Рішення

від 15.11.2019 по справі 280/3929/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 листопада 2019 року 09 год. 50 хв.Справа № 280/3929/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи, що дає ОСОБА_1 право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, періоду роботи з 19.09.1985 по 02.01.1997 на посаді фельдшера - нарколога при Оріхівського райвідділу УМВС України у Запорізькій області та відмови у виплаті грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу роботи, що дає ОСОБА_1 право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, періоду роботи з 19.09.1985 по 02.01.1997 на посаді фельдшера - нарколога при Оріхівському райвідділу УМВС України у Запорізькій області;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що загальний страховий стаж позивача в закладах охорони здоров`я складає понад 40 років. Вказує, що працювала на посадах, робота на яких дає право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . З 06.08.2018 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Проте, позивачу відмовлено у виплаті допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , посилаючись на відсутність необхідного стажу роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення . На думку позивача, відповідачем протиправно не зараховано до стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 19.09.1985 по 02.01.1997 на посаді фельдшера-нарколога при Оріхівському райвідділу УМВС України у Запорізькій області, з підстав відсутності у переліку закладів охорони здоров`я медвитверезника. Натомість стверджує, що згідно даних трудової книжки, на день досягнення пенсійного віку, позивач мала стаж роботи у закладах охорони здоров`я більше 40 років, відтак має право на одноразову грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав, надавши свій письмовий відзив 15 жовтня 2019 року за вх. №42566. Зазначає, що відповідно до п. 2 Пояснення до переліку закладів охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.10 2002 року № 385, пункт охорони здоров`я (здоровпункт), який створюється на підприємствах, в установах, організаціях і входить до складу поліклініки або амбулаторії належить до закладів охорони здоров`я. На запит Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Комунальний заклад Оріхівська центральна районна лікарня листом від 22.04.2019 №611 повідомив, що здоровпункт при медичному витверезнику Оріхівського РВ УМВС не входив до складу поліклінічного відділення або амбулаторії протягом 1985 - 1997 років. Таким чином, такий здоровпункт не належить до закладів охорони здоров`я, а тому підстав для виплати позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій немає, так як стаж її роботи на посадах, передбачених Переліком у закладах охорони здоров`я складає 27 років 4 місяців, а саме: з 06.02.1979 по 18.09.1985, з 01.04.1998 по 23.11.1998, з 18.02.1999 но 30.11.2013, з 01.12.2013 по 06.08.2018. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у позові.

Ухвалою суду від 16 вересня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/3929/19. Призначено судове засідання на 15 жовтня 2019 року без виклику сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

06.08.2018 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Протоколом №970 від 08.08 2018 позивачу призначено зазначену пенсію за віком.

11.09.2018 позивач звернулась до Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про надання роз`яснення щодо невиплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

28.09.2018 за вих. №232/І-7 Пологівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області надано відповідь на звернення позивача. Відповідно до якої зазначено, що підстав для виплати вказаної грошової допомоги немає, так як стаж роботи у закладах охорони здоров`я складає 27 років 4 місяці.

28.03.2019 позивач звернулась до Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою, в якій вказала, що відповідно до наказу УМВС №507 від 18.08.1995 та штатного розміщення особового складу медичних витверезників при органах внутрішніх справ УМВС України в Запорізькій області, в структурі медичного витверезника при Оріхівському РВ УМВС був передбачений здоровпункт, у якому була введена посада фельдшера-нарколога. З урахуванням вкладеного в заяві просила виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій.

Листом від 08.05.2019 №94/І-7 Пологівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надало відповідь позивачу на звернення, в якому зазначено, що оскільки пункт медвитверезника не належить до закладів охорони здоров`я, підстав для виплати грошової допомоги у розмірі їх десяти місячних пенсій немає, так як стаж роботи у закладах охорони здоров`я складає 27 років 4 місяці.

Вважаючи такі дії протиправними та з вимогою вчинити певні дії, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст.52 Закону України Про пенсійне забезпечення право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту е статті 55.

За приписами п. е ст.55 Закону України Про пенсійне забезпечення , право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Згідно з положеннями абзацу 3 частини 1 статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058 від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058) до досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року.

Згідно із записами у трудовій книжці НОМЕР_2 ОСОБА_1 працювала:

з 13.07.1977 року по 21.01.1978 - сестрой - господарською дитячою відділення Оріхівської центральної районної лікарні;

з 06.02.1979 по 18.09.1985 - медичною сестрою дитячого відділення Оріхівської центральної районної лікарні.

з 19 09.1985 по 02.01.1997 - фельдшером Оріхівською райвідділу УМВС (згідно з додатком до наказу УМВС №507 від 18 серпня 1995 року - у медичному витверезнику);

з 01.04.1998 по 23.11 1998 - медичною сестрою інфекційного відділення Оріхівської центральної районної лікарні.

з 18.02.1999 по 30.11.2013 - медичною сестрою поліклінічного відділення Оріхівської центральної районної лікарні;

з 01 12.2013 по 06.08 2018 - сестрою медичною Комунального закладу Центр первинної медико - санітарної допомоги .

Як слідує з матеріалів справи судом встановлено, що період роботи з 19.09.1985 по 02.01.1997 на посаді фельдшера Оріхівського райвідділу УМВС, а саме в пункті медвитверезника, відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача в закладах охорони здоров`я.

Оцінюючи доводи сторін у справі щодо спірного періоду страхового стажу суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення , і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, за змістом абзацу 3 частини 1 статті 3 Основ законодавства України про охорону здоров`я (далі - Основи) заклади охорони здоров`я - підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров`я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.

Частинами 1 і 2 Основ встановлено, що безпосередню охорону здоров`я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров`я.

Заклади охорони здоров`я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Порядок і умови створення закладів охорони здоров`я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної практики, виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами визначаються актами законодавства України.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 (далі - Перелік).

У відповідності до пункту 2 Переліку до закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років входять, зокрема, лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, санаторно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.

Перелік закладів охорони здоров`я затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 жовтня 2002 року № 385, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12 листопада 2002 року за № 892/7180, згідно приписів пункту 1.2 якого, пункт охорони здоров`я (здоровпункт) є лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я і відноситься до амбулаторно - поліклінічних закладів.

Пункт охорони здоров`я (здоровпункт), відповідно до пункту 2 пояснення до переліку закладів охорони здоров`я, створюється на підприємствах, в установах, організаціях і входить до складу поліклініки або амбулаторії.

Аналогічні положення щодо здоровпункта (п. 1.4 та п. 10 Пояснень) містив у собі і наказ Міністерства охорони здоров`я України від 22.06.1995 № 114 Про затвердження переліку закладів охорони здоров`я, переліку лікарських посад і переліку посад фармацевтичних працівників , який втратив чинність згідно наказу № 385 від 28.10.2002.

Судом встановлено, що на запит Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Комунальний заклад Оріхівська центральна районна лікарня листом від 22.04.2019 №611 повідомив, що здоровпункт при медичному витверезнику Оріхівського РВ УМВС не входив до складу поліклінічного відділення або амбулаторії протягом 1985 - 1997 років (копія у справі).

Відповідно до Витягу з архівного документу від 22.02.2019 №106 (додаток до наказу УМВС №507 від 18.08.1995) Штатне розміщення особового складу медичних витверезників при органах внутрішніх справ УМВС України в Запорізькій області наявна посада фельдшер-нарколог здравпункту медичного витверезника при Оріхівському РВ УМВС в Запорізькій області.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що здоровпункт медичного витверезника при Оріхівському РВ УМВС в Запорізькій області не входив до складу поліклінічного відділення або амбулаторії Оріхівської центральної районної лікарні протягом 1985 - 1997 років, а був створений безпосередньо в системі органів внутрішніх справ та входив до складу правоохоронних органів.

Відтак, такий здоровпункт не належить до закладів охорони здоров`я, а тому підстав для виплати позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відсутні, так як стаж її роботи на посадах, передбачених Переліком у закладах охорони здоров`я складає 27 років 4 місяців, а саме: з 06.02.1979 по 18.09.1985, з 01.04.1998 по 23.11.1998, з 18.02.1999 по 30.11.2013, з 01.12.2013 по 06.08.2018.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем в частині позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, чого не було зроблено відповідачем.

З урахуванням викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, питання щодо розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити дії, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 15 листопада 2019 року.

Суддя Л.Я. Максименко