Постанова
від 19.11.2019 по справі 751/2946/18
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

19 листопада 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/2946/18

Головуючий у першій інстанції - Ченцова С. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1194/19

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1343/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД в складі:

головуючого судді - Губар В.С.,

суддів - Вінгаль В.М., Кузюри Л.В.

із секретарем судового засідання - Шапко В.М.

Позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

Відповідачі: Приватне акціонерне товариство Чернігівоблбуд , виконавчий комітет Чернігівської міської ради, Чернігівська міська рада, Комунальне підприємство Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації Чернігівської обласної ради

Треті особи: Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, Міністерство розвитку громад та територій України

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (із повідомленням учасників справи) у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд , виконавчого комітету Чернігівської міської ради, Чернігівської міської ради, Комунального підприємства Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації Чернігівської обласної ради, треті особи - Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, про скасування рішень виконавчого комітету Чернігівської міської ради, визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності, та за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд на додаткове рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 вересня 2019 року,

місце ухвалення судового рішення - м. Чернігів

дата складання повного тексту судового рішення - 10 липня 2019 року

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом, після уточнення якого 22 червня 2018 року (а.с. 194-198 т.1) просили:

скасувати рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 28.12.1993 року № 285 про зобов`язання бюро технічної інвентаризації видати Тресту Чернігівоблбуд свідоцтво про право власності на квартири в„–2 , в„–8 , в„–9 , в„–15 , в„–17 , в„– 23 , АДРЕСА_7 та здійснено їх державну реєстрацію;

скасувати рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15.03.2010 року №48 на підставі якого видані свідоцтва про право власності на квартири в„–2 , в„–8 , в„–9 , в„–15 , в„–17 , в„– 23 , АДРЕСА_7 та здійснено їх державну реєстрацію;

визнати недійсними та скасувати свідоцтва про право власності на квартири в„–2 , в„–8 , в„–9 , в„–15 , в„–17 , в„– 23 , АДРЕСА_7 , власником яких зазначено приватне акціонерне товариство Чернігівоблбуд .

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 квітня 1988 року рішенням № 81 виконавчого комітету Чернігівської міської ради дозволено Чернігівському обласному ремонтно- будівельному тресту проведення проектно-пошукових робіт для будівництва односекційного 10-поверхового будинку по АДРЕСА_8 .

19 липня 1993 року виконавчим комітетом Чернігівської міської ради затверджено спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету Будівельного управління - 5 Чернігівського обласного ремонтно-будівельного тресту Чернігівоблбуд про надання ОСОБА_3 двокімнатної квартири АДРЕСА_9 .

09 вересня 1993 року за рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №160 від 19 липня 1993 року позивачу ОСОБА_3 виданий ордер № 619 на сім`ю з двох осіб на квартиру АДРЕСА_9 зі зняттям з квартирного обліку.

19 липня 1993 року виконавчим комітетом Чернігівської міської ради затверджено спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету спеціалізованого ремонтно-будівельного управління - 3 Чернігівського обласного ремонтно-будівельного тресту Чернігівоблбуд про надання ОСОБА_1 чотирикімнатної квартири АДРЕСА_10 .

26 серпня 1993 року за рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №160 від 19 липня 1993 року позивачу ОСОБА_1 виданий ордер №523 на сім`ю з п`яти осіб на квартиру АДРЕСА_10 зі зняттям з квартирного обліку.

19 липня 1993 року виконавчим комітетом Чернігівської міської ради затверджено спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету ремонтно-будівельного управління - 1 Чернігівського обласного ремонтно-будівельного тресту Чернігівоблбуд про надання ОСОБА_9 двокімнатної квартири АДРЕСА_11 .

02 вересня 1993 року за рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №160 від 19 липня 1993 року ОСОБА_9 виданий oрдер №616 на сім`ю з трьох осіб на квартиру АДРЕСА_11 зі зняттям з квартирного обліку.

19 липня 1993 року виконавчим комітетом Чернігівської міської ради затверджено спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету Ремонтно-будівельного управління - 2 Чернігівського обласного ремонтно-будівельного тресту Чернігівоблбуд про надання ОСОБА_10 трикімнатної квартири АДРЕСА_12 .

31 серпня 1993 року за рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №160 від 19 липня 1993 року позивачу ОСОБА_10 виданий ордер №523 на сім`ю з чотирьох осіб на квартиру АДРЕСА_12 зі зняттям з квартирного обліку.

19 липня 1993 року виконавчим комітетом Чернігівської міської ради затверджено спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету Управління малої механізації Чернігівського обласного ремонтно-будівельного тресту Чернігівоблбуд про надання ОСОБА_11 двокімнатної квартири АДРЕСА_13 .

25 серпня 1993 року за рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №160 від 19 липня 1993 року ОСОБА_11 виданий ордер №526 на сім`ю з трьох осіб на квартиру АДРЕСА_13 зі зняттям з квартирного обліку.

19 липня 1993 року виконавчим комітетом Чернігівської міської ради затверджено спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету Будівельного управління - 5 Чернігівського обласного ремонтно-будівельного тресту Чернігівоблбуд про надання ОСОБА_12 двокімнатної квартири АДРЕСА_7 .

20 вересня 1993 року за рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 160 від 19 липня 1993 року ОСОБА_12 виданий оредр № 620 на сім"ю з тьох осіб на квартиру АДРЕСА_7 зі зняттям з квартирного обліку.

05 жовтня 1993 року виконавчим комітетом Чернігівської міської ради затверджено спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету УПТК Чернігівського обласного ремонтно-будівельного тресту Чернігівоблбуд про надання ОСОБА_8 трикімнатної квартири АДРЕСА_7 .

21 жовтня 1993 року за рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №224 від 05 жовтня 1993 року ОСОБА_8 виданий ордер №667 на сім`ю з чотирьох осіб на квартиру АДРЕСА_7 зі зняттям з квартирного обліку.

28 грудня 1993 року рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від № 285 Про переведення житла тресту Чернігівоблбуд в колективну власність зобов`язано Чернігівське бюро технічної інвентаризації видати тресту Чернігівоблбуд свідоцтва на право власності на квартири в будинку АДРЕСА_8 .

15.03.2010 року за рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від № 48 Чернігівськім міжміським БТІ були оформлені та видані ЗАТ Чернігівоблбуд свідоцтва на право власності на квартири та здійснено державну реєстрацію права власності.

Так ЗАТ Чернігівоблбуд набуло право власності на спірні квартири в„–в„– 2, 8 , 9 , 15 , 17 , 23 , 34 , в яких проживають позивачі, на підставі виключно рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 28.12.1993 року №285 Про переведення житла тресту Чернігівоблбуд в колективну власність .

24 березня 2017 року Чернігівська міська рада своїм рішенням №18/VII-18 визнала рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 28.12.1993 року № 285 Про переведення житла тресту Чернігівоблбуд в колективну власність в частині зобов`язання бюро технічної інвентаризації видати тресту Чернігівоблбуд свідоцтва на право власності на квартири, в тому числі і на квартири в„–в„– 2 , 8 , 9,15, 17 , 23 , АДРЕСА_7 таким, що не відповідає Конституції України та чинному законодавству України.

Позивачі посилаються, що відповідач оскаржив рішення Чернігівської міської ради №18/VII-18 від 24 березня 2017 року до суду і рішенням господарського суду Чернігівської області від 11 липня 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2017 року, по справі №927/431/17 в задоволенні позову відмовлено повністю і судові рішення набрали законної сили.

Наголошують, що житловий будинок в АДРЕСА_8 збудований державними підприємствами (Чернігівським обласним спеціалізованим ремонтно-будівельним трестом та Чернігівським обласним проектним ремонтно-будівельним трестом Чернігівоблбуд (трест Чернігівоблбуд ), які знаходились у віданні Міністерства житлово-комунального господарства УРСР та діяли на підставі Договору від 31.03.1989 в умовах оренди майна державного підприємства. Отже, відповідно до вимог ст. 5 Житлового кодексу Української РСР та ст. 1 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду будинок в АДРЕСА_7 після здачі його в експлуатацію 31.03.1993 року належав до державного житлового фонду.

Надання квартир позивачам та їх родинам у вказаному будинку відбувалося у порядку, встановленому статтею 52 ЖК УРСР для передачі жилих приміщень в будинках відомчого житлового фонду, який належав до державного житлового фонду. У відповідності до ст. 15 ЖК УРСР Чернігівський міськвиконком прийняв відповідні рішення та видав позивачам ордери на квартири у житловому будинку, що належав до державного житлового фонду.

Вважають, що оскільки підставою для видачі ЗАТ Чернігівоблбуд свідоцтв про право власності на квартири в„–в„–2 , 8 , 9 , 15 , 17 , 23 , АДРЕСА_7 було лише рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 28.12.1993 № 285 Про переведення житла тресту Чернігівоблбуд в колективну власність , яке в свою чергу було скасовано рішенням №18/VII-18 Чернігівської міської ради від 24 березня 2017 року, свідоцтва про право власності на квартири в„–в„– 2, 8 , 9 , 15 , 17 , 23 , АДРЕСА_7 , власником яких станом на сьогоднішній день фактично є Приватне акціонерне Чернігівоблбуд , мають бути визнані недійсними та скасовані.

Позивачі стверджують, що вищезазначені свідоцтва перешкоджають їм скористатися своїм законним правом на безоплатну приватизацію квартир, у яких вони зареєстровані та мешкають більше двадцяти років і фактичними власниками яких є вони та члени їх родин.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 липня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 відмовлено.

Приватне акціонерне товариство Чернігівоблбуд звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цій справі, посилаючись, що судом першої інстанції при вирішенні спору не було вирішено питання про розподіл витрат на правничу допомогу (т. 2 а.с.247).

Додатковим рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 10 вересня 2019 року Приватному акціонерному товариству Чернігівоблбуд у задовленні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено (т.3 а.с.35-38)

ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 липня 2019 року в апеляційному порядку не оскаржували.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в скасуванні свідоцтв про право власності на квартири в„–в„– 2, 8 , 9 , 15 , 17 , 23 , АДРЕСА_7 , власником яких є Приватне акціонерне товариство Чернігівоблбуд і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи (т.2 а.с.262-267).

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що всупереч вимогам ст.ст. 10, 12, 13, 81, 263, 265 ЦПК України судом не надано належної оцінки доказам та доводам позивачів та надано перевагу доводам відповідачів і не прийнято до уваги документи, що містяться в матеріалах справи, які доводять правомірність і обґрунтованість заявленого позову.

ОСОБА_2 зазначає, що позивачі та їх родини на законних підставах мешкають у своїх квартирах, їх вселення відбулось на підставі ордерів, з ними укладені договори найму згідно до вимог ст. 61 ЖК України, і вони набули право постійного проживання житлом у відповідності до ч. 2 ст. 9 ЖК УРСР.

Вважає, що оскільки будівництво спірного будинку здійснювалось державними підприємствами, які знаходились у віданні Міністерства житлово-комунального господарства УРСР та діяли на підставі Договору від 31.03.1989 року в умовах оренди майна державного підприємства, в розумінні норм ст. 5 Житлового кодексу Української РСР та ст. 1 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду будинок в АДРЕСА_8 колишня Войкова), 40-А після здачі в експлуатацію у березні 1993 року вселення позивачів належав до державного житлового фонду.

Апелянт наголошує, що наявними в матеріалах справи судовими рішеннями встановлено, що квартири у спірному відомчому будинку надавались громадянам за правилами надання житла державного житлового фонду у порядку, визначеному Житловим кодексом. Відповідні структурні підрозділи тресту Чернігівоблбуд приймали спільні рішення профкому та адміністрації про розподіл квартир. Ці рішення адміністрації і профкому перевірялись і затверджувались Чернігівським міськвиконкомом. На підставі прийнятих виконавчим комітетом Чернігвської міської ради рішень позивачам були надаі квартири та виконавчим комітетом видані ордери на житло державного житлового фонду.

Наполягає, що відповідач свідоцтва про право власності на спірні квартири в„–в„–2 , 8 , 9 , 15 , 17 , 23 , АДРЕСА_7 отримав за рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 28.12.1993 № 285 Про переведення житла тресту Чернігівоблбуд в колективну власність . Це рішення Чернігівська міська рада скасувала своїм рішенням №18/VII-18 від 24 березня 2017 року. Отже, видані відповідачу свідоцтва про право власності на вищевказані квартири необхідно визнати недійсними та скасувати.

Апелянт наголошує, що наявність у відповідача свідоцтв про права власності на квартири, у яких проживають позивачі, перешкоджає позивачам реалізувати передбачене чиним законодавством право на безоплатну приватизацію квартир, у яких вони та члени їх сімей зареєстровані та проживають більше двадцяти років.

На думку апелянта, суду першої інстанції доведено, що натепер відсутні правові підстави та скасовані усі рішення, на підставі яких за ПАТ Чернігівоблбуд зареєстровано право власності на спірні квартири, проте вимога про визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності на квартири в„–в„– 2, 8 , 9 , 15 , 17 , 23 , АДРЕСА_7 необгрунтовано відхилена з тим підстав, що ПАТ Чернігівоблбуд не є власником спірних квартир. Стверджує, що у період з 1990 року і натепер власником спірних квартир є одне підприємство, яке лише змінювало організаційну форму і назву, не змінюючи ідентифікаційного коду юридичної особи - 03333653 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В апеляційній скарзі ПрАТ Чернігівоблбуд просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції від 10 вересня 2019 року і ухвалити нове рішення про розподіл витрат на правничу допомогу у справі у сумі 21000 грн.

Посилається, що суд необґрунтовано відмовив у стягненні цих витрат з позивачів. Понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 21000 грн. підтверджуються додатковою угодою до договору про надання правничої допомоги від 21.05.2018 року, де зазначений розмір гонорару 21000 грн., наведений детальний опис робіт та надані три квитанції до прибуткових касових оредерів про сплату цих коштів, прийнятих від ПрАТ Чернігівоблбуд через директора Демшевського В.Ф.

Наголошує, що судом не враховані вимоги п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України та ст. ст. 1158, 1160 ЦК України, де передбачено право працівника підприємства за власні готівкові кошти оплачувати товар (послуги), придбані для потреб підприємства. Тому вважає, що сплата директором ПрАТ Чернігівоблбуд ОСОБА_16 в касу адвоката витрат на правничу допомогу без попереднього отримання коштів в касі свого підприємства не суперечить діючому законодавству і не позбавляє права на відшкодування витрат на правничу допомогу.

Відзиви на апеляційні скарги у встановлений судом строк учасниками справи не подавались.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 липня 2019 року апеляційним судом перевіряється в межах апеляційної скарги ОСОБА_2 - в частині щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_7 , власником якої зазначено приватне акціонерне товариство Чернігівоблбуд .

ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 апеляційні скарги не подавали, тому оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні їх позовних вимог не переглядається.

Аргументи апеляційної скарги ОСОБА_2 в частині посилання на права та інтереси ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки ОСОБА_2 не має повноважень виступати у суді в якості їх представника та діяти від їх імені.

Перевіряючи оскаржуване рішення суду першої інстанції в межах доводів ОСОБА_2 , апеляційним судом встановлено наступне.

На підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 224 від 05.10.1993 року Чернігівським міськвиконкомом згідно до вимог Житлового кодексу ОСОБА_8 видано ордер № 667 на квартиру АДРЕСА_7 (т. 1 а.с.48-51). Зазначені обставини сторони не заперечували у суді першої інстанції і не спростовували у апеляційному суді.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 285 від 28 грудня 1993 року Про переведення житла тресту Чернігівоблбуд в колективну власність зобов`язано бюро технічної інвентаризації видати тресту Чернігівоблбуд свідоцтва на право власності на квартири, в тому числі на квартиру АДРЕСА_7 ( т.1 а.с. 58).

16.02.1994 року на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 285 від 28 грудня 1993 року виконавчий комітет Новозаводської районної ради видав тресту Чернігівоблбуд свідоцтво про право особистої власності на квартири у житловому будинку по АДРЕСА_8 .

16.02.1994 р . Чернігівське МБТІ зареєструвало право власності тресту Чернігівоблбуд , зокрема, і на квартиру АДРЕСА_7 (т.2 а.с. 193 і на звороті).

Пунктом 1.37 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради №48 від 15.03.2010 року доручено Чернігівському міжміському бюро технічної інвентаризації оформити Закритому акціонерному товариству Чернігівоблбуд свідоцтво на право власності на квартиру АДРЕСА_7 ( т.1 а.с. 60).

На підставі рішення Чернігівського міськвиконкому № 48 від 15.03.2010 року ЗАТ Чернігівоблбуд видане свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_7 зареєстровані за ЗАТ Чернігівоблбуд , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (т.2 а.с. 187-188)

Перевіряючи аргументи скарги ОСОБА_2 , апеляційним судом також встановлено, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, квартира АДРЕСА_7 натепер належать на праві власності Закритому акціонерному товариству Чернігівоблбуд (т.2 а.с.187-188).

Доказів перереєстрації права власності на квартиру в„– 9 у вищевказаному будинку, за Приватним акціонерним товариством Чернігівоблбуд апелянтом не надано суду першої інстанції і не представлено апеляційному суду.

Позивач ОСОБА_2 свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що наявність у відповідача свідоцтв про право власності на спірну квартиру в„– 9 , яка надана ОСОБА_8 (батькові позивача) згідно ордеру, перешкоджає позивачеві скористатися правом на безоплатну приватизацію квартир, в якій він зареєстрований та проживає більше двадцяти років.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог щодо свідоцтва про право власності на квартири, суд першої інстанції зазначив, що вимоги про визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності, зокрема на квартиру АДРЕСА_7 , власником яких вказано Закрите акціонерне товариство Чернігівоблбуд не підлягають задоволенню, оскільки позов заявлено до Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд , яке не є власником спірних квартир, у тому числі і квартири АДРЕСА_7 .

За правилами ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 .

Апелянтом ОСОБА_2 не надано в суд першої інстанції і не представлено апеляційному суду належних і допустимих документальних доказів на спростування вказаного висновку суду першої інстанції стосовно належності квартири АДРЕСА_7 Приватному акціонерному товариству Чернігівоблбуд , до якого заявлені позовні вимоги.

Як встановлено апеляційним судом, в матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи, які б безспірно і достовірно підтвердили, що саме ПрАТ Чернігівоблбуд натепер є власником, зокрема, квартири АДРЕСА_7 .

В матеріалах справи міститься свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 31 березня 2010 року, з якого убачається, що власником квартири АДРЕСА_7 є Закрите акціонерне товариство Чернігівоблбуд на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 48 від 15.03.2010 р. (т.2 а.с.187,188).

Разом з тим, позовні вимоги до ЗАТ Чернігівоблбуд як до власника вказаної квартири - ОСОБА_2 не заявлялись.

З огляду на викладене, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_7 , власником якої зазначено Приватне акціонерне товариство Чернігівоблбуд .

Доводи скарги про те, що скасовані усі рішення, на підставі яких за ПАТ Чернігівоблбуд зареєстровано право власності на спірні квартири, не є визначеною законом підставою для визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_7 .

При вирішенні цього спору, апеляційний суд приймає до уваги, що рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 28.12.1993 року № 285, та № 48 від 15.03.2010 року, будучи ненормативними правовими актами органу місцевого самоврядування як акти одноразового застосування, вичерпали свою дію фактом виконання, а отже також не можуть бути законною підставою для визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_7 .

Враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими апелянт обґрунтовував доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог .

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Сукупність досліджених обставин та наявних у справі доказів приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи і їм надана вірна юридична оцінка.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення.

Апеляційний суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_7 відповідно до ст. 64 ЖК України набув право безстрокового постійного проживання як такий, що у складі сім`ї свого батька ОСОБА_8 був вписаний в ордер № 667 від 21 жовтня 1993 року на квартиру АДРЕСА_7 та вселився в цю квартиру на законних підставах у 1993 році згідно рішення Чернігівського міськвиконкому № 224 від 05.10.1993 року (т.1 а.с.50,51). Зважаючи на сукупність обставин цієї справи, отримане у березні 2010 року ЗАТ Чернігівоблбуд свідоцтво про право власності на вказану квартиру (т.2 а.с.187), жодним чином на житлові права ОСОБА_2 не впливає як на такі, що знаходяться під захистом вимог ст.30 Конституції України та ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відтак, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не містять передбачених процесуальним законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції і підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 - відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіряючи аргументи скарги ПАТ Чернігівоблбуд на додаткове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Статтею 141 ЦПК України визначений порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Статтею 137 ЦПК України визначено витрати на правничу допомогу та порядок їх розподілу між сторонами та стягнення. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги від 21 травня 2018 року вбачається, що професійну правничу допомогу ПрАТ Чернігівоблбуд надає адвокат Авраменко Г.М., який наділений повноваженнями представляти інтереси товариства у суді першої інстанції у цій справі. (а.с. 248 Т. 2).

Повноваження адвоката у суді першої інстанції підтверджено також ордером серії АА № 076747 (а.с. 150 Т. 1)

Згідно з квитанціями до прибуткового касового ордеру № 53/3 від 10 липня 2018 року, № 53/4 від 19 листопада 2018 року, № 53/5 від 10 грудня 2018 року адвокатом Авраменком Г.М. прийнято від ПрАТ Чернігівоблбуд за надання правової допомоги в суді першої інстанції по справі згідно договору про надання правничої допомоги 21000 грн. На підтвердження зазначеної суми в матеріалах справи наявний розрахунок витрат за надану правову допомогу.

Оскільки рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 04 липня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 відмовлено, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність часткового відшкодування ПрАТ Чернігівоблбуд понесених витрат на правову допомогу, враховуючи наступне.

Згідно детального опису робіт (наданих послуг) (а.с. 249 Т. 2), адвокатом Авраменком Г.М. надавалась ПрАТ Чернігівоблбуд правнича допомога, вартість якої становить 21000 грн. Проте, апеляційний суд повністю погодитись з таким розрахунком не може, враховуючи наступне.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на правничу допомогу адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, виваженості та розумності, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що відшкодування понесених витрат на правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 21000 грн. не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співмірності і, зважаючи на складність цієї справи, підлягає зменшенню та стягненню на користь ПрАТ Чернігівоблбуд по одній тисячі гривень з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Зазначені обставини не були враховані судом першої інстанції при ухваленні додаткового рішення, що призвело до помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу. З огляду на викладене, додаткове рішення Новозаводського районног суду м.Чернігова від 10 вересня 2019 року підлягає скасуванню, а заява ПрАТ Чернігівоблбуд - частковому задоволенню.

Оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 рішення суду першої інстанції не оскаржували, витрати за апеляційний розгляд справи з них не стягуються.

За надання правничої допомоги у апеляційному суді ПрАТ Чернігівоблбуд сплачено адвокатові згідно договору про надання правової допомоги 10000 грн., що підтверджується детальним описом робіт (наданих послуг) та квитанцією до прибуткового касового ордера (т. 3 а.с.93-95).

Проте, апеляційний суд вважає, що не підлягають стягненню зі ОСОБА_2 на користь ПрАТ Чернігівоблбуд витрати на правничу допомогу за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції, враховуючи, що позивач ОСОБА_2 є учасником бойових дій і відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір звільнений від сплати судових витрат. Тому, на підставі ч.7 ст. 141 ЦПК України, ПрАТ Чернігівоблбуд слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України витрати, понесені на правничу допомогу під час розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанцій в сумі три тисячі гривень, з яких 1000 грн. за правничу допомогу у суді першої інстанції і 2000 грн. - за правничу допомогу при розгляді справи у апеляційному суді.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 липня 2019 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд задовольнити частково.

Додаткове рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 вересня 2019 року скасувати.

Заяву Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд понесені судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі по одній тисячі гривень з кожного, відмовивши у стягненні решти витрат на правничу допомогу.

Компенсувати Приватному акціонерному товариству Чернігівоблбуд за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України витрати, понесені на правничу допомогу під час розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанцій в сумі три тисячі гривень.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Судді:

Дата ухвалення рішення19.11.2019
Оприлюднено28.11.2019

Судовий реєстр по справі —751/2946/18

Постанова від 05.07.2021

Цивільне

Чернігівський апеляційний суд

Скрипка А. А.

Постанова від 05.07.2021

Цивільне

Чернігівський апеляційний суд

Скрипка А. А.

Ухвала від 14.04.2021

Цивільне

Чернігівський апеляційний суд

Скрипка А. А.

Постанова від 17.03.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Грушицький Андрій Ігорович

Ухвала від 17.03.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Грушицький Андрій Ігорович

Ухвала від 01.03.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Грушицький Андрій Ігорович

Ухвала від 17.01.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Грушицький Андрій Ігорович

Постанова від 19.11.2019

Цивільне

Чернігівський апеляційний суд

Губар В. С.

Постанова від 19.11.2019

Цивільне

Чернігівський апеляційний суд

Губар В. С.

Постанова від 19.11.2019

Цивільне

Чернігівський апеляційний суд

Губар В. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні