Ухвала

від 20.11.2019 по справі 242/3698/19

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

242/3698/19

2-во/242/82/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі судового засідання Кідрон О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Селидівського міського суду Донецької області від 04.11.2019 року, постановленій при розгляді цивільної справи № 242/3698/19 (провадження № 2/242/1117/19) за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства Селидіввугілля про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Селидівського міського суду Донецької області перебуває справа № 242/3698/19 (провадження № 2/242/1117/19) за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства Селидіввугілля про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 04.11.2019 року залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Відокремлений підрозділ Вуглезбут Державного підприємства Селидіввугілля (код ЄДРПОУ 33644454, адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41-а).

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки у вказаній ухвалі суду, яка мотивована тим, що ним було заявлено клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи безпосередньо його, як фізичну особу, оскільки це може стосуватися відшкодування втраченого заробітку позивачеві за його рахунок, а не ВП Вуглезбут ДП Селидіввугілля . На підставі викладеного просить виправити описку, а саме - в тексті ухвали замінити ВП Вуглезбут ДП Селидіввугілля на ОСОБА_1 , як фізичну особу.

Згідно ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

По засіданні суду від 04.11.2019 року ОСОБА_1 пояснив, що він має клопотання про залучення його у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. При цьому додатково пояснив, що він є директором ВП Вуглезбут Державного підприємства Селидіввугілля та особою, яка підписала наказ про звільнення позивача з посади.

З дослідженої в судовому засіданні ухвали суду від 04.11.2019 року було встановлено, що описок під час її постановлення не виявлено, а фактично міститься незгода з прийнятим рішенням у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Згідно п. 8 ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли службова особа, винна у незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.

Відповідно до ст. 237 КЗпП суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 29.12.1992р. Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками визначено, що обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, покладається на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Відповідно до п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р. Про практику розгляду судами трудових спорів встановлено, що при незаконному звільнені або переведені на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п. 8 ст. 134 ст. 237 КЗпП, настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб. Обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи може бути покладено при допущені ними в цих випадках будь-якого порушення закону.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 134 КЗпП суб`єктами повної матеріальної відповідальності є службові особи, за наказом чи розпорядженням яких працівника незаконно звільнено чи переведено на іншу роботу.

Хоча вищевказаний п. 33 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року містить посилання на ст. 109 ЦПК України (в ред. 1963 року), яка передбачала обов`язкове залучення службової особи, за наказом або розпорядженням якої звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі, але вказаний ЦПК України втратив чинність 01.01.2005 року, а чинна редакція ЦПК України не містить такого посилання, тому правова підстава для залучення судом до участі у справі в якості третьої особи працівників, які винні в незаконному звільненні або незаконному переведенні, є відсутньою. Питання про притягнення до матеріальної відповідальності працівників (службових осіб), які є винними в незаконному переведенні або звільненні працівників, має вирішуватись поза межами спора про поновлення працівника на роботі на підставі позову власника або уповноваженого ним органу незалежно від того припинені чи ні трудові відносини з підприємством, працюючи на якому вона видала з порушенням закону наказ про звільнення чи переведення працівника на іншу роботу чи затримала виконання рішення суду про поновлення на роботі, вона зобов`язана відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству в зв`язку з оплатою за час вимушеного прогулу, оскільки розірвання трудового договору не звільняє її від матеріальної відповідальності на підставі ст. 237 КЗпП.

Враховуючи викладене та те, що постановлена ухвала суду не містить описок, тому подана заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 260, 269 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Селидівського міського суду Донецької області від 04.11.2019 року, постановленій при розгляді цивільної справи № 242/3698/19 (провадження № 2/242/1117/19) за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства Селидіввугілля про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення (складання) безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала не була вручене у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя