Ухвала

від 25.11.2019 по справі 805/5028/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 листопада 2019 року

Київ

справа №805/5028/18-а

адміністративне провадження №К/9901/31832/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Машинобудівний завод Вістек до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Машинобудівний завод Вістек звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 червня 2018 року №0000321410, яким йому зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 449 073,00 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12 червня 2018 року №0000321410.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою податкового органу на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, яка зареєстрована в автоматизованій системі документообігу суду 18 листопада 2019 року.

Порушуючи в касаційній скарзі питання скасування рішення суду апеляційної інстанції, відповідач посилається на помилковість висновку про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

Водночас за приписами пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

В свою чергу у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту матеріалів касаційної скарги, а також судових рішень, ухвалених у даній справі судами попередніх інстанцій та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається наступне.

Рішення суду першої інстанції прийнято 28 серпня 2018 року, а його повний текст виготовлено 06 вересня 2018 року.

Контролюючий орган оскаржив рішення в апеляційному порядку, проте апеляційна скарга була залишена без руху та в подальшому повернута ухвалами Першого апеляційного адміністративного суду відповідно від 22 жовтня 2018 року та від 23 листопада 2018 року, як така, що не відповідала вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України щодо надання документа про сплату судового збору.

30 серпня 2019 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, в обґрунтування якого зазначав, що вже звертався з апеляційною скаргою (в межах встановленого законом строку), однак остання була йому повернута у зв`язку з несплатою судового збору (внаслідок недостатнього фінансування).

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, зокрема, на підставі частини 3 статті 298 КАС України у зв`язку із визнанням неповажними причин пропуску строку апеляційного оскарження й встановлено десятиденний з дня отримання копії ухвали строк, упродовж якого податковий орган мав право вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Зважаючи на ненаведення податковим органом у встановлений строк інших (поважних) причин пропуску строку апеляційного оскарження, Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 жовтня 2019 року відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Так статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт 6 частини 3 статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на апеляційний перегляд справи.

Механізм же реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою І розділу 3 КАС України.

Зокрема відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В свою чергу пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

У відповідності ж з положеннями частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України).

Також статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини 5 цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо належного оформлення апеляційної скарги, окрім іншого, стосовно надання документа про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, відповідач не був позбавлений можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Окрім цього пунктом 2 частини 3 статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі приписи знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина 1 якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже державні органи, які діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених державою, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі, не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку правильно визнані неповажними.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту п`ятого частини першої та частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Машинобудівний завод Вістек до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду