Рішення

від 20.11.2019 по справі 120/2797/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 листопада 2019 р. Справа № 120/2797/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною та скасування відмови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною та скасування відмови.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що у лютому 2019 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,1200 га, яка розташована на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Листом від 01.03.2019 року №1397/0-1629/0/17-19 відповідач зазначив, що у нього відсутні підстави для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки бажана земельна ділянка перебуває у користуванні третіх осіб.

Не погоджуючись з такою відмовою Головного управління Держгеокадастру у Київській області, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 20.09.2019 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву. Витребувано у відповідача документи, які стали підставою для відмови позивачці у задоволенні її клопотання.

На виконання вимог ухвали суду від 17.10.2019 та відповідно до положень ст. 162 КАС України, стороною відповідача подано до суду відзив щодо заявлених позовних вимог, з якого слідує, що відповідач заперечує щодо задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

Вказує, що Головне управління Держгеокадастру у Київській області розглянуло клопотання ОСОБА_1 , додані графічні матеріали, на яких відображено місце розташування бажаної для відведення земельної ділянки, та виявивши невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, надало відповідь ОСОБА_1 листом № 1397/0-1692/0/17-19 від 01.03.2019 року, зазначивши, що бажана для відведення земельна ділянка перебуває у власності (користуванні) третіх осіб.

Звертає увагу суду, що земельна ділянка визначена в графічних матеріалах, доданих до клопотання ОСОБА_1 перетинається з земельними ділянками, які обліковуються за гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку (серія ЯД № 650173 та серія ЯБ № 78779), зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 01.09.2006 року № 010634200899 та від 18.03.2006 року № 010634200392.

Що стосується зобов`язання Головного управління надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зауважили, що надання такого дозволу є дискреційними повноваженнями відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

26.01.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Київській області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва державної форми власності, орієнтовною площею 1,2 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність на території населеного пункту Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Листом Головне управління Держгеокадастру у Київській області від 01.03.2019 року № 1397/0-1629/017-19 позивачеві відмовлено у наданні вказаного дозволу на підставі частини 7 статті 118 Земельного кодексу України. В листі зазначено, що бажана земельна ділянка перебуває у власності (користуванні) третіх осіб.

Позивач не погоджується із законністю вказаного листа та вважає його протиправним.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Порядок набуття права власності на земельні ділянки визначається главою 19 Розділу IV Земельного кодексу України.

Так, згідно із статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно із матеріалами справи, позивач вирішив скористатися своїм законним правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення садівництва та з цією метою звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з відповідним клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,2 га, на території населеного пункту Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Частиною 1 статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Згідно з частиною 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України. Зокрема, частиною шостою цієї статті визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.10.2018 року у справі №813/481/17, від 18.10.2018 року у справі №527/43/17, від 25.02.2019 року у справі №347/964/17 та від 22.04.2019 року у справі №263/16221/17.

Відповідно до статті 118 Земельного Кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. Разом з цим, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 року в справі № 545/808/17.

Судом встановлено, що підставою для відмови у наданні позивачеві дозволу на розроблення проекту землеустрою стало посилання відповідача на те, що зазначена на графічних матеріалах земельна ділянка перетинається з земельними ділянками, які обліковуються за гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку (серія ЯД № 650173 та серія ЯБ № 78779), зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 01.09.2006 року № 010634200899 та від 18.03.2006 року № 010634200392.

В матеріалах справи містяться копії державних актів на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 650173 та серія ЯБ № 78779, згідно яких земельна ділянка кадастровий номер 3221888800:38:139:0302 належить на праві власності ОСОБА_2 та земельна ділянка кадастровий номер 3221888800:38:139:0301 належить на праві власності ОСОБА_3 .

Згідно з наданими сторонами графічними матеріалами земельна ділянка площею 0,2 га, дозвіл про розроблення проекту землеустрою якої клопотав позивач, накладається на земельні ділянки, які перебувають у власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 650173 та серія ЯБ № 78779 відповідно.

З цього приводу, суд звертає увагу, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності на підставі статті 118 Земельного кодексу України може бути надано лише на вільну земельну ділянку.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про правомірність відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у разі, якщо земельна ділянка перебуває у власності чи користуванні інших осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.05.2019 року по справі № 826/765/17.

Також, позивач подав суду клопотання про заперечення щодо долучення доказів, обгрунтовуючи його тим, що додані додатки до відзиву не були надіслані позивачу.

Відповідно до частини 3 статті 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Керуючись частиною 3 статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Суд критично оцінює такі заперечення позивача, оскільки у матеріалах справи міститься фіскальний чек ПАТ "Укрпошта" від 15.10.2019 року, з якого встановлено, що ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області було направлено відзив з додатками.

У силу частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на вищевикладене, виходячи із меж заявлених позовних вимог, суд доходить висновку про необґрунтованість доводів позивача, а тому в задоволенні позовних вимог відмовляє.

Що стосуєтсья клопотання представника позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Головне управління Держгеокадастру у Київській області (вул. Степова, 3/14, м. Київ, код ЄДРПОУ 39817550)

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 20.11.2019 року.

Суддя Мультян Марина Бондівна Бондівна