Постанова

від 20.11.2019 по справі 911/129/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2019 р. Справа№ 911/129/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Верьовкін С.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Клименко К.В.;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Інвест груп"

на рішення Господарського суду Київської області від 04.06.2019 року (повний текст складено 12.07.2019)

у справі №911/129/19 (суддя Ярема В.А.)

за позовом Виконавчого комітету Ірпінської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Інвест груп"

про стягнення 1 263 906,86 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Виконавчий комітет Ірпінської міської ради звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Інвест груп" про стягнення 1 263 906,86 гривень, з яких: 1 000 000,00 грн заборгованості зі сплати пайових внесків щодо створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, 214 520,55 грн неустойки, 33 400,00 грн інфляційних витрат, 15 989,31 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Орлан-Інвест груп" грошового зобов`язання зі сплати пайового внеску згідно договору про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь №96 від 11.07.2016.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.06.2019 року позовні вимоги були задоволені частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Інвест груп" на користь Виконавчого комітету Ірпінської міської ради 1 000 000 грн 00 коп. грн заборгованості зі сплати пайових внесків щодо створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, 33 400 грн 00 коп. інфляційних витрат, 15 986 грн 31 коп. 3% річних та 15 740 грн 79 коп. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що оскільки відповідач взяті на себе грошові зобов`язання за договором пайової участі не виконав - кошти для створення і розвитку інфраструктури м. Ірпінь у лютому, липні 2018 року не перерахував, а розмір відповідно заявленої до стягнення суми відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично правильним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 000 000,00 грн заборгованості зі сплати пайових внесків підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішення Господарського суду Київської області від 04.06.2019 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково не врахував змісту рішення Ірпінської міської ради Київської області від 28.02.2019 № 4844-64-VII, яким було зараховано в рахунок сплати пайового внеску фактичні витрати ТОВ Орлан-Інвест Груп на реконструкцію виробничої будівлі КП УЖКГ Ірпінь під адміністративно-побутовий корпус по вул. Троїцька (Пролетарська), 21 на загальну суму 2 107 714,61 грн. Також апелянт вказав, що позивачем неправильно визначено розмір пайового внеску, оскільки ч.5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не передбачає можливості розрахунку величини пайової участі, виходячи із показників опосередкованої вартості спорудженого житла, а тому розрахунок визначений у п.2.1 договору не відповідає вимогам Закону. Скаржник вважає, що п. 2.1 договору, у якому визначено розрахунок величини пайової участі, є нікчемним в силу приписів ч. 2 ст. 228 ЦК України, оскільки він порушує публічний порядок та спрямований на надмірне заволодіння грошовими коштами відповідача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи між суддями від 22.07.2019 року, справу № 911/129/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 року відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 11.09.2019 року.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 року № 09.1-08/3582/19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Буравльова С.І. у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2019 року для розгляду справи №911/129/19 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

У судовому засіданні 11.09.2019 було оголошено перерву до 09.10.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 було оголошено перерву до 06.11.2019.

У судовому засіданні 06.11.2019 було оголошено перерву до 13.11.2019.

Враховуючи перебування у відпусті головуючої судді Дідиченко М.А. 13.11.2019, розгляд справи № 911/129/19 не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 розгляд справи було призначено на 20.11.2019.

Заявлені клопотання та результати їх розгляду

21.08.2019 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 911/129/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 911/1419/19.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що на даний час Господарським судом Київської області розглядається справа № 911/1419/19 за позовом ТОВ Ролан-Інвест Груп до виконкому Ірпінської міськради Київської області про визнання недійсним як невідповідного закону договору № 96 від 11.07.2016. Таким чином, як стверджує відповідач, справи № 911/129/19 та № 911/14719/19 є пов`язаними, оскільки у справі № 911/1419/19 оспорюється єдина підстава для стягнення з відповідача грошової заборгованості в справі № 911/129/19.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, у судовому засіданні 11.09.2019 в нарадчій кімнаті дійшла до висновку про відмову у його задоволенні з наступних підстав.

Статтею 227 Господарського процесуального кодексу встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Враховуючи зазначені вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

При цьому, пов`язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 96 від 11.07.2016. Отже, предметом доказування у справі № 911/129/19 є встановлення факту виконання/невиконання позивачем умов договору про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста Ірпінь.

Предметом спору у справі №911/1419/19 є визнання недійсним Договору № 96 від 11.07.2016. Отже, предметом доказування у справі № 911/1419/19 є наявність або відсутність законодавчо визначених підстав для визнання недійсним Договору підряду № 96 від 11.07.2016.

Колегія суддів зазначає, що розглядаючи вимогу про стягнення заборгованості за договором № 96 від 11.07.2016, суд у будь-якому випадку зобов`язаний дослідити питання щодо належного виконання сторонами умов договору та наявності у позивача права вимоги до відповідача, тобто, встановлення таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у даній справі.

Отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, суд не позбавлений можливості досліджувати обставини та оцінювати докази у даній справі, має право та зобов`язаний надати правову оцінку наданим письмовим доказам та самостійно встановити факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги у справі №911/129/19.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд справи № 911/1419/19, попри її пов`язаність із даною справою, не є перешкодою для встановлення, з урахуванням вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суттєвих обставин у справі № 911/129/19 під час її розгляду господарським судом, а тому відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №911/1419/19.

Судом, при цьому, також взято до уваги ту обставину, що позов про визнання недійсним договору у справі № 911/1419/19 було подано до Господарського суду Київської області вже після прийняття оскарженого у даній справі рішення. У випадку задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Інвест груп" у межах справи № 911/1419/19, дана обставина може бути підставою для перегляду рішення суду в даній справі за нововиявленими обставинами.

Позиції учасників справи

Через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Явка представників сторін

Представник відповідача у судове засідання 20.11.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи представники сторін були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки відповідач були належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 20.11.2019.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

11.07.2016 між Виконавчим комітетом Ірпінької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орлан-Інвест груп", як уповноваженою особою згідно договору №2 про спільну діяльність у будівництві багатоповерхового житлового комплексу від 09.06.2016 (замовник) було укладено договір про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь №96 (договір), предметом якого участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Ірпінь.

Згідно п.п. 1.2, 1.3. договору місце розташування об`єкта: м. Ірпінь, вул. Єсеніна, 31. Цільове призначення об`єкта: багатоквартирний житловий будинок квартирною загальною площею 7 769,88 кв. м., квартирною площею 6 714,68 кв. м., площею нежитлових приміщень 1 055,2 кв. м. (місця загального користування).

Розділом 2 договору передбачено умови участі відповідача у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста Ірпінь.

Так, згідно з п. 2.1 договору загальна вартість будівництва багатоквартирного житлового будинку в м. Ірпінь по вул. Єсеніна, 31 розрахована відповідно до заяви замовника виходячи з опосередкованої вартості згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2016 №103 складає: 6 714,68*7 897 53 025 827,96 грн в т. ч. ПДВ 8 837 637,99 грн.

Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпеня розраховується відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Положення про порядок залучення коштів будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь, затвердженого рішенням сесії Ірпінської міської ради від 06.11.2014 №4146-60-VI.

Для даної забудови величина пайового внеску складає: 53 025 827,96 х 4% - 2 121 033,12 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору сплата коштів відповідачем на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста здійснюється шляхом безготівкового перерахування в сумі 2 121 033,12 грн. згідно графіку (додаток № 1) до цього договору, але не пізніше ніж до введення об`єкта в експлуатацію. Зазначені кошти відповідач перераховує на визначений у договорі розрахунковий рахунок.

Згідно з п. 3.1 договору відповідач зобов`язався інформувати про всі зміни, які відбуватимуться в ході будівництва для своєчасного внесення змін до договору, а також сплатити кошти на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь у розмірі, визначеному у п. 2.2 даного договору.

Відповідно до п. 5.2 договору даний договір може коригуватися у випадку, коли фактична вартість будівництва буде більшою або меншою за результатами (по закінченню) будівництва об`єкта, або в результаті виникнення інших причин, що має бути узгоджено сторонами та оформлено додатковим договором до цього договору.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до виконання сторонами всіх своїх обов`язків за цим договором.

Додатком № 1 до договору сторони визначили графік сплати пайового внеску замовника будівництва об`єкту архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь.

28.09.2017 сторонами підписано, а рішенням Ірпінської міської ради від 28.09.2017 №2638-40-УІІ затверджено, угоду №96 про внесення змін до договору про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь (об`єкт будівництва: м. Ірпінь, вул. Єсеніна, 31) (далі - угода №96 від 28.09.2017), відповідно до якої у зв`язку із завершенням будівництва та враховуючи Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності (№КС 143170581379 від 27.02.2017), зокрема:

- пункт 1.3. договору викладено у новій редакції: "Цільове призначення об`єкта: багатоквартирний житловий будинок квартирною загальною площею 8 105,10 кв. м., квартирною площею 6 987,30 кв.м., місця загального користування площею 1 117,80 кв. м.";

- пункт 2.1. договору викладено у редакції: "Загальна вартість будівництва багатоквартирного житлового будинку в м. Ірпінь по вул. Єсеніна, 31 розрахована відповідно до заяви замовника, виходячи з опосередкованої вартості, складає: 6 987,30*7 897,00 = 55 178 708,10 грн в т. ч. ПДВ 9 196 451,35 грн.

Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпеня розраховується відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Положення про порядок залучення коштів будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь, затвердженого рішенням сесії Ірпніської міської ради від 06.11.2014 №4146-60-VI.

Для даної забудови величина пайового внеску складає: 55 178 708,10 х 4% = 2 207 148,32 грн";

- додаток №1 до договору викладено у новій редакції.

Відповідно до п. 5 ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та є невід`ємною частиною договору №96 від 11.07.2016.

Так, згідно додатку №1 до договору в редакції додаткової угоди №96 від 28.09.2017 сторонами погоджено наступний порядок сплати замовником 2 207 148,32 грн: по 500 000,00 грн - в лютому та липні 2018 року та 1 207 148,32 грн. - у грудні 2018 року.

Як вказано у позові, відповідач не виконав взятого на себе за договором зобов`язання та чергові платежі пайового внеску за лютий, липень 2018 року у загальному розмірі 1 000 000,00 грн. не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 1 000 000,00 грн. пайового внеску, вказав, що оскільки відповідач взяті на себе грошові зобов`язання за договором пайової участі не виконав - кошти для створення і розвитку інфраструктури м. Ірпінь у лютому, липні 2018 року не перерахував, а тому вказані позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Як свідчать матеріали справи, Ірпінською міською радою Київської області № 4146-60-VI від 06.11.2014 затверджено Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь, відповідно до якого залучення, розрахунок розміру і використання коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь проводиться відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та цього Положення.

Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Частиною 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Розділом 2 Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь (надалі - Положення) передбачено порядок встановлення розміру пайової участі.

Так, відповідно до п. 2.1 Положення величина пайової участі у розвитку інфраструктури визначається у договорі, укладеному Ірпінською міською радою із замовником будівництва об`єктів архітектури, з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. При цьому, не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Згідно з п. 2.2 Положення у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України:

- показників опосередкованої вартості спорудження житла, розрахованої на дату укладання договору про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури - для багатоповерхових житлових будинків;

- опосередкованої вартості адміністративних будинків, які споруджуються на території України, на дату укладання договору про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури - для нежитлових будівель та споруд;

- опосередкованої вартості будинків садибного типу, які споруджуються на території України, на дату укладання договору про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури - для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових та дачних будинків.

Відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

Пунктом 2.5 Положення передбачено, що розмір пайової участі у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпінь складає, зокрема, для житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, розмір коштів пайової участі визначається диференційовано, з урахуванням загальної вартості об`єкта будівництва: для нежитлових приміщень - у розмірі 10%, для житлового фонду - 4%; для нежитлових будівель та споруд - 10 % загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Відповідно до п. 2.8 Положення, у випадку будівництва у житловому будинку вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень його загальна кошторисна вартість має визначатись з урахуванням кошторисної вартості таких приміщень. Розмір пайової участі розраховується, як сума двох складових: перша становить величину пайової участі, розраховану під житлову частину будинку; друга - величину пайової участі, розраховану для нежитлових будівель та споруд. За відсутності окремих кошторисних розрахунків розмір пайової участі визначається пропорційно загальній площі приміщень. У випадку будівництва об`єктів змішаного типу (таких, що залучаються до пайової участі та тих, що не залучаються) розмір пайової участі розраховується пропорційно загальній площі окремих приміщень в залежності від їх призначення.

Згідно з ч. 8 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

Частиною 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Відповідно до п. 2.10 Положення кошти пайової участі у розвитку інфраструктури м. Ірпінь сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Наведеними вище нормами встановлено обов`язок замовника будівництва прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який реалізується шляхом укладення відповідного договору у визначеному Законом та деталізованому актом органу місцевого самоврядування порядку.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури визначається у договорі з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами.

Крім того, як правильно враховано місцевим господарським судом, у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена, вона визначається для багатоповерхових житлових будинків виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показників опосередкованої вартості спорудження житла, розрахованої на дату укладення договору.

Зі змісту п. 2.1 договору вбачається, що величина пайової участі відповідача у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Ірпеня розраховувалася, відповідно до заяви відповідача, виходячи з опосередкованої вартості (згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №102 від 03.05.2017) будівництва житлового будинку, що відповідає ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пунктам 2.1, 2.2 Положення.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши зміст укладеного між сторонами договору № 96 про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь від 11.07.2016, проаналізувавши умови залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури та порядок встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбачені ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і Положенням, що затверджено рішенням Ірпінської міської ради Київської області № 4146-60-VI від 06.11.2014, вважає обґрунтованим висновок місцевого суду, що пункти вказаного договору не суперечать нормам законодавства, визначені на розсуд сторін та погодженні ними, що відповідає приписам статтей 173, 174, 179 Господарського кодексу України, 628, 629, 638 Цивільного кодексу України.

Доводи ж відповідача стосовно неможливості обрахунку розміру пайової участі, виходячи з показника опосередкованої вартості спорудження житла, оскільки це не передбачено ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та як наслідок невідповідність законодавчим приписам умов договору і Положення про порядок залучення коштів замовників будівництва, є безпідставними, оскільки за визначеним відповідною нормою закону загальним правилом кошторисна вартість будівництва об`єкта визначається згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, а у випадку якщо вона так не визначена, то така вартість визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

З викладеного вище судом слідує, що Положенням про порядок залучення коштів замовників будівництва визначено, що показник опосередкованої вартості спорудження житла застосовується у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Водночас, в матеріалах справи наявна заява ТОВ "Орлан-Інвест груп" №11/07/1/ від 11.07.2016, відповідно до якої відповідач звернувся до позивача з пропозицією укласти договір пайової участі та розрахувати її величину, виходячи з опосередкованої вартості будівництва, тоді як подання відповідачем загальної кошторисної вартості будівництва, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, як станом на момент укладення договору, так і на момент укладення угоди про внесення змін до договору, не доведено.

Посилання відповідача на те, що пункти 2.1 та 2.2 договору № 96 про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Ірпінь від 11.07.2016 є нікчемними згідно ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України, судом першої інстанції правомірно відхилено з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ч. ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, Цивільний кодекс України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину.

При цьому, категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку.

Таким чином, можна зробити висновок, що публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.

Нікчемними як такі, що порушують публічний порядок є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.

При кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Таким чином, аналізуючи наведене, вбачається, що доводи відповідача про нікчемність пунктів 2.1 та 2.2 договору з посиланням на ст. 228 Цивільного кодексу України, як такі що суперечать публічному порядку та спрямовані на надмірне заволодіння грошовими коштами відповідача, не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами вини та обставин, з якими закон пов`язує нікчемність правочину внаслідок порушення публічного порядку - спрямованості правочину на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.10.2019 у справі № 911/103/19.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондується з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як зазначив суд першої інстанції, станом на момент вирішення спору у даній справі відповідач грошового зобов`язання за договором про пайову участь не виконав - передбачені додатком №1 до договору чергові платежі: по 500 000,00 грн у лютому та липні 2018 року не сплатив, вказані обставини не спростував.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до заяви відповідача від 26.02.2019 останній просив прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Ірпінь роботи по об`єкту Реконструкція виробничої будівлі КП УЖКГ Ірпінь під адміністративно-побутовий корпус в м. Ірпінь Київської області на загальну суму 457 577,70 грн. на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, та зменшити розмір пайового внеску на величину понесених витрат, зокрема за спірним договором, на суму 129 650,00 грн.

Рішенням Ірпінської міської ради від 28.02.2019 №4844-64-VII прийнято до комунальної власності територіальної громади міста Ірпінь фактичні витрати на реконструкцію виробничої будівлі КП УЖКГ Ірпінь на адміністративно-побутовий корпус по вул. Троїцька (Пролетарська), 21 в. м. Ірпінь Київської області на загальну суму 2 107 714,61 грн.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що обставини зарахування рішенням Ірпінської міської ради від 28.02.2019 №4844-64-VII в рахунок сплати пайового внеску фактичних витрат ТОВ "Орлан-Інвест груп" на реконструкцію виробничої будівлі КП "УЖКГ "Ірпінь" під адміністративно-побутовий корпус на загальну суму 2 107 714,61 грн судом оцінюються критично з огляду наданих позивачем пояснень щодо розміру безпосередньо понесених відповідачем витрат на реконструкцію та необхідної до зарахування суми коштів - 129 650,00 грн, в той час як доказів проведення позивачем відповідних операцій по зарахуванню даної суми на погашення чергових платежів у лютому, липні 2018 року суду не надано.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій (частина перша статті 40 Закону).

Водночас частиною п`ятої статті 30 Закону передбачено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об`єкти передаються у комунальну власність.

Таким чином, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено імперативну норму щодо зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких поза межами його земельної ділянки є необхідним за технічними умовами.

Як було зазначено вище, заявою від 26.02.2019 відповідач просив прийняти до комунальної власності територіальної громади міста Ірпінь роботи по об`єкту Реконструкція виробничої будівлі КП УЖКГ Ірпінь під адміністративно-побутовий корпус в м. Ірпінь Київської області на загальну суму 457 577,70 грн. на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, та зменшити розмір пайового внеску на величину понесених витрат, зокрема за спірним договором, на суму 129 650,00 грн.

Рішенням Ірпінської міської ради від 28.02.2019 №4844-64-VII прийнято до комунальної власності територіальної громади міста Ірпінь фактичні витрати на реконструкцію виробничої будівлі КП УЖКГ Ірпінь на адміністративно-побутовий корпус по вул. Троїцька (Пролетарська), 21 в. м. Ірпінь Київської області на загальну суму 2 107 714,61 грн. та зобов`язано відділи економіки підготувати проекти договорів (угод до договорів) про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Ірпінь, укладених між виконавчим комітетом Ірпінської міської ради та замовниками будівництва об`єктів архітектури, зменшивши розмір пайового внесу на величину понесених затрат.

А тому, з огляду на імперативні приписи частини 5 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розмір визначеної для відповідача пайової участі підлягає зменшенню на суму вартості об`єктів інженерної інфраструктури, які прийняті позивачем до комунальної власності.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 000 000,00 грн. заборгованості зі сплати пайових внесків підлягають задоволенню у розмірі 870 350,00 грн. (1 000 000,00 грн. - 129 650,00 грн.)

Крім того, оскільки відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо сплати пайового внеску, позивач також пред`явив до стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати розраховані з простроченої суми з 01.03.2018 по 26.11.2018 на 500 000,00 грн боргу за лютий 2018 року; з 01.08.2018 по 26.11.2018 на 500 000,00 грн боргу за липень 2018 року складають 33 400,00 грн., а 3 % річних за вказаний вище період складають 15 989,31 грн.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази відповідачем сплати внесків пайової участі та внаслідок порушення строків виконання грошового зобов`язання, за висновком суду апеляційної інстанції, зазначена вимога позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат є обґрунтованою та доведеною, розрахунок здійснений позивачем є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову правомірно задоволено місцевим судом у сумі 15 989,31 грн. - 3 % річних та 33 400,00 грн. - інфляційних втрат.

Крім того, судом першої інстанції було відмовлено в задоволені позовних вимог про стягнення 214 520,55 грн неустойки (144 520,55 грн пені та 70 000,00 грн штрафу).

В той же час, рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог про стягнення штрафу та пені апелянтом не оскаржуються.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Інвест груп" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 04.06.2019 року у справі № 911/129/19 - частковому скасуванню в частині стягнення розміру пайового внеску.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 278, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Інвест груп" на рішення Господарського суду Київської області від 04.06.2019 у справі № 911/129/19 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 04.06.2019 у справі № 911/129/19 частково скасувати, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Інвест груп" (08200, Київська обл., місто Ірпінь, вул. Виговського, 5В, ідентифікаційний код 38733894) на користь Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (08205, Київська обл., місто Ірпінь, вул. Шевченка, будинок 2-А, ідентифікаційний код 05408846) 870 350,00 грн заборгованості зі сплати пайових внесків щодо створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, 33 400 грн 00 коп. інфляційних витрат, 15 986 грн 31 коп. 3% річних та 13 796,04 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (08205, Київська обл., місто Ірпінь, вул. Шевченка, будинок 2-А, ідентифікаційний код 05408846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Інвест груп" (08200, Київська обл., місто Ірпінь, вул. Виговського, 5В, ідентифікаційний код 38733894) 2 917,13 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

5. Матеріали справи № 911/129/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 25.11.2019 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко