Рішення

від 22.11.2019 по справі 191/4219/19

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/4219/19

Провадження № 2/191/1130/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Кухар Д.О.,

за участю секретаря Яніної О.В.,

розглянувши згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Синельниківська районна державна адміністрації про визнання недійсним державного акту та зобов`язати відшкодувати збитки,-

ВСТАНОВИВ:

13.11.2019 року позивач звернувся до суду із вищезазначеною позовною заявою, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що вона, ОСОБА_1 є громадянкою України з 1991 року.

09.10.2019 року під час ознайомлення з матеріалами суддівського досьє дізналася про те, що за нею зареєстровано земельну ділянку в розмірі 7.130 га за кадастровим номером 1224883000:01:001:0069.

Даний факт вона поставила під сумнів, оскільки неодноразово робила витяги для подачі декларацій починаючи з 2016 року в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно і будь яка інформація щодо будь-якого рухомого та нерухомого майна у вказаному реєстрі була і є відсутньою.

11.10.2019 року позивач зробила три витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майн за трьома параметрами: за прізвищем, кодом іпн та за кадастровим номером. Згідно витягів інформація щодо реєстрації нерухомого майна у т.ч. земельні ділянки за нею не значиться.

Маючи на меті пересвідчитись чи дійсно така інформація відповідає дійсності і враховуючи що право власності вона начебто набула у 2004 році, позивач через свого представника зробила запити до Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відділ м. Дніпро. Згідно наданих відповідей від 08.11.2019 року та 28.10.2019 року за громадянкою ОСОБА_1 іпн НОМЕР_1 інформація щодо реєстрації земельних ділянок відсутня.

Маючи інформацію, щодо кадастрового номеру, позивач зробила запит по кадастровому номеру в реєстрі ДЗК і 15.10.2019 року отримала витяг щодо реєстрації за нею права власності на земельну ділянку в розмірі 7.130 га, яка начебто була видана їй на підставі розпорядження голови Синельниківської районної державної адміністрації № 802-р-04 від 02.11.2004 року на території Лубянської сільської ради.

17.10.2019 року позивач направила лист до облуправління земресурсів в якому повідомила про те, що вказану земельну ділянку не отримувала, будь-якої згоди на її оформлення не надавала, будь-яких документів на її отримання не підписувала. Також просила скасувати запис у реєстрі прав власності на нерухоме майно та повернення цієї ділянки у власність територіальної громади.

Також, під час ознайомлення з суддівським досьє, вона побачила, що такі ж земельні ділянки зареєстровані за її мамою ОСОБА_3 та її батьком ОСОБА_2 .

Позивач зазначив, що сімейні стосунки зі своїм батьком не підтримуються з 2005 року, однак зателефонувавши батькові для з`ясування питання, щодо даних земельних ділянок, останній не міг нічого згадати.

Через декілька днів батько зателефонував позивачці та повідомив, що дійсно було фермерське господарство СФГ Мисливське , їхня сім`я була там учасниками. Оскільки на той час вона навчалася і проживала у м. Дніпропетровську він, маючи на меті отримання земельної ділянки, поставив свій підпис та оформив всі необхідні документи для реєстрації на неї земельної ділянки. Про вчинені ним дії він не повідомив, оскільки і сам про це згодом забув, оскільки перестав займатися сільськогосподарською діяльністю. А щоб не простоювала земля, акти про права власності на земельні ділянки передав її дядькові, який її обробляв та періодично сплачував податки.

Про наслідки не повідомлення її про вказану земельну ділянку батько навіть і не думав, бо сам забув що такі обставини дійсно мали місце.

Отримавши 04.11.2019 на руки акт, який батько з трудом знайшов та надіславши запити до органів, які зберігають технічну документацію щодо передачі позивачці земельної ділянки, дізнавшись більш детальну про місце розташування та підстави реєстрації на її ім`я земельної ділянки, вона вирішила звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

На підставі розпорядження голови Синельниківської районної державної адміністрації № 802-р-04 від 02.11.2004 року було видано державний акт про права власності на земельну ділянку від 08.12.2004 року відповідно до якого громадянці ОСОБА_4 ( прізвище на ОСОБА_5 змінено на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 30.06.2007 року) надано земельну ділянку в розмірі 7.130 га за кадастровим номером 1224883000:01:001:0069. Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010413101116.

Вказану земельну ділянку позивачка не отримувала, будь якої згоди на її отримання не висловлювала, документів спрямованих на отримання вказаної ділянки не підписувала. Про реєстрацію на своє ім`я права власності на земельну ділянку нічого не знала, і не могла знати, оскільки дана інформація в реєстрі відсутня і отримати її змогла лише тоді, коли дізналася кадастровий номер земельної ділянки 09.10.2019 року. Раніше дізнатися про наявність зареєстрованої у 2004 році вона фізично не могла з технічних причин за якими функціонують реєстри в Україні.

Враховуючи вищевикладене, просить суд визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку серії ДП № 002428 від 08.12.2004 року відповідно до якого ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Синельниківської райдержадміністрації № 802-р-04 від 02.11.2004 року є власником земельної ділянки площею 7.130 га на території Лубянської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 1224883000:01:001:0069.

Скасувати державну реєстрацію права власності па земельну ділянку за кадастровим номером 1224883000:01:001:0069, площею 7.130 га що знаходиться на території Лубянської сільської ради, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ДП № 002428 від 08.12.2004 року виданого на підставі розпорядження голови Синельниківської райдержадміністрації № 802-р-04 від 02.11.2004 року, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010413101116 від 08.12.2004 року.

Зобов`язати ОСОБА_2 сплатити платежі, щодо сплати податків відносно земельної ділянки.

До початку проведення підготовчого судового засідання представник позивача надав суду заяву про підтримання заявлених вимог та розгляд справи без їх присутності.

Відповідач до початку проведення підготовчого судового засідання надав суду заяву про визнання позову та можливість розгляду справи без його участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Синельниківська районна державна адміністрації, надала заяву, якою просить розглядати справу без участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

З копії заяви ОСОБА_1 від 09.10.2019 року вбачається звернення останньої до Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з наданням можливості ознайомлення з суддівським досьє ОСОБА_1 ( а.с.9).

На підставі розпорядження голови Синельниківської районної державної адміністрації № 802-р-04 від 02.11.2004 року було видано державний акт про права власності на земельну ділянку від 08.12.2004 року відповідно до якого громадянці ОСОБА_4 ( прізвище на ОСОБА_5 змінено на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 30.06.2007 року) надано земельну ділянку в розмірі 7.130 га за кадастровим номером 1224883000:01:001:0069. Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010413101116 ( а.с.7, 12-13).

Згідно з копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, інформація щодо реєстрації нерухомого майна у т.ч. земельні ділянки за ОСОБА_8 не значиться.

З копій відповідей на адвокатські запити до Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відділ м. Дніпро, вбачається що за громадянкою ОСОБА_1 іпн НОМЕР_1 інформація щодо реєстрації земельних ділянок відсутня.

Відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.10.2019 року право власності на земельну ділянку в розмірі 7.130 га, виданої на підставі розпорядження голови Синельниківської районної державної адміністрації № 802-р-04 від 02.11.2004 року на території Лубянської сільської ради належить ОСОБА_1

З копії листа ОСОБА_1 від 17.10.2019 року вбачається звернення останньої до облуправління земресурсів з повідомленням про те, що вищезазначену земельну ділянку не отримувала, будь-якої згоди на її оформлення не надавала, будь-яких документів на її отримання не підписувала. Також просила скасувати запис у реєстрі прав власності на нерухоме майно та повернення цієї ділянки у власність територіальної громади.

Викладені вище обставини свідчать про наявність суперечностей, щодо законного отримання ОСОБА_1 земельної ділянки виданої на підставі розпорядження голови Синельниківської райдержадміністрації № 802-р-04 від 02.11.2004 року площею 7.130 га на території Лубянської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 1224883000:01:001:0069, оскільки ОСОБА_1 будь якої згоди на її отримання не надавала, документів спрямованих на отримання вказаної ділянки не підписувала.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання правочину недійсним; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Земельний кодекс України закріплює загальні засади володіння та користування землями України. Відповідно до ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на ні підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку.

Згідно ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом зокрема визнання угоди недійсної визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільної законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільні дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Стаття 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 230 ЦК України визначає правові наслідки вчинення правочину під впливом обману. Так, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Таким чином, з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, повністю підтверджені документально та визнані відповідачем, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 78, 140, 152, ЗК України, ст. 203, 215,230 ЦК України, ст.ст. 200, 206, 263-265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Синельниківська районна державна адміністрації про визнання недійсним державного акту та зобов`язати відшкодувати збитки задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку серії ДП № 002428 від 08.12.2004 року відповідно до якого ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Синельниківської райдержадміністрації № 802-р-04 від 02.11.2004 року є власником земельної ділянки площею 7.130 га на території Лубянської сільської ради, кадастровий номер земельної ділянки 1224883000:01:001:0069.

Скасувати державну реєстрацію права власності па земельну ділянку за кадастровим номером 1224883000:01:001:0069, площею 7.130 га що знаходиться на території Лубянської сільської ради, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ДП № 002428 від 08.12.2004 року виданого на підставі розпорядження голови Синельниківської райдержадміністрації № 802-р-04 від 02.11.2004 року, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010413101116 від 08.12.2004 року.

Зобов`язати ОСОБА_2 сплатити платежі, щодо сплати податків відносно земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1152 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.

Суддя: Д. О. Кухар