Рішення

від 25.11.2019 по справі 120/3281/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 листопада 2019 р. Справа № 120/3281/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

11.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом, в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 01.08.2019 року звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Сальницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області. Однак, відповідач Наказом №2-15546/15-19-СГ від 11.09.2019 року відмовив у наданні такого дозволу.

На переконання позивача, відмова оформлена наказом №2-15546/15-19-СГ від 11.09.2019 року є протиправною та такою що підлягає скасуванню, оскільки відповідач зобов`язаний розглянути його клопотання та прийняти одне з рішень передбачених ч.7 ст. 118 ЗК України, а саме:

- дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надати мотивовану відмову у його наданні.

Також зазначив, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про землеустрій" громадяни можуть виступати замовниками саме документації із землеустрою.

Згідно з абзацом 3 частини 7 статті 118 ЗК України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

На думку позивача, цією нормою закріплено виключно право, а не обов`язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу або відмови у його наданні після спливу місячного строку.

В зв`язку з чим позивач звернувся з цим позовом до суду в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Сальницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області оформлену у вигляді наказу №2-15546/15-19-СГ від 11.09.2019 року;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 від 01.08.2019 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту на території Сальницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області та прийняти мотивоване рішення, яким вирішити питання надання або мотивованої відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Ухвалою суду від 17.10.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

01.11.2019 року на адресу суду надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, у якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. Вказав, що за результатом розгляду клопотання ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , про надання дозволу документації із землеустрою для отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Сальницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області відмовлено у наданні такого дозволу.

Зокрема вказали, що відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з п. 1 Положення "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце - прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

У відповідності до пп. 31 п. 4 Положення №15 Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Згідно пп.13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 року № 333 передбачено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Також вказали, що позивач не зазначив на який вид документації просить надати дозвіл. Хоча відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

На переконання відповідача, чинним законодавством передбачена можливість виготовлення різних видів документації, які передбачені ст.25 Закону України Про землеустрій , щодо формування земельних ділянок. Тому, Головне управління не вправі обмежувати право позивача на виготовлення відповідної документації із землеустрою.

Враховуючи вищевикладене, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області просило в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

01.08.2019 року ОСОБА_1 , звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Сальницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

До заяви додано матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №2-15546/15-19-СГ від 11 вересня 2019 року позивачу відмовлено у наданні дозволів на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення, на території Сальницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення - 01.03).

Обґрунтовуючи відмову вказали, що відповідно до частин 1-4, статті 22, частини, 6, 7 статті 118, частини 4 статті 122 Земельного кодексу України (зі змінами), Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.02.2015 року №14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.02.2015 за №177/26622, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 року №308, з урахуванням того, що у клопотанні не зазначено який саме вид документації згідно статті 25 Закону України Про землеустрій , та у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки, відповідність об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, на підставі частини 7 статті 188 Земельного кодексу України.

Позивач не погоджуючись із таким рішенням звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується наступним.

Згідно зі статтею 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України (далі- ЗК України).

Частинами 1-3 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом "а" частини 3 ст. 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом "б" частини першої ст. 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Отже, позивач має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Статтею 118 ЗК України визначається порядок безоплатної приватизації земельних ділянок.

Згідно з частиною 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Отже, судом встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у клопотанні зазначають цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). При цьому, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені частиною 6 статті 118 ЗК України.

Зі змісту клопотання 3В-9300014642019 вбачається, що позивач просить надати дозвіл на розроблення документації їз землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Сальницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області, за межами населеного пункту Сальниця (межує із земельною ділянкою з кадастровим номеро 0524886100:03:003:0020). До клопотання додано бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Зі змісту наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 11 вересня 2019 року №2-15546/15-19-СГ суд встановив, що підставою для відмови в наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою відповідач вказав, що у клопотанні не зазначено який саме вид документації згідно ст. 25 Закону України Про землеустрій та у зв`язку із невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що відповідачем не обґрунтовано відмову у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки та не вказано підстав відмови у наданні такого дозволу, виключний перелік яких встановлений частиною 7 статті 118 ЗК України. При цьому, частиною 6 статті 118 ЗК України не передбачено обов`язку позивача, зазначати у клопотанні про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на який саме вид документації визначений ст. 25 Закону України Про землеустрій він просить дозвіл.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відмова ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки є протиправною.

З метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту на території Сальницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області та прийняти мотивоване рішення, яким вирішити питання надання або мотивовану відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим, відповідно до статті 5 Закону України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору, відтак такий не сплачувався, а отже не підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру Вінницькій області №2-15546/15-19-СГ від 11.09.2019 року щодо відмови у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Сальницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 від 01.08.2019 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту на території Сальницької сільської ради Хмільницького району Вінницької області та прийняти мотивоване рішення, яким вирішити питання надання або мотивованої відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, ЄДРПОУ 39767547).

Рішення у повному обсязі виготовлене 25.11.2019 року

Суддя Дончик Віталій Володимирович