості надати докази до прийняття рішення.

Разом з цим колегія суддів встановила, що 27.02.2018 позивач подав до суду першої інстанції клопотання до якого долучено квитанцію від 31.01.2018 про оплату 6000 грн за надані йому послуги згідно до договору про правову допомогу.

Однак потрібно зазначити, що хоча позивач долучив до матеріалів справи квитанцію про оплату за надані йому послуги згідно до договору про правову допомогу, але не було долучено акту виконаних робіт, що в свою чергу міг би підтвердити обсяг виконаної роботи адвоката. При цьому необхідно зазначити, що такий акт виконаних робіт було долучено до матеріалів справи лише 11.04.2019 і датований він від 10.05.2018 тобто після здійснення оплати згідно до договору про правову допомогу, що на переконання суду ставить під сумнів такий обрахунок за надані послуги.

Крім цього суд зазначає, що позивачем всупереч вимогам ч. 7 ст. 139 КАС України акт виконаних робіт було долучено до матеріалів справи з пропуском п`ятиденного терміну, а саме 11.04.2019, після ухвалення рішення суду, 11.05.2018, і не зазначено будь - яких доводів про неможливість долучення останнього у встановленні строки.

Недодержання процесуальної умови - обов`язкового повідомлення суду першої про наявність витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів по справі із долученням належних доказів, в даному випадку акту виконаних робіт, - вказує на помилковість задоволення заяви позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу.

Відтак колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково задоволено заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки по даній справі суд мав можливість вирішити питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу додатковим рішенням, якщо б вимоги про їх стягнення були заявлені до ухвалення рішення по суті позовних вимог із долученням належних доказів.

Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити і додаткове рішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.

Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі № 813/306/18 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді О. І. Довга Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 26 листопада 2019 року